номер провадження справи 26/73/24
11.12.2025 Справа № 908/2201/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи
Кредитори: 1/ ОСОБА_2
2/ Акціонерне товариство “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »
3/ ІНФОРМАЦІЯ_2 як відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3
4/ ОСОБА_3
Боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Без виклику сторін
Ухвалою суду від 03.09.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ФОП ОСОБА_4 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого ОСОБА_5 .
Постановою від 28.11.2024 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - банкрутом; введено процедуру погашення боргів фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво № 403 від 28.02.2013; адреса: АДРЕСА_2 ).
До господарського суду 10.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про витребування у керуючого реалізацією боржника оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів боржника тощо.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
У п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Однак, висновок про неможливість проведення виїзної перевірки зроблений, у зв'язку із відсутністю Боржника за податковою адресою. Акт не містить інформації про повторний вихід (у інший робочий час).
Крім того, до заяви Заявником не додано доказів вручення наказу від 04.08.2025 №1413-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Боржника до початку проведення такої перевірки.
Не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов'язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про вжиття податковим органом інших заходів з приводу організації податкової перевірки боржника не було надано.
Як зазначалося вище, наказом визначено період для проведення перевірки боржника тривалістю 5 робочих днів, який станом як на день подання заяви до суду (17.09.2025) минув.
Крім того, відповідно до п.82.4. ст.82 Податкового кодексу України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб'єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Всупереч наведеному, Заявник не надав доказів, які б свідчили про вчинення контролюючим органом передбачених Кодексом дій для встановлення адреси боржника, належного та завчасного надіслання на його адресу наказу про проведення перевірки та проведення самої перевірки, зупинення чи продовження строку проведення перевірки.
Варто, також зазначити, що відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).
Із наданих Заявником документів вбачається, що позапланова виїзна документальна перевірка господарської діяльності Боржника не розпочалась.
При цьому, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
Згідно пункт 85.8 статті 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Крім того, у поданій заяві Заявник просить суд витребувати оригінали документів, що не передбачено вищезазначеними нормами ПК України.
Водночас, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати; зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником; у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).
Складений згідно з положеннями пункту 85.6 статті 85 ПК України такий акт відсутній.
В постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 904/5635/19(904/9817/21), у п.7.3 якої зазначається, що «…за відсутності у матеріалах справи належним чином складеного та оформленого акту, що засвідчує факт відмови Відповідача або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу, або що засвідчує факт відмови Відповідача від проведення документальної або від фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, або від допуску посадових осіб контролюючого органу, що був би складений із зазначенням переліку документів, які Відповідачу запропоновано подати, а у разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта із вчиненням відповідного запису (пункт 85.6 статті 85 ПК України), Суд погоджується з правильним висновком апеляційного суду про відсутність порушеного права Позивача у спірних правовідносинах».
Також, Верховний Суд в постанові від 12.07.2023. у справі №380/13588/23 зробив наступні висновки: за приписами пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44 ПК України (для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (…) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (…).
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.
Згідно із пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 означеної статті платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.
Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Нормами підпункті 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що податковий орган, має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Податковим кодексом України.
Згідно пункту 85.5 статті 85 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
У постанові від 14 березня 2023 року у справі №640/5814/21 Верховний Суд зазначає наступне: у Податковому кодексі України не має визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами.
Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінально - процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статті 160 Кримінально - процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов'язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (стаття 165 Кримінально - процесуального кодексу України).
Отже у разі вилучення (виїмки) оригіналів або копій документів володільцю таких надається опис вилучених документів чи їх копій, а також на вимогу володільця має бути залишено копії вилучених оригіналів документів.
Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії.
З аналізу вказаних норм вбачається, що вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) має бути підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо.
Також частиною другою статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, у разі надходження запиту (вимоги) про витребування (надання) документів від правоохоронного органу (сторони обвинувачення) органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, службові та фізичні особи надають запитувані документи, відомості, речі та інше.
Отже, надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, це різні процесуальні дії, мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки.
Таким чином, норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючий орган повноваженнями щодо звернення до суду із клопотанням чи позовом про зобов'язання (витребування) платника податків надати необхідні для проведення перевірки документи.
Суд наголошує, що проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Кодексу України з процедур банкрутства, якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Кодексу України з процедур банкрутства, ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу банкрутства господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав для того.
Такого ж висновку дійшов і ІНФОРМАЦІЯ_4 у своїй постанові від 01.07.2025 у справі №908/2981/24, якою апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.02.2025 у справі № 908/2981/24 залишив без задоволення. Ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.02.2025 у справі № 908/2981/24 залишено без змін.
Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), податковий орган має право звертатися до суду із заявою про витребування (вилучення) оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Основні випадки звернення до суду.
Пункт 20.1.38 статті 20 ПКУ надає право податковим органам звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних документів. Однак, згідно з пунктом 85.5 статті 85 ПКУ, забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Ці норми створюють певну колізію, але практика і роз'яснення податкових органів вказують на те, що звернення до суду для вилучення оригіналів документів можливе в рамках кримінального провадження.
Стаття 85 ПКУ регулює загальний порядок надання документів платниками податків. Вона зобов'язує платника надавати копії документів, що належать до предмета перевірки. Вилучення оригіналів є винятком.
Статтею 86 ПКУ передбачено, що у разі ненадання платником документів, що підтверджують показники податкової звітності, вважається, що такі документи були відсутні. Це може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань.
Таким чином, якщо податковий орган потребує вилучення оригіналів документів, він повинен діяти в межах, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки ПКУ прямо відсилає до нього в частині вилучення оригіналів. Податковий орган може звернутися до суду з відповідним клопотанням, якщо йдеться про розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з податковим законодавством.
Cт.85 Податкового кодексу України встановлює зобов'язання надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки покладається саме на платника податків.
Платник податку це фізична або юридична особа, а також їх відокремлені підрозділи, які зобов'язані сплачувати податки та збори до бюджету.
Юридичні особи - це підприємства, установи та організації будь-якої форми власності (державні, приватні, комунальні тощо), що здійснюють господарську діяльність. До них відносяться:
· Підприємства: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства тощо.
· Банки та фінансові установи.
· Неприбуткові організації: благодійні фонди, громадські організації (у частині, що стосується їх господарської діяльності).
Таким чином, Податковий кодекс України наділив податковий орган правом проведення перевірки після відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак, ані нормами Податкового кодексу України, ані нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено право податкового органу звертатися до суду з клопотанням про витребування/вилучення документів.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання - 11.12.2025р. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Суддя ОСОБА_1