ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/9689/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/9689/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» (03087, місто Київ, вул. Джохара Дудаєва/Міцкевича, буд. 9/9; код ЄДРПОУ 36883133)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» (03110, місто Київ, вул. Олексіївська, буд. 3; код ЄДРПОУ 40413819)
про захист авторського права і суміжних прав, стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 605 600, 00 грн., -
за участю представників:
від позивача - Вихрицький Р.П.,
від відповідача - Семеній Ю.М.,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 605 600,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Між ТОВ «МУН РЕКОРДС» та ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» було укладено договір від 01.01.2017 №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав (далі - Договір). Відповідно до положень п.1.1. Договору За цим договором Ліцензіар передає Ліцензіату авторські майнові та/або суміжні майнові права на використання та відтворення музичних творів, їх фонограм, аудіовізуальних творів, перелік яких визначений додатком до цього Договору (надалі - Об'єкти), способами та на умовах, встановлених цим Договором. Відповідно до положень п.1.2. Договору Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду за використання Об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до положень п.6.1. Договору Ліцензіар гарантує, що: Він є законним володарем прав, що передаються; Об'єкти не містять ніяких елементів (запозичень), права на які належать іншим особам (окрім осіб, вказаних Ліцензіаром в якості співавторів, у випадку якщо ці Об'єкти були створені в співавторстві); Ліцензіар несе відповідальність за правильність інформації, вказаної в Додатках до цього Договору в графах "Назва Твору", "Автор музики", "Автор тексту", "Виконавець". 01.10.2017 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» та ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п.1.3 якої Сторони дійшли згоди змінити і доповнити Договір, та зокрема Внести зміни до Додатку 1 до Договору стосовно розміру належних Ліцензіарові часток суміжних та авторських прав на конкретні Об'єкти та викласти його в редакції, яка додається до цієї Додаткової угоди. Вказаний Додаток 1 до Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017 містить зокрема і визначення відсотків належних ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» авторських та суміжних прав на перелічені у ньому Об'єкти - в таблицю були додані відповідно стовпчики «Авторські, %» та «Суміжні, %».
Разом з цим, Позивач зазначає, що ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» не було станом на дату укладання Договору, а саме станом на 01.01.2017, законним володарем прав, що передаються, як це визначено п.6.1. Договору, на окремі Об'єкти, перелік яких визначений додатком до Договору, а саме на позиції 341-352, 405, 460, 463, 467, 469. Частина авторських та суміжних прав на деякі з них творів взагалі належала ТОВ «МУН РЕКОРДС», проте ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» протягом дії Договору отримувало дохід від їх використання.
Також Позивач зазначає, що відповідно до позицій 461-462, 464-466, 470-474 Додатку 1 в редакції від 01.10.2017 вказано аудіотвори гурту «ОСОБА_22», виконані різними виконавцями: 461; ОСОБА_20; ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_13; ОСОБА_1 ; 50; 0; 462; ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_3,- ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 ; 100; 0; 464; ОСОБА_21; ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 ; 100; 0; 465; ОСОБА_14; ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_14; ОСОБА_1 ; 50; 0; 466; ОСОБА_14; ІНФОРМАЦІЯ_5 (Extended version); ОСОБА_14; ОСОБА_1 ; 50; 0~ Я; 470; ОСОБА_23; ІНФОРМАЦІЯ_8; ОСОБА_2 ,- ОСОБА_2 ,- 100; 0; 471; ОСОБА_22, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_7; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,- ОСОБА_2 ; 50; 0; 472; ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 ; 100; 0; 473; ОСОБА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_2 ,- ОСОБА_2 ,- 100,- 0; 474,- ОСОБА_7 ,- ОСОБА_9 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 ; 100,- 0. Таким чином, вказівка в Додатку 1 про повну відсутність у ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» суміжних прав на ці твори, а також про неповну належність ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» авторських прав на ці твори, свідчить про порушення ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» п.6.1. Договору в частині його гарантій як Ліцензіара, що він є законним володарем прав, що передаються. Отже, ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» передало ТОВ «МУН РЕКОРДС» авторські та суміжні права на вказані твори на весь час дії Договору з 01.01.2017 по 31.12.2019, хоча воно не володіло станом на дату укладання Договору та до його закінчення у повному обсязі авторськими правами на окремі з цих творів, та взагалі не володіло суміжними правами на них.
Підсумовуючи Позивач зазначає, що передача відповідачем музичних творів (реміксів) гурту «ОСОБА_22» «ІНФОРМАЦІЯ_11 (CJ Mars remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_12 (CJ Mars old disco remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_14 (CJ Mars edit)», «ІНФОРМАЦІЯ_15 (CJ Mars remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars elektro remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_17 (CJ Mars eurodance remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_13 (CJ Mars remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_20 (FDR&CJ Mars edit)», «ІНФОРМАЦІЯ_19 (CJ Mars remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars industrial remix)», «ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance extendet remix)» виконавця CJ Mars, «ІНФОРМАЦІЯ_22 (Dj Melloffon Remix)» виконавця «Dj Melloffon», «ІНФОРМАЦІЯ_23» виконавця «ОСОБА_25», «ІНФОРМАЦІЯ_21» виконавця «ОСОБА_26», «ІНФОРМАЦІЯ_7» виконавця «ОСОБА_24» позивачу за умови належності саме позивачу частини авторських та суміжних прав на ці твори, є неправомірною та порушує права інтелектуальної власності позивача та суперечила умовам укладеного Договору. Передача відповідачем музичних творів (реміксів) гурту «ОСОБА_22» «ІНФОРМАЦІЯ_2» виконавця «ОСОБА_20», «ІНФОРМАЦІЯ_3» виконавця «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_6» виконавця «ОСОБА_21», «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_5 (Extended version)» виконавця «ОСОБА_14», «ІНФОРМАЦІЯ_8» виконавця «ОСОБА_23», «ІНФОРМАЦІЯ_7» виконавців «ОСОБА_22, ОСОБА_3, ОСОБА_4», «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_9» виконавця «ОСОБА_7», «ІНФОРМАЦІЯ_10» виконавця «ОСОБА_8» позивачу за повної відсутності у відповідача суміжних прав на ці твори, а також за неповної належності відповідача авторських прав на ці твори, так само є неправомірною та суперечила умовам укладеного Договору. Атому, оскільки порушення з боку відповідача відбулося умисно, стосувалось 27 музичних творів та тривало протягом значного часу - від 9 місяців до 3 років, позивач вважає, що відшкодування збитків має здійснюватися у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605 600,00 грн.
Поряд з цим Позивач зазначає, що звертався до Відповідача з Претензією щодо порушення авторських та суміжних права та необхідності досудового врегулювання питання порушень прав ТОВ "МУН РЕКОРДС" як володільця авторських та суміжних прав з боку ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» за договором від 01.01.2017 № 01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав. Відповідачем Претензія залишена без задоволення.
Також Позивач просив визнати поважною причину пропуску позивачем строку на звернення до суду та поновити його. Поважність обґрунтовано: п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину та введенням воєнного стану в Україні.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
У поданому до суду 11.09.2025 Відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнає та зазначає наступне. Між ТОВ «Кузьма Скрябін» (Ліцензіар) та ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Ліцензіат) було укладено договір від 01.01.2017 року №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав (далі - Договір). Відповідно до п.1.1 Договору Ліцензіар передає Ліцензіату авторські майнові та/або суміжні майнові права на використання та відтворення музичних творів, їх фонограм, аудіовізуальних творів, перелік яких визначений додатком до цього Договору (надалі - Об'єкти), способами та на умовах, встановлених цим Договором. Згідно з п.1.2 Договору Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду за використання Об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.1.3 Договору строк дії прав, які передаються за цим Договором, починається з 01 січня 2017 року і закінчується 31 грудня 2019 року. Згідно з п.3.1 Договору Ліцензіар передає Ліцензіату на територію всіх країн світу виключні авторські майнові права та виключні суміжні майнові права на використання Об'єктів в електронній (цифровій) формі та на матеріальних носіях, а також права на надання дозволу та право забороняти використання Об'єктів третіми особами. Згідно з Додатком № 1 до Договору ТОВ «Кузьма Скрябін» передало ТОВ «МУН РЕКОРДС» права на використання музичних творів гурту «ОСОБА_22», в тому числі їх переробок (похідних творів) - реміксів та каверів, вказаних в позові. На думку позивача, відповідна частка авторських та/або суміжних прав на вказані ремікси та кавери на момент такої передачі належала позивачу, і відповідно передача таких прав відповідачем на користь позивача є нібито неправомірною та порушує авторські та суміжні права позивача та авторів, виконавців, виробників фонограм. Однак, якщо позивач вважає, що авторські та/або суміжні права на певні музичні твори (кавери, ремікси) з Додатку №1 до Договору насправді належали йому, то ТОВ «МУН РЕКОРДС» однозначно мало знати про це при укладенні Додатку №1 до Договору і не повинно було підписувати його у цій частині, а одразу добросовісно заявити про свої права ТОВ «Кузьма Скрябін».
Відповідач зазначає, що Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Кузьма Скрябін» на користь ТОВ «МУН РЕКОРДС» компенсації за порушення майнових авторських прав. Однак у позовній заяві не зазначено, яке саме порушення авторських прав допущено відповідачем, на думку позивача, що є підставою позовних вимог. В ч. 2 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) наведено перелік порушень особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав, до яких належить зокрема: використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об'єктів авторського права або об'єктів суміжних прав, без дозволу суб'єкта таких прав; та деякі інші види порушень. Однак, жодне з цих порушень не було вчинене відповідачем по відношенню до позивача. Адже використання музичних творів та фонограм гурту «ОСОБА_22» (відповідних реміксів та каверів), визначених в Додатку №1 до Договору, позивач здійснював самостійно, звітуючи про це перед відповідачем, а тому, навіть якщо припустити, що певні права не належали на той момент відповідачу, то не вбачається в діях відповідача порушення особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав позивач. А враховуючи відсутність порушення особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав позивача, немає підстав для застосування такого способу захисту авторського права як стягнення компенсації, передбаченого ст. 55 Закону. Поряд з цим, відповідач звертає увагу, що позивачем виплати за Договором проводилися лише за 2017 рік: в сумі 17240,79 грн. за 1-2 квартал 2017 року, 12271,36 грн. за 3 квартал 2017 року і 39044,91 грн. за 4 квартал 2017 року, загалом за 2017 рік - 68557,06 грн. За 2018-2019 роки ТОВ «МУН РЕКОРДС» не проводило жодних виплат на користь ТОВ «Кузьма Скрябін» за Договором, а тому в позивача не було втрат чи збитків за цей період, завданих порушенням (якщо припустити, що воно мало місце), і відповідно стягнення компенсації із врахуванням періоду 2018-2019 років було б безпідставним. Тобто, ТОВ «МУН РЕКОРДС» як особа, якій надано виключне право на використання реміксів та каверів, мало би право вимагати виплати компенсації за порушення авторських та суміжних прав на об'єкти (якби воно мало місце) лише у вигляді фіксованої подвоєної, а в разі умисного порушення - потроєної сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об'єкта, і аж ніяк не у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також відповідач звертає увагу, що Ремікси та каверн музичних творів гурту «ОСОБА_22», зазначені у позовній заяві є похідними творами - результатом творчої переробки і аранжування оригінальне музичних творів та/або фонограм гурту «ОСОБА_22» автором, виконавцем та виробником фонограм яких є ОСОБА_1. Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права», похідний твір - це твір, що є результатом творчої переробки іншого твору без завдання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, кавер-версія. обробка нематеріальної культурної спадщини тощо) чи його творчим перекладом на іншу мову. Перекладачам, авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку твору. Перекладачі, автори інших похідних творів здійснюють свої права, за умови дотримання ними прав суб'єкта авторського права на твір, що зазнав переробки. Тобто, використання та надання дозволу на використання похідних творів гурту «ОСОБА_22» їх авторами та виконавцями без отримання дозволу від володільця авторських прав на оригінальні твори є не законним. При цьому, оскільки ТОВ «МУН РЕКОРДС» при укладенні Додатку № 1 до Договору надало жодних договорів щодо наведених в позовній заяві реміксів та каверів музичних творів гурту «ОСОБА_22» (зокрема про видачу ліцензій на переробку та їх подальше використання шляхом цифрової дистрибуції в мережі Інтернет), у ТОВ "Кузьма Скрябін" не було (і, власне, на даний момент немає) відомостей про права інших осіб використовувати такі похідні твори без окремого дозволу власника авторського права на вихідні твори. А отже, включення вказаних похідних творів у Додаток 1 до Договору становило виключно реалізацію ТОВ "Кузьма Скрябін" належних йому авторських прав на твори, які зазнали переробки, як це передбачене статтею 17 Закону, і у жодному випадку не може вважатися порушенням Фактично мова йде про використання вихідних творів у складі переробок (реміксів та каверів). До ТОВ «Кузьма Скрябін» не надходили звернення або повідомлення пре порушення прав співавторів та/або виконавців, виробників фонограм реміксів та каверів музичних творів гурту «ОСОБА_22», про які зазначено у позовній заяві.
Додатково відповідач вважає неповажними причини пропуску строку позовної давності та просить відмовити у його поновлені. Зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Однак у позовній заяві не наведено жодного аргументу і не долучено жодного доказу, який би свідчив про неможливість звернення до суду з даним позовом саме у зв'язку з обмеженнями зумовленими карантином, який продовжувався у період з 12.03.2020 по 01.07.2023 роки. Відповідач зазначає, що наявність обмежень, зумовленими карантином, який продовжувався у період з 12.03.2020 по 01.07.2023, не завадила Позивачеві звертатися до суду і брати участь у розгляді справи №910/20884/21 у трьох інстанціях.
Стислий виклад відповіді позивача на відзив відповідача.
У поданій до суду 17.09.2025 Відповіді на Відзив відповідача позивач зазначає, що у відзиві відповідач зазначає, що Згідно з Додатком № 1 до Договору ТОВ «Кузьма Скрябін» передало ТОВ «МУН РЕКОРДС» права на використання музичних творів гурту «ОСОБА_22», в тому числі їх переробок (похідних творів) - реміксів та каверів, вказаних в позові. На думку позивача, відповідна частка авторських та/або суміжних прав на вказані ре мікси та кавери на момент такої передачі належала позивачу, і відповідно передача таких прав відповідачем на користь позивача є нібито неправомірною та порушує авторські та суміжні права позивача та авторів, виконавців, виробників фонограм. Однак, якщо позивач вважає, що авторські та/або суміжні права на певні музичні твори (кавери, ремікси) з Додатку № 1 до Договору насправді належали йому, то ТОВ «МУН РЕКОРДС» однозначно мало знати про це при укладенні Додатку № 1 до Договору і не повинно було підписувати його у цій частині, а одразу добросовісно заявити про свої права ТОВ «Кузьма Скрябін». Натомість, саме відповідач не дотримався цих засад під час укладання договору з позивачем, та отримавши права на твори гурту «ОСОБА_22» за договором від засновника ОСОБА_10 , яка успадкувала відповідні права інтелектуальної власності від покійного чоловіка ОСОБА_1 , не здійснив належних аналіз цих прав щодо кожного з об'єктів авторського права, та відповідно не здійснював належного розпорядження ними. Це призвело до того, що відповідач очевидно помилково вважав належними йому права на усі без винятку твори гурту «ОСОБА_22», зокрема і ті які йому не належали, а навпаки належали та належать позивачу та є предметом даного спору. Позивач звертає увагу, що відповідач уклав з позивачем Договір, в п.6.1. якого гарантував, що: Він є законним володарем прав, що передаються; Об'єкти не містять ніяких елементів (запозичень), права на які належать іншим особам (окрім осіб, вказаних Ліцензіаром в якості співавторів, у випадку якщо ці Об'єкти були створені в співавторстві); Ліцензіар несе відповідальність за правильність інформації, вказаної в Додатках до цього Договору в графах "Назва Твору", "Автор музики", "Автор тексту", " Виконавець". Проте вказана гарантія як виявилось у подальшому була надана без жодних на те підстав щодо об'єктів інтелектуальної власності, які є предметом позову. Відповідач передав позивачу за Договором авторські та суміжні права на окремі музичні твори, якими відповідач не володів або володів не у повному обсязі, та при цьому частина авторських та суміжних прав на деякі з цих творів взагалі належала позивачу, проте відповідач протягом дії Договору отримував дохід від їх використання. Зазначене свідчить про порушення відповідачем майнових прав автора (в даному випадку позивача як іншої особи, яка має авторське право), а саме виключних прав на використання твору та виключних прав на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Позивач зазначає, що на підставі підготовлених ТОВ «МУН РЕКОРДС» та погоджених і підписаних ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» звітів за періоди з 01 січня 2017 до 30 червня 2017 року на суму 17240,79 грн., з 01 липня 2017 до 30 вересня 2017 року на суму 12271,36 грн., та з 01 жовтня 2017 до 31 грудня 2017 року на суму 39044,91 грн., ТОВ «МУН РЕКОРДС» сплатило ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» зазначені суми коштів у загальному розмірі 68 557,06 грн. Таким чином, кошти в сумі 828 904,94 грн. за період з січня 2018 року по грудень 2019 року або еквівалент приблизно 28 000 Євро, які Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» пропонувало сплатити Товариству з обмежено:-: відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» за договором від 01.01.2017 №01-01-17 надавши відповідні акти за період 2017-2019 роки на підпис, не були сплачені оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» в особі директора Зубрій Людмили відмовилось від цих коштів не підписавши отримані акти та не повідомивши про обґрунтовані причини такої відмови. Отже твердження про те що позивач не проводив виплат на користь відповідача є маніпулятивним, оскільки у позивача не було підстав для виплати цих коштів за період з січня 2018 року по грудень 2019 року у зв'язку із непідписанням звітів стороною відповідача. Разом з цим, відповідні звіти складались та належна відповідачу оплата нараховувалась позивачем. Тому позивач повністю обґрунтовано вважає, що оскільки порушення з боку відповідача відбулося умисно, стосувалось 27 музичних творів та тривало протягом значного часу - від 9 місяців до 3 років, то відшкодування збитків має здійснюватися у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605 600,00 грн.
Також Позивач просив визнати поважною причину пропуску позивачем строку на звернення до суду та поновити його. Додатково зазначив, що щодо посилань відповідача на те що у період дії карантину в провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/20884/21 за позовом ТОВ «Мун Рекорде» про захист авторських прав та стягнення солідарно з ТОВ «Видавництво Фоліо» та ТОВ «Кузьма Скрябін» 87 500 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, то варто зазначити, що це є інший спір між іншими сторонами та з інших підстав, тобто ця справа не має преюдиційного характеру " даному випадку.
Стислий виклад заперечення відповідача на відповідь на відзив.
У поданому 23.09.2025 запереченні відповідача на відповідь на відзив відповідач зазначає, що відповідач уклав з позивачем Договір від 01.01.2017 року №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав (далі - Договір), в п.6.1. якого гарантував, що він є законним володарем прав, що передаються. У відповіді на відзив позивач стверджує, що вказана гарантія нібито була надана без жодних на те підстав щодо об'єктів інтелектуальної власності, які є предметом позову. З зазначеним твердженням відповідач не погоджується, виходячи з наступного. Згідно з Додатком № 1 до Договору ТОВ «Кузьма Скрябін» передало ТОВ «МУН РЕКОРДС» права на використання музичних творів гурту «ОСОБА_22», в тому числі їх переробок (похідних творів) - реміксів та каверів, вказаних в позові. Включення вказаних похідних творів у Додаток 1 до Договору становило реалізацію ТОВ «Кузьма Скрябін» належних йому авторських прав на твори, які зазнали переробки, як це передбачене статтею 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 року № 2811-ІХ, і у жодному випадку не може вважатися порушенням взятих на себе гарантій і зобов'язань за Договором. Фактично мова йде про використання вихідних творів у складі переробок (реміксів та каверів). Оскільки ТОВ «МУН РЕКОРДС» при укладенні Додатку № 1 до Договору не надало жодних договорів про видачу ліцензій на переробку та подальше використання шляхом цифрової дистрибуції в мережі Інтернет наведених в позовній заяві реміксів та каверів музичних творів гурту «ОСОБА_22», то у ТОВ «Кузьма Скрябін» не було і наразі немає відомостей про права інших осіб використовувати такі похідні твори без окремого дозволу власника авторського права на вихідні твори. Власне, і ТОВ «Кузьма Скрябін» не надавало відповідним виконавцям ліцензій на переробку музичних творів гурту «ОСОБА_22», зазначених у позовній заяві, та їх подальше використання в мережі Інтернет. Крім того, відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, укладаючи Договір, позивач сам визнавав за відповідачем авторські та суміжні права на всі об'єкти, вказані в Додатку 1 до Договору, та погоджувався з цим. І якщо позивачу належали певні права на якісь із цих об'єктів, то з цього випливає, що на дату підписання Договору і Додатку 1 до нього позивач не вважав, що такі права йому належать, оскільки добровільно підписав Договір і Додаток 1 до нього. Крім того, відповідач не використовував зазначені каверн та ремікси, а тому, навіть якщо припустити, що певні права на них не належали на той момент відповідачу, то не вбачається в діях відповідача порушення особистих немайнових та/ або майнових авторських і суміжних прав позивача. У матеріалах справи насправді немає належних доказів і щодо їх використання позивачем самостійно й виплати винагороди за це відповідачу, адже позивач надавав лише загальні звіти, без зазначення конкретних творів, які використовувались протягом відповідного звітного періоду, а тому чи входила у нараховані суми за Договором винагорода за використання вказаних каверів та реміксів - позивачем нічим не підтверджено.
ТОВ «Кузьма Скрябін» не надавало відповідним виконавцям ліцензій на переробку музичних творів гурту «ОСОБА_22», зазначених у позовній заяві, та їх подальше використання шляхом цифрової дистрибуції в мережі Інтернет.
Додатково відповідач вважає неповажними причини пропуску строку позовної давності та просить відмовити у його поновлені.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18.08.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2025.
10.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшов відзив на позовну заяву.
16.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшла відповідь на відзив.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 підготовче засідання у справі № 910/9689/25 призначено на 29.10.2025.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 заяву Семеній Юлії Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Забезпечено участь представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН», - Семеній Юлії Миколаївни у розгляді справи №910/9689/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ).
29.10.2025 у підготовче засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
29.10.2025 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У засіданні 29.10.2025 представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Представник відповідача 29.10.2025 у засідання не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 26.11.25.
25.11.2025 через систему «Електронний суд» від Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшло клопотання про долучення доказів.
У судове засідання 26.11.2025 з'явився представник позивача та відповідача.
26.11.2025 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, виказав позицію та підтримав подане клопотання про долучення доказів від 25.11.2025.
26.11.2025 у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, виказав позицію та заперечив щодо клопотання представника позивача про долучення доказів від 25.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» про долучення доказів у справі №910/9689/25 від 26.11.2025 задоволено. Поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» на подання доказів у справі. Долучено до матеріалів справи копії документів згідно з додатками до клопотання про долучення доказів від 26.11.2025.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 26.11.2025 з'явився представник позивача та відповідача.
26.11.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
26.11.2025 у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, заперечив щодо позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
26.11.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
01.01.2017 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Ліцензіат) та ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» (Ліцензіар) було укладено договір №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав (далі -Договір), за п. 1 якого Ліцензіар передає Ліценціату авторські майнові та/або суміжні майнові права на використання та відтворення музичних творів. їх фонограм, аудіовізуальних творів, перелік яких визначений додатком до цього Договору (надалі Об'єкти), способами та на умовах, встановлених цим Договором. Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду за використання Об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Строк дії прав, які передаються за цим Договором, починається з 01 січня 2017 року і закінчується 31 грудня 2019 року.
Відповідно до п. 2 Договору перелік Об'єктів, права на використання яких передаються Ліценціату, визначений в Додатках нього Договору. Первісним - суб'єктом майнових прав на Об'єкти (автором музичних творів та виконавцем) є ОСОБА_1.
Відповідно до п. 3 Договору Ліцензіар передає Ліцензіату на територію всіх країн світу виключні авторські майнові права та виключні суміжні майнові права на використання Об'єктів в електронній (цифровій) формі та па матеріальних носіях, а також права на падання дозволу та право забороняти використання Об'єктів третіми особами, наступними способами:
3.1.1. шляхом розповсюджування з використанням мережі Інтернет і інших аналогічних засобів так. щоб будь-яка особа могла здійснити доступ до нього з будь-якого місця і у будь-який час по власному вибору;
3.1.2. шляхом запису в пам'ять ЕОМ і інших пристроїв, що дозволяють сприймати звук і зображення;
3.1.3. у формі мелодій для мобільних телефонів (рингтон, реалтон, рпшбектон, фуллтрек і інші);
3.1.4. шляхом передачі по кабелю, дротам, а також шляхом запису в нам'ять радіотелефонів, дротяних телефонів для подальшого використання абонентами телефонних мереж, у тому числі мереж стільникового радіотелефонного зв'язку;
3.1.5. шляхом запису в пам'ять ЕОМ мобільних телефонів і інших пристроїв, що дозволяють сприймати звук і зображення;
3.1.6. використовувати Об'єкти в рекламних матеріалах мелодій для мобільних телефонів;
3.1.7. відтворювати Об'єкти на матеріальних носіях без обмеження тиражу;
3.1.8. включати Об'єкти в будь-які збірки під будь-якою назвою;
3.1.9. розповсюджувати примірники відтворених на матеріальних носіях Об'єктів будь-яким способом.
Відповідно до п. 4 Договору За використання Об'єктів способами, передбаченими цим Договором. Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду (роялті) в розмірі 70 (сімдесят) відсотків від всіх сум. отриманих ним від реалізації переданих йому майнових прав;
4.2. У випадку стягнення Ліцензіатом в судовому або в порядку досудового врегулювання будь-яких сум за незаконне використання Об'єктів. Ліцензіат сплачує Ліцензіару 50 (п'ятдесят) відсотків від вказаних сум після вирахування витрат Ліцензіата, пов'язаних зі стягненням таких сум.
4.3. Виплата здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту падання Ліцензіаром Ліцензіату звіту та акту в документарній формі, завірений підписом Ліцензіара, на підставі даних звітів, що надаються Ліцензіатом в порядку, передбаченому цим Договором;
4.4 у випадку несвоєчасного надання звіту та акту обчислення винагороди або неналежним чином оформленого звіту та акту Ліцензіаром, Ліцензіат звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх платіжних зобов'язань.
Пунктом 6 Договору встановлено, що Ліцензіар гарантує, що:
6.1.1. Він є законним володарем прав, що передаються;
6.1.2. Об'єкти не містять ніяких елементів (запозичень), права на які належать іншим особам (окрім осіб, вказаних Ліцензіаром в якості співавторів, у випадку якщо ці Об'єкти були створені в співавторстві);
6.1.3. Він не пов'язаний іншим договором або угодою, які можуть вплинути на права Ліцензіата, визначені цим Договором;
6.1.4. використання Об'єктів на умовах цього Договору не порушує авторських і/або суміжних прав третіх осіб:
6.1.5. Ліцензіат може використовувати права без отримання додаткових дозволів від будь-яких третіх осіб і не повинен здійснювати яких-небудь додаткових платежів у зв'язку з використанням прав, отриманих за даною угодою, третім особам або Ліцензіару, крім тих. що передбачені п. 4.1. га п 4.2. Договору.
6.1.6. Впродовж строку дії Договору, без письмової згоди Ліцензіата, не буде передавати права для використання в подібних способах надані .Ліцензіату в межах нього Договору:
6.1.7. У разі, якщо після вступу в силу Договору, у Ліцензіата або у Ліцензіара виникнуть спірні питання з будь-якими особами з приводу переданих Ліцензіату авторських І/або суміжних прав відносно Об'єктів. їх рішення здійснюватиметься безпосередньо та за рахунок Ліцензіара, за умови надання Ліцензіару усієї необхідної інформація щодо відповідних вимог;
6.1.8. Ліцензіар несе відповідальність за правильність інформації, вказаної в Додатках до цього Договору в графах "Назва Твору", "Автор музики", "Автор тексту", " Виконавець".
01.10.2017 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» та ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п.1.3 якої Сторони дійшли згоди змінити і доповнити Договір, та зокрема внести зміни до Додатку 1 до Договору стосовно розміру належних Ліцензіарові часток суміжних та авторських прав на конкретні Об'єкти та викласти його в редакції, яка додається до цієї Додаткової угоди.
Вказаний Додаток 1 до Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017 містить зокрема і визначення відсотків належних ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» авторських та суміжних прав на перелічені у ньому Об'єкти - в таблицю були додані відповідно стовпчики «Авторські, %» та «Суміжні, %».
Позивачем на виконання положень п.5.3. договору від 01.01.2017 №01-01-17 ТОВ МУН РЕКОРДС» надало ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» звіти за період:
з 01 січня 2017 до 30 червня 2017 року
з 01 липня 2017 до 30 вересня 2017 року
з 01 жовтня 2017 до 31 грудня 2017 року
з 01 січня 2018 до 31 березня 2018 року
з 01 квітня 2018 до 31 червня 2018 року
з 01 липня 2018 до 31 вересня 2018 року
з 01 жовтня 2018 до 31 грудня 2018 року
з 01 січня 2019 до 31 березня 2019 року
з 01 квітня 2019 до 31 червня 2019 року
з 01 липня 2019 до 30 вересня 201С року
з 01 жовтня 2019 до 31 грудня 2019 року.
Разом з цим, ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» підписало та повернуло ТОВ «МУН РЕКОРДС» лише перші три перші звіти.
На підставі підготовлених ТОВ «МУН РЕКОРДС» та погоджених і підписаних ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» звітів за періоди з 01 січня 2017 до 30 червня 2017 року на суму 17 240, 79 грн., з 01 липня 2017 до 30 вересня 2017 року на суму 12271,36 грн., та з 01 жовтня 2017 до 31 грудня 2017 року на суму 39044,91 грн., ТОВ «МУН РЕКОРДС» платило ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» зазначені суми коштів у загальному розмірі 68 557,06 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» не було станом на дату укладання Договору, а саме станом на 01.01.2017, законним володарем прав, що передаються, як це визначено п.6.1. Договору, на окремі Об'єкти, перелік яких визначений додатком до Договору.
Так, позивач зазначає, що відповідно до позицій 341-352 Додатку 1 до Договору в редакції від 01.10.2017 наявний перелік аудіотворів гурту «ОСОБА_22» - реміксів (тобто версій музичних творів які скомпоновані шляхом «перемішування» декількох частин вихідної композит-накладення на неї різних звуків, спецефектів, зміни темпу, тональності тощо? виконаних ОСОБА_11 (творчий псевдонім «CJ Mars») та які увійшли до альбому «RMX ІНФОРМАЦІЯ_16 by CJ Mars»:
№; Виконавець; Назва Аудіо Твору
341; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_11 (CJ Mars remix)
342; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_12 (CJ Mars old disco remix)
343; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_14 (CJ Mars edit)
344; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_15 (CJ Mars remix)
345; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars elektro remix)
346; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_17 (CJ Mars eurodance remix)
347; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_13 (CJ Mars remix)
348; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_20 (FDR&CJ Mars edit)
349; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_19 (CJ Mars remix)
350; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance remix)
351; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars industrial remix)
352; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance extendet remix).
Щодо вказаних аудіотворів у Додатку 1 до Договору в редакції від 01.10.201'1 зазначено, що ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» володіє 100% авторських та 100% суміжних ! прав на них.
Відповідно до позицій 461-462, 464-466, 470-474 Додатку 1 в редакції від 01.10.2017 вказано аудіотвори гурту «ОСОБА_22», виконані різними виконавцями:№; Виконавець; Назва Аудіо Твору; Автор музики; Автор тексту; Авторські, %; Суміжні, %
461; ОСОБА_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_13 ; ОСОБА_1 ; 50; 0
462; ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 ; 100; 0
464; ОСОБА_21; ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 ; 100; 0
465; ОСОБА_14 ; ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_14 ; ОСОБА_1 ; 50; 0
466; ОСОБА_14 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 (Extended version); ОСОБА_14 ; ОСОБА_1 ; 50; 0~
470; ОСОБА_23; ІНФОРМАЦІЯ_8; ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 ; 100; 0
471; ОСОБА_22, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_7; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,- ОСОБА_2 ; 50; 0
472; ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 ; 100; 0
473; ОСОБА_8 ,- ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 ; 100; 0
474; ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 ; 100; 0.
11.08.2015 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та громадянином ОСОБА_11 (творчий псевдонім «CJ Mars») (Правовласник) укладено договір про передачу авторських та суміжних прав №15/11-08-15, за умовами якого Правовласник передав частину належних йому авторських (25%) таї суміжних прав (100%) на ці твори ТОВ «МУН РЕКОРДС», який відповідно до п. 9.1 цього договору діє протягом всього строку дії (охорони) авторських та суміжних прав, передбаченого чинним законодавством України.
Відповідно до додатку № 2 до договору про передачу авторських та суміжних прав від 11.08.2015 №15/11-08-15 цим Додатком Правовласник передає (відчужує) Видавцеві виключні авторські та виключні суміжні права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/11-08-15 від 11 серпня 2015 року, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_11 (CJ Mars remix); ІНФОРМАЦІЯ_12 (CJ Mars old disco remix); ІНФОРМАЦІЯ_14 (CJ Mars edit); ІНФОРМАЦІЯ_15 (CJ Mars remix); І полюція (О Mars elektro remix); ІНФОРМАЦІЯ_17 (CJ Mars eurodance remix); ІНФОРМАЦІЯ_13 (CJ Mars remix); ІНФОРМАЦІЯ_20 (FDR&CJ Mars edit); ІНФОРМАЦІЯ_19 (CJ Mars remix); ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance remix); ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars industrial remix); ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance extendet remix).
Відповідно до позиції 405 Додатку 1 до Договору в редакції від 01.10.2017 наявний аудіотвір виконавця ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_22 (Dj Melloffon Remix).
22.06.2015 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та громадянином ОСОБА_15 (творчий псевдонім «Dj Melloffon») (Правовласник) укладено договір про передачу авторських та суміжних прав №22-06-15, за умовами якого ОСОБА_15 (творчий псевдонім «Dj Melloffon») передав частину належних йому авторських (25%) та суміжних прав (100%) на цей твір ТОВ «МУН РЕКОРДС», який відповідно до п.9.1. цього договору діє протягом всього строку дії (охорони) авторських та суміжних прав, передбаченого чинним законодавством України.
Відповідно до додатку № 2 до договору про передачу авторських та суміжних прав №2 22-06-15 від 22 червня 2015 цим Додатком Правовласник передає (відчужує) Видавцеві виключні авторські та виключні суміжні права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав N2 22-06-15 від 22 червня 2015 р., а саме: ІНФОРМАЦІЯ_22 (Dj Melloffon Remix).
Відповідно до позиції 460 Додатку 1 до Договору в редакції від 01.10.2017 наявний аудіотвір виконавця ОСОБА_25; ІНФОРМАЦІЯ_23.
11.08.2015 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та ТОВ «ЛОБОДА МЬЮЗІК» (Правовласник) укладено договір про передачу авторських та суміжних прав № 16/11-08-15, за умовами якого ТОВ «ЛОБОДА МЬЮЗІК» передав виключні авторські права а частині аранжування музичного твору та виключні суміжні права на використання виконань, фонограм на цей твір ТОВ «МУН РЕКОРДС» за договором про передачу авторських та суміжних прав, який відповідно до п.9.1. цього договору діє протягом всього строку дії (охорони) авторських та суміжних прав, передбаченого чинним законодавством України.
Відповідно до додатку № 2 до договору про передачу авторських та суміжних прав № 16/11-08-15 від 11 серпня 2015 року цим Додатком Правовласник передає Видавцеві виключні авторські права в частині аранжування музичного твору, зазначеного у цьому Додатку, та виключні суміжні права на використання Виконань, Фонограм, зазначеного у цьому додатку Твору, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав № 16/11-08-15 від 11 серпня 2015 року, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_23.
Відповідно до позиції 463 Додатку 1 до Договору в редакції від 01.10.2017 наявний аудіотвір виконавця ОСОБА_26; ІНФОРМАЦІЯ_21
20.01.2016 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та громадянином ОСОБА_16 (Правовласник) укладено договір про передачу авторських та суміжних прав № 01/20-01-16, за умовами якого ОСОБА_16 як учасник гурту «ОСОБА_26» передав частину належних йому авторських та суміжних прав на цей твір ТОВ «МУН РЕКОРДС» за договором про передачу авторських та суміжних прав від 20.01.2016 №01/20-01-16, який відповідно до п.10.1. цього договору діє протягом всього строку для (охорони) авторських та суміжних прав, передбаченого чинним законодавством України.
Відповідно до додатку № 2 до договору про передачу авторських та суміжних прав № 2 01/20-01-16 від 20 січня 2016 року цим Додатком Правовласник передає Видавцеві виключні авторські та виключні суміжні права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав № 2 01/20-01-16 від 20 січня 2016 року, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_21, автор слів - ОСОБА_2 , автор музики - ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , виконавець - ОСОБА_26.
Відповідно до позиції 463 Додатку 1 до Договору в редакції від 01.10.2017 наявний аудіотвір гурту «ОСОБА_22», виконаний ОСОБА_18 і творчий псевдонім «ОСОБА_24»).
29.09.2014 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та ТОВ "ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "БАЯНИ МЮЗІК" (Правовласник) укладено договір про передачу авторських та суміжних прав № 13/29-19-14, за умовами якого ТОВ "ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "БАЯНИ МЮЗІК" передало частину належних йому суміжних прав на цей твір ТОВ «МУН РЕКОРДС» за договором про передачу авторських та суміжних прав від 29.09.2014 №13/29-19-14, який відповідно до п.10.1. цього договору діяв до 31.12.2021 та дія якого була автоматично пролонгована на кожен наступний рік.
Відповідно до додатку № 3 до договору про передачу авторських та суміжних прав цим Додатком Правовласник передає Видавцеві виключні авторські та виключні суміжні права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав № 13/29-09-14 від 29 вересня 2014 року, а саме: Виконавець: ОСОБА_24 - Альбом «ТНЕ BEST»: ІНФОРМАЦІЯ_7.
Позивач вважає, що ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» передало ТОВ «МУН РЕКОРДС» авторські та суміжні права на вказані твори на весь час дії Договору з 01.01.2017 по 31.12.2019, хоча воно не володіло станом на дату укладання Договору та до його закінчення повному обсязі авторськими правами на ці твори, та взагалі не володіло суміжними і правами на них.
У зв'язку із порушенням відповідачем прав позивача представник позивача адвокат Протає О.М. звернувся до відповідача із претензією від 26.05.2025 № 26/05-1 щодо порушення авторських та суміжних права та необхідності досудового врегулювання питання порушень прав ТОВ "МУН РЕКОРДС" як володільця авторських та суміжних прав з боку ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» за договором від 01.01.2017 № 01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав.
У відповідь на вказану претензію відповідач листом від № 2307/1 від 23.07.2025 повідомив, що з викладеної у претензії інформації не вбачається, у чому саме полягає, на думку позивача, порушення авторських та суміжних прав ТОВ «МУН РЕКОРДС» і які саме вимоги у зв'язку з цим висуваються до ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН».
Оскільки порушення з боку відповідача відбулося умисно, стосувалось 27 музичних творів та тривало протягом значного часу - від 9 місяців до 3 років, позивач вважає, що відшкодування збитків має здійснюватися у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605 600,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: безкоштовного витягу з ЄДРПОУ відносно відповідача; договору від 01.01.2017 №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав з додатком «А» та додатком №1; додаткової угоди №1 від 01.10.2017 до договору від 01.01.2017 №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав з додатком №1; звітів до договору від 01.01.2017 №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав з додатками; платіжних доручень про здійснення оплат за договором від 01.01.2017 №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав; претензії від 26.05.2025 № 26/05-1 з доказами надсилання відповідачу; відповіді відповідача на претензію від № 2307| 1 від 23.07.2025 з доказами отримання; договору про передачу авторських та суміжних прав від 11.08.2015 №15/11-08-15 з додатком; договору про передачу авторських та суміжних прав від 22.06.2015 №22-06-15 з додатком; договору про передачу авторських та суміжних прав від 11.08.2015 №16/11-08-15 з додатком; договору про передачу авторських та суміжних прав від 20.01.2016 №01/20-01-16 з додатком; договору про передачу авторських та суміжних прав від 29.09.20 №13/29-19-14 з додатком; ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2025 у цивільній справі № 760/17288/24 (оригінал наявний у позивача та відповідача), судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ст. 421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
Нормами ч.1 ст. 424 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється виключно з дозволу суб'єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензіат не має права використовувати об'єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія надає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).
Як передбачено ст. 5 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 01.12.2022 № 2811-ІХ, авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб'єктів авторського права. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами. Способами використання твору є: відтворення; включення до складеного твору; включення до іншого твору, крім складеного твору; розповсюдження примірників твору; імпорт примірників твору; здавання в найм або в позичку примірників твору; публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору. Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу). Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб'єктом авторського права у межах набутих прав. Суб'єкт авторського права має право надати дозвіл на використання твору або розпоряджатися майновими правами на твір в інший спосіб, що не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом авторського права або суміжних прав, а також права особливого роду (sui generis) у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції мають право звертатися: суб'єкти авторського права або суб'єкти суміжних прав для захисту свого авторського права або суміжних прав; особи, яким надано виключне право на використання об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав та/або які мають право на отримання частки винагороди за використання об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав, для захисту своїх прав та/або охоронюваних законом інтересів у межах договору із суб'єктом авторського права або суб'єктом суміжних прав від протиправних посягань будь-якої третьої особи на права такого ліцензіата або права отримувача частки зазначеної винагороди; організації колективного управління відповідно до доручення правовласників-контрагентів з добровільного колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" з урахуванням сфери їх діяльності, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління; акредитовані організації колективного управління з урахуванням сфери їх акредитації, зазначеної в реєстрі організацій колективного управління; особи, яким належить право особливого роду (sui generis).
Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, зазначені в частині першій цієї статті, мають право звертатися за захистом авторського права та/або суміжних прав до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про: визнання авторського права або суміжних прав; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення та/або заборону вчиняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; стягнення винагороди, передбаченої законодавством про авторське право і суміжні права; відшкодування моральної шкоди; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або суміжних прав, або стягнення компенсації; припинення підготовчих дій до порушення авторського права та/або суміжних прав, у тому числі шляхом призупинення митних процедур, якщо є підстави вважати, що на митну територію України чи з митної території України можуть бути пропущені піратські примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технологічного засобу захисту об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав тощо; опублікування за рахунок порушника в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та/або суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та/або суміжних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд має право постановити рішення про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права та/або суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права та/або суміжних прав; стягнення з порушника авторського права та/або суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб'єкта авторського права та/або суб'єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об'єкта, з приводу якого виник спір. Розмір компенсації має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечити захист від зловживань користувача. При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об'єктивні обставини; припинення і заборону опублікування творів, виконань, фонограм, відеограм, вилучення (конфіскацію) піратських примірників творів, фонограм, відеограм чи записів програм організацій мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо в ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права та/або суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення таких прав.
Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону організація колективного управління це громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі (центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності), що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Як встановлено матеріалами справи, 01.01.2017 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Ліцензіат) та ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» (Ліцензіар) було укладено договір №01-01-17 про передачу авторських і суміжних майнових прав (далі -Договір), за п. 1 якого Ліцензіар передає Ліценціату авторські майнові та/або суміжні майнові права на використання та відтворення музичних творів. їх фонограм, аудіовізуальних творів, перелік яких визначений додатком до цього Договору (надалі Об'єкти), способами та на умовах, встановлених цим Договором. Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду за використання Об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 2 Договору перелік Об'єктів, права на використання яких передаються Ліценціату, визначений в Додатках нього Договору.
01.10.2017 між ТОВ «МУН РЕКОРДС» та ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п.1.3 якої Сторони дійшли згоди змінити і доповнити Договір, та зокрема внести зміни до Додатку 1 до Договору стосовно розміру належних Ліцензіарові часток суміжних та авторських прав на конкретні Об'єкти та викласти його в редакції, яка додається до цієї Додаткової угоди.
Вказаний Додаток 1 до Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017 містить зокрема і визначення відсотків належних ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» авторських та суміжних прав на перелічені у ньому Об'єкти - в таблицю були додані відповідно стовпчики «Авторські, %» та «Суміжні, %».
Згідно даних Додатку 1 до Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017, ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» є 100% авторських та 100% суміжних прав на перелік Об'єктів, права на використання яких передаються Ліценціату (Позивачу).
У той же час, Позивач зазначає, що ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» передало ТОВ МУН РЕКОРДС» за Договором авторські та суміжні права на окремі музичні твори, якими ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» не володіло або володіло не у повному обсязі, та при цьому частина авторських та суміжних прав на деякі з них творів взагалі належала ТОВ «МУН РЕКОРДС», проте ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» протягом дії Договору отримувало дохід від їх використання.
А тому, ТОВ МУН РЕКОРДС» звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з компенсації ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» за порушення майнових авторських прав в розмірі 605 600,00 грн.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 921/441/18 зважаючи на приписи ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду, під час вирішення питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів цих прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. Якщо права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав. У таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав. В іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Ураховуючи приписи статей 48, 49 Закону, за наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 369/13976/15-ц (провадження № 61-5649св18) при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні. Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону № 3792-XII), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
Так, Позивачем в підтвердження належних йому авторських прав та/або суміжних прав на позиції №№ 341-352 (341; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_11 (CJ Mars remix), 342; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_12 (CJ Mars old disco remix), 343; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_14 (CJ Mars edit), 344; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_15 (CJ Mars remix), 345; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars elektro remix), 346; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_17 (CJ Mars eurodance remix), 347; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_13 (CJ Mars remix), 348; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_20 (FDR&CJ Mars edit), 349; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_19 (CJ Mars remix), 350; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance remix), 351; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars industrial remix), 352; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance extendet remix), 405 ( ОСОБА_19 (Dj Melloffon Remix), 460 (ОСОБА_25; ІНФОРМАЦІЯ_23), 463 (ОСОБА_26; ІНФОРМАЦІЯ_21), НОМЕР_2 (гурту «ОСОБА_22», ІНФОРМАЦІЯ_7, виконаний ОСОБА_18 і творчий псевдонім «ОСОБА_24»), які відображені в додатку № 1 до Договору №01-01-17 від 01.01.2017 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017, надано:
- договір про передачу авторських та суміжних прав від 11.08.2015 №15/11-08-15, укладений між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та громадянином ОСОБА_11 (творчий псевдонім «CJ Mars»), згідно додатку № 2 якого Правовласник передає (відчужує) Видавцеві виключні авторські (25%) та виключні суміжні (100%) права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав № 15/11-08-15 від 11 серпня 2015 року, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_11 (CJ Mars remix); ІНФОРМАЦІЯ_12 (CJ Mars old disco remix); ІНФОРМАЦІЯ_14 (CJ Mars edit); ІНФОРМАЦІЯ_15 (CJ Mars remix); І полюція (О Mars elektro remix); ІНФОРМАЦІЯ_17 (CJ Mars eurodance remix); ІНФОРМАЦІЯ_13 (CJ Mars remix); ІНФОРМАЦІЯ_20 (FDR&CJ Mars edit); ІНФОРМАЦІЯ_19 (CJ Mars remix); ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance remix); ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars industrial remix); ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance extendet remix);
- договір про передачу авторських та суміжних прав №2 22-06-15 від 22 червня 2015, укладений між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та громадянином ОСОБА_15 (творчий псевдонім «Dj Melloffon») (Правовласник), згідно додатку 2 якого Правовласник передає (відчужує) Видавцеві виключні авторські (25%) та виключні суміжні (100%) права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав N2 22-06-15 від 22 червня 2015 р., а саме: ІНФОРМАЦІЯ_22 (Dj Melloffon Remix);
- договір договору про передачу авторських та суміжних прав № 16/11-08-15 від 11 серпня 2015 року, укладений між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та ТОВ «ЛОБОДА МЬЮЗІК» (Правовласник), згідно додатку № 2 якого Правовласник передає Видавцеві виключні авторські права в частині аранжування музичного твору, зазначеного у цьому Додатку, та виключні суміжні права на використання Виконань, Фонограм, зазначеного у цьому додатку Твору, згідно з умовами Договору про передачу авторських та суміжних прав № 16/11-08-15 від 11 серпня 2015 року, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_23;
- договір про передачу авторських та суміжних прав № 2 01/20-01-16 від 20 січня 2016 року, укладений між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та громадянином ОСОБА_16 (Правовласник), гідно додатку № 2 якого Правовласник передає Видавцеві виключні авторські та виключні суміжні права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_21, автор слів - ОСОБА_2 , автор музики - ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , виконавець - ОСОБА_26;
- договір передачу авторських та суміжних прав № 13/29-09-14 від 29 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «МУН РЕКОРДС» (Видавець) та ТОВ "ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР "БАЯНИ МЮЗІК" (Правовласник), згідно додатку № 3 якого Правовласник передає Видавцеві виключні авторські та виключні суміжні права на використання нижчезазначених Творів, Виконань, Фонограм, а саме: Виконавець: ОСОБА_24 - Альбом «ТНЕ BEST»: ІНФОРМАЦІЯ_7.
У той же час Позивач зазначає, що вказані вище твори ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» згідно договору додатку № 1 до Договору №01-01-17 від 01.01.2017 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017 передано ТОВ «МУН РЕКОРДС». ТОВ «МУН РЕКОРДС» за використання вказаних вище Об'єктів (творів) сплачено ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» винагороду у загальному розмірі 68 557,06 грн. на підставі підготовлених ТОВ «МУН РЕКОРДС» та погоджених і підписаних ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» звітів за періоди з 01 січня 2017 до 30 червня 2017 року на суму 17240, 79 грн., з 01 липня 2017 до 30 вересня 2017 року на суму 12271,36 грн., та з 01 жовтня 2017 до 31 грудня 2017 року на суму 39044,91 грн.
Отже, Позивач зазначає, що ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» передало ТОВ МУН РЕКОРДС» за Договором авторські та суміжні права на окремі музичні твори, якими ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» не володіло або володіло не у повному обсязі, та при цьому частина авторських та суміжних прав на деякі з них творів взагалі належала ТОВ «МУН РЕКОРДС», проте ТОВ «КУЗЬМА СКРЯБІН» протягом дії Договору отримувало дохід від їх використання.
Вказане, як зазначає Позивач, є підставою для визнання порушення його майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав та виплати компенсації.
Відповідач у поданому до суду відзиві зазначає, що в ч. 2 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) наведено перелік порушень особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав, до яких належить зокрема: використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об'єктів авторського права або об'єктів суміжних прав, без дозволу суб'єкта таких прав; та деякі інші види порушень. Однак, жодне з цих порушень не було вчинене відповідачем по відношенню до позивача. Адже використання музичних творів та фонограм гурту «ОСОБА_22» (відповідних реміксів та каверів), визначених в Додатку №1 до Договору, позивач здійснював самостійно, звітуючи про це перед відповідачем, а тому, навіть якщо припустити, що певні права не належали на той момент відповідачу, то не вбачається в діях відповідача порушення особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав позивач.
Також у заперечені на відповідь на відзив, Відповідач зазначає, що якщо авторські і суміжні права на кавери і ремікси пісень гурту «ОСОБА_22», визначені в Додатку №1 до Договору, належали позивачу у відповідній частці, то після укладення Договору вони не переходили б до позивача, оскільки і так були б у нього наявні. Тобто укладення Договору у такому випадку не могло би змінити приналежності прав, а отже не призвело б до порушення прав позивача. Крім того, відповідач не використовував зазначені кавери та ремікси, а тому, навіть якщо припустити, що певні права на них не належали на той момент відповідачу, то не вбачається в діях відповідача порушення особистих немайнових та/ або майнових авторських і суміжних прав позивача. У матеріалах справи немає належних доказів і щодо їх використання позивачем самостійно й виплати винагороди за це відповідачу, адже позивач надавав лише загальні звіти, без зазначення конкретних творів, які використовувались протягом відповідного звітного періоду, а тому чи входила у нараховані суми за Договором винагорода за використання вказаних каверів та реміксів - позивачем нічим не підтверджено.
Суд зазначає, що відповідно до 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права або суміжних прав може передати (відчужити) свої майнові права на об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав, передбачені відповідно частиною першою статті 12, частиною першою статті 38, частиною першою статті 39, частиною першою статті 40 цього Закону будь-якій іншій особі у повному складі на території всіх держав світу або частково на окремі способи використання на території окремих держав світу, або на всі способи використання на території окремих держав світу. У разі передання (відчуження) майнових прав на об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав частково майнові права в обсязі, не передбаченому у договорі, є такими, що не передані (не відчужені). Предметом договору про передання (відчуження) майнових прав на об'єкти авторського права і об'єкти суміжних прав не можуть бути об'єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладення договору. Особа, яка набуває майнові права на об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав, стає суб'єктом майнових прав у межах набутого нею обсягу майнових прав на такий об'єкт протягом визначеного законом строку чинності відповідних майнових прав на такий об'єкт. Умова договору про передання (відчуження) майнових прав на об'єкти авторського права або об'єкти суміжних прав на інший, ніж передбачено законом строк чинності набутих майнових прав, є нікчемною. Особа, яка передає (відчужує) майнові права на об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав, зобов'язана надати особі, яка набуває такі права, відомості про наявність ліцензійних, субліцензійних договорів та інших прав і зобов'язань щодо прав, які передаються. Укладення договору про передання (відчуження) майнових прав на об'єкт авторського права і об'єкти суміжних прав не впливає на чинність ліцензійних, субліцензійних договорів, які було укладено раніше, якщо інше не передбачено відповідним ліцензійним договором.
Тобто, передачу (відчуження) своїх майнових прав на об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав може здійснити лише суб'єкт авторського права або суміжних прав.
При цьому, статтею 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав.
Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є, зокрема:
1) плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору;
2) використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об'єктів авторського права або об'єктів суміжних прав, без дозволу суб'єкта таких прав, у тому числі: піратство у сфері авторського права і суміжних прав - відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет; ввезення на митну територію України без дозволу суб'єктів авторського права та/або суб'єктів суміжних прав примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, записів передач організації мовлення; камкординг - фіксування аудіовізуального твору під час публічного демонстрування аудіовізуального твору в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, у якому відбувається таке публічне демонстрування, для будь-яких цілей без дозволу суб'єктів авторського права або суб'єктів суміжних прав, об'єкти яких складають аудіовізуальний твір;
3) використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об'єктів авторського права або об'єктів суміжних прав, з дозволу суб'єкта таких прав, але з порушенням умов, на яких такий дозвіл було надано (перевищення передбаченого договором тиражу, використання об'єкта способом, не передбаченим договором, порушення умов публічної ліцензії тощо);
4) зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди суб'єкту авторського права або суб'єкту суміжних прав;
5) будь-які дії з недозволеного обходу технологічного засобу захисту об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, у тому числі кардшейрінг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; кардшейрінг - це забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежено суб'єктом авторського права або суб'єктом суміжних прав шляхом застосування технологічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо) або в інший спосіб, в обхід таких форм захисту, внаслідок чого така програма організацій мовлення може бути сприйнята публікою;
6) підроблення, зміна чи вилучення інформації про управління правами (інформації, що ідентифікує об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об'єкт авторське право та/або суміжні права, або інформації про умови використання об'єкта авторського права та/або об'єкта суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до копії об'єкта авторського права та/або об'єкта суміжних прав або вміщений у нього чи з'являється у зв'язку з його повідомленням до загального відома), зокрема в електронній (цифровій) формі, без дозволу відповідного суб'єкта авторського права або суб'єкта суміжних прав;
7) імпорт, розповсюдження примірників об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів майнових прав на ці об'єкти вилучено чи у яких змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній (цифровій) формі;
8) управління веб-сайтом, який шляхом індексації метаданих твору або об'єкта суміжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твір або об'єкт суміжних прав у межах однорангової мережі без дотримання майнових прав суб'єктів авторського права та/або суб'єктів суміжних прав.
Діями, що створюють загрозу порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, є, зокрема:
1) розповсюдження, ввезення на митну територію України технічних пристроїв, обладнання, що включає комп'ютерну програму та надає доступ користувачам до об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб'єктів авторського права або суб'єктів суміжних прав (у тому числі коли комп'ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
2) налаштування комп'ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб'єктів авторського права або суб'єктів суміжних прав таких об'єктів (у тому числі коли комп'ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
3) надання інструкцій щодо налаштування комп'ютерної програми, застосунків та додатків до неї, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об'єктів авторського права та/або об'єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб'єктів авторського права або суб'єктів суміжних прав таких об'єктів у будь-якій формі з метою отримання винагороди від надання таких інструкцій.
Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені статтями 22-29, 43-44 цього Закону, а також на твори, об'єкти суміжних прав, які стали суспільним надбанням, у разі якщо суб'єкти авторського права та/або суб'єкти суміжних прав надали особі, яка використовує правомірно виготовлені копії об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав, право вжити дії для обходу технологічних засобів захисту.
Як зазначено вище, Позивач відповідно до договорів про передачу авторських та суміжних прав від 11.08.2015 №15/11-08-15, № 22-06-15 від 22 червня 2015, № 16/11-08-15 від 11 серпня 2015 року, № 01/20-01-16 від 20 січня 2016 року, № 13/29-09-14 від 29 вересня 2014 року набув виключне майнове авторське право та виключне майнове суміжне право на твори: 341; ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_11 (CJ Mars remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_12 (CJ Mars old disco remix), ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_14 (CJ Mars edit), ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_15 (CJ Mars remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars elektro remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_17 (CJ Mars eurodance remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_13 (CJ Mars remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_20 (FDR&CJ Mars edit); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_19 (CJ Mars remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_16 (CJ Mars industrial remix); ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_18 (CJ Mars eurodance extendet remix), ОСОБА_22; ІНФОРМАЦІЯ_22 (Dj Melloffon Remix), ОСОБА_25; ІНФОРМАЦІЯ_23, ОСОБА_26; ІНФОРМАЦІЯ_21), гурту «ОСОБА_22», ІНФОРМАЦІЯ_7, виконаний ОСОБА_24 і творчий псевдонім «ОСОБА_24», які відображені в додатку № 1 до Договору №01-01-17 від 01.01.2017 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2017, як позиції №№ 341-352, 405, 460, 463, 467.
Отже, Відповідачем було передано Позивачу твори на які він станом на 01.01.2017 року вже мав авторські та суміжні права.
Суд зазначає, що Позивачем не надано суду доказів того, що Відповідачем було вчинено інші дії по передачі прав на вказані вище твори іншим особам, розпорядження чи вільного використання об'єктів авторського права або об'єктів суміжних прав, без дозволу Позивача.
Саме по собі укладення договору між Позивачем та Відповідачем Договору про передачу авторських та суміжних прав, які не належать Відповідачу, не може свідчити про неправомірне використання твору, тобто вчинення дій, які кваліфікуються як порушення авторського права у відповідності до приписів ст. 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Як було зазначено вище (ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права") суб'єкт авторського права або суміжних прав може передати (відчужити) свої майнові права на об'єкт авторського права або об'єкт суміжних прав, передбачені відповідно частиною першою статті 12, частиною першою статті 38, частиною першою статті 39, частиною першою статті 40 цього Закону. А тому включення до переліку об'єктів, що передаються майнових прав, які відсутні у суб'єкт авторського права або суміжних прав створює умови нікчемності такої передачі.
У справі № 916/2813/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що недобросовісною є особа, яка знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Отже, добросовісність насамперед характеризує поведінку кінцевого набувача, який міг або не міг дізнатися про факти, які становлять предмет доказування. Верховний Суд зазначає, що об'єктивно неможливо дізнатися, як та чи інша особа сприймає певні обставини. Добросовісність не можна пов'язувати з внутрішнім сприйняттям кінцевим набувачем певних обставин.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Добросовісність здійснення права завжди проявляється в поведінці особи - носія такого права, яка, знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов'язків може призвести до негативних наслідків, вжила доступні їй заходи для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, з яких можна було встановити, що Відповідач при укладенні договору №01-01-17 від 01.01.2017 діяв недобросовісно.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 26 жовтня 2021 року в справі № 766/20797/18 (пункт 19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі спосіб повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. п. 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
З огляду на викладене, Позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення Відповідачем авторських та суміжних прав Позивача, передбачених ст. 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а відтак відповідні права і не були порушені Відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо тверджень у відповідача, що позов подано з пропуском строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч. 1ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).
Водночас, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, заявлених позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі №922/1425/17.
Беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надаючи оцінку іншим доводам позивача судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування заявника, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 254, 255, 256, 257, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» (03087, місто Київ, вул. Джохара Дудаєва/Міцкевича, буд. 9/9; код ЄДРПОУ 36883133) відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 10.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА