адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
11.12.2025 Справа № 917/1078/25
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош розглянув скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "КОМИШАНСЬКЕ" (ПСП "КОМИШАНСЬКЕ") 42721, вул. Київська, б. 1, с. Комиші, Охтирський район, Сумська область, ЄДРПОУ 30794436 на дії на приватного виконавця (вх. № 15263 від 26.11.2025) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна", пл. Спортивна, БЦ "Гуліцвер", буд. 1-А, поверх 15, м. Київ, 01001, адреса для листування: 01001, пров. Рильський, 4, поверх 6
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське", вул. Київська, 1, с. Комиші, Охтирський район, Сумська область, 42721
про стягнення штрафу, збитків, інфляційних та 3 % річних.
26.11.2025 Приватне сільськогосподарське підприємства "КОМИШАНСЬКЕ" звернулося зі скаргою на дії приватного виконавця (вх. № 15263), в якій просить визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Школи Сергія Михайловича про арешт коштів боржника від 21.11.2025 у ВП № 79041593.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.11.2025 суд прийняв до розгляду скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «КОМИШАНСЬКЕ» на дії приватного виконавця у справі № 917/1078/25, розгляд скарги призначив на 09:40 11.12.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2025 задоволено заяву про забезпечення позову - накладено арешт на все належне Приватному сільськогосподарському підприємству "Комишанське" (ідентифікаційний код 30794436; місцезнаходження: 42721, Охтирський район, Сумська область, село Комиші, вулиця Київська, 1) рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 10 677 466,60 грн (десять мільйонів шістсот сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 60 копійок).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 скасовано заходи забезпечення позову.
ТОВ"ЛДК України" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 у справі № 917/1078/25 скасовано.
08.09.2025 приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Школа Сергій Михайлович відкрив виконавче провадження № 79041593 на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.07.2025 про забезпечення позову - наклав арешт на все належне Приватному сільськогосподарському підприємству "Комишанське" (ідентифікаційний код 30794436; місцезнаходження: 42721, Охтирський район, Сумська область, село Комиші, вулиця Київська, 1) рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 10 677 466,60 грн (десять мільйонів шістсот сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 60 копійок).
Також, 13.10.2025 приватний виконавець виконавчого округу Сумської області
Школа Сергій Михайлович повторно наклав арешт на коштии на підставі відповідної
постанови.
Підприємство подало скаргу на постанови про відкриття виконавчого провадження,
арешт рахунків та арешт майна.
Ухвалою господарського Полтавської області від 26.11.2025 частково задоволено
скаргу боржника, сксовані постанови про арешт коштів боржника від 08.09.2025 та від 13.10.2025.
21.11.2025 Приватний виконавець втретє виніс постанову про арешт коштів боржника з тих же підстав.
Боржник вважає постанову приватного виконавця про відкриття провадження у справі про арешт рахунків та майна протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи скаргу боржник зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження № 79041593 ухвала про забезпечення позову не набрала законної сили та не була виконавчим документом у розумінні статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки остання була скасована ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 у справі № 917/1078/25, а постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у цій справі з відміткою про набрання законної сили була відсутня; постанова Приватного виконавця від 08.09.2025 про арешт рахунків боржника не відповідає ухвалі про забезпечення позову, оскільки у постанові зазначено додаткові положення (щодо електронних грошей, майбутніх рахунків, спеціальних рахунків), яких не було в резолютивній частині цієї ухвали. Так в ухвалі зазначено «…накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 10 677 466,60 грн (десять мільйонів шістсот сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 60 копійок)», а у постанові про арешт рахунків зазначено наступне: «Накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 10677466,6 гривня (UAH).
02.12.2025 від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" надійшла заява (вх. № 15516), в якій заперечує проти доводів боржника, посилаючись на те, що на момент відкриття виконавчого провадження № 79041593 ухвала про забезпечення позову була такою, що набрала законної сили та підлягала примусовому виконанню.
Доводи скаржника про невідповідність постанови приватного виконавця від 21.11.2025 резолютивній частині ухвали суду про забезпечення позову вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства України, з огляду на наступне.
По-перше, Законом України від 12.01.2023 № 2888-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг" були внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження", якими електронні гроші прирівняні до звичайних грошових коштів у контексті виконавчого провадження.
Відповідно до оновленої редакції частини 4 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", арешт накладається на кошти на рахунках боржника та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентів електронних грошей, і такий арешт поширюється також на електронні гроші на електронних гаманцях, відкритих після винесення постанови про арешт.
По-друге, коли суд у резолютивній частині ухвали від 07.07.2025 року зазначив "грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно- фінансових установах", це формулювання охоплює всі форми грошових коштів боржника, включаючи як традиційні банківські рахунки, так і електронні гроші на електронних гаманцях. Електронні гаманці, відповідно до чинного законодавства, є різновидом облікових записів для обліку та зберігання коштів у фінансових установах (емітентів електронних грошей), тому вони повністю підпадають під формулювання
ухвали суду. Вимагати від суду окремо перераховувати в ухвалі про забезпечення позову кожен технічний різновид рахунків означало б порушення принципу правової визначеності та надмірний формалізм, який суперечить меті виконавчого провадження.
По-третє, Приватний виконавець, конкретизуючи спосіб виконання ухвали суду про забезпечення позову, діяв виключно в межах своїх дискреційних повноважень, передбачених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавець зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для своєчасного, повного і правильного виконання рішень, що включає накладення арешту на всі види грошових коштів боржника. Невключення електронних грошей до постанови про арешт
створювало б для боржника очевидну можливість ухилення від виконання судового рішення шляхом переведення коштів з банківських рахунків на електронні гаманці, що суперечило б принципу ефективності судового захисту та меті забезпечення позову.
По-четверте, зазначення у постанові приватного виконавця положень щодо арешту коштів на майбутніх рахунках та електронних гаманцях, які будуть відкриті після винесення постанови, прямо передбачено частиною 4 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" та є обов'язковим для забезпечення превентивного характеру арешту.
Отже стягувач вважає, що постанова приватного виконавця від 21.11.2025 про арешт коштів боржника повністю відповідає як резолютивній частині ухвали суду про забезпечення позову від 07.07.2025, так і вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діє з 2023 року.
Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 3-1) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
08.09.2025 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 79041593 про примусове виконання ухвали суду про забезпечення позову № 917/1078/25 від 07.07.2025.
Як установив суд, станом на момент відкриття виконавчого провадження (08.09.2025) ухвала Господарського суду Полтавської області про забезпечення позову від 07.07.2025 набрала законної сили, оскільки ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову від 15.07.2025 була скасована Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025. Постанова Східного апеляційного господарського суду набрала законної сили.
Доводи боржника про те, що станом на момент відкриття виконавчого провадження ухвала про забезпечення позову від 07.07.2025 не набрала законної сили, суд відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського процесуального кодексу України Постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 240 цього Кодексу.
Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
З огляду на те, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" та представник Приватного сільськогосподарського підприємства "Комишанське" були присутні під час проголошення вступної та резолютивної частин (ухвалення) постанови Східного апеляційного господарського суду від (03.09.2025) датою набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили слід вважати 03.09.2025.
Тому доводи боржника про те, що станом на момент відкриття виконавчого провадження ухвала про забезпечення позову від 07.07.2025 не набрала законної сили, суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.
Щодо постанови Приватного виконавця про арешт коштів боржника від 21.11.2025 слід зазначити наступне.
23.06.2025 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на усе належне Приватному сільськогосподарському підприємству "Комишанське" рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус компані Україна" судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 10 677 466,60 грн (десять мільйонів шістсот сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 60 копійок).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2025 суд забезпечив позов - наклав арешт на усе належне Приватному сільськогосподарському підприємству "Комишанське" рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" судових витрат під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 10 677 466,60 грн (десять мільйонів шістсот сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят шість гривень 60 копійок).
Відповідно до Закону України від 12.01.2023 № 2888-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг" (далі - Закон № 2888), електронні гроші - одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов'язанням такого емітента електронних грошей; електронний гаманець - обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними.
Як установив суд, резолютивна частина ухвали господарського суду про забезпечення позову від 07.07.2025 не містила вимоги щодо накладення арешту на електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на електронні гроші на електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Отже постанова приватного виконавця не відповідає резолютивній частині ухвали, якою визначені заходи примусового виконання, натомість містить заходи забезпечення позову, які не були зазначені в ухвалі суду.
З огляду на викладене, постанова приватного виконавця не відповідає вимогам Закону та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1, 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись статтями 234, 239, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "КОМИШАНСЬКЕ" (ПСП "КОМИШАНСЬКЕ") на дії на приватного виконавця (вх. № 15263 від 26.11.2025) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Школи Сергія Михайловича про арешт коштів боржника від 21.11.2025 у ВП № 79041593.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, у порядку, визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали буде складено протягом п'яти днів.
Суддя Д. М. Сірош