08 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1792/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр Технополіс"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
від 11.08.2025
у складі колегії суддів: Медуниця О.Є. - головуюча, Істоміна О.А., Мартюхіна Н.О.,
у справі за заявою
фізичної особи-підприємця Сазонова Сергія Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех"
про банкрутство, -
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі №922/1792/24, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" (далі - боржник, ТОВ "НПП Флайтех");
визнано розмір вимог ініціюючого кредитора на загальну суму 3 887 400,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви до суду в розмірі 30 280,00 грн., суму авансового внеску в розмірі 72 000,00 грн.;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника;
призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого С.О. та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "НПП Флайтех";
встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 26.08.2024;
встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 02.09.2024.
2. Не погодившись із цією ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр Технополіс" (далі - скаржник, ТОВ "ІТЦ Технополіс") 05.08.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило:
- поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти скаргу до розгляду;
- ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі №922/1792/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство - скасувати та прийняти нове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "НПП Флайтех" за заявою ФОП Сазонова С.М. - відмовити;
- стягнути з ФОП Сазонова С.М. на користь ТОВ "ІТЦ Технополіс" судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
3. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ТОВ "ІТЦ Технополіс" зазначило, що 26.07.2024 товариство звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство, однак ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 постановлено закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІТЦ Технополіс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ "ІТЦ Технополіс" не набуло статусу кредитора у цій справі про банкрутство та не є учасником справи про неплатоспроможність.
4. Разом з тим, ТОВ "ІТЦ Технополіс" визнано Господарським судом Харківської області у цій справі конкурсним кредитором ТОВ "НПП Флайтех", а 28.07.2025 було проведено засідання комітету кредиторів. 29.07.2025 арбітражним керуючим Безпалим С.О. у підсистемі "Електронний суд" подано Звіт розпорядника майна ТОВ "НПП Флайтех", в якому зафіксовано кредиторські вимоги (зокрема, скаржника) та обсяг майна боржника.
5. У зв'язку із викладеним, внаслідок набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, розгляду, визнання і затвердження його вимог, ТОВ "ІТЦ Технополіс" просило поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
6. Ухвалою від 11.08.2025 Східний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІТЦ Технополіс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24.
7. Апеляційний господарський суд зазначив, що ТОВ "ІТЦ Технополіс" ще з квітня 2025 є кредитором у справі про банкрутство, що свідчить про можливість останнього звернутися до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24 у межах визначеного частиною статті 261 ГПК України присічного строку - одного року з дня складення повного судового рішення (до 16.07.2025).
8. Разом з тим, скаржник не надав доказів існування обставин, які б зумовили реальну наявність у нього перешкод для реалізації права на апеляційний перегляд відповідної ухвали у період з 01.04.2025 до 16.07.2025. Наявність/відсутність звіту арбітражного керуючого Безпалого С.О., на який посилався скаржник, не є такою обставиною.
9. Відтак, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про те, що подання апеляційної скарги з істотним пропуском визначеного процесуальним законом строку зумовлене виключно власною недбалістю апелянта, який не виявив належного інтересу до реалізації свого права на подання апеляційної скарги, хоча, діючи розумно та обачливо, повинен був розуміти наслідки своєї пасивної поведінки.
10. ТОВ "ІТЦ Технополіс" 03.09.2024 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі № 922/1792/24.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1792/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2025 витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/1792/24, відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною ТОВ "ІТЦ Технополіс" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
13. 29.09.2025 на адресу Касаційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи № 922/1792/24.
14. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 922/1792/24 за касаційною скаргою ТОВ "ІТЦ Технополіс" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025;
ухвалено здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі № 922/1792/24 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
15. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
16. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № 922/1792/24 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав..
Доводи скаржника
(ТОВ "ІТЦ Технополіс")
17. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначив, що ухвала Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "НПП ФЛАЙТЕХ", ухвалена без повідомлення і без залучення ТОВ "ІТЦ Технополіс". Скаржник протягом 15 днів з дати винесення ухвали (26.07.2024) звернувся з "первісною" апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024, однак ухвалою апеляційного господарського суду від 29.08.2025 постановлено закрити зазначене апеляційне провадження, оскільки ТОВ "ІТЦ Технополіс" не набуло статусу кредитора.
18. Скаржник аргументував, що 28.07.2025 проведено засідання комітету кредиторів, 29.07.2025 арбітражним керуючим Безпалим С.О. подано Звіт розпорядника майна ТОВ "НПП Флайтех", в якому зафіксовано кредиторські вимоги, зокрема, скаржника, та встановлено обсяг майна боржника. 05.08.2025 (через 7 днів після отримання Звіту) скаржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
19. Також скаржник зазначив, що у справі № 915/1097/20 між ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство (16.10.2020) та поданням апеляційної скарги після набуття статусу кредитора (20.09.2022) минуло 23 місяці, у справі № 913/375/23 - 18 місяців. У цій справі - 13 місяців. У справі № 915/1097/20 між ухвалою про визнання кредиторських вимог (10.02.2022) та поданням апеляційної скарги (20.09.2022) минуло 7 місяців. У цій справі - 3 місяці. Відтак, апеляційний господарський суд постановив оскаржувану ухвалу, яка прямо суперечить правовим висновкам Судової палати у справах про банкрутство Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 та постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 913/375/23 у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІТЦ Технополіс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі № 922/1792/24 та поверненні апеляційної скарги скаржнику.
25. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.
26. За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
27. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
28. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).
29. Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
30. Водночас, статтею 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
31. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
32. Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.
33. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
34. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
35. Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
36. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).
37. Аналіз змісту частини першої статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.
38. ГПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.
39. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
40. Частиною першою статті 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
41. Відповідно до частин другої, третьої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
42. Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
43. Суд апеляційної інстанції, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку неповажними, залишив апеляційну скаргу без руху відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України.
44. Частина четверта статті 260 ГПК України передбачає, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу
45. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
46. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, згідно з якими суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
47. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
48. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
49. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, з огляду на положення статті 256 ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
50. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
51. Водночас, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
52. Положеннями статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
53. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
54. Враховуючи тлумачення норм ГПК України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинен мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження.
55. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.
56. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
57. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
58. За змістом касаційної скарги вбачається, що заявник, в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку зазначив про те, що ним було здійснено оскарження ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 в межах строків, однак при первісному оскарженні його заяву не було розглянуто по суті, оскільки він не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство.
59. Водночас, скаржник аргументував, що за змістом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 913/375/23 та постанові Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, за подібних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
60. Верховний Суд, оцінюючи зазначені доводи скаржника, частково погоджується з ними та доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, зокрема, з огляду на таке.
61. З матеріалів справи та за наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією вбачається, що за результатами розгляду первісної заяви ТОВ "ІТЦ Технополіс", якою скаржник оскаржував судове рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІТЦ Технополіс", оскільки заявник не набув статусу учасника у справі про банкрутство.
62. За результатами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду постановою від 05.11.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ "ІТЦ Технополіс" без задоволення, зазначену ухвалу апеляційного суду без змін. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі №922/1792/24 набрала законної сили.
63. За змістом постанови Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, на яку посилається скаржник, вбачається, що Верховний Суд надав правову оцінку щодо:
- можливості учасників справи оскаржувати судові справи. Суд, зокрема, зазначив, що системний аналіз приписів статей 17, 42, 44, 254, 255 ГПК України засвідчує те, що на відміну від осіб які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень), тому при поданні апеляційної скарги не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків, оскільки зазначене з огляду на статус учасника справи у суб'єкта оскарження презюмується процесуальним законом;
- наявності права у особи на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд зазначив, зокрема, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, набувають правового статусу учасника у справі про банкрутство за сукупністю, передбачених КУзПБ дій: пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду. Системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 ГПК України та статей 1, 9, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що конкурсні кредитори, після набуття ними процесуального статусу учасника справи про банкрутство, не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження.
64. Зазначене свідчить про те, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав вважати ТОВ "ІТЦ Технополіс" особою, яка не була залучена до участі в справі, але щодо якої судом було ухвалено рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, оскільки до набуття відповідного статусу учасника справи зазначена юридична особа не набула права на участь у відповідній процедурі оскарження.
65. Водночас, у справі № 915/1097/20 Верховний Суд зазначив, що конкурсні кредитори, після набуття ними процесуального статусу учасника справи про банкрутство, не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у цій справі протягом розумного строку з дня визнання їх грошових вимог до боржника за умови поновлення господарським судом строку на апеляційне оскарження.
66. Тобто, саме по собі посилання на те, що у справі № 915/1097/20 між ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство (16.10.2020) та поданням апеляційної скарги після набуття статусу кредитора (20.09.2022) минуло 23 місяці, не є підставою для задоволення касаційної скарги у цій справі, оскільки, з урахуванням висновків Верховного Суду, для оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство має значення не строк між відкриттям відповідним судовим рішенням провадження у справі, а саме набуття учасником справи відповідного статусу.
67. Відтак, під час розгляду відповідної заяви та для поновлення строку має значення розумність пропущення строку між набуттям учасником справи статусу кредитора та поданням до суду заяви з метою оскарження таким кредитором відповідного судового рішення.
68. Колегія суддів погоджується, що наявність/відсутність звіту арбітражного керуючого Безпалого С.О., на який посилається скаржник, не такою обставиною, з якою процесуальний закон пов'язує можливість продовження/поновлення строків на апеляційне оскарження учасником справи (кредитором) ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
69. Верховний Суд враховує, що процесуальні норми не містить тлумачення поняття "розумний строк". Разом з тим, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що при з'ясуванні розумності строку слід враховувати такі основні критерії:
складність справи (фактичну та юридичну),
поведінку учасників процесу (сторони, суд),
значення справи для заявника (публічний інтерес).
70. Пропущений строк може визнаватися розумним за умови, що доводи заявника та обґрунтування його пропущення, а також подані у порядку статей 13, 74, 76-77 ГКП України докази свідчитимуть про об'єктивну відсутність у заявника можливості подати відповідну заяву у визначені процесуальним законом загальні строки, незважаючи на вчинені ним дії.
71. Верховний Суд звертає увагу, що аналіз змісту постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 свідчить про те, що у зазначеній справі строки подання Компанією "SEA EMERALD S.A. PANAMA" відповідної заяви не були предметом судового розгляду, іншими учасниками заперечень та доводів щодо строків подання відповідної заяви не подавалося. Відтак, посилання скаржника на строки оскарження Компанією "SEA EMERALD S.A. PANAMA" ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство є передчасними, оскільки у справі № 915/1097/20 суд такому строку оцінки не надавав, аналіз розумності строку звернення до суду із відповідною заявою не здійснював.
72. Зміст постанови Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 913/375/23 свідчить про те, що підставою скасування судового рішення апеляційної інстанції, зокрема стало те, що суд апеляційної інстанції не надав скаржнику можливості навести інші підстави для поновлення цього строку шляхом залишення апеляційної скарги без руху, та одразу відмовив у відкритті апеляційного провадження в тому числі на підставі частини четвертої статті 261 ГПК України, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення строку неповажними.
73. Тобто Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції у справі № 913/375/23 не дотримався алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду апеляційної скарги, поданої не учасником справи з пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
74. Колегія суддів дійшла висновку про часткову релевантність правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 913/375/23, зокрема, з огляду на таке.
75. Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.
76. Частиною третьою, четвертою статті 260 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку; якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
77. Колегія суддів враховує, що, з огляду на дату ухвалення постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 913/375/23 та дату прийняття ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі (11.08.2025) апеляційний суд об'єктивно не міг врахувати правову позицію, викладену у зазначеній постанові Верховного Суду.
78. Разом з тим, у цій справі апеляційний господарський суд, не врахувавши висновків, викладених постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, дійшов помилкового висновку про те, що положення пункту 1 частини другої статті 261 ГПК України не підлягають застосуванню у цій справі.
79. З огляду на наявність первісного процесуального оскарження, закриття відповідного провадження з огляду на відсутність статусу учасника справи та подальше набуття відповідного статусу, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень) при поданні апеляційної скарги скаржник не має доводити, що оскаржуване судове рішення стосується його прав, інтересів та (або) обов'язків, оскільки зазначене з огляду на статус учасника провадження у справі про банкрутство у суб'єкта оскарження вже презюмується процесуальним законом.
80. Відтак, у цьому випадку, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про неповажність вже заявлених причин та підстав відповідного пропуску на оскарження ухвали місцевого суду, повинен був надати скаржнику можливість навести інші підстави для поновлення цього строку шляхом залишення апеляційної скарги без руху.
81. Разом з тим, суд апеляційної інстанції одразу відмовив у відкритті апеляційного провадження, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення строку неповажними. Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції частин третьої-четвертої статті 260, пункту першого частини другої статті 261 ГПК України.
82. З огляду на зазначене Верховний Суд також дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІТЦ Технополіс" частин п'ятої, шостої статті 42, частини четвертої статті 236, частини другої статті 254 ГПК України та статей 9, 45 КУзПБ є обґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції не дотримався алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду апеляційної скарги, поданої учасником справи з пропуском строку на апеляційне оскарження.
83. В прохальній частині касаційної скарги заявник просив направити справу до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
84. В цьому випадку вже заявлені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не були визнані поважними та обґрунтованими, відтак, до вирішення питання про поновлення строку, розгляд апеляційної скарги по суті є передчасним.
85. Тому оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
86. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
87. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
88. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Судові витрати
89. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховний Суд не здійснює.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр Технополіс" задовольнити частково.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі № 922/1792/24 скасувати.
3. Справу № 922/1792/24 направити для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік