8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" грудня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2677/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома", м.Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Фізична особа ОСОБА_1 , м.Харків 2.Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ІНВЕСТ ПЛЮС», м.Харків 3.Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАННА», м.Харків 4.Фізична особа ОСОБА_2 , м.Харків 5.Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАПЛИНКА», м.Харків 6. ОСОБА_3 , м.Харків
про стягнення коштів 6 552 295,72 грн
за участю представників:
позивача: Жилко Сергій;
відповідача: Трофименко Роман;
третьої особи-1:Тамошюнас Андрій;
третьої особи-2: не з'явився;
третьої особи-3: не з'явився;
третьої особи-4: не з'явився;
третьої особи-5: не з'явився;
тиетьої особи-6: не з'явився.
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» про стягнення 6 552 295,72 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по шосе Салтівському, 43 у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.10.2006, зареєстрованого 10.10.2006 за №640667100157, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2677/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.09.2025 року о 10:30.
18.08.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (вх.№19010), в якому просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 922/2677/25 на 15 днів до 02 вересня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву (вх.№19010 від 18.08.2025), продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» строк для подачі відзиву до 02.09.2025.
02.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (зареєстрований в суді 03.09.2025 за вх.№20130) в якому послається на те, що позивач безпідставно застосував щомісячну індексацію орендної плати, тоді як договір та Податковий кодекс передбачають щорічний перегляд, і подвійна індексація (і орендної плати, і нормативної грошової оцінки законом не допускається. Будь-яких додаткових угод після 2011 року між сторонами не укладалось,а позивачем не було ініційовано внесення змін щодо порядку індексації, проте як відповідно до ст. 651 ЦК України та п. 36 договору, зміна умов допускається лише за взаємною згодою сторін у письмовій формі. З цих підстав вважає, що наведений у позовній заяві розрахунок заборгованості з орендної плати, який був здійснений позивачем з урахуванням щомісячного індексування розміру орендної плати, є таким що не ґрунтується ані на вимогах закону ані на умовах договору. Вказує, що відповідачем за спірний період було здійснено сплату орендної плати виходячи з індексації нормативно грошової оцінки землі, на виконання п.271.1. ст. 271 Податкового кодексу України, що відповідно до усталеної судової практики у разі відсутності прямого зазначення у договорі оренди про одночасну та подвійну індексацію і нормативно грошової оцінки й орендної плати, виключає законодавчо передбачену можливість одночасної подвійної індексації орендної плати та індексації нормативної грошової оцінки у ситуації що розглядається.
16.09.2025 Харківською міською радою подано до суду відповідь на відзив (вх.№21239) в якій наголошує, що Закон України «Про оренду землі» прямо передбачає обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не встановлено договором. Таке обчислення не є зміною розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі. Індексація нормативної грошової оцінки використовується переважно для розрахунку земельного податку, а не для орендної плати, якщо інше не передбачено договором. При розрахунку розміру орендної плати за періоди з 01.01.2014 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 по 28.02.2022 застосовувалась відповідна нормативна грошова оцінка без врахування коефіцієнтів індексації. Тому, посилання відповідача стосовно того, що Харківською міською радою нібито застосовано одночасну подвійну індексацію орендної плати та індексації нормативної грошової оцінки - не відповідає дійсності.
16.09.2025 від Фізичної особи ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача (вх.№21324), в якому просить залучити до розгляду справи №922/2677/25 на стороні Відповідача Фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
17.09.2025 від ТОВ «АКСІОМА» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх.№21371 ), в якій просить залучити до розгляду господарської справи № 922/2677/25, на стороні Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ:36374203; 61022, м. Харків, вул. Іванівська, б.5), Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАННА» (код ЄДРПОУ: 14103040; 61052, м. Харків, вул.Полтавський Шлях, б.33), Фізичну особу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАПЛИНКА» (код ЄДРПОУ 43528018; 61002, м. Харків,вул. Сумська, б. 96, кв. 1) в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
22.09.2025 відповідачем подано до суду заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№ 21771), в яких погоджується з обов'язком індексації орендної плати на індекс інфляції. При цьому стверджує, що розмір орендної плати та порядок її внесення повністю визначені пунктом 9 договору оренди в редакції додаткової угоди від 28.02.2011 року, а обов'язок переглядати її розмір у зв'язку з інфляцією є щорічним відповідно до підпункту «в» пункту 13 договору. Наголошує, що він щомісяця нараховував і сплачував орендну плату, а також щорічно індексував її на індекси інфляції, що підтверджує належне виконання умов договору. Вказує, що у позовній заяві позивач фактично застосував кумулятивну індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки, посилаючись на коефіцієнти індексації НГО за 2014 та 2015 роки. На думку відповідача, це підтверджує, що позивач для розрахунку орендної плати застосував нормативну грошову оцінку з урахуванням індексації, а тому заперечення позивача щодо “подвійної індексації» не відповідають змісту позовних матеріалів. зазначає, що орендна плата за земельну ділянку є різновидом податкового зобов'язання, яке справляється в складі податку на майно, і її нарахування та сплата здійснюються відповідно до вимог Податкового кодексу України. За твердженням відповідача, органи ДПС не застосовували до нього санкцій за несвоєчасну чи неповну сплату орендної плати, а також не зверталися з позовами про стягнення податкового боргу, що, на думку відповідача, підтверджує відсутність порушень з його боку. Відповідач додатково вказує, що правові висновки, наведені позивачем, зокрема у справах № 922/3321/18, № 922/1658/19 та № 905/21/19, не є релевантними для цього спору, оскільки ухвалені за інших фактичних обставин, зокрема щодо зміни нормативної грошової оцінки або щодо зобов'язань зі сплати вартості природного газу. На думку відповідача, застосування цих висновків без урахування фактичного контексту є неприпустимим.
10.10.2025 від ТОВ "ІВАННА" до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (вх.№23588).
10.10.2025 від ТОВ "ЧАПЛИНКА" до суду надішли пояснення третьої особи (вх.№23596), в яких просить суд залучити до розгляду справи третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 .
10.10.2025 від ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення (вх.№ 23605), в яких також просить залучити до розгляду справи третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 .
15.10.2025 від третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№23935), в якій просить закрити провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Заява обгрунтована тим, що суть спору полягає не у звичайному невиконанні договірного зобов'язання, а у перерахунку орендної плати після зміни нормативної грошової оцінки землі, тобто у застосуванні владних рішень міської ради. Отже, з цих підстав вважає, що спір між Харківською міською радою та ТОВ «Аксіома» виник із реалізації публічно-владних повноважень органу місцевого самоврядування, а не з приватноправових господарських відносин, і тому підлягає розгляду в адміністративному суді.
15.10.2025 від позивача надійшли до суду додаткові пояснення у справі (вх.№23936).
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 на підставі ч.2 ст.232, ч.4 ст.233 ГПК України відмовлено у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_4 про закриття провадження у справі (вх.№23935 від 15.10.2025).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАПЛИНКА» та клопотання ОСОБА_2 про залучення до розгляду справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .
Протокольною ухвалою від 15.10.2025 відкладено підготовче засідання на 22.10.2025 о 12 год. 30 хв.
22.10.2025 від ОСОБА_1 надійшли пояснення третьої особи щодо позову (вх.№ 24529).
Протокольною ухвалою від 22.10.2025 відкладено підготовче засідання на 05.11.2025 об 11 год. 00 хв.
05.11.2025 ОСОБА_3 подав до суду пояснення третьої особи щодо позовних вимог (вх.№ 25662).
Протокольною ухвалою від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2025 об 09:30.
Представник позивача з'явився у судове засідання 03.12.2025, позовну заяву підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник третьої особи ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з підстав, викладених ним у письмових поясненнях.
Інші треті особи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, причину неявки суд не повідомили. Про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлялися відповідно до статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
10.10.2006 між Харківською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 10.10.2006 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за № 640667100157. (Далі-договір)
Відповідно до пункту 1 орендодавець на підставі рішення XLV сесії Харківської міської ради IV скликання від 01.02.2006 року №25/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» та рішення 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 року №84/06 «Про внесення змін та доповнень до рішень сесій Харківської міської ради» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, землі транспорту, яка знаходиться м. Харків, Салтівське шосе, 43.
Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,8111 га, у тому числі, під забудовою -0,3141 га, інших угідь 3,4970 га.
Умовами пункту 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки :
- на період будівництва становить 6151721 грн.;
- на період експлуатації становить 30758604 грн.
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на період будівництва до 01.12.2009 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2054 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з умовами пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 13 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва торговельно-розважального центру з розміщенням на його території пунктів громадського харчування та стоянки автомобілів, літнього майданчика-кафе з установленням розважальних атракціонів (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), та для подальшої експлуатації об'єкту.
Згідно з пунктом 16 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови, землі транспорту.
Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом десяти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що 27.02.2011 між орендарем та орендодавцем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою сторони п.5, 8, 9 договору виклали у наступній редакції:
«5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації (з 31.12.2012р.) відповідно до витягу технічної документації №228/10 від 01.03.2010р. становить 86197935 грн.
При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар на свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки».
«8. Договір укладено: не період продовження строків будівництва до 31.12.2012 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та на період експлуатації - до 01.12.2054 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію»
«9.Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку на період продовження будівництва (з дати реєстрації цієї додаткової угоди до 31.12.2012р.) згідно з розрахунком №869/10 від 07.04.2010 року на рік становить 3% річних від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 517185,33 грн., або в місяць - 43098,78 грн.
Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації (з 31.12.2012р.) згідно з розрахунком №869/10 від 07.04.2010 року на рік становить 4,8% річних від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 4137500,88 грн., або в місяць - 344 791,74 грн.»
Судом встановлено, що розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ «АКСІОМА» повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,8111 га по шосе Салтівському, 43 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:032:0005 відповідно до Договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 - з 01.01.2014 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.01.2016 № 97-20.08-3-84/32-16, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2016 році становила 129 999 289 грн.
Розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ «АКСІОМА» повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,8111 га по шосе Салтівському, 43 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:032:0005 відповідно до Договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 2018 - з 01.01.2014 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.04.2020 № 2760/176-20, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2020 році становила 245 963 010 грн.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби У Харківській області від 07.05.2025 № 10000/5/20-40-04-07-12, ТОВ «АКСІОМА» за земельну ділянку сплачено: за 2017 рік - 6 614 362,12 грн, за 2018 рік - 6 614 362,12 грн, за 2019 рік - 6 614 362,12 грн, за 11 місяців 2020 року - 10 822 371,17 грн, за 2021 рік - 11 806 223,09 грн, за січень-лютий 2022 року - 2 164 474,24 грн.
З рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" убачається, що на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що позов стосується стягнення заборгованості з відповідача за користування земельною ділянкою по по шосе Салтівському, 43 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від10.10.2006, зареєстрованого10.10.2006 за № 640667100157. Зазначає, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, а тому станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість з орендної плати за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 становить 6 552 295,72 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Як зазначено судом вище та з матеріалів справи убачається, що ТОВ «АКСІОМА» за договором оренди землі від 10.10.2006 зареєстрованого 10.10.2006 за № 640667100157 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 3,8111 га по шосе Салтівському, 43 y M. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:032:0005).
Додатковою угодою від 27.02.2011 до договору оренди землі сторони п.5, 8, 9 договору виклали у наступній редакції:
«5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації (з 31.12.2012р.) відповідно до витягу технічної документації №228/10 від 01.03.2010р. становить 86197935 грн.
При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар на свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки».
«8. Договір укладено: не період продовження строків будівництва до 31.12.2012 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та на період експлуатації - до 01.12.2054 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію»
«9.Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Розмір орендної плати за земельну ділянку на період продовження будівництва (з дати реєстрації цієї додаткової угоди до 31.12.2012р.) згідно з розрахунком №869/10 від 07.04.2010 року на рік становить 3% річних від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 517185,33 грн., або в місяць - 43098,78 грн.
Розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації (з 31.12.2012р.) згідно з розрахунком №869/10 від 07.04.2010 року на рік становить 4,8% річних від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 4137500,88 грн., або в місяць - 344 791,74 грн.»
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з частина 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. З моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Як зазначено позивачем , розмір орендної плати яку повинно було сплатити ТОВ «АКСІОМА» за період 02.04.2017 - 31.12.2019 з урахуванням індексів інфляції складає:
- за період 02.04.2017 - 31.12.2017 - 5 712 278,11 грн;
- за період 01.01.2018 - 31.12.2018 - 8 347 038,91 грн;
- за період 01.01.2019 - 31.12.2019 - 9 005 269,01 грн.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Вказана вартість одного квадратного метра земель міста Харкова застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.
Як обґрунтовано зазначено позивачем, розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ «АКСІОМА» повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,8111 га по шосе Салтівському, 43 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:032:0005 відповідно до Договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 2018 - з 01.01.2014 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.04.2020 № 2760/176-20, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2020 році становила 245 963 010 грн. Тому, розмір орендної плати за Договором, яку повинно було сплатити ТОВ «АКСІОМА» в перший місяць вступу в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - січень 2020 року складає 983 852,04 грн (відповідно до передбаченої абз. 3 п. 9 додаткової угоди до Договору ставки 4,8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік). Починаючи з лютого 2020 року орендна плата повинна була сплачуватися з урахуванням індексу інфляції, як це передбачено п. 10 Договору.
Так розмір орендної плати, яку повинно було сплатити ТОВ «АКСІОМА» за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 з урахуванням нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 та індексів інфляції складає:
- за період 01.01.2020 - 31.12.2020 - 11 011 821,02 грн;
- за період 01.01.2021 - 31.12.2021- 13 123 897,00 грн;
-за період 01.01.2022 - 28.02.2022-2 316 182,78 грн.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
З метою реалізації Закону Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 11, 4 Порядку).
Відповідно до наказу Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 № 265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Згідно із Наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 № 519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін» інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.
В зв'язку з цим, індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що згідно листа Головного управління Державної податкової служби У Харківській області від 07.05.2025 № 10000/5/20-40-04-07-12, ТОВ «АКСІОМА» за земельну ділянку сплачено: за 2017 рік - 6 614 362,12 грн, за 2018 рік - 6 614 362,12 грн, за 2019 рік - 6 614 362,12 грн, за 11 місяців 2020 року - 10 822 371,17 грн, за 2021 рік - 11 806 223,09 грн, за січень-лютий 2022 року - 2 164 474,24 грн.
Суд установив, що позивач здійснив помісячний розрахунок заборгованості з орендної плати за період з квітня 2017 року по лютий 2022 року, що охоплює 59 розрахункових місяців. Саме за цей проміжок часу позивач встановив розбіжності між належними до сплати сумами (з урахуванням інфляційних індексів, які прямо передбачені пунктом 10 договору) та фактичними сплатами, які здійснював відповідач.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату.
Пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов'язується: б) сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановлених договором.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості зміни розміру орендної плати без укладення додаткової угоди, а також твердження про те, що індексація орендної плати може здійснюватися виключно за письмовим погодженням сторін, оскільки умови договору оренди містять пункт 10, який зобов'язує визначати суму орендної плати з урахуванням індексів інфляції, і такий механізм не пов'язаний із внесенням змін до договору.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 прямо вказала, що відсутність додаткової угоди не є перешкодою для зміни розміру орендної плати, якщо підстави такої зміни передбачені законом або договором. Сам механізм індексації не є зміною істотних умов договору, а випливає з його змісту та з обов'язку сторін враховувати економічні показники, встановлені державою.
Доводи відповідача про щорічний характер індексації також є необґрунтованими. Велика Палата ВС у зазначеній постанові роз'яснила, що застосування індексів інфляції здійснюється відповідно до загальної методології їх розрахунку, тобто щомісячно, а не один раз на рік, якщо інше не передбачено договором.
Таким чином, аргументи відповідача щодо відсутності підстав для індексації орендної плати та неможливості її зміни без внесення змін до договору суд відхиляє.
Також суд зазначає, що доводи третіх осіб, які наведені останніми у письмових поясненнях не спростовують обставин, на які посилається позивач, та не впливають на правову оцінку спірних правовідносин.
Твердження третьої особи Мкртчяна Р.Ю. про те, що цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, суд вважає необґрунтованими. Аргумент про «владний» характер дій Харківської міської ради ґрунтується на хибному ототожненні прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки із здійсненням владних управлінських функцій у межах спірних правовідносин.
Суд установив, що 10.10.2006 між Харківською міською радою та ТОВ «Аксіома» укладено договір оренди землі. У межах цього договору міська рада виступає як власник майна, а не як суб'єкт владних повноважень. Спірні правовідносини стосуються виконання орендарем договірного грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, визначеної у договорі та законодавстві. Вимога про стягнення заборгованості з орендної плати має приватноправовий характер, оскільки пов'язана з невиконанням умов договору оренди.
Позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та інших рішеннях, підтверджує, що спори щодо виконання договорів оренди землі, зокрема щодо правильності визначення розміру орендної плати, належать до юрисдикції господарських судів, якщо орендодавцем є орган місцевого самоврядування, який діє як власник земельної ділянки, а не в межах владних управлінських функцій.
Посилання третьої особи на те, що «перерахунок орендної плати є реалізацією владних повноважень», не відповідає правовій природі цих відносин. Розмір орендної плати, визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, змінюється автоматично в силу закону з моменту набрання чинності новою НГО. Такий механізм не пов'язаний із виданням індивідуального владного акта на адресу орендаря та не є результатом адміністративного волевиявлення.
Суд зазначає, що всі правові наслідки зміни нормативної грошової оцінки настають безпосередньо з норм закону та змісту договору, укладеного сторонами добровільно. Оскільки позовні вимоги стосуються неналежного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати, а не оскарження владного рішення міської ради, спір підлягає розгляду виключно за правилами господарського судочинства.
У зв'язку з наведеним доводи третьої особи Мкртчяна Р.Ю. щодо юрисдикції спору та підстав закриття провадження суд відхиляє як помилкові та такі, що не ґрунтуються на нормах права і правовому висновку Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про сплату орендної плати у належному розмірі за користування земельною ділянкою по шосе Салтівському, 43 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.10.2006, зареєстрованого 10.10.2006 за № 640667100157, суд констатує, що розрахована та заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 6 552 295,72 грн. за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 є обґрунтованою, правомірною, доведеною матеріалами справи.
Відповідно дост. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідност. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.123,129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА» (вул. Данілевського, 18, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 31940888) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 0405924) 6 552 295 грн 72 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по шосе Салтівському, 43 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 10.10.2006, зареєстрованого 10.10.2006 за № 640667100157, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 та витрати по сплаті судового збору 98 284 грн. 44 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "11" грудня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне