Іменем України
"11" грудня 2025 р. Справа153/1976/25
Провадження1-кс/153/370/25-к
Слідчий суддя Ямпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
володільця майна ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області клопотання слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000274 від 09.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, про арешт майна,
Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна. Зазначив, що 08.12.2025 до відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт від працівника поліції про те, що під час виконання службових обов'язків на обслуговуваній дільниці в межах Северинівського старостинського округу Ямпільської ОТГ, за межами населеного пункту с. Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області, було виявлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. с. Іванково Могилів-Подільського району Вінницької області, який здійснив незаконну порубку дерев породи «Ясен». 08.12.2025 слідчим було проведено огляд місця події за межами населеного пункту с. Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області за географічними координатами 48.2115090, 28.4014680, під час чого було вилучено до відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП: - автомобіль марки «Renault», моделі «Kango» реєстраційний номер НОМЕР_1 із вмістом у багажному відділі автомобіля стовбурів сиро ростучих дерев породи «Ясен» шириною 1,2 м., висотою 0,25 м., довжиною 1 м.; - бензинову пилу в корпусі зеленого кольору марки «Grunhelm» моделі «GS-2500», із металевою шиною та ланцюгом на ній; - сокиру із дерев'яною ручкою; 09.12.2025 винесено постанову про визнання речовим доказом вище вказаних речей, які було вилучено під час проведення огляду місцевості. З метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке має значення речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженні №12025020170000274 від 09.12.2025, яке має значення речового доказу, а саме на: автомобіль марки «Renault», моделі «Kango» реєстраційний номер НОМЕР_1 із вмістом у багажному відділі автомобіля стовбурів сиро ростучих дерев породи «Ясен» шириною 1,2 м., висотою 0,25 м., довжиною 1 м.; бензинову пилу в корпусі зеленого кольору марки «Grunhelm» моделі «GS-2500», із металевою шиною та ланцюгом на ній; сокиру із дерев'яною ручкою, які були вилучені працівникам поліції під час проведення огляду місця події, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном.
Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву, вх.№7822 від 09.12.2025, про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Володілець майна ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на автомобіль. Вказав, що він є інвалідом війни і лише нещодавно звільнився із військової служби, та йому необхідний автомобіль для пересування. Вказав, що на вимогу слідчого чи суду, в разі необхідності надасть автомобіль для проведення слідчий дій.
Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Дослідивши матеріали клопотання, а саме: копію витягу з ЄРДР №12025020170000274 від 09.12.2025; копію рапорта ПОГ СВГ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 від 08.12.2025 №8293; копію рапорта від 08.12.2025; копію письмового пояснення ОСОБА_3 від 08.12.2025; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію протоколу огляду місця події від 08.12.2025; копію постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 09.12.2025, слідчий суддя дійшов таких висновків:
Згідно ч. 1 ст.237 КПК України, огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. ч. 5, 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зокрема могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому, із врахуванням доводів володільця майна ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що в даному випадку у клопотанні слідчим необґрунтовано обмеження особи в реалізації права володіння та користування майном, а саме: автомобілем марки «Renault», моделі «Kango» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Таким чином, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для володільця майна, слідчий суддя вважає за можливе передати автомобіль марки «Renault», моделі «Kango» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання володідьцю майна, з правом користування, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
У зв'язку із наведеним клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.
При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 167, 170, 171, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000274 від 09.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном тимчасово вилученим 08 грудня 2025 року в ході проведення огляду місця події, за межами с. Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області, а саме на:
- бензинову пилу в корпусі зеленого кольору марки «Grunhelm» моделі «GS-2500», із металевою шиною та ланцюгом на ній;
- сокиру із дерев'яною ручкою;
- стовбури сиро ростучих дерев породи «Ясен» шириною 1,2 м., висотою 0,25 м., довжиною 1 м., що знаходяться в багажному відділенні автомобіля марки «Renault», моделі «Kango» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Накласти арешт в частині заборони відчуження та розпорядження тимчасово вилученим майном та передати на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- автомобіль марки «Renault», моделі «Kango» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було вилучено 08 грудня 2025 року в ході проведення огляду місця події, за межами с. Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в частині заборони користування вказаним вище транспортним засобом - відмовити.
Попередити особу якій ввірено арештоване майно на зберігання, про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Виконання ухвали доручити слідчому СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1