26 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/25640/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025
(Суддя Івченко А.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025
(Колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Владимиренко С.В., Хрипун О.О.)
у справі № 910/25640/14
за заявою Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
про банкрутство,-
1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Щоголєва М.І. Попереднє засідання призначено на 03.06.2015.
2. ГУ ДПС у м. Києві звернулось до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до Боржника у розмірі 2 321 510 818,46 грн, з яких:
- 161 800 036,09 грн - сплата основного боргу за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням/контрактом згідно з постановою КМУ від 15.05.2003 № 690;
- 1 871 943 014,10 грн - сплата основного боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії (Протокол № 5 від 02.09.2003);
- 287 767 768,27 грн - сплата пені за кредитом, наданим державою або під державні гарантії.
3. На підтвердження заявлених вимог податковий орган посилався на невиконання Боржником зобов'язань за бюджетними позичками/кредитом та, як наслідок, нарахованою на їх суму пенею.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 04.06.2025, якою визнано кредитором у справі №910/25640/14 по відношенню до боржника: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби на суму 2 321 510 818,46 грн, з яких: 2 033 743 050,19 грн- вимоги четвертої черги, 287 767 768,27 грн - вимоги шостої черги; зобов'язано розпорядника майна боржника надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.
5. Також оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі №910/25640/14 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі №910/25640/14, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
7.1. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/25640/14, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.06.2025, є незаконною та необґрунтованою, не відповідає положенням статей 7, 86 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 цього Кодексу. Вказує, що судом першої та апеляційної інстанцій належним чином не надано юридичної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, не здійснено їх правового аналізу, а під час нового перегляду справи не дотримано вказівок, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/25640/14, що є порушенням вимог статті 316 ГПК України.
7.2. Крім того, Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді кредиторських вимог податкового органу не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.08.2023 у справі № 904/1693/22 - щодо втрати кредитором права на стягнення курсової різниці у разі, якщо він заявив до стягнення заборгованість за кредитним договором у гривневому еквіваленті та погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість було стягнуто з боржника при розгляді грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство, та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 - щодо застосування підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог.
7.3. Також у касаційній скарзі зазначено, що оскаржувана постанова не відповідає положенням статей 236, 282 ГПК України, а саме містить (суперечність) між мотивувальною та резолютивною частинами оскаржуваної постанови.
Відзиви
8. Від ГУ Державної податкової служби у місті Києві надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи щодо необхідності касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
9. Від арбітражного керуючого Куліченка М.В. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому вказуються аргументи щодо неналежного дослідження судами попередніх інстанцій зібраних доказів у справі.
Інші заяви та клопотання
10. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Ухвалою господарського суду м.Києва від 10.04.2023р. було визнано кредиторами у справі №910/25640/14 по відношенню до боржника: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 51 778 785,75 грн., з яких: 1 218,00 грн. - вимоги першої черги, 51 777 567,75 грн. - вимоги четвертої черги; Головне управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на суму 2 321 510 818,46 грн., з яких: 2 033 743 050,19 грн. - вимоги четвертої черги, 287 767 768,27 грн. - вимоги шостої черги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023р. у справі №910/25640/14 було замінено Головне управління Державної податкової служби у місті Києві на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби; апеляційну скаргу ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 10.04.2023р. у справі №910/25640/14 - задоволено частково; ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 10.04.2023р.у справі №910/25640/14 в частині розміру визнаних грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - залишено без змін; ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 10.04.2023р. у справі №910/25640/14 в частині розміру визнаних грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, - змінено; абзац 2 ч. 1 резолютивної частини ухвали попереднього засідання господарського суду м.Києва від 10.04.2023р.у справі №910/25640/14 викладено наступним чином: "Визнати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, кредитором у справі №910/25640/14 до боржника на суму 1 969 487 060,87 грн., з яких вимоги четвертої черги - 1 681 719 292,6 грн. (1 519 919 256,51 грн. та 161 800 036,09 грн.), вимоги шостої черги - 287 767 768,27 грн.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024р. касаційну скаргу ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" було задоволено частково; ухвалу господарського суду м.Києва від 10.04.2023р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023р. (в частині розгляду грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, та визнання його кредитором по відношенню до боржника) у справі №910/25640/14 скасовано; справу №910/25640/14 у скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про відкриття провадження у справі №910/25640/14 про банкрутство ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.04.2015р. за № 16426.
В межах встановленого строку до місцевого суду була подана заява Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якої є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 321 510 818,46 грн.
Як вбачається з поданої заяви, з метою забезпечення виконання вимог ст.17 Бюджетного кодексу Кабінетом Міністрів України 02.03.2011р. прийнято Постанову №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості", якою затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості.
Відповідно до п.15 Порядку обліку, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня, стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 до цього Порядку формою.
Відповідно до вимог вищезазначеного Порядку, до Головного управління ДПС у м.Києві надійшли відповідні подання від Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, згідно з якими за ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" обліковується прострочена заборгованість у загальному розмірі 2 321 510 818,46 грн., а саме:
- сплата основного боргу у сумі 161 800 036,09 грн. за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням/контрактом згідно з постановою КМУ від 15.05.2003р. №690, заборгованість передана від ДАК "Хліб України" згідно Акту передачі - приймання заборгованості від 02.09.2003р. №5;
- сплата основного боргу у сумі 1 871 943 014,10 грн. за кредитом, наданим державою або під державні гарантії (Протокол №5 від 02.09.2003р.), у тому числі: ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (взаємозалік); ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (Головкомбікорм) (lim 94); ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (Головхлібопродуки) (lim 93); ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (Хліб України) (lim 96);
- сплата пені у сумі 287 767 768,27 грн. за кредитом, наданим державою або під державні гарантії.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Розпорядником та утримувачем інформації щодо заборгованості по ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими, Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості".
Органи Державної податкової служби забезпечують стягнення простроченої заборгованості виключно на підставі інформації, що надходить від територіальних органів Державної казначейської служби.
Наявність заборгованості ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" підтверджена рішенням господарського суду м.Києва від 31.10.2012р. у справі №5011-12/9747-2012, що підтверджується боржником.
Боржник в обґрунтуваннях власних доводів щодо часткового визнання заявлених вимог податкового органу посилається на рішення господарського суду м.Києва від 31.10.2012р. у справі №5011-12/9747-2012, яким стягнуто в дохід держави з Підприємства 64 380,00 грн. судового збору та суму заборгованості у розмірі 996 733 645,64 грн., що складається з 548 839 861,67 грн. заборгованості за кредитом, наданим в іноземній валюті, нарахованої на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за іноземними кредитами пені у розмірі 286 287 830,70 грн., з простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками у сумі 161 800 036,09 грн.
При розгляді справи №5011-12/9747-2012 у рішенні господарського суду м.Києва від 31.10.2012р. судом було встановлено такі обставини:
- у 1993, 1994, 1996 роках Міністерством сільського господарства і продовольства України за Програмою PL - 480 під гарантії Уряду України були отримані товарні кредити на загальну суму 59,496 млн. дол. США;
- за кредитною угодою № 12/02-35 від 16.09.1993р., укладеної між Банком, який діяв від імені КМУ (Кредитор) та Головним управлінням по хлібопродуктах Міністерства сільського господарства і продовольства України (Позичальник), Кредитор надає Позичальнику в розмірі 119 306 430,12 доларів США для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування фуражної кукурудзи; Позичальник повертає Кредит, сплачує відсотки комісії та відшкодовує інші витрати;
- за кредитними угодами № 12/03-98 від 16.04.1994р. на суму 90 509 940 доларів США та № 01/03-99 від 04.10.1994р. на суму 7 616 357,92 доларів США, укладеними між Банком, який діяв від імені КМУ (Кредитор) та Головним управлінням комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства України (Позичальник), Кредитор надає Позичальнику кредит для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування соєвого шроту; Позичальник повертає Кредит, сплачує відсотки комісії та відшкодовує інші витрати;
- відповідно до Постанови КМУ від 22.08.1996р. №1000, Компанія є правонаступником прав і обов'язків Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства;
- 13.08.1997р. між Банком, який діяв за дорученням КМУ (Кредитор), та Компанією (Позичальник) укладено кредитну угоду №07/05-132, відповідно до якої Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 20,0 млн. доларів США для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування соєвого шроту в Україну, за рахунок Зовнішнього кредиту, терміном на 25 років. Позичальник повертає Кредит, сплачує відсотки комісії та відшкодовує інші витрати, пов'язані з обслуговуванням Кредиту, на умовах, викладених в Кредитній угоді. Забезпечення виконання зобов'язань по Кредитній угоді, а також відшкодування збитків державному бюджету у зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань по Кредитній угоді, є майно підприємств-одержувачів соєвого шроту, надане в заставу згідно з договорами застави, які не менш ніж 130 відсотків повинні були покривати зобов'язання Позичальника;
- на підставі протоколу від 26.11.1998р., укладеного між АХК "Укрнафтопродукт" та Компанією, було переоформлено заборгованість перед бюджетом з АЗЖ "Укрнафтопродукт" на Компанію в розмірі 8 902 830,46 доларів США; на підставі протоколу від 04.02.1999р. "Про переоформлення заборгованості перед державним бюджетом по розрахунках, проведених 1996-1997р.р. з корпорацією "Украгропромбіржа" було переоформлено заборгованість з корпорації "Украгропромбіржа" на Компанію в розмірі 11 013 263,30 доларів США;
- КМУ 15.05.2003р. прийняв постанову №690 "Про утворення Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", якою створено нову юридичну особу шляхом виділення із складу Компанії філії "Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу" та віднесено її до сфери управління Міністерства аграрної політики України;
- на виконання п.3 зазначеної постанови Компанія за розподільчим балансом між нею та Агентством станом на 31.07.2003р., погодженим рішенням Урядової комісії з реструктуризації Компанії (протокол №4 без дати), та відповідно до Акту передачі-приймання кредиторської заборгованості до розподільчого балансу між Компанією та Агентством, який також погоджений Урядовою комісією з реструктуризації Компанії (протокол №5 від 02.09.2003р.) передало, а Агентство відповідно прийняло кредиторську заборгованість, в тому числі і заборгованість за кредитами, наданими в рамках Програми PL-480 (ліміт 1993 року, 1994 року та 1996 року);
- відповідач (Підприємство) не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно за фінансовими допомогами щодо повернення бюджетної позички та відсотків за користування нею що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 996 733 645,64 грн.;
- Міністерством фінансів України на день винесення рішення надано інформаційну довідку щодо стану простроченої заборгованості Підприємства перед Державним бюджетом за період з 01.01.2003р. по 01.09.2012р., розмір заборгованості становить 548 839 861,67 грн.
З листа Державної казначейської служби від 30.05.2012р. за повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України від 25.05.2012р. сума пені, яка нарахована на прострочену заборгованість перед державним бюджетом України ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" за іноземним кредитом залученим під державну гарантію станом на 1 травня 2012 року складає 286 287 830,70 грн.
Під час судового провадження у справі №5011-12/9747-2012 було встановлено, що відповідно до Постанови КМУ №174 облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані. Таким чином, сума заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії (яка є спірною) у розмірі 548 839 861,67 грн. складена відповідно до інформаційної довідки щодо стану простроченої заборгованості Підприємства перед Державним бюджетом, яка надана у день винесення відповідного судового рішення станом на 31.10.2012р.
Згідно з Актом передачі-приймання кредиторської заборгованості до розподільчого балансу між: ДАК "Хліб України" та ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003р. №690 "Про утворення державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" від 31.07.2003р., погодженого Урядовою комісією з реструктуризації ДАК "Хліб України" (протокол №5 від 02.09.2003р.), Державною акціонерною компанією "Хліб України" передано, а ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" прийнято заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками у сумі 161 800 036,09 грн.
14. Також суд першої інстанції встановив, що:
Міністерство фінансів України листом від 24.07.2015р. № 31-12110-11/32-9/24113 повідомило ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, що Актом передачі-приймання кредиторської заборгованості до розподільчого балансу між ДАК "Хліб України" та ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" від 31.07.2003р. (далі - Акт) зафіксована передача заборгованості в гривнях, при цьому облік заборгованості позичальників перед державою здійснюється у валюті кредиту/позики (дол. США). Це узгоджується з рішенням господарського суду м.Києва від 31.10.2012р. у справі №5011- 12/9747-2012, яким стягнуто заборгованість з боржника у більшому розмірі, за рахунок курсової різниці, ніж зазначено у Акті.
Міністерство фінансів України листом від 15.11.2024р. №12010-11/23-7/33034 повідомило: "На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003р. №690 передачу заборгованості було оформлено Актом передачі-приймання кредиторської заборгованості до розподільчого балансу між ДАК "Хліб України" та ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (далі - Акт), підписаним 31.07.2003р.
Згідно з Актом на ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" було переведено:
- заборгованість перед державним бюджетом та Укрексімбанком у рамках програми PL-480 (ліміти 1993, 1994 років) у сумі 307 111 500,00 грн. (основний борг, відсотки, комісії, в тому числі планові та прострочені платежі без врахування заборгованості по операційних витратах Міністерства фінансів України за закупівлю валюти);
- заборгованість перед державним бюджетом та Укрексімбанком за програмою PL-480 (ліміти 1996 року) у сумі 123 827 000,00 грн. (основний борг, в тому числі планові та прострочені суми, частина простроченої заборгованості по відсотках та комісіях без врахування планових платежів по відсотках іноземному кредитору та комісії банку);
- частина заборгованості в сумі 30 500 200,00 грн., що виникла у зв'язку з переведенням частини переоформленого боргу з АХК "Укрнафтопродукт" на ДАК "Хліб України" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1998р. №1747 (переведена без визначення доларового еквівалента).
15. З наведених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що скільки заборгованість визначено Актом у гривнях, а заборгованість за зазначеними кредитами обліковується Міністерством фінансів України та Укрексімбанком у валюті кредиту (доларах США) (постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174), щомісяця, на кожну звітну дату заборгованість ДАК "Хліб України" та ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" перераховується за офіційним курсом гривні до долара США та порівнюється із сумами, що передані відповідно до Акта. У разі якщо заборгованість за кредитами перевищує суми боргу в розрізі відповідних кредитних угод, що передані на ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", різниця такої заборгованості переноситься на ДАК "Хліб України". Крім того, заборгованість ДАК "Хліб України" збільшується на суму платежів по відсотках іноземному кредитору за програмою РL-480 (ліміти 1996 року), що не знайшли відображення в Акті. Станом на 25.03.2015р. загальна сума простроченої заборгованості ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" перед державою становила 67 720 338,81 дол. США (1 595 289 443,47 грн. за курсом Національного банку України станом на 25.03.2015р.).
16. Щодо розрахунку простроченої заборгованості за період з 02.09.2012р. по 25.03.2015р суди попередніх інстанцій вказали, що зважаючи, що після 31.10.2012р. погашення простроченої заборгованості ДП "Агентство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" не відбувалося, то і зміни суми заборгованості станом на 25.03.2015р. також не могло відбутися, вона так і становить 67 720 338,81 дол. США".
17. Суд першої інстанції встановив, що після 31.10.2012 (рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 у справі №5011-12/9747-2012) погашення простроченої заборгованості ДП «АРЗПАК» не відбувалося.
18. У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 910/25640/14 суд касаційної інстанції направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказав про те, що:
Ураховуючи наведені правові висновки Верховного Суду (зроблені у подібних правовідносинах щодо розгляду грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство), судам попередніх інстанцій у цій справі належало з'ясувати питання того, у якій валюті (національній чи іноземній) заявлялись позовні вимоги податковим органом у справі №5011-12/9747-2012, у якій валюті стягнута заборгованість судовим рішенням у вказаній справі та чи звертався кредитор зі скаргами на таке рішення в частині стягнення з Боржника сум в гривневому еквіваленті.
Саме від з'ясування наведених обставин залежить необхідність (або її відсутність) урахування преюдиційних обставин (встановлених рішенням суду від 31.10.2012 у справі №5011-12/9747-2012) щодо розміру заборгованості Боржника перед держбюджетом за період з 01.01.2003 по 01.09.2012 та можливість надання належної оцінки правомірності нарахування курсової різниці між датою звернення до суду із позовною заявою та заявою про визнання грошових вимог до боржника, і, як наслідок, правомірність розгляду грошових вимог податкового органу до Боржника у цій справі.
19. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
20. При цьому кредитор, який сам визначив заборгованість в еквіваленті на національну валюту - гривню України, погодився із судовими рішеннями, якими таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання. Відтак, заявивши до стягнення в судовому порядку заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті та погодившись з судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, кредитор втратив право при зверненні в подальшому з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство (неплатоспроможність) визначити суму боргу з урахуванням курсової різниці (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 904/1693/22).
21. Натомість, якщо борг боржника виник на підставі кредитного договору, що визначений в іноземній валюті, в якій і був заявлений позивачем (кредитором) до стягнення у судовому порядку, але судовим рішенням за результатом розгляду такого спору сума боргу встановлена лише в національній валюті без зазначення його еквівалента в іноземній валюті, то це не свідчить, що відбулась трансформація грошового зобов'язання, визначеного у іноземній валюті, у зобов'язання у національній валюті, без урахування його фактичного розміру за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (такого змісту висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 918/847/22).
22. З урахуванням тих обставин, що після 31.10.2012 (рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 у справі №5011-12/9747-2012) погашення простроченої заборгованості ДП «АРЗПАК» не відбувалося, а також беручи до уваги те, що якщо борг боржника виник на підставі кредитного договору, що визначений в іноземній валюті, в якій і був заявлений позивачем (кредитором) до стягнення у судовому порядку, але судовим рішенням за результатом розгляду такого спору сума боргу встановлена лише в національній валюті без зазначення його еквівалента в іноземній валюті, то це не свідчить, що відбулась трансформація грошового зобов'язання, визначеного у іноземній валюті, у зобов'язання у національній валюті, без урахування його фактичного розміру за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що слід визнати кредитором у справі № 910/25640/14 по відношенню до боржника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби на суму 2 321 510 818,46 грн., з яких: 2 033 743 050,19 грн. - вимоги четвертої черги, 287 767 768,27 грн. - вимоги шостої черги.
23. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
24. Разом з тим 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
25. Відтак правове регулювання провадження у справах про банкрутство (за винятком зазначеного випадку) регламентовано КУзПБ, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом про банкрутство, норми яких є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
26. Водночас Верховний Суд зауважує, що на дату звернення з конкурсними вимогами податкового органу у цій справі із заявою про визнання грошових вимог до Боржника Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон про банкрутство) був чинним, відтак господарському суду належало здійснювати перевірку відповідності таких заяв вимогам цього Закону.
27. Відповідно до частини першої статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
28. Абзацом третім частини другої статті 23 Закону про банкрутство унормовано, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
29. Відповідно до частини другої статті 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі ті, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
30. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за змістом частини третьої статті 23 Закону про банкрутство заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство (стаття 25 цього Закону).
31. Вищенаведені обставини та висновки свідчать про те, що при постановленні оскаржуваних судових рішень було правильно застосовано положення ст. ст. 23, 25 Закону про банкрутство щодо визнання кредитором у справі № 910/25640/14 по відношенню до боржника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на суму 2 321 510 818,46 грн., з яких: 2 033 743 050,19 грн. - вимоги четвертої черги, 287 767 768,27 грн. - вимоги шостої черги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
33. З урахуванням того, що при постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/25640/14 було правильно застосовано положення ст. ст. 23, 25 Закону про банкрутство, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" та залишення без змін зазначених судових рішень.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/25640/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
В.Я. Погребняк