10 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/781/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Грета"
про відвід колегії суддів
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Грета"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до Приватного акціонерного товариства "Грета"
про стягнення 52 152 429,84 грн,
04.12.2025 через систему ?Електронний суд? Приватне акціонерне товариство "Грета" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі №905/781/22.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2025 справу №905/781/22 за вказаною касаційною скаргою передано для розгляду колегії суддів у складі: Мачульський Г. М.- головуючий (доповідач), Рогач Л. І., Краснов Є. В.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" Приватне акціонерне товариство "Грета" подало заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Мачульський Г. М., Краснов Є. В., Рогач Л. І. Заяву мотивовано наявністю обставин, що викликають у заявника сумніви в неупередженості та об'єктивності зазначеної колегії суддів з посиланням на наступні обставини:
- судова колегія, яка розглядала касаційну скаргу ПАТ ?Грета? на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2024 про відмову у відкритті провадження за заявою ПАТ ?Грета? про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 за нововиявленими обставинами була у тому ж складі як і зараз: Мачульський Г. М. - головуючий, судді: Краснов Є. В., Рогач Л. І. (ухвала КГС ВС від 07.10.2024 по справі №905/781/22);
- судді Рогач Л. І. та Краснов Є. В. брали участь у справі №910/5058/24 та постановою Верховного Суду від 16.04.2025 скасували постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, з тих підстав, що з метою процесуальної економії всі питання між сторонами спору у зазначеній справі повинні були вирішуватися в рамках справи №905/781/22, по якій фактично та ж колегія судів позбавила такої можливості ПАТ ?"Грета? (ухвала від 07.10.2024 по справі №905/781/22);
- колегія суддів у складі: Мачульський Г. М. - головуючий, судді: Краснов Є. В., Рогач Л. І. ухвалою від 04.12.2025 відмовила у допуску касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного Господарського суду від 10.11.2025 по справі №905/781/22 до розгляду;
- касаційна скарга ПАТ ?Грета? на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі №905/781/22 попадає цій же колегії суддів;
- на цей час у ЄСПЧ зареєстровані і знаходяться на розгляді заяви ПАТ ?Грета?: №1368/25, №19168/25, № 26473/25;
- на цей час у ВРП знаходяться на розгляді: дисциплінарна скарга на суддю Рогач Л. І., дисциплінарна скарга на суддів Кібенко О. Р., Бакуліна С. В., Баранець О. М.
Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2025 заяву Приватного акціонерного товариства "Грета" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Мачульський Г. М., Краснов Є. В., Рогач Л. І. у справі №905/781/22 визнано необґрунтованою, справу №905/781/22 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Грета" про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульський Г. М., Краснов Є. В., Рогач Л. І. в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №905/781/22 визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025.
Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Положеннями частини четвертої статті 35 ГПК визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи ПАТ ?Грета? щодо наявності підстав для відводу суддів Мачульського Г. М., Краснова Є. В., Рогач Л. І. від розгляду справи №905/781/22 зводяться до незгоди з ухваленими за їх участю судовими рішеннями, що відповідно до вимог частини 4 статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, зазначені заявником доводи зводяться до незгоди з судовими рішеннями прийнятими за участі членів колегії суддів, та не є підставою для відводу суддів від розгляду зазначеної справи згідно з наведеною нормою ГПК.
Щодо доводів Приватного акціонерного товариства "Грета", що на цей час у ВРП знаходиться на розгляді дисциплінарна скарга на суддю Рогач Л. І. та у ЄСПЧ зареєстровані і знаходяться на розгляді заяви ПАТ ?Грета?, Суд виходить з такого.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:
- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім'ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п.28);
- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім'ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв'язкам впливати на будь-яке судове рішення (п.29);
- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п.30);
- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п.55);
- неупередженість пов'язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об'єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п.56);
- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов'язків суддя не виявляє належної об'єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п.61);
- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов'язками (п.66);
- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об'єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам'ятати, що від нього вимагають очевидної об'єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п.87).
Верховний Суд зауважує, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Подання дисциплінарних скарг на суддів та звернення до Європейського суду з прав людини, самі по собі не є достатнім підтвердженням упередженості, необ'єктивності чи заінтересованості суддів Мачульського Г. М., Краснова Є. В., Рогач Л. І., отже не є підставою для їх відводу.
До того ж, Коментар до Бангалорських принципів поведінки суддів встановлює, що суддя повинен бути стійким до впливу суспільного резонансу щодо справи.
Оскільки "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а належні, допустимі і достовірні докази, які б підтверджували, що судді Мачульський Г. М., Краснов Є. В., Рогач Л. І. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду цієї справи, та/або існують переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їх безсторонності, та/або факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Грета" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Мачульський Г.М., Краснов Є.В., Рогач Л.І. у справі №905/781/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський