ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2025Справа № 910/5295/25
За позовом Фізичної особи - підприємця Бугая Сергія Вікторовича
до Фізичної особи - підприємця Дімчішиної-Голуб Анни Олегівни
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичної особи - підприємця Балицького Дмитра Олександровича
про стягнення 519618,41 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Бугай С.В.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - Балицький Д.О.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 у позові Фізичної особи - підприємця Бугая Сергія Вікторовича (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця Дімчішиної-Голуб Анни Олегівни (далі - відповідач) про стягнення з останньої (з урахуванням зміни предмету позову) 480425 грн коштів сплачених за товар неналежної якості, 31059,10 грн інфляційних втрат, 8134,31 грн 3% річних, 96085 грн штрафу, відмовлено повністю.
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом у вказаному рішенні були покладені на позивача.
У судовому засіданні 24.11.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, зазначивши, що докази які підтверджують розмір понесених ним судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На електронну адресу господарського суду 30.11.2025 надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу понесених відповідачем у справі № 910/5295/25, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з позивача на його користь такі витрати у сумі 29000 грн. До цієї заяви додані відповідні докази підтвердження понесення цих витрат у наведеному розмірі.
Відповідно до частини 4 статті 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відтак, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката були надані відповідачем у межах встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України строку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 був призначений розгляд вказаної заяви на 10.12.2025.
08.12.2025 від позивача надійшло письмове клопотання про зменшення відшкодування витрат на оплату правової допомоги відповідачу на 70% до 8700 грн. Позивач клопотання про зменшення відшкодування таких витрат мотивував тим, що заявлений позивачем їх розмір вважає необґрунтованим та непропорційним до предмета спору. Просив суд врахувати ступінь складності справи як незначний, а також те, що на його думку, вартість роботи адвоката в розмірі 2500 грн за участь в судовому засіданні є необґрунтованою, оскільки адвокат здійснював представництво інтересів клієнта в судовому засіданні в режимі відеоконференції безпосередньо зі свого робочого місця, не витративши для цього додаткового часу на дорогу до суду.
Вважає, що подання адвокатом відповідача письмових пояснень стосовно змінених позовних вимог (зміни предмету позову) та заперечення на пояснення третьої особи у справі є його власною ініціативою та спрямоване на штучне збільшення витрат на правову допомогу.
У судове засідання 10.12.2025 представник відповідача не з'явився, а представник позивача підтримав своє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають до відшкодування ним. Третя особа підтримала клопотання позивача про зменшення судових витрат на правничу допомогу відповідачу.
Розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу та надані докази до неї, а також враховуючи подані письмові заперечення, судом встановлено наступне.
У відзиві на позов відповідачем було зазначено про понесення ним витрат у сумі 9000 грн, які він сплатив на користь Адвокатського бюро «Киселиці Івана Юрійовича» (далі - Адвокатське бюро) за підготовку відзиву та надання консультацій з приводу спору. У цьому відзиві відповідач додатково вказав, що якщо в подальшому виникне необхідність у відповідача в отриманні іншої правової допомоги (підготовка заперечень, клопотань, участь в судових засіданнях тощо), то він буде змушений заявити до стягнення і ці додаткові правові витрати, орієнтовний розмір яких складе близько 20000 грн.
Під час судових дебатів представник відповідача додатково повідомив суд про наявність витрат у відповідача стосовно отримання правничої допомоги та намір заявити їх до стягнення з позивача у випадку відмови у задоволенні позову.
За наслідками розгляду справи у суді, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі у сумі 29000 грн.
На підтвердження факту понесення цих витрат позивачем до матеріалів справи додані наступні належні та допустимі докази:
- копія договору про надання правничої допомоги № 169 від 13.05.2025, укладеного між Адвокатським бюро в особі керуючого бюро Киселиці Івана Юрійовича та позивачем (далі - Договір);
- копія додаткової угоди № 1 від 13.05.2025 до Договору, у якій сторонами була погоджена орієнтовна вартість правничої допомоги за цією угодою та вартість надання адвокатом правничих послуг;
- копія акта приймання-передачі наданих послуг № 1/ДІ до Договору від 24.11.2025, складеного в день ухвалення судового рішення, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг (правничої допомоги) склала 29000 грн;
- копія складеного між Адвокатським бюро та відповідачем 24.11.2025 детального опису робіт (наданих послуг) № 1/ДІ до Договору;
- копії трьох платіжних інструкцій від 14.05.2025, 30.09.2025, 28.11.2025 на загальну суму 29000 грн про оплату відповідачем на користь адвоката правничих послуг за Договором.
Згідно з абзацом другим частини 2 статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У зазначеному вище доказах наведений детальний опис робіт (наданих послуг), які надавалися вищевказаним адвокатом у цій справі, зокрема: підготовка (складання) відзиву; підготовка (складання) пояснень стосовно заяви про зміну предмета позову та щодо пояснень третьої особи; представництво інтересів відповідача у судових засіданнях.
Суд зазначає, що право на подання сторонами, як заяв по суті спору, так і заяв з процесуальних питань, передбачені статтями 161, 169 ГПК України, і подання цих заяв безпосередньо пов'язано з розглядом справи в суді.
Судом не встановлено факту завищення адвокатом відповідача обсягу наданої правничої допомоги, і цей обсяг є реальним, розумним, необхідним та враховує витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 наведений правовий висновок про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Судом встановлено, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, є обґрунтованим та відповідає критеріям розумності, співмірності із ціною позову.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Однак, позивачем не доведено суду, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу не мають характеру необхідності, що їх розмір є нерозумним та невиправданим. Позивачем не доведено перед судом, що заявлений відповідачем розмір таких витрат є необґрунтовано високим та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бугая Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Дімчішиної-Голуб Анни Олегівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 29000 грн (двадцять дев'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 10.12.2025.
Суддя Р.Б. Сташків