Справа № 445/1593/24
Провадження №2/148/43/25
28 листопада 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.12.2021 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг A-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.
Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у A-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додається до позовної заяви.
Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".
На суму фактично використаного кредитного ліміту (Кредиту) Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах, як визначено п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
AT "А-БАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі та надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору, а саме у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видав платіжну картку.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконував, в зв'язку з чим станом на 20.06.2024 має заборгованість в сумі 57549,44 грн., яка складається з: 41604,18 грн. - заборгованість за кредитом; 15945.26 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов'язання.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав AT А-БАНК .
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 57549,44 грн. та понесені у справі судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Зазначив, що 01.12.2021 відповідачу на підставі анкети-заяви було відкрито кредитну лінію, яка поновлювалася автоматично на 240 місяців з правом автоматичного продовження. В Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № Б/Н від 01.12.2021) ОСОБА_1 в A-Банку підтвердив під розпис (власноручний цифровий підпис відповідача, який вчинено на екрані смартфону) факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. З розрахунку заборгованості слідує, що боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в A-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Також зазначив, що для доступу до послуги "А24", окрім телефону, потрібно також і пароль. А у разі використання послуги "забув пароль" та зміни паролю - потрібно знати ПІН-код від однієї із банківських карток AT "А-Банк".
Зауважив, що відповідач своєчасно не повідомив Банк про втрату кредитної картки, карткою скористались в сервісі "А24", чого без знання доступу до телефону позивача і знання ПІН-коду (чи паролю від "А24") зробити не можливо. Тобто, навіть якщо допустити, що відповідач не передавав нікому платіжну картку та телефон, він допустив втрату інформації щодо ПІНу та/або паролю від "А24".
Крім того вважає, що факт звернення позивача до правоохоронних органів та порушення кримінального провадження не підтверджує факту шахрайства сторонніми особами до закінчення проведення досудового розслідування та постановлення відповідного судового рішення. Без відповідного рішення існує вірогідність вчинення шахрайських дій самим відповідачем за допомогою інших осіб.
Також зазначив, що Анкета-Заява підписувалася відповідачем на екрані смартфону особисто у відділенні банку. Працівником банку було встановлено особу відповідача на підставі паспорта, ідентифікаційного коду, зроблено його фото. Спочатку відповідачеві було встановлено кредитний ліміт в розмірі 15000 грн., потім 41700 грн. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму заборгованості. Відповідачем відкрито рахунок в А-банку та отримано кредитні картки. Крім того, відповідачем в А-банку отримано додаткові картки, а саме картку «Вигода» та картку АТБ. Відповідач постійно користувався кредитними коштами, 23.08.2023 була здійснена остання операція. Однак кредитні кошти він не повернув, тому він має заборгованість в сумі 57549,44 грн., яка складається з: 41604,18 грн. - заборгованість за кредитом; 15945.26 грн. - заборгованість за відсотками. У звязку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, адвокат Мовчан В.В., в судовому засіданні заперечив проти позову. Зазначив, що відповідач жодних відносин з А-банком немає. Так, відповідно до позовної заяви та додатків до неї кредитний договір між позивачем та особою, зазначеною як ОСОБА_1 , був укладений 01 грудня 2021 року, і для підтвердження особи ОСОБА_1 було надано копію паспорта НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 05 травня 1996 року Золочівським РВ УМВС України у Львівській області з адресою проживання (місцем реєстрації) АДРЕСА_1 . В дійсності зазначений позивачем в позовній заяві паспорт на ім'я ОСОБА_1 було останнім втрачено ще орієнтовно в 2004-2005 роках і замість втраченого йому 22 червня 2006 року Золочівським РВ УМВС України у Львівській області було видано паспорт НОМЕР_2 , та в подальшому в зв'язку з непридатністю до використання 11 січня 2011 року Тульчинським РВ УМВС України було видано паспорт НОМЕР_3 . Починаючи з 28 жовтня 2010 року ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_2 . Тобто, паспорт НОМЕР_1 , який було надано невідомою особою для отримання кредиту, ОСОБА_1 на той час вже не належав.
Більше того, на час оформлення кредиту, а саме, станом на 01 грудня 2021 року, ОСОБА_1 постійно знаходився за межами України. Згідно з відмітками прикордонної служби Польщі в польському паспортному документі № НОМЕР_4 , виданому в Польському консульстві у Вінниці на ім'я ОСОБА_1 , останній 22 вересня 2021 року виїхав за межі України і в'їхав в Польщу, а назад в Україну повернувся 19 грудня 2021 року, тобто, вже після укладення кредитного договору з особою, зазначеною як ОСОБА_1 . Таким чином, 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 був неспроможний фізично бути присутнім при укладенні з позивачем кредитного договору. На його думку, якісь сторонні особи, використавши паспорт ОСОБА_1 , який виданий 1996 року, вчинили шахрайські дії та уклали від його імені кредит. У зв'язку з цією обставиною він від імені ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського РВП з заявою про вчинення злочину та відкрито кримінальне провадження. У звязку з викладеним просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З копії анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-банк» (а.с. 8) судом встановлено, що дана анкета-заява підписана проставленням ОСОБА_1 власноручного (цифрового) підпису 01.12.2021. Проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою, ОСОБА_1 підтвердив що:
- до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг AT "A-БAHK" (в т.ч. з правами та обов'язками), Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, та до укладання цієї угоди йому надана повна інформація про фінансові послуги, у відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";
- дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг AT "А- БАНК" між ним та AT "А-БАНК" становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення;
- беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Також в даній анкеті-заяві ОСОБА_1 просив вважати наведений зразок його цифрового підпису або його аналог обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного підпису.
Також засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем: 02e4b0c516c65c76dbdb30f4779aаa379 cabc0b56b0356e 77249906355c8d1 74e8, що буде використовуватись для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку АВаnк24 з метою засвідчення його дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг.
В анкеті-заяві зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_5 , серію і номер паспорта: НОМЕР_6 , виданий Золочівським РВ УМВС України у Львівській області 05.05.1996, копія якого надана позиваем (а.с. 26 зв.бік - 28).
Згідно копії паспорта споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», підписаного ОСОБА_1 електронним підписом, накладання якого перевіряється за допомогою відкритого ключа: 2e4b0c516c65c76dbdb30f4779aаa379cabc0b56b0356e77249906355c8d174e8
01.12.2021 (а.с. 9-10), пільгова процентна ставка: 0,000001%, пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), сума / ліміт кредиту - 200000 грн., строк кредитування - 240 міс., процентна ставка, реальна річна процентна ставка, відсотка річних - 49,34, загальні витрати за кредитом, грн. - 51571,06 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. - 76571,06.
Як вбачається з копії довідки за картами, відповідачу ОСОБА_1 позивачем АТ "Акцент-Банк" відкрито рахунок № НОМЕР_7 та видано наступні кредитні картки: № НОМЕР_8 , строком дії до квітня місяця 2028 року, № НОМЕР_9 строком дії до грудня місяця 2028 року, № НОМЕР_10 строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_11 строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с. 16).
Згідно копії довідки за лімітами вбачається, що у клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 01.12.2021 за період від 01.12.2021 по 20.06.2024 кредитний ліміт становив: 11.12.2021 - 0 грн., 11.12.2021 -15000 грн., 25.08.2023 - 41700 грн. (а.с. 15).
Умови надання банківських послуг позивачем визначено в «Умовах та правилах надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк"», розміщених на сайті банку, витяг з яких міститься в матеріалах справи. Зокрема ними визначено тарифи користування кредитною карткою "Зелена" (а.с. 18-24, 25-26).
Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Копією виписки по картці відповідача ОСОБА_1 , рахунок: НОМЕР_12 за період 01.12.2021-20.06.2024 підтверджується користування ним кредитними коштами. Сума витрат за період: 58318,13 грн., сума зарахувань за період: 468,69 грн., сума комісій: 1583,6 грн., сума кеш беку: 9,06 грн. Дата останньої операції - 23.08.2023 (а.с. 11-14). З даної виписки вбачається, що при користуванні кредитними коштами ОСОБА_1 використовував картку № * НОМЕР_8 , при цьому погашення кредиту, списання відсотків відбувалося з карток № НОМЕР_11 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_9.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за договором б/н від 01.12.2021 (а.с. 7) вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед банком за користування кредитними коштами належним чином не виконував та станом на 20.06.2024 має заборгованість у розмірі 57549,44 грн., яка складається з наступного: 41604,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15945,26 грн. - заборгованість за відсотками.
Заявою від 16.09.2025 представником позивача повідомлено суд, що клієнт, яким є ОСОБА_1 звернувся до відділення банку АК02 "Центр Обслуговування Клієнтів № 102 у м.Київ", після чого клієнту було запропоновано проходження верифікації за допомогою власного мобільного пристрою у додатку А24, картку Відповідач отримав у електронному вигляді 01 січня 2021 року у відділенні Банку при підписанні Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», фото клієнта станом на 01.12.2021 зроблено в день видачі картки у відділенні банку. Станом на 16 вересня 2025 року договір, та картка є дійсними, термін дії картки становить - 12/31 (а.с. 238).
З копії довідки 1 по LOG-файлам щодо використання електронного підпису по клієнту ОСОБА_1 вбачається, що на пристрій користувача НОМЕР_5 01.12.2021 о 04:16:25 направлявся код для входу в АБАНК24, дата реалізації 04:16:29; 01.12.2021 на вказаний пристрій направлено повідомлення «документи успішно перевірені, будь ласка зверніться до будь-якого зручного відділення банку»; 01.12.2021 на пристрій користувача НОМЕР_5 01.12.2021 о 04:16:25 направлявся код для входу в АБАНК24; 01.12.2021 на вказаний пристрій направлялися повідомлення « ОСОБА_1 , на жаль кредитний ліміт по вашій картці 43**47 не змінено, ваш кредитний ліміт - 0 грн. Також у даній довідці зазначено ІР-адресу (а.с. 217).
З копії довідки 1 по LOG-файлам щодо використання електронного підпису по клієнту ОСОБА_1 вбачається, що на пристрій користувача НОМЕР_5 01.12.2021 о 04:16:25 направлявся код для входу в АБАНК24, 01.12.2021 о 14:56 направлявся код для входу в АБАНК24, 01.12.2021 о 15:05 на пристрій користувача НОМЕР_5 направлявся код для підтвердження операції (а.с. 217).
Згідно копії довідки по рахунках у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором від 01.12.2021 в розмірі 57549,44 грн. (а.с. 243).
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд входить із такого.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Постановою Правління НБУ України №151 від 13.12.2019 затверджено «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (далі Положення).
Пунктами 1,2 вказаного Положення передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України « Про Національний банк України», «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та документообіг» і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів.
Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг.
Згідно термінів наведених в п.3 Положення:
1) електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис;
2) клієнт банку - фізична особа, яка отримує або має намір отримати банківські та/або фінансові послуги, не пов'язані з підприємницькою діяльністю;
5) цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;
Пунктами 6 та 7 Положення передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.
Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Банк зобов'язаний ознайомити клієнта банку з текстом документа, перед його підписанням цифровим власноручним підписом. Технологія створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, повинна забезпечувати гарантії того, що клієнт підписав саме той документ, з текстом якого він ознайомився (п.11 Положення).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ « А-банк», підписана ОСОБА_1 проставленням власноручного (цифрового) підпису 01.12.2023. Дана анкета-заява з Умовами та правилами надання банківських послуг AT "А- БАНК" між ним та AT "А-БАНК" становлять договір про надання банківських послуг. Проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою ОСОБА_1 підтвердив, що до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг AT "A-БAHK", Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, та до укладання цієї угоди йому надана повна інформація про фінансові послуги, у відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Також ОСОБА_1 електронним підписом, накладання якого перевіряється за допомогою відкритого ключа НОМЕР_17 06 355c8d174e8, підписано паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», в якому визначено предмет, порядок та умови надання кредитних коштів.
ОСОБА_1 пройшов верифікацію за допомогою власного мобільного пристрою з номером НОМЕР_5 у додатку АБАНК24, також його особу ідентифіковано працівниками банку за наданим паспортом та номером ідентифікаційного коду, який зазначено в анкеті заяві: 2162023959 та який відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, вказаному у картці платників податків, наданою суду представником відповідача (а.с. 108).
Отже, судом встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону НОМЕР_5 .
Також, судом установлено, що в АТ "Акцент-Банк" на ім'я ОСОБА_1 були видано кредитні картки: № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 .
Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
У постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 Верховний Суд погодився з тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо заперечення факту укладання 01.12.2021 ОСОБА_1 кредитного договору з АТ «Акцент-банк» з підстав того, що даний договір нібито укладено невідомими особами без згоди відповідача з використаннями ними втраченого паспорта ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Як вбачається з копії заяви про вчинення злочину (а.с. 160), наданої представником відповідача, адвокатом Мовчаном В.В., з даною заявою він звернувся до Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лише 04.02.2025, хоча в судовому засіданні зазначив, що даний паспорт відповідачем був втрачений 2004-2005 роках. 09.04.2025 адвокат Мовчан В.В. звернувся до Тульчинської окружної прокуратури зі скаргою на дії працівників поліції про відмову зареєструвати злочин за вказаною вище його заявою (а.с. 159).
Так, з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.04.2025, наданої представником відповідача, судом встановлено, що 10.04.2025 Тульчинською окружною прокуратурою до ЄРДР внесено відомості за №42025022310000021 про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, виклад обставин: Перевіркою матеріалів ЄО № 1723 від 04.02.2026, які вирішенні Тульчинським РВП ГУНП у Вінницькій області згідно вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що 04.02.2025 до чергової частини Тульчинською РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що невстановлені особи 01.12.2021, шахрайським шляхом, з використанням його недійсного паспорта оформили на нього кредитний договір в AT «Акцент-Банк» на суму 41604,18 гривень, чим заподіяли матеріальну шкоду на вказану суму (а.с. 174).
З огляду на вказане суд зауважує, що справа за позовом АТ "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перебуває у провадженні суду з 09.08.2024. Тобто, до органів поліції з заявою про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом використання недійсного паспорта ОСОБА_1 останній звернувся через 6 місяців, як справа вже знаходилась на розгляді в суді. Жодних доказів, які б свідчили про те, що такі дії були вжиті відповідачем відразу, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідачем, його представником не надано жодних належних доказів, які б підтвердили доводи про те, що паспорт серія і номер НОМЕР_6 , виданий Золочівським РВ УМВС України у Львівській області 05.05.1996, згідно якого оформлено кредит, відповідачем був втрачений в 2004-2005 роках. Як і того, що в 2006 році ОСОБА_1 , як він стверджує, було видано ще один паспорт, та яка його доля, адже зі слів представника відповідача також слідує, що в теперішній час ОСОБА_1 користується паспортом серії НОМЕР_3 , який видано Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 11.01.2011 (а.с. 104-105).
Також суду не надано доказів того, що досудовим розслідуванням було оголошено підозру невідомій особі, яка, як стверджує відповідач, оформила кредит від його імені.
Сама по собі наявність кримінального провадження, порушеного лише в 2025 році за заявою ОСОБА_1 не може свідчити, про вчинення кримінального правопорушення щодо відповідача, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише обвинувальним вироком суду, а також не може бути підставою для звільнення позичальника від обов'язку належного виконання кредитного зобов'язання і виконання умов договору, в разі настання певних обставин, передбачених ними.
Крім того, для отримання грошових коштів через систему онлайн-кредитування, недостатньо зазначити лише номер мобільного телефону та дані позичальника, а потрібно вчинити певну сукупність дій із зазначенням персональних даних позичальника, які були відомі лише їй.
Крім того, відповідач, як власник відповідних карток, зазначених в довідці АТ «Акцент-Банк», за допомогою яких використовувалися кредитні кошти, не надав суду доказів, які б свідчили про неналежність йому даних карток, відсутність надходжень коштів на них від кредитора на підставі вказаного кредитного договору.
Відповідачем не спростовано того, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, йому не належить, як і ідентифікаційний код платника податків, вказаний в договорі.
Також відповідачем, його представником не надано належних доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого аканту в додатку АТ «Акцент-Банк».
Крім того, судом досліджено наданий позивачем за клопотанням представника фотознімок, на якому зображено особу, схожу на ОСОБА_1 із розгорнутим паспортом, зроблений у відділенні банку при оформлені кредитного договору, для ідентифікації особи позичальника (а.с. 242). Тому виключати те, що саме ОСОБА_1 оформлено кредитний договір, лише з тих підстав, що на думку представника відповідача, вказана особа зовсім не схожа на його довірителя, суд не може, а переконливих доказів цій обставині не представлено.
Доводи представника відповідача на те, що ОСОБА_1 фізично не міг бути присутнім при укладенні з позивачем кредитного договору, оскільки 22.09.2021 виїхав за межі України в Республіку Польща, а в Україну повернувся лише 19.12.2021, тобто, вже після укладення кредитного договору 01.12.2025, є недоведеними.
Так, як доказ вказаного факту, до матеріалів справи представником відповідача додано копію польського паспортного документа №102173495 на ім'я ОСОБА_1 , на шостій сторінці якого міститься штамп пункту пропуску «Медика» про в'їзд 22.09.2021 ОСОБА_1 до Республіки Польща та штамп пункту пропуску «Корчова» про виїзд ОСОБА_1 з Республіки Польща 19.12.2021. Водночас, не надано копій сторінок № 4-5 вказаного паспортного документу, які можуть містити і інші штампи перетину кордону ОСОБА_1 в період з 22.09.2021 по 19.12.2021, які проставляються в паспортних документах довільно. Тому суд не виключає того, що в період з 22.09.2021 по 19.12.2021 відповідач міг ще неодноразово залишати територію України та повертатися в Україну, а отже не може зробити однозначного висновку про те, що ОСОБА_1 був відсутній в Україні 01.12.2025.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про факт укладення кредитного договору б/н від 01.12.2021 між АТ "АкцентБанк" та ОСОБА_1 , погодження всіх істотних умов договору. Переконливих доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких суду не надано.
Сума заборгованості повністю обґрунтована детальним розрахунком заборгованості за договором б/н від 01.12.2021 та складається з основної суми заборгованості (тіло кредиту) 41604,18 грн. та нарахованих відсотків в сумі 15945,26 грн. Розмір даної заборгованості за кредитним договором стороною відповідача належними та допустимими доказами не спростовано.
Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором б/н від 01.12.2021, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.
Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обов'язок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обов'язок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.
Однак, заперечуючи проти позову, відповідачем, його представником належних та переконливих доказів на спростування доводів та вимог позивача не надано.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обгрунтвоаність позову та його задоволення в повному обсязі. Тобто, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 01.12.2021 в розмірі 57549,44 грн., з яких: 41604,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15945,26 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст. cт. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_16 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ_БАНК", місцезнаходження якого: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080, заборгованість за кредитним договором б/н від 01.12.2021 станом на 20.06.2024 у розмірі 57549,44 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень сорок чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" судовий збір в сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10.12.2025.
Суддя Л.А. Штифурко