8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3568/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства Фірма "Мрія-94", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскет 7», м.Харків
про стягнення коштів 73 996,90 грн.
без виклику учасників справи
Приватне підприємство Фірма "Мрія-94" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 7" про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023 у розмірі 73 996,90 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Баскет 7" ухвала суду від 13.10.2025 в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлялась в електронному вигляді до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.
Втім,відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тобто, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.
25.09.2023 між Приватним підприємством Фірма «МРІЯ-94» (надалі- Постачальник за договором, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСКЕТ 7» (надалі- Покупець за договором, Відповідач) був укладений договір поставки № 25/09-2023 з протоколом розбіжностей до нього.
Згідно п. 1.1 Договору за даною угодою «Постачальник» зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність «Покупцеві» товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а «Покупець» зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у даному договорі.
Відповідно до п. 1.3.1. Договору, Протоколу на кожну партію товару на підставі Замовлення Покупця Постачальником складається Видаткова накладна, в якій сторони узгоджують кількість, вартість і асортимент товару (всі кодовані дані на кожну товарну позицію). Зазначена Видаткова накладна визнається Сторонами Специфікацією, та є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від "Постачальника" до "Покупця" з моменту передачі товару на складі "Покупця" і посвідчується товарно-транспортною накладною, видатковою накладною, підписаними уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару "Покупцем" вказується в товарно-транспортній накладній, видатковій накладній, про що "Покупець" робить відповідну відмітку.
Згідно п.3.3. Договору Товар вважається переданим Покупцю, в разі підписання сторонами видаткової накладної та передачі Покупцю товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують якість товару.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ціна на товар, що поставляється за даною угодою, є договірною і вказується в накладних та Специфікаціях. Ціна на товар, що поставляється за даною угодою, може бути змінена виключно за погодженням сторін. У разі, коли ініціатором зміни ціни товару є "Постачальник", то він зобов'язаний письмово повідомити про це " Покупця" за чотирнадцять днів до запланованого введення в дію нових цін. З ініціативою щодо збільшення вартості Товару «Постачальник» має право звертатися не частіше одного разу на два місяці. Зміна ціни на вже поставлений "Покупцеві" товар не допускається.
Згідно п. 5.2. Договору загальна сума цього договору визначається як наростаюча сума по усіх постачаннях, зроблених впродовж усього терміну дії цього договору.
Відповідно до пп. 5.3.2., п. 5.3. "Покупець" робить оплату за Товар на умовах: протягом 30 днів з моменту отримання Товару.
Згідно із п. 9.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до "31" грудня 2024 року. У разі відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення Договору за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
В межах Договору поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023 Позивачем було здійсено поставку товару Відповідачу за видатковою накладною № 2550 від 20.12.2024 на суму 28 530,00 грн, видатковою накладною № 535 від 27.03.2025 на суму 18 457,50 грн., видатковою накладною № 747 від 02.05.2025 на суму 16 692,00 грн., видатковою накладною № 759 від 05.05.2025 на суму 31 500,00 грн.
Також на підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни Товару за вказаними видатковими накладними Позивачем направлено Відповідачу в електронному вигляд наступні податкові накладніі:
- податкову накладну № 187 від 20.12.2024 на загальну суму 28 530,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 4 755,00грн.;
- податкову накладну № 184 від 27.03.2025 на загальну суму 18 457,50 грн., у тому числі ПДВ на суму 3 076,25грн.;
- податкову накладну № 15 від 02.05.2025 на загальну суму 16 692,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2 782,00грн.;
- податкову накладну № 27 від 05.05.2025 на загальну суму 31 500,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 5 250,00грн.
Як зазначає Позивач, Відповідач частково здійснив розрахунок за видатковою накладною № 2550 від 20.12.2024 на суму 21 182, 60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 7350 від 09.06.2025. На час подання позову до суду розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар за Договором поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023 складає 73 996,90 грн.
27.08.2025 Позивач направив до Відповідача грошову вимогу № 28/ю від 25.08.2025 в якій вимагав сплатити існуючу заборгованість у розмірі 73996,90 грн за Договором поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023, проте Відповідач за поставлений товар не розрахувався та на вказану вимогу не відреагував.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За змістомст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2ст. 205 ЦК України).
Згідно з ч. 1-3ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
Частиною 1ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно дост. 6ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ч. 1ст. 265 ГК України, ч. 1ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст.692, ст.693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно достатті 530 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу Українивстановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідност. 526 ЦК Українизобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що поставка товару Відповідачу за Договором поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023 підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 2550 від 20.12.2024, № 535 від 27.03.2025, № 747 від 02.05.2025, № 759 від 05.05.2025, які підписані уповноваженими представниками покупця та постачальника без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 610, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Строк виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати поставленого товару, визначений пунктом 5.3, та є таким, що настав. Доказів сплати заборгованості у розмірі 73 996,90 грн. Відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача основної заборгованості за договором поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023 у розмірі 73 996,90 грн, є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, жодним чином не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, та не спростованого відповідачем.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 12, 3, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 ГПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСКЕТ 7» (61003, м.Харків, майдан Конституції, б. 1; код ЄДРПОУ 41377557) на користь Приватного підприємства фірми «МРІЯ-94» (61010, м. Харків, вул. Гольдбергівська, б. 63; код ЄДРПОУ 22650371) основну заборгованість за договором поставки № 25/09-2023 від 25.09.2023 у розмірі 73 996 грн. 90 коп. та витрати зі сплати судового збору 3028 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "11" грудня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне