18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 грудня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1002/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Різник В.П. - адвокат за ордером;
від відповідача: Кравчук С.І. - адвокат за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЗИТИВ - К" (с. Іскрене, Звенигородський р-н, Черкаська обл.) до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТОРГ - ЛОГІСТИК" (територіальна громада "Руськополянська", Черкаський р-н, Черкаська область Дорожне урочище) про стягнення 248 522, 98 грн.,
Заявлено позов до ТОВ "ГРАНТ ТОРГ - ЛОГІСТИК" про стягнення на користь позивача 248 522,98 грн. за договором поставки № 01/08-24 від 01.08.2024, з яких: 183 735, 36 грн. - сума залишку основного боргу; 42 100, 61 грн. - пеня; 18 385, 63 грн. - інфляційні втрати; 4 301,38 грн. - 3% річних за прострочення розрахунків.
Ухвалою від 26.08.2025 суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Обидві сторони мають електронні кабінети.
В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зокрема, через не підтвердження належними доказами частини поставок товару, про що надав відзив на позовну заяву ( а.с. 171-175, том 1).
У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з такого:
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що 01.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЗИТИВ - К" (далі - Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАН ТОРГ - ЛОГІСТИК" ( далі - Покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №01/08-24 (а.с. 37-40, том 1), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати бетон різних марок та щебеневу продукцію (п. 1.1. договору).
Ціна одиниці виміру Товару та загальна вартість кожної окремої партії Товару визначаються Сторонами на підставі рахунку-фактури та видаткових накладних. Загальна вартість Договору не обмежена і визначається сумою загальної вартості кожної окремої партії Товару у відповідності видаткових накладних (залежно від умов поставки Товару) до даного Договору (п. 2.2. Договору).
Остаточні розрахунки за кожну партію Товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару згідно п.п. 3.3. Договору ( п. 3.1. договору) .
Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у порядку, що визначений та погоджений Сторонами в Заявках Покупця ( п. 3.2. договору).
Розрахунок за партію Товару здійснюється Покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних (залежно від умов поставки Товару) та рахунків-фактур Постачальника (п. 3.3. договору).
Поставка Товару здійснюється на підставі замовлень (Заявок) Покупця, погоджених з Постачальником. Покупець направляє постачальнику електронною поштою або факсимільним зв'язком або погоджує по телефону Заявку на поставку Товару, в якій вказується вид, марка, асортимент, кількість, ціна, строки та умови поставки, строки та порядок розрахунків, погоджені Сторонами ( п. 4.1. договору).
Партією Товару вважається обсяг Товару, погоджений Сторонами в одній заявці на одну дату поставки та в один пункт призначення, якщо інше не вказано в самій заявці (п. 4.2. Договору).
Поставка Товару здійснюється Постачальником окремими партіями автомобільним чи іншим транспортом по реквізитам Покупця, якщо інше не вказано в Заявках на поставку кожної партії Товару. За домовленістю Сторін, поставка Товару може здійснюватись транспортом Покупця (конкретизується в Заявках до Договору) (п. 4.3. Договору).
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріпленням печатками Сторін і діє до 31 грудня 2025 року. Якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі Сторін не повідомила іншу Сторону про свій намір припинити дію цього Договору - він вважається продовженим па той же строк та на тих самих умовах ( п. 8.1. договору).
Сторонами не подано суду доказів визнання даного договору недійсним чи про наявність підстав вважати його нікчемним зобов'язанням повністю чи в частині.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного Кодексу України.
Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Судом з пояснень сторін та на підставі доказів у справі встановлено, що Договір між сторонами виконувався.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 413 558,16 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № 365 від 07.08.2024 на загальну суму 26 603,52 грн. (а.с. 41, том 1) та товарно-транспортними накладними № 662 від 07.08.2024, № 662/1 від 07.08.2024, № 663 від 07.08.2024 ( а.с. 42-44, том 1);
- видатковою накладною № 369 від 08.08.2024 на загальну суму 36 218,88 грн. (а.с. 45, том 1) та товарно-транспортними накладними № 668 від 08.08.2024, № 668/1 від 08.08.2024, № 669 від 08.08.2024, № 669/1 від 08.08.2024 (а.с. 46-49, том 1);
- видатковою накладною № 375 від 09.08.2024 на загальну суму 36 111,36 грн. (а.с. 50, том 1) та товарно-транспортними накладними № 673 від 09.08.2024, № 673/1 від 09.08.2024, № 679 від 09.08.2024, № 680 від 09.08.2024 (а.с. 51-54, том 1);
- видатковою накладною № 376 від 10.08.2024 на загальну суму 14 091,84 грн. (а.с. 55, том 1) та товарно-транспортними накладними № 682 від 10.08.2024, № 682/1 від 10.08.2024 (а.с. 56-57, том 1);
- видатковою накладною № 377 від 12.08.2024 на загальну суму 7 741,44 грн. ( а.с. 58, том 1) та товарно-транспортною накладною №683 від 12.08.2024 (а.с. 59, том 1);
- видатковою накладною № 380 від 13.08.2024 на загальну суму 24 628,80 грн. (а.с. 60, том 1) та товарно-транспортними накладними № 687 від 13.08.2024, № 687/1 від 13.08.2024, № 690 від 13.08.2024 (а.с. 61-63, том 1);
- видатковою накладною № 386 від 14.08.2024 на загальну суму 25 367,28 грн. (а.с. 64, том 1) та товарно-транспортними накладними № 691 від 14.08.2024, № 692 від 14.08.2024, № 696 від 14.08.2024 (а.с. 65-67, том 1) ;
- видатковою накладною № 389 від 15.08.2024 на загальну суму 14 837,76 грн. (а.с. 68, том 1) та товарно-транспортними накладними № 699 від 15.08.2024, № 699/1 від 15.08.2024 (а.с. 69-70, том 1);
- видатковою накладною № 394 від 17.08.2024 на загальну суму 10 697,76 грн. (а.с. 71, том 1) та товарно - транспортною накладною № 709 від 17.08.2024 (а.с. 72, том 1);
- видатковою накладною № 406 від 23.08.2024 на загальну суму 17 103,36 грн. (а.с. 73, том 1) та товарно-транспортними накладними № 730 від 23.08.2024, № 730/1 від 23.08.2024 (а.с. 74-75, том 1) ;
- видатковою накладною №419 від 29.08.2024 на загальну суму 17 813,28 грн. (а.с. 76, том 1) та товарно-транспортними накладними № 749 від 29.08.2024, № 749/1 від 29.08.2024 ( а.с. 77-78, том 1) ;
- видатковою накладною № 464 від 17.09.2024 на загальну суму 8 633,28 грн. (а.с. 79, том 1) та товарно-транспортною накладною № 864 від 17.09.2024 (а.с. 80, том 1) ;
- видатковою накладною № 486 від 24.09.2024 на загальну суму 9 865,44 грн. (а.с. 81, том 1) та товарно-транспортною накладною № 883 від 24.09.2024 (а.с. 82 , том 1);
- видатковою накладною № 487 від 25.09.2024 на загальну суму 9 384,00 грн. (а.с. 83, том 1) та товарно-транспортною накладною № 884 від 25.09.2024 (а.с. 84, том 1);
- видатковою накладною № 491 від 28.09.2024 на загальну суму 8 478,24 грн. (а.с. 85, том 1) та товарно-транспортною накладною № 887 від 28.09.2024 (а.с. 86, том 1) ;
- видатковою накладною № 494 від 30.09.2024 на загальну суму 17 095,20 грн. (а.с. 87, том 1) та товарно-транспортними накладними № 889 від 30.09.2024, № 889/1 від 30.09.2024 ( а.с. 88-89, том 1).
Позивачем зауважено, що частина поставленого товару не була оформлена за підписами уповноважених осіб обох сторін видатковими накладними, але щодо поставки товару за ними маються Товарно-транспортні накладні.
Така ситуація мала місце стосовно :
- товарно-транспортних накладних № 659 від 06.08.2024, №660 від 06.08.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 06.08.2024 на загальну суму 17633,28 грн.;
- товарно-транспортної накладної №781 від 03.09.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 03.09.2024 на загальну суму 17641,92 грн.;
- товарно-транспортної накладної №804 від 04.09.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 04.09.2024 на загальну суму 8021,28 грн.;
- товарно-транспортної накладної №977 від 22.10.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 22.10.2024 на загальну суму 10624,32 грн.;
- товарно-транспортних накладних №978 від 23.10.2024, №983 від 23.10.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 23.10.2024 на загальну суму 27515,52 грн.;
- товарно-транспортних накладних №985 від 24.10.2024, №990 від 24.10.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 24.10.2024 на загальну суму 30143,04 грн.;
- товарно-транспортної накладної №992 від 25.10.2024 та картки рахунку 361 за 2024 р. від 25.10.2024 на загальну суму 17307,36 грн.
За доводами позивача, саме відповідач не повернув підписаними видаткові накладні щодо отримання ним товару за 06.08.2024, 03.09.2024, 04.09.2024, 22.10.2024, 23.10.2024, 24.10.2024, 25.10.2024.
На вимогу суду представник позивача надала для огляду оригінали всіх видаткових та товарно-транспортних накладних, копії яких подано в справу.
Між сторонами немає спору з приводу неякісності поставленого товару чи щодо його ваги. За доводами представника позивача, весь поставлений товар прийнято відповідачем без зауважень.
Відповідачу з боку позивача були направлені рахунки на оплату прийнятого товару, а саме:
- рахунок на оплату № 119 від 06.08.2024 на суму 17633,28 грн. (а.с. 100, том 1);
- рахунок на оплату № 121 від 07.08.2024 на суму 26603,52 грн. (а.с. 101, том 1);
- рахунок на оплату № 125 від 08.08.2024 на суму 36218,88 грн. (а.с. 102, том 2);
- рахунок на оплату № 126 від 09.08.2024 на суму 36111,36 грн. (а.с. 103, том 1);
- рахунок на оплату № 127 від 10.08.2024 на суму 14091,84 грн. (а.с. 104, том 1);
- рахунок на оплату № 128 від 12.08.2024 на суму 7741,44 грн. (а.с. 105, том 1);
- рахунок на оплату № 129 від 13.08.2024 на суму 24628,80 грн. (а.с. 106, том 1);
- рахунок на оплату № 134 від 14.08.2024 на суму 25367,28 грн. (а.с. 107, том 1);
- рахунок на оплату № 135 від 15.08.2024 на суму 14837,76 грн. (а.с. 108, том 1);
- рахунок на оплату № 139 від 17.08.2024 на суму 10697,76 грн. (а.с. 109, том 1);
- рахунок на оплату № 147 від 23.08.2024 на суму 17103,36 грн. (а.с. 110, том 1);
- рахунок на оплату № 155 від 29.08.2024 на суму 17813,28 грн. (а.с. 111, том 1);
- рахунок на оплату № 163 від 03.09.2024 на суму 17641,92 грн. (а.с. 112, том 1) ;
- рахунок на оплату № 167 від 04.09.2024 на суму 8 021,28 грн. (а.с. 113, том 1);
- рахунок на оплату № 187 від 17.09.2024 на суму 8 633,28 грн. (а.с. 114, том 1);
- рахунок на оплату № 202 від 24.09.2024 на суму 9865,44 грн. (а.с. 115, том 1);
- рахунок на оплату № 203 від 25.09.2024 на суму 93 84,00 грн. (а.с. 116, том 1);
- рахунок на оплату № 207 від 28.09.2024 на суму 8 478,24 грн. (а.с. 117, том 1);
- рахунок на оплату № 210 від 30.09.2024 на суму 17095,20 грн. (а.с. 118, том 1);
- рахунок на оплату № 255 від 22.10.2024 на суму 10624,32 грн. (а.с. 119, том 1);
- рахунок на оплату № 258 від 23.10.2024 на суму 27515,52 грн. (а.с. 120, том 1);
- рахунок на оплату № 260 від 24.10.2024 на суму 30143,04 грн. (а.с. 121, том 1);
- рахунок на оплату № 261 від 25.10.2024 на суму 17307,36 грн. (а.с. 122, том 1).
За доводами позивача відповідачу було поставлено товар на загальну суму 413 558,16 грн., товар не повертався позивачем, тому за товар слід було повністю розрахуватися протягом 3х банківських днів після завершення кожної поставки (п. 3.1. Договору).
Відповідачем було здійснено оплату за поставлений позивачем товар лише на суму 229 822,80 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:
- № 687 від 07.08.2024 на суму 17 633,28 грн. (а.с. 123, том 1);
- № 712 від 16.08.2024 на суму 14 837,76 грн. (а.с. 124, том 1);
- № 713 від 16.08.2024 на суму 24 628,80 грн. (а.с. 125, том 1);
- № 714 від 16.08.2024 на суму 7 741,44 грн. (а.с. 126, том 1);
- № 735 від 22.08.2024 на суму 10 697,76 грн. (а.с. 127, том 1);
- № 734 від 23.08.2024 на суму 25 367,28 грн. (а.с. 128, том 1);
- № 730 від 26.08.2024 на суму 26 603,52 грн. (а.с. 129, том 1);
- №732 від 06.09.2024 на суму 36 111,36 грн. (а.с. 130, том 1);
- № 801 від 27.09.2024 на суму 8 021,28 грн. (а.с. 131, том 1);
- № 802 від 01.10.2024 на суму 8 633,28 грн. (а.с. 132, том 1);
- № 618 від 09.10.2024 на суму 14 091,84 грн. (а.с. 133, том 1);
- № 800 від 22.10.2024 на суму 17 641,92 грн. (а.с. 134, том 1);
- № 803 від 23.10.2024 на суму 17 813,28 грн. (а.с. 135, том 1);
Позивач звертає увагу суду, що остання проплата була здійснена відповідачем 23.10.2024, після чого позивачем було здійснено ще 24 та 25 жовтня 2024 року поставку товару, зокрема: 24.10.2024 на загальну суму 30143,04 грн. та 25.10.2024 на загальну суму 17307,36 грн.
Таким чином залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 183 735,36 грн. (413558,16 грн. - 229822,80 грн.).
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 40 від 05.06.2025 (а.с. 138-139, том 1) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 240 720,43 грн. з яких: 183 735,36 грн. основна заборгованість та 56 985,07 грн. пені.
Претензія повернулася на адресу позивача неврученою в зв'язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою, що підтверджується поштовим конвертом з ідентифікатором поштового відправлення №2060300072020 та інформацією Укрпошти про відстеження пересилання поштових відправлень за №2060300072020 ( а.с. 140-141, том 1).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що поставки Товарів 24.10.2025 та 25.10.2025 взагалі неоформлені первинними документами. ТТН, що додатні до позовної заяви від 24.10.2025 та від 25.10.2025 не містять підпису уповноваженої особи Відповідача відповідно до умов Договору, а також не містять посилання на відповідну видаткову накладну, що супроводжує товар. Товар, зазначений у ТТН від 24.10.2025 та від 25.10.2025 Відповідач не замовляв та не отримував.
Також відповідач стверджує, що позивач не надав достатніх та достовірних доказів направлення Відповідачу документів, передбачених п.3.3 Договору для проведення розрахунків за товар.
У відповіді на відзив позивач вказує, що всі видаткові накладні та рахунки на оплату направлялися відповідачу на електронну пошту gr.logistyk@gmail.com, або на відділення Нової пошти, які вказувалися відповідачем, що підтверджується скріншотами листування позивача з відповідачем від 08.08.2024, 14.08.2024, 04.09.2024, 05.09.2024, 23.10.2024, 24.10.2024, 25.10.2024, 28.10.2024 (а.с 194, 201 том 1).
Позивач зауважив у запереченні на відзив та перелічив, за якими видатковими накладними і товарно-транспортними накладними товар залишився не оплаченим (а.с. 195 оборот том 1).
Судом встановлено, що на частину поставок товару позивач має лише товарно-транспортні накладні (а.с. 90-99 том 1) з вказівкою на перевезення вантажу на користь відповідача.
На запитання суду представники сторін підтверджують, що між ними не укладався та не виконувався ніякий інший Договір на поставку бетону та щебеневої продукції, крім Договору поставки № 01/08-24 від 01.08.2024.
При цьому позивач вказав, а відповідач визнав, що поставка товару за ТТН № 669 та 660 (а.с. 90,91 том 1) на загальну суму 17 633,28 грн. була проведена позивачем і ці кошти повністю сплачені відповідачем. При цьому видаткових накладних за підписами уповноважених осіб на цю поставку сторонами так і не було оформлено.
Суд зауважує, що в даному випадку, вказані ТТН № № 669 та 660 від 06.08.2024 (а.с. 90,91 том 1) на поставку товару, які оплачені відповідачем, оформлені в такий же спосіб, як і інші (неоплачені відповідачем ТТН - а.с. 92-99 том 1) по яких немає оформлених видаткових накладних.
Так, всі спірні ТТН оформлені заповненням від руки, не мають розшифровки підпису уповноваженої особи від відповідача на отримання товару та печатки відповідача.
Дані докази суд оцінює таким чином:
За правилами ч.2, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідач не заперечив проти неотримання від позивача рахунків на оплату товару, примірники яких знаходяться у справі.
Відповідач так і не надав відповіді на претензію позивача, в якій вказано про всі поставки товару на його користь.
Суд констатує, що до часу звернення позивача із позовом до суду, достовірно знаючи про суть претензій навіть з листування за допомогою елпошти, відповідач при цьому не заперечував проти неотримання товару за спірними поставками, що оформлені лише ТТН.
Суд вважає, що при вирішені даного спору та оцінці доказів, за якими при однаковому оформленні ТТН на перевезення (доставку) товару без видаткових накладних до них, відповідач повністю оплачує товар, а по решті таких же документів заперечує отримання товару, до оцінки дій відповідача слід застосувати доктрину Естопель Ця доктрина, тобто «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява №41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини, заяви №№41340/98, 41342/98, 41344/98 ), він підлягає застосуванню і українськими судами.
Доктрина «естопель» (з англ. estoppel - відхилення, від estop - позбавляти права заперечення) базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.
За нормами ЦК України естопель базується на принципах добросовісності (ст. 3 ЦК України) і забороні зловживання правом (ст. 13 ЦКУ).
Отже враховуючи попередню оплату відповідачем отриманого товару лише на підставі ТТН № 659 та 660 від 06.08.2024 (а.с 90,91 том 1) на суму 17633,28 грн., суд вважає, що і всі подальші спірні господарські операції по доставці товару на підставі ТТН ( №977 від 22.10.2024 на суму 10624,32 грн.; №978 від 23.10.2024, №983 від 23.10.2024 на загальну суму 27515,52 грн.; №985 від 24.10.2024, №990 від 24.10.2024 на загальну суму 30143,04 грн., №992 від 25.10.2024 на загальну суму 17307,36 грн.), які оформлені в той же спосіб, мають бути повністю оплаченими відповідачем.
Відповідач до моменту звернення позивача до суду за вирішенням спору не заперечував проти неотримання товару за цими ТТН.
Позивач надав суду та відповідачу для огляду в засіданні оригінали всіх наявних у справі видаткових накладних, проти яких відповідач вказував, що вони оформлені неналежним чином або відсутні у відповідача.
У відповіді на відзив позивач вказав, що неоплаченими є видаткові накладні №369 від 08.08.2024 на загальну суму 36218,88 грн.; №406 від 23.08.2024 на загальну суму 17103,36 грн. ; №486 від 24.09.2024 на загальну суму 9865,44 грн. ; №487 від 25.09.2024 на загальну суму 9384,00 грн. ; №491 від 28.09.2024 на загальну суму 8478,24 грн.; №494 від 30.09.2024 на загальну суму 17095,20 грн.
Ці видаткові накладні містять підписи уповноважених осіб та печатку ТОВ «Гран Торг - Логістик» , що підтверджено їх оригіналами, які позивач надав для огляду. Тому відсутність у відповідача його власних примірників видаткових накладних не звільняє відповідача від оплати прийнятого за ними товару.
Заперечення відповідача, що позивач не надав йому сертифікати відповідності і це унеможливлює проведення повного розрахунку за товар, суд відхиляє. З даного питання суд знову ж таки враховує поведінку відповідача по проведенню часткового розрахунку за поставками. Отже сама по собі відсутність сертифіката на товар в дійсності не була перешкодою проводити оплати товару, що відповідачем і було частково виконано.
З приводу сертифікатів відповідності на поставлений відповідачу товар (а.с. 199-200 том 1) судом встановлено з пояснень позивача у відповіді на відзив, що сертифікати позивач направляв відповідачу на елпошту, що підтверджено скріншотами листування (а.с. 201 том 1) та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами неотримання ним цих документів електронним зв'язком.
Відповідач не надав доказів, що він провів із позивачем більший розрахунок за товар, ніж обліковує позивач.
Оскільки розрахунок за основним боргом між сторонами не проведено, строк виконання зобов'язання є таким, що настав за всіма партіями поставленого товару, товар прийнято відповідачем без зауважень щодо його якості та кількості, отримання товару підтверджено належними і допустимими доказами у справі, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 183 735,36 грн. залишку основного боргу за товар по Договору.
Також позивач за прострочення розрахунків просить суд стягнути з відповідача 42 100, 61 грн. пені (а.с.8-10, том 1).
Дана вимога підлягає до задоволення, виходячи з такого:
Відповідно до п. 6.3. договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань по оплаті.
За правилами ч. 3 ст. 549 ГПК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня встановлюється договором між сторонами. Однак при сплаті її розмір не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на час її нарахування.
Позивач обмежив свої розрахунки по пені шістьма місяцями з часу виникнення права на пеню, як було передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, який був чинним на час виникнення спірних відносин.
Суд перевіривши нарахування пені за період з 31.10.2024 по 11.08.2025 встановив, що після перерахунку сума пені за вказаний період становить 42 100,79 грн., але оскільки позивач не збільшив позовні вимоги в цій частині, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 42 100,61 грн. пені.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18 385, 63 грн. як інфляційні втрати та 4 301,38 грн. як 3% річних (розрахунок а.с. 10-11, том 1) за прострочення сплати основної суми боргу за товар.
Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.
Оскільки така відповідальність за невиконання грошового зобов'язання встановлена законом, то не має значення, чи передбачена вона умовами договору між сторонами.
Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних та 3 % річних в програмі "Ліга Закон" за вказані періоди встановив, що розрахунок 3% річних позивачем зроблено вірно, а за належним розрахунком сума інфляційних втрат за період з 31.10.2024 по 05.08.2025 становить лише 17 981,39 грн.
Доказів проведення розрахунку по пені, інфляційними втратами та 3% річних відповідач суду не надав.
У відповідача немає заперечень проти розрахунків позивача за пенею, та на підставі ст. 625 ЦК України. Власних контрозрахунків сум за цими стягненнями відповідач суду не подавав.
Отже, правомірність позовних вимог доведено зібраними у справі доказами, докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні, строк виконання зобов'язання по повній оплаті всіх спірних поставок товару для відповідача є таким, що настав, тому з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 183 385,63 грн. залишку основного боргу за товар, 42 100,61 грн. грн. пені, 4 301,38 грн. 3% річних та лише 17981,39 грн. інфляційних втрат на підставі Договору поставки № 01/08-24 від 01.08.2024, укладеного між сторонами.
В решті вимог за інфляційними втратами позивачу слід відмовити через помилковість нарахування.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 728,00 грн. судового збору повністю, бо спір виник через неправильні дії відповідача.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України. -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Торг -Логістик" (код 44471392, адреса: 19601, Черкаська область, Черкаський район, територіальна громада "Руськополянська", "Дорожнє" урочище) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-К" (код 42766339, адреса: 20623, Черкаська область, Звенигородський район, с. Іскрене, вул. Васильківська, 3) -- 183 385,63 грн. залишку основного боргу, 42 100,61 грн. грн. пені, 4 301,38 грн. як 3% річних, 17 981,39 грн. інфляційних втрат на підставі Договору поставки № 01/08-24 від 01.08.2024 та 3 728,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських