18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/578/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С. В., Вронської Г. О.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,
за участю представників учасників справи:
відповідача - Самелюк Т. А. (адвоката)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2025
(суддя - Конюх О. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025
(головуюча - Руденко М. А., судді: Пономаренко Є. Ю., Буравльов С. І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
про стягнення 653 268 845, 55 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 653 268 845,55 грн, з яких: 582 672 200,75 грн боргу, 29 720 332,66 грн пені, 17 168 977,50 грн 3 % річних та 23 707 334,64 грн інфляційних втрат.
2. Позов обґрунтовано тим, що 22.09.2022 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір № 3519-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу, за умовами якого постачальник у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року поставив відповідачу природний газ, який відповідачем не був оплачений у сумі 582 672 200,75 грн.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. 22.09.2022 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", як споживачем, укладено договір № 3519-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу (далі - договір; а.с. 10-17 том 1), за умовами якого:
- постачальник зобов'язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1 п. 4 Положення "Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 812 від 19.07.2022, природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1);
- споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільчої мережі (далі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та (або) укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (п. 1.4);
- у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором здійснюється оператором ГРМ, а саме: акціонерним товариством (далі - АТ) "Київоблгаз", з яким споживач уклав відповідний договір (п. 1.5);
- постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року, в кількості 18 151,919 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (п. 2.1);
- споживач самостійно зазначає в п. 2.1 договору замовлені обсяги. Постачальник не несе відповідальність за достовірність та обґрунтованість обсягів, зазначених в п. 2.1 договору (пп. 2.2.2);
- перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, з урахування умов пп. 2.2.2 та пп. 2.2.3 договору. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів (п. 2.4);
- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5);
- споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пп. 3.5.2 цього договору, їх ціна та вартість (пп. 3.5.1);
- постачальник протягом 3 робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скорегованими (пп. 3.5.4);
- споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до актів приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ відповідно до актів приймання-передачі до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період (п. 5.1);
- у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2);
- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх (п. 10.1);
- сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства (п. 10.3);
- виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання (п. 10.5);
- споживач, підписуючи цей договір, підтверджує, що введення воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та його продовження не може бути підставою для відмови від виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до цього договору (п. 10.7);
- даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності). Договір діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1).
4. 25.10.2022 сторони погодили та підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 18-19 том 1), відповідно до якої додано 2 абзац п. 13.1: у разі настання відкладальних обставин, передбачених абзацом 1 цього пункту, постачання природного газу споживачу здійснюється з 1 числа місяця, в якому ці відкладальні обставини настали.
5. 17.02.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 20-21 том 1), якою виклали 2 абзац п. 2.2.1 в такій редакції: обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам, організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та або державні установи тощо), закладам охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
6. Постановою КМУ № 277 від 30.03.2023 визначено Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури для постачання природного газу на умовах Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженого постановою КМУ № 812 від 19.07.2022, затвердити фіксовані обсяги природного газу на квітень 2023, що розраховуються як середньоарифметичне значення обсягу фактичного використання виробником теплової енергії природного газу згідно з актами приймання-передачі відповідних обсягів для потреб виробництва теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води у квітні місяці за останні три роки, за даними ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
7. 19.04.2023 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 22-23 том 1), якою, зокрема, доповнили п. 2.1 договору таким абзацом: у квітні 2023 року постачальник передає споживачу обсяг (об'єм) природного газу відповідно до постанови КМУ № 277 від 30.03.2023. Змінили 3 абзац пункту 13.1 щодо продовження строку дії договору до 30.04.2023.
8. Додатковою угодою № 4 від 20.04.2023 до договору (а.с. 24-25 том 1) сторони внесли зміни у банківські реквізити постачальника.
9. Пунктом 2.1 договору сторони узгодили замовлений обсяг природного газу, а саме:
- у жовтні 2022 року: обсяг І (фіксований) 407,212 тис.куб.м; обсяг ІІ 9,275 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 38,249 тис.куб.м, загальний обсяг 454,736 тис.куб.м;
- у листопаді 2022 року: обсяг І (фіксований) 1 900,690 тис.куб.м; обсяг ІІ 43,649 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 176,188 тис.куб.м, загальний обсяг 2 120,527 тис.куб.м;
- у грудні 2022 року: обсяг І (фіксований) 2 366,632 тис.куб.м; обсяг ІІ 54,531 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 218,084 тис.куб.м, загальний обсяг 2 639,247 тис.куб.м;
- у січні 2023 року: обсяг І (фіксований) 2 798,336 тис.куб.м; обсяг ІІ 65,200 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 256,707 тис.куб.м, загальний обсяг 3 120,243 тис.куб.м;
- у лютому 2023 року: обсяг І (фіксований) 2 391,124 тис.куб.м; обсяг ІІ 5 033,851 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 219,673 тис.куб.м, загальний обсяг 7 644,648 тис.куб.м;
- у березні 2023 року: обсяг І (фіксований) 1 946,748 тис.куб.м; обсяг ІІ 45,200 тис.куб.м; обсяг ІІІ (фіксований) 180,570 тис.куб.м, загальний обсяг 2 172,518 тис.куб.м.
10. Листом № 2701/25/14-23 від 09.04.2023 (а.с. 9 том 1) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило Київську обласну військову адміністрацію про те, що наказом № 227 від 08.04.2023 "Про затвердження фіксованих обсягів природного газу на квітень 2023 року для виробників теплової енергії, що мають намір придбавати природний газ у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в умовах покладання на нього спеціальних обов'язків" затвердило фіксовані обсяги природного газу на квітень 2023 року для ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме: обсяг І (фіксований) 261,946 тис.куб.м, обсяг ІІІ (фіксований) 7,284 тис.куб.м.
11. На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 607 672 200,75 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу, а саме (а.с. 30-40 том 1):
- за жовтень 2022 року на загальну суму 2 304 556,93 грн, - акти від 31.10.2022 на суми 1 668 620,06 грн (обсяг І 220,02174 тис.куб.м), 43 234,37 грн (обсяг ІІ 1,12328 тис.куб.м), 592 702,50 грн (обсяг ІІІ 35,80443 тис.куб.м);
- за листопад 2022 року на загальну суму 307 695 615,61 грн, - акти від 30.11.2022 на суми 14 414 618,57 грн (обсяг І 1 900,69000 тис.куб.м), 290 364 400,76 грн (обсяг ІІ 7 544,01048 тис.куб.м), 2 916 596,28 грн (обсяг ІІІ 176,18800 тис.куб.м);
- за грудень 2022 року на загальну суму 222 751 750,51 грн, - акти від 31.12.2022 на суми 17 706 954,41 грн (обсяг І 2 334,81247 тис.куб.м), 201 434 658,16 грн (обсяг ІІ 5 233,51061 тис.куб.м), 3 610 137,94 грн (обсяг ІІІ 218,08400 тис.куб.м);
- за січень 2023 року на загальну суму 23 617 058,68 грн, - акти від 31.01.2023 на суми 18 444 201,67 грн (обсяг І 2 432,02479 тис.куб.м), 923 358,28 грн (обсяг ІІ 23,98994 тис.куб.м), 4 249 498,73 грн (обсяг ІІІ 256,70700 тис.куб.м);
- за лютий 2023 року на загальну суму 22 203 950,20 грн, - акти від 28.02.2023 на суми 17 695 632,88 грн (обсяг І 2 333,31963), 871 875,25 грн (обсяг ІІ 22,65235 тис.куб.м), 3 636 442,07 грн (обсяг ІІІ 219,67300 тис.куб.м);
- за березень 2023 року на загальну суму 19 264 211,38 грн, - акти від 31.03.2023 на суми 13 349 034,78 грн (обсяг І 1 760,18372 тис.куб.м), 2 926 041,18 грн (обсяг ІІ 76,02201 тис.куб.м), 2 989 135,42 грн (обсяг ІІІ 180,57000 тис.куб.м);
- за квітень 2023 року на загальну суму 9 835 057,44 грн, - акти від 30.04.2023 на суми 1 986 568,92 грн (обсяг І 261,94600 тис.куб.м), 7 727 910,00 грн (обсяг ІІ 200,78024 тис.куб.м), 120 578,52 грн (обсяг ІІІ - 7,28400 тис.куб.м).
12. Згідно з інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", наданою АТ "Ощадбанк" за № 16/2-09/18639/2024 від 19.02.2024 (а.с. 41-44 том 1), ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 25 000 000,00 грн було сплачено за договором.
13. У зв'язку з несплатою решти суми заборгованості за договором позивачем подано даний позов до господарського суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
14. 10.02.2025 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 582 672 200,75 грн боргу, 9 720 332,66 грн пені, 17 168 977,50 грн 3 % річних, 23 707 334,64 грн інфляційних втрат та 847 840,00 грн судового збору за подання позову. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
15. Суд першої інстанції дійшов висновку, що постачальник поставив споживачу природний газ за договором, який останній не оплатив у сумі 582 672 200,75 грн. Перевіривши правильність розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення з відповідача, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, суд встановив, що вони є правильними. Водночас, дослідивши клопотання відповідача про зменшення пені, суд дійшов висновку про зменшення її розміру до 9 720 332,66 грн.
16. 16.09.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5 139 833,67 грн пені та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги в цій частині.
17. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20 000 000,00 грн, виходив з того, що суд першої інстанції не врахував усіх обставин та надмірно зменшив пеню до 9 720 332,66 грн (на 20 000 000,00 грн, що складає ~ 67,30 % від заявленої суми 29 720 332,66 грн пені), тому враховуючи компенсаційний характер неустойки та дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена, дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру пені на 50 %, - до суми 14 860 166,33 грн пені, що забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть позивачу розумну компенсацію за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи й ще заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу.
18. 08.10.2025 позивач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в стягненні 14 860 166,33 грн пені й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
19. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу.
В обґрунтування скаржник вважає, що рішення судів у частині відмови в стягненні 14 860 166,33 грн пені є незаконними та ухваленими із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема статей 233 Господарського кодексу України (чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції), статей 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також статей 129 та 236 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи, тому підлягають скасуванню в зазначеній частині. Скаржник зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають правозастосовчій практиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, за результатом розгляду спору, який виник з правовідносин, подібних до правовідносин, що є предметом розгляду справи, яка переглядається.
20. Верховний Суд ухвалою від 28.10.2025 відкрив касаційне провадження у справі та призначив до розгляду касаційну скаргу.
21. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу в якому просить задовольнити частково касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відзив мотивовано, зокрема, тим, що апеляційний суд в постанові від 16.09.2025 не навів аргументів щодо порушення судом першої інстанції вимог статті 233 ГК та статті 551 ЦК, а просто на власний розсуд переоцінив обставини справи та висновки щодо суми зменшення пені.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
22. Відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
23. Здійснюючи касаційне провадження Суд зазначає таке.
24. Предметом касаційного оскарження в цьому випадку є рішення судів першої та апеляційної інстанцій виключно в частині відмови у стягненні 14 860 166,33 грн пені, в іншій частині вказані рішення не оскаржуються.
25. Позивачем у цій справі заявлено позовні вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача 29 720 332,66 грн пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.07.2023 по 15.12.2023.
26. За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
27. Відповідно до частини першої статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
28. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 7.2 договору сторонами, зокрема, погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
30. Перевіривши розрахунок пені суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача про її стягнення у розмірі 29 720 332,66 грн за загальний період прострочення з 01.07.2023 по 15.12.2023.
31. Разом з тим відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру пені до 1 грн (а.с. 48-56 том 3), в якому зазначав, що позивачем на надано доказів понесення збитків. В той же час умови воєнного стану значно впливають на діяльність відповідача, зокрема, ракетний обстріл, що відбувся 16.12.2022, та призвів до вкрай тяжких наслідків, однак умови укладеного між сторонами договору виконувалися та виконуються задля забезпечення загальносуспільних інтересів виробництва тепла, призначеного для вразливих категорії споживачів, які не здійснюють своєчасну оплату комунальних послуг, у зв'язку з чим ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не отримало погашення вартості виробленого тепла та не могло своєчасно оплачувати вартість газу, використаного для виробництва цього тепла. Заявник також звертав увагу, що стягнення інфляційних втрат є достатньою компенсацією затримки отримання позивачем грошових коштів та забезпечить дотримання балансу інтересів сторін.
32. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу (далі - ГК) України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
33. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
34. При застосуванні положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила визначені у вказаних нормах направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
35. З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
36. Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
37. Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
38. Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення. Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій (висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
39. У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
40. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частиною третьою статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку передбаченому статтями 86, 210, 237 ГПК України.
41. Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
42. За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені.
43. З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що:
- відповідачем заборгованість не була оплачена у повному обсязі, а за період жовтень 2022 року - квітень 2023 року лише у сумі 25 000 000,00 грн з загальної вартості отриманого природного газу 607 672 200,75 грн;
- договір сторонами укладено під час дії правового режиму воєнного стану, а тому відповідач усвідомлював можливість несприятливих обставин ведення господарської діяльності у воєнний стан, оскільки самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та несе господарський ризик;
- умови воєнного стану впливають на діяльність обох сторін правочину та враховуючи значення їх виду діяльності, - позивача (торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний)) та відповідача (виробництво електроенергії (основний) та, зокрема, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря);
- відповідачем допущено значний строк прострочення (з 16.12.2022) виконання грошового зобов'язання за договором;
- недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника та відсутність у боржника необхідних коштів, у відповідності до положень статті 617 ЦК України, не є підставою для звільнення його від відповідальності зі сплати неустойки;
- 29 720 332,66 грн пені складає ~ 5,1 % від наявної суми боргу (582 672 200,75 грн);
- за нормами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції не врахував наведеного та надмірно зменшив пеню до 9 720 332,66 грн (на 20 000 000,00 грн, що складає ~ 67,30 % від заявленої суми 29 720 332,66 грн пені).
44. Враховуючи компенсаційний характер неустойки та дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені на 50 %, - до суми 14 860 166,33 грн пені, що забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть позивачу розумну компенсацію за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи й ще заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.
45. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що рішення судів у частині відмови в стягненні 14 860 166,33 грн пені є незаконними та ухваленими із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема статей 233 Господарського кодексу України (чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції), статей 549 - 552, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також статей 129 та 236 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи, тому підлягають скасуванню в зазначеній частині.
46. Щодо доводів скаржника про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають правозастосовчій практиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, колегія суддів зазначає наступне.
47. Обґрунтовуючи власну позицію скаржник зазначає про те, що судами не прийнято до уваги його майновий стан, зокрема, податковий борг, що призвело до безпідставного надання переваги правам відповідача перед правами позивача у справі.
48. За встановленими судами у справі № 908/1453/14 обставинами, Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" 89 120,30 грн пені, 20 566,21 грн - 3% річних, 35 520,94 грн інфляційного нарахування. 49. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №44 від 01.10.2004 р., а саме: відповідач несвоєчасно здійснив оплату за спожиту активну електричну енергію в період з серпня по листопад 2013 р. та січень 2014 р., тому позивач просив суд стягнути з відповідача 89 120,30 грн пені, 20 566,21 грн - 3% річних, 35 520,94 грн інфляційних нарахувань.
50. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2017, у справі № 908/1453/14 позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" задоволені частково. Стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 77 873, 65 грн пені, 17 970, 83 грн - 3% річних та 1 916, 90 грн судового збору. В задоволенні іншої частини відмовлено.
51. Предметом касаційного розгляду у справі № 908/1453/14 було питання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов'язання з оплати за поставлену позивачем активну електричну енергію в період з серпня по листопад 2013р. та січень 2014 р.
52. За висновком Верховного Суду у вказаній постанові, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі.
53. З урахуванням обставин справи № 908/1453/14, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, врахувавши фінансовий стан позивача та відповідача, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що в даному випадку суд не може надати перевагу відповідачу, враховуючи, зокрема, наявність заборгованості позивача по заробітній платі та податковий борг.
54. Як вже було зазначено, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.
55. В питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частиною третьою статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку передбаченому статтями 86, 210, 237 ГПК України. При цьому у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені.
56. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції, з посиланням на вказану постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду, враховано те, що договір сторонами укладено під час дії правового режиму воєнного стану, те, що умови воєнного стану впливають на діяльність обох сторін правочину та враховуючи значення їх виду діяльності, - позивача (торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний)) та відповідача (виробництво електроенергії (основний) та, зокрема, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря), внаслідок чого зменшено розмір пені на 50 %, - до суми 14 860 166,33 грн пені, задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки це надасть позивачу розумну компенсацію за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи й ще заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.
57. Тому, в цьому випадку судом було враховано інтереси обох сторін, а відтак і правові висновки у наведених постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 та від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, що свідчить про необґрунтованість доводів скаржника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
59. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
60. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 911/578/24 в частині відмови в стягненні 14 860 166,33 грн пені без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
61. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 911/578/24 в частині відмови в стягненні 14 860 166,33 грн пені - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Г. Вронська