Іменем України
"10" грудня 2025 р. Справа153/1953/25
Провадження1-кп/153/93/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050030000574 від 20.11.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.5 ст.407 КК України,
В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають матеріали вказаного кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду із письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , вх.№7819 від 09.12.2025. Своє клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб та ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення військової частини, без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану. ОСОБА_4 15.10.2025 був затриманий. Відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.10.2025 до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без права внесення застави, тобто до 13 грудня 2025 року. 04.12.2025 складено обвинувальний акт та скеровано його до суду, у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання. Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були пред'явлені стороні захисту.
Під час досудового розслідування при застосуванні стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконний вплив на свідків. На теперішній час вказані ризики не зменшились та наведені обставини не змінились, а обрання більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 терміном на 60 днів.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 терміном на 60 днів. Заперечувала щодо визначення обвинуваченому застави .
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Однак, просив суд розглянути питання щодо визначення йому застави. Також вказав, що він бажає продовжувати проходити військову службу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , підтримав думку свого підзахисного та просив при вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою визначити обвинуваченого заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.10.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави, тобто до 13 грудня 2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.199 КПК України, під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, суд повинен врахувати, зокрема, наступне: чи не зменшився заявлений ризик або чи з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього, також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб немає, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених: ч.2 ст.332 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років позбавлення волі, та ч.5 ст.407 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи ступінь тяжкості вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332 та ч.5 ст.407 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, суворість передбаченого законом покарання, особу обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, суд дійшов висновку, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Прокурором доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому суд вважає клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк, що не може перевищувати 60 днів.
Розглядаючи питання щодо можливості визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.2 ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан обвинуваченого, дані про його особу, з урахуванням характеру та обставин інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, суд вважає, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та може забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 197, 199, 315, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17.10.2025, на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 06 лютого 2026 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати на першу вимогу до суду;
- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, де він проживає: с.Троща Житомирського району Житомирської області;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків до 06 лютого 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Суддя ОСОБА_1