26.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2787/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 - доповідач,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та ІНФОРМАЦІЯ_2 на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 (суддя ОСОБА_5 )
у справі № 904/2787/21
про банкрутство - Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_4 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 "
Провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_4 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " перебуває на стадії ліквідації.
17.01.2025 від ліквідатора ОСОБА_6 надійшло клопотання про встановлення та затвердження розміру основної грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_6 за виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_4 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Суд розглянув у судовому засіданні заяву Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_6 " (вх. суду №49747/24 від 28.10.2024) про зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, з урахуванням клопотання (вх. суду №49773/24 від 28.10.2024).
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 у справі №904/2787/21 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_6 " (вх. суду №49747/24 від 28.10.2024) про зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, з урахуванням клопотання (вх. суду №49773/24 від 28.10.2024).
Задоволено клопотання ліквідатора про встановлення та затвердження розміру основної грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_6 за виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_4 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Встановлено та затверджено основну грошову винагороду арбітражному керуючому ОСОБА_6 за виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_4 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника банкрута за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі в сумі 71 927,36 грн. за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора.
Не погодившись з вказаною ухвалою Акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_1 " подано апеляційну скаргу, згідно якої просить Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 у справі №904/2787/21 в частині:
1. відмови у задоволенні заяви АТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " про зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого;
2. задоволені клопотання ліквідатора ОСОБА_6 про встановлення та затвердження розміру основної грошової винагороди;
3. встановлення та затвердження основної грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_6 за виконання повноважень ліквідатора ДП " ІНФОРМАЦІЯ_7 " АТ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника банкрута за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі в сумі 71 927,36 грн. за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, скасувати. Ухвалити нове рішення, яким заяву АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- судом не враховані доводи заявника про те, що розмір основної грошової винагороди вже був визначений арбітражному керуючому постановою від 30.09.2021 у даній справі, якою було відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6 , а також встановлено основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в розмірі трьох встановлених законом мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора;
- суд першої інстанції залишив поза увагою вагомі доводи заявника, що 30.09.2021 судовим рішенням вже встановлено арбітражному керуючому розмір основної грошової винагороди, яке є чинним, не скасованим, а отже підлягає обов'язковому виконанню. Інших судових рішень щодо перегляду, зміни розміру основної грошової винагороди судом не ухвалювались;
- судом першої інстанції не надано оцінку тій обставині, що судовим рішенням від 30.09.2021 встановлено розмір основної грошової винагороди, не надано оцінку звітам ліквідатора про нарахування винагороди, якими підтверджується нарахування арбітражним керуючим винагороди в розмірі трьох мінімальних заробітних плат протягом ліквідаційної процедури з 30.09.2021 до серпня 2024, судом не враховано ту обставину, що розмір середньомісячної плати керівника за останні 12 місяців до відкриття провадження у справі про банкрутство значно перевищує розмір мінімальної заробітної плати;
- судом першої інстанції неправильно застосовано абз.2 ч.5 ст.30 КУзПБ, не враховано наявності значного перевищення розміру середньомісячної плати керівника порівняно з розміром мінімальної заробітної плати, що є визначальним фактором для зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого;
- у даній справі господарським судом встановлено арбітражному керуючому основну винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за виконання повноважень ліквідатора. Останнім протягом ліквідаційної процедури, яка триває майже три роки, здійснювалося нарахування основної грошової винагороди відповідно до судового рішення від 30.09.2021, тобто в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Питання перегляду розміру винагороди арбітражним керуючим не порушувалось. Проте, через три роки, в серпні 2024, після надходження грошових коштів на ліквідаційний рахунок від продажу майна боржника, арбітражний керуючий, використовуючи свої дискреційні повноваження, здійснив перерахування основної грошової винагороди всупереч судовому рішенню від 30.09.2021, і збільшив основну винагороду в 9-12 разів, що є значним перевищенням розміру мінімальної заробітної плати. Така поведінка арбітражного керуючого є недобросовісною, свідчить про використання ліквідатором дискреційних повноважень в свою користь, та порушує права кредиторів боржника, в тому числі Банка, які правомірно очікують на отримання погашень хоча б частини вимог.
Окрім того, 13.01.2025 до господарського суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання надати документи для перевірки.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 у справі №904/2787/21 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання надати документи для перевірки.
Не погодившись з вказаною ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 по справі №904/2787/21 частково в частині відмовлення у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання надати документи для перевірки, та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання надати документи для перевірки.
Зобов'язати ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_9 «Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за період з 01.10.2019 року по дату їх надання до контролюючого органу, а також надання інформації про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційного балансу, документів, які підтверджують інформації надану у балансі (у т.ч. такі, що підтверджують наяву кредиторську заборгованість).
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за невідповідності висновків суду обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- відповідно до статті 42.2. Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Наказом від 13.05.2021 № 335 призначена документальна позапланова виїзна перевірка ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за період з 01.10.2019 по 13.05.2021 з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 УІ (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий Кодекс). З метою проведення заходів податкового контролю, для вручення копії Наказу від 13.05.2021 № 335 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та направлення на проведення перевірки від 14.05.2021 №416, а також з метою проведення перевірки, здійснено виїзд за податковою адресою ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »: АДРЕСА_1 . За результатами виїзду встановлено, що за вищезазначеною адресою платник податків (посадові особи платника податків або його законні (уповноважені) представники) ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на даний час фактично не знаходяться, що унеможливлює вручення копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_11 від 13.05.2021 № 335, направлення на проведення перевірки від 14.05.2021 №416 та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Боржника, про що складено акт від 14.05.2021 № 82/31-00-07-1-02 про відсутність посадових осіб ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за місцезнаходженням підприємства;
- 17.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлено керівнику ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за податковою адресою: АДРЕСА_2 лист від 17.08.2021 № 6327/6/31-00-01-01 про надання документів фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2019 по теперішній час. Станом на дату написання листа відповіді на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 не надходила. Крім того, 18.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлено Арбітражному керуючому ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , лист від 18.08.2021 № 1045/5/31-00-01-01 про надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства для проведення позапланової документальної перевірки. У відповідь на лист від 18.08.2021 № 1045/5/31-00-01-01 Арбітражний керуючий ОСОБА_6 листом від 09.09.2021 вих. № 01-34/02-91 (вх. від 14.09.2021 № 10354/6) повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 про неможливість надання витребуваних документів, так як відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства (зі змінами від 12.01.2021) оперативно-господарська діяльність Боржника не є завершеною, а повноваження керівника та посадових осіб не є припиненими та надав пропозицію звернення до керівника ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з відповідним листом про витребування вищезазначених документів. ІНФОРМАЦІЯ_11 вдруге звернулось до Арбітражного керуючого ОСОБА_6 листом від 16.02.2022 № 230/5/31-00-07-01-02-05 з проханням надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства для проведення позапланової документальної перевірки з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по дату їх надання до контролюючого органу. У відповідь на лист від 16.02.2022 № 230/5/31-00-07-01-02-05 Арбітражний керуючий ОСОБА_6 листом від 31.05.2022 вих. № 01-34/02-89 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 , що арбітражний керуючий не є керівником підприємства або посадовою особою підприємства боржника, звернення до арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майна керуючого санацією або ліквідатора, як до керівника підприємства суперечить вимогам ст. 1 Кодексу. ІНФОРМАЦІЯ_11 повторно звернулось до Арбітражного керуючого ОСОБА_6 листом від 03.06.2022 № 343/5/31-00-07-01-01-05 з проханням надати інформацію, про місцезнаходження платника податку ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та запитувану інформацію. У відповідь на лист від 03.06.2022 № 343/5/31-00-07-01-01-05 Арбітражний керуючий ОСОБА_6 листом від 22.06.2022 вих. № 01-34/02-89 повторно повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 , що арбітражний керуючий не є керівником підприємства або посадовою особою підприємства боржника, звернення до арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майна керуючого санацією або ліквідатора, як до керівника підприємства суперечить вимогам ст. 1 Кодексу;
- без проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » податковий орган не матиме можливості подати обґрунтовану заяву про включення чи не включення встановлених перевіркою нових розмірів кредиторських вимог, що унеможливить затвердження звіту ліквідатора в рамках справи про банкрутство;
- ІНФОРМАЦІЯ_11 направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_12 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_13 ) скаргу, щодо неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_6 покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю. Від ІНФОРМАЦІЯ_13 надійшла відповідь № 24179/21.1/11-23 від 28.02.2023 (вх. № 668/5 від 01.03.2023), що з метою об'єктивного вивчення ситуації та встановлення обставин, необхідних для призначення додаткового заходу контролю за діяльністю арбітражного керуючого ОСОБА_6 , зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_14 звернутись до арбітражного керуючого ОСОБА_6 з вимогою надати пояснення з питань, викладених у скарзі. Додатково, ІНФОРМАЦІЯ_14 листом № 12097/08.2-11 від 31.03.2023 повідомлено, що на виконання доручення Мінюсту, арбітражному керуючому ОСОБА_6 направлена вимога, щодо надання обґрунтованих пояснень.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
16.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_15 від ліквідатора ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » арбітражного керуючого ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
16.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_15 від ліквідатора ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » арбітражного керуючого ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_11 , в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
03.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_15 від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » надійшла заява про заміну кредитора у справі правонаступником.
03.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_15 від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » надійшла заява про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.
25.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_15 від ліквідатора ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » арбітражного керуючого ОСОБА_6 надійшло клопотання про врахування відповіді ІНФОРМАЦІЯ_17 на запит податкової.
В судовому засіданні 26.11.2025 брали участь представник ІНФОРМАЦІЯ_11 (апелянта), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та арбітражного керуючого ОСОБА_6 . Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі " ОСОБА_7 проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з'явилися.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_11 підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, наполягав на необхідності її задоволення: скасування ухвали в оскаржуваній частині та прийняття в цій частині нового рішення - про зобов'язання ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_9 «Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за період з 01.10.2019 року по дату їх надання до контролюючого органу. Щодо заяв ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » поклався на розсуд суду.
Представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » підтримав подані заяви про заміну сторони та відмову від апеляційної скарги.
Представник арбітражного керуючого ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_11 , наголосив на відсутності підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали. При цьому не заперечував проти заяв ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 ».
Розглянувши подані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » заяви, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи щодо порушених питань, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.11.2020 у справі № 922/817/18 для вирішення питань щодо можливості процесуального правонаступництва суд в кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов'язків до іншої особи правонаступника.
У поданій заяві про заміну правонаступником зазначається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_18 " у розмірі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 653 545 033,21 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_18 " в розмірі 17 691 140,00 грн, як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника.
Ухвалою Суду від 27.09.2021 про виправлення описки в ухвалі суду визнано грошові вимоги Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_18 " у розмірі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 653 853 893,21 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, а також окремо внесено до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_18 " в розмірі 17 691 140,00 грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника та окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки) відповідно до договорів застави (іпотеки) та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Підставою для постановлення Судом зазначеної Ухвали Суду від 20.07.2021 (з урахуванням Ухвали Суду від 27.09.2021 про виправлення описки в ухвалі суду) став розгляд у судовому засіданні 20.07.2021 письмової заяви Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_6 " до боржника Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_9 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " про визнання грошових вимог на суму 1 653 545 033,21 грн та 4 540,00 грн судового збору.
У свою чергу, грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_6 " до боржника - Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_9 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " виникли на підставі укладання наступних угод:
1) Між Акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_6 " та Дочірнім підприємством " ІНФОРМАЦІЯ_9 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " укладено договір №151118К2 від 21.06.2018 зі змінами та доповненнями (далі Договір К2). Відповідно до умов якого сторони здійснюють заміну (новацію) первісного зобов'язання на нове зобов'язання, в результаті чого первісне зобов'язання припиняється, а у позичальника виникає борг на умовах цього договору, який позичальник зобов'язується погасити та сплатити проценти за основним боргом, комісії та інші платежі за цим договором (п. 2.1 ст. 2 договору К2);
2) Між Акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_6 " та Публічним акціонерним товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " укладено договір №151118КЗ від 21.06.2018 зі змінами та доповненнями (далі - договір КЗ).
З огляду на невиконання боржником умов зазначених вище кредитних договорів та договору поруки, сума грошових вимог банку до боржника становила 1 653 853 893,21 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, а також окремому внесенню реєстру підлягали грошові вимоги Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_18 " в розмірі 17 691 140,00 грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника та такі, що погашаються позачергово.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.09. у справі №904/2787/21 Дочірнє підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_9 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
03 липня 2025 року АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із залученням Державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_19 » Міністерства юстиції України проведено добровільний продаж - електронні торги (аукціон), у формі голландського аукціону, предметом продажу за яким були права вимоги за кредитними договорами: №151118K3 від 21.06.2018, укладеним з АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; №151118K2 від 21.06.2018, укладеним з ДП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та договорами забезпечення.
За результатами проведення зазначених електронних торгів Державним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_19 » складено Протокол №641325 проведення електронних торгів від 03.07.2025, переможцем у яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ( АДРЕСА_4 , Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ), далі також скорочено - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 ».
24 липня 2025 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідно до умов електронних торгів та за їх результатами укладено Договір №0026800/1/240725 відступлення прав вимоги, посвідчений 24 липня 2025 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №804 (далі також - Договір відступлення прав вимоги). Відповідно до розділу «Особливі застереження» Договору відступлення прав вимоги його сторони погодили, що «Новий кредитор укладає цей Договір з повним усвідомленням та розумінням, що Права вимоги за цим Договором придбаваються у стані «ЯК Є НА МОМЕНТ УКЛАДЕННЯ ЦЬОГО ДОГОВОРУ» і будь-які зміни, які стосуються чи можуть стосуватись Права вимоги та/або Активу, в т.ч. у процесі стягнення чи звернення стягнення, включаючи звернення стягнення на предмет(и) іпотеки та/або застави в позасудовому порядку, рішення судів та дії правоохоронних органів».
Враховуючи викладене, просить суд здійснити процесуальне правонаступництво первісного заявника - апелянта у справі №904/2787/21 про банкрутство Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_9 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " та замінити первісного кредитора - Акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на нового кредитора- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ( АДРЕСА_4 , Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ). Залучити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ( АДРЕСА_4 , Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) до участі у справі №904/2787/21 на стадії апеляційного оскарження як процесуального правонаступника Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами п. 2 та 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
За змістом ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В свою чергу, положеннями ч.ч. 1-4 ст. 61 ГПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Слід зазначити, що апеляційна скарга від імені АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » підписана адвокатом ОСОБА_9 , повноваження якої як представника підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Натомість заява про правонаступництво (заміну сторони) підписана від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » адвокатом ОСОБА_10 , що діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 01.08.2025 без обмеження повноважень.
В свою чергу, наданими суду договором №0026800/1/240725 відступлення прав вимоги, посвідчений 24 липня 2025 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №804 з додатками (у засвідчених копіях); платіжною інструкцією №12178 від 01.07.2025 (призначення платежу: 1;101671;575309;43453613; Гарантійний внесок за участь у торгах, без ПДВ); Протоколом №641325 проведення електронних торгів від 03.07.2025; платіжною інструкцією №12564 від 22.07.2025 Кошти за придбання на CETАM прот. №641325 від 03.07.2025, лот № 579902, ЄДРВП №, переможець: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ІНФОРМАЦІЯ_16 ), підтверджується дійсність намірів та волевиявлення АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на відступлення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » у спірних правовідносинах права вимоги до ДП " ІНФОРМАЦІЯ_7 " АТ " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".
Так, внаслідок укладення та виконання сторонами Договору відступлення прав вимоги та підставі пунктів 2.1, 2.1.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, Додатку №1 зазначеного договору ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (як новий кредитор) взамін АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (як первісного кредитора) набуло, зокрема, право вимоги до боржника - ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за кредитними договорами: №151118K3 від 21.06.2018, укладеним з АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; №151118K2 від 21.06.2018, укладеним з ДП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та договорами забезпечення.
У свою чергу, невиконання боржником - Банкрутом - ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » згаданих вище кредитних договорів та договору забезпечення (поруки) стало підставою для визнання Судом грошових вимог банку до боржника в сумі 1 653 853 893,21 грн - 4 черги задоволення вимог кредиторів, а також окремого внесення реєстру грошових вимог Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_18 " в розмірі 17691140,00 грн., як забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника та такі, що погашаються позачергово.
Відповідно до п. 5.3.3 Договору відступлення Новий кредитор має право, зокрема, після настання відступлення (переходу) Права вимоги, самостійно та без необхідності погоджень Банку проводити дії для заміни в судових та виконавчих провадженнях щодо Права вимоги Банку на Нового кредитора.
Відповідно до п. 5.4.5 Договору відступлення прав вимоги Новий кредитор зобов'язаний, зокрема, не пізніше 30-ти Робочих Днів з Дати відступлення (переходу) Права вимоги направити до суду у відповідних судових чи виконавчих провадженнях, що стосуються Права вимоги, заяви про заміну Банку, як учасника судового спору чи виконавчого провадження, на Нового кредитора без будь-якої відповідальності Банку за результатами розгляду такої заяви, та повідомити Банк про подання відповідних заяв не пізніше 5 (п'яти) Робочих Днів від дати їх подання.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №369/13444/20 оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, то договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов'язання), до моменту виконання боржником зобов'язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.
Незалежно від того, як сторони договору відступлення права вимоги охарактеризували (найменували) наявне зобов'язання: як таке, що належить кредиторові на підставі правочину, чи таке, що випливає із судового рішення, яким вирішено спір з приводу виконання відповідного правочину, - зазначена обставина не змінює правової природи наявного зобов'язання. У зв'язку із наведеним укладення договору цесії після ухвалення судового рішення так само має наслідком заміну сторони у матеріальних правовідносинах.
З урахуванням наведеного вище, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ( АДРЕСА_4 , Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) як новий кредитор за кредитними договорами: №151118K3 від 21.06.2018, укладеним з АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; №151118K2 від 21.06.2018, укладеним з ДП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та договорами забезпечення є правонаступником у матеріальному правовідношенні первісного кредитора - АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині грошових вимог до боржника-Банкрута - Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_9 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Заперечень від АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », щодо вказаних обставин не надходило, доказів на їх спростування не подано.
У зв'язку з цим, належить замінити сторону (апелянта) АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » у процесуальному правовідношенні у справі № 904/2787/21.
Як визначено ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України).
У відповідності до ч. 4-6 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи. У разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається. Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п'ятій статті 191 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, апеляційним судом також враховується, що до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » перейшли права та обов'язки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в тому числі право відмови від апеляційної скарги.
Як передбачено ч. 5 ст. 191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Заява про відмову від апеляційної скарги обґрунтована ч.ч. 1, 4, 5 ст. 266 ГПК України та містить застереження про обізнаність та розуміння наслідків відмови від апеляційної скарги.
Фактичними підставами заяви визначено такі обставини.
03.09.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_16 » було подано заяву про заміну кредитора (апелянта) у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_16 » відмовляється від апеляційної скарги, поданої первісним кредитором Акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", оскільки не вбачає у ній перспективи, а тому просить закрити апеляційне провадження на цій підставі.
Заява про відмову від апеляційної скарги підписана адвокатом ОСОБА_10 , що діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 01.08.2025 з правом представлення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 », зокрема, в ІНФОРМАЦІЯ_20 без обмеження повноважень.
Вирішуючи питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що заява про відмову від апеляційної скарги підписана особою, що має необхідний для цього обсяг повноважень.
Статус особи підписанта як адвоката підтверджується долученою копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Заперечень щодо подання такої заяви як і наміру відмови від апеляційної скарги від учасників справи № 904/2787/21 про банкрутство ДП " ІНФОРМАЦІЯ_7 " АТ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " не надходило.
Крім того, апеляційним судом не встановлено обставин наявності суперечностей у діях уповноваженого представника адвоката ОСОБА_10 інтересам довірителя та осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок такої процесуальної дії.
У самій заяві також зазначено про обізнаність із процесуальними наслідками затвердження судом відмови від апеляційної скарги, визначеними ч. 5 ст. 266 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що: подання заяви про відмову від апеляційної скарги є процесуальним правом учасника справи, така підписана повноважною особою, заявник ознайомлений з наслідками відмови від апеляційної скарги, зважаючи на відсутність у даній справі осіб, які приєдналися до апеляційної скарги АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та відсутність заперечень інших учасників судового процесу щодо поданої заяви, колегія суддів доходить висновку, що відмова від апеляційної скарги є правомірною, не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймає дану відмову від апеляційної скарги та закриває апеляційне провадження у справі № 904/2787/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025.
Щодо апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_21 , дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що таку належить залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_4 " Публічного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_5 " перебуває на стадії ліквідації.
13.01.2025 до господарського суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання надати документи для перевірки.
У вказаному клопотанні ІНФОРМАЦІЯ_2 просить суд зобов'язати ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_9 «Публічного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за період з 01.10.2019 року по дату їх надання до контролюючого органу, а також надання інформації про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційного балансу, документів, які підтверджують інформації надану у балансі (у т.ч. такі, що підтверджують наяву кредиторську заборгованість).
До клопотання ІНФОРМАЦІЯ_22 по роботі з великими платниками не було надано ліквідатору Банкрута - арбітражному керуючому ОСОБА_6 доказів надсилання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки та іншого, відповідно до вимог пп.78.1.7. п.78.1. ст.78 ПКУ, що є порушенням ст.42 та ст.78 ПКУ.
ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично провело перевірку Банкрута, за результатами чого було складено акт документальної планової виїзної перевірки №1064/31-00-07-02-01/21751779 від 25.10.2021р., а в подальшому і податкові повідомлення рішення від 14.02.2022р., на підставі яких ІНФОРМАЦІЯ_23 було подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про кредиторські вимоги.
Судом першої інстанції враховано, що ухвалою господарського суду від 26.11.2024 вже було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання ІНФОРМАЦІЯ_24 (вх. суду №23904/22 від 26.07.2022) про зобов'язання надати документи для перевірки.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ІНФОРМАЦІЯ_24 (вх. суду №23904/22 від 26.07.2022) про зобов'язання надати документи для перевірки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).
На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків, зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_11 від 13.05.2021 № 335 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) визначено провести перевірку товариства з 14.05.2021 тривалістю 15 робочих днів, за період з 01.10.2019 по 13.05.2021 з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 УІ (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий Кодекс).
З метою проведення заходів податкового контролю, для вручення копії Наказу від 13.05.2021 № 335 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та направлення на проведення перевірки від 14.05.2021 №416, а також з метою проведення перевірки, здійснено виїзд за податковою адресою ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »: АДРЕСА_1 .
За результатами виїзду встановлено, що за вищезазначеною адресою платник податків (посадові особи платника податків або його законні (уповноважені) представники) ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на даний час фактично не знаходяться, що унеможливлює вручення копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_11 від 13.05.2021 № 335, направлення на проведення перевірки від 14.05.2021 №416 та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Боржника, про що складено акт від 14.05.2021 № 82/31-00-07-1-02 про відсутність посадових осіб ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за місцезнаходженням підприємства.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.09.2021 по справі №904/2787/21 визнано грошові вимоги ІНФОРМАЦІЯ_11 до Боржника у розмірі 4 540,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 7 361 617,51 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.09.2021 у справі №904/2787/21 припинено процедуру розпорядження майном ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_6 (свідоцтво № 1057 від 04.07.2013, адреса: АДРЕСА_3 ), ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6 .
Також, ІНФОРМАЦІЯ_11 на адресу керівника та розпорядника майна Боржника направлялися запити про надання документів фінансово-господарської діяльності, що не дало результатів.
Так, 17.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлено керівнику ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за податковою адресою: АДРЕСА_2 лист від 17.08.2021 № 6327/6/31-00-01-01 про надання документів фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2019 по теперішній час. Відповіді на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 не надходило.
Крім того, 18.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_11 було направлено Арбітражному керуючому ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , лист від 18.08.2021 № 1045/5/31-00-01-01 про надання документів фінансово-господарської діяльності підприємства для проведення позапланової документальної перевірки.
У відповідь на лист від 18.08.2021 № 1045/5/31-00-01-01 Арбітражний керуючий ОСОБА_6 листом від 09.09.2021 вих. № 01-34/02-91 (вх. від 14.09.2021 № 10354/6) повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 про неможливість надання витребуваних документів, так як відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства (зі змінами від 12.01.2021) оперативно-господарська діяльність Боржника не є завершеною, а повноваження керівника та посадових осіб не є припиненими та надав пропозицію звернення до керівника ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з відповідним листом про витребування вищезазначених документів.
ІНФОРМАЦІЯ_11 вдруге звернулось до Арбітражного керуючого ОСОБА_6 листом від 16.02.2022 № 230/5/31-00-07-01-02-05 з проханням надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства для проведення позапланової документальної перевірки з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по дату їх надання до контролюючого органу.
У відповідь на лист від 16.02.2022 № 230/5/31-00-07-01-02-05 Арбітражний керуючий ОСОБА_6 листом від 31.05.2022 вих. № 01-34/02-89 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 , що арбітражний керуючий не є керівником підприємства або посадовою особою підприємства боржника, звернення до арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майна керуючого санацією або ліквідатора, як до керівника підприємства суперечить вимогам ст. 1 Кодексу.
ІНФОРМАЦІЯ_11 повторно звернулось до Арбітражного керуючого ОСОБА_6 листом від 03.06.2022 № 343/5/31-00-07 01-01-05 з проханням надати інформацію, про місцезнаходження платника податку ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та запитувану інформацію.
У відповідь на лист від 03.06.2022 № 343/5/31-00-07-01-01-05 Арбітражний керуючий ОСОБА_6 листом від 22.06.2022 вих. № 01-34/02-89 повторно повідомив ІНФОРМАЦІЯ_11 , що арбітражний керуючий не є керівником підприємства або посадовою особою підприємства боржника, звернення до арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майна керуючого санацією або ліквідатора, як до керівника підприємства суперечить вимогам ст. 1 Кодексу.
Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_11 направило клопотання до ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі № 904/2787/21 про зобов'язання ліквідатора надати документи фінансового - господарської діяльності ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за період з 01.10.2019 по дату їх надання до контролюючого органу, а також надання інформації про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційного балансу, документів, які підтверджують інформацію, надану у балансі (у т.ч. такі, що підтверджують наявну кредиторську заборгованість). При цьому просило врахувати, що без проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » податковий орган не матиме можливості подати обґрунтовану заяву про включення чи не включення встановлених перевіркою нових розмірів кредиторських вимог, що унеможливить затвердження звіту ліквідатора в рамках справи про банкрутство.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.11.2024 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_11 ) (вх. суду №23904/22 від 26.07.2022) про зобов'язання надати документи для перевірки - відмовлено, у зв'язку з відсутністю у поданому до суду клопотанні копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
13.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 повторно звернулося до господарського суду з клопотанням про зобов'язання надати документи для перевірки.
Колегія суддів враховує, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України).
Як передбачено пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до п 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Податковий кодекс визначає строки, на які може бути продовжена перевірка. Продовження перевірки оформлюється окремим наказом, та вручається згідно зі ст. 42 Податкового кодексу України.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Зі змісту представленого ІНФОРМАЦІЯ_11 наказу №335 від 13.05.2021 документальна позапланова виїзна перевірка мала бути проведена з 14.05.2021 тривалістю 15 робочих днів.
Із заявою про витребування оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковий орган вперше звернувся до суду першої інстанції 26.07.2022, тобто після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для проведення позапланової документальної виїзної перевірки відповідно до наказу №335 від 13.05.2021 (поза межами процедури перевірки).
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 Податкового кодексу України, проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб'єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Проте, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про вчинення контролюючим органом передбачених Кодексом дій для належного та завчасного надіслання на адресу боржника наказу про проведення перевірки та проведення самої перевірки, зупинення чи продовження строку проведення перевірки.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що як вже було зазначено, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З Акту від 14.05.2021 № 82/31-00-07-1-02 вбачається, що представники ІНФОРМАЦІЯ_11 з'явилися 14.05.2021 за адресою ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »: АДРЕСА_1 з метою вручення наказу на перевірку від 13.05.2021 № 335, пред'явлення направлення на перевірку та проведення перевірки, втім вручення наказу не відбулось за відсутності посадових осіб боржника.
Апеляційний господарський суд наголошує, що невиявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов'язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення, а фіксація відсутності посадових осіб боржника за його податковою/юридичною адресою не може свідчити про вручення наказу в розумінні пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України.
За правовою позицією Верховного Суду (постанова від 06.07.2022 у справі №908/564/21), не виявлення боржника або його посадових осіб за його місцезнаходженням не звільняє контролюючий орган від обов'язку здійснення повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом надіслання поштою відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Водночас, до заяви ІНФОРМАЦІЯ_11 не надано доказів надіслання або вручення керівнику ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » до початку проведення перевірки наказу від 13.05.2021 № 335 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Отже, матеріали справи не містять, а апелянтом не надано доказів пред'явлення або надіслання боржнику наказу ІНФОРМАЦІЯ_11 від 13.05.2021 № 335 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
При цьому висновок про неможливість проведення виїзної перевірки зроблений, у зв'язку із відсутністю посадових осіб Боржника за місцезнаходженням за результатом одного виходу представників податкової. Акт не містить інформації про повторний вихід (у інший робочий час).
Колегія суддів зазначає, що доказів вручення або надіслання керівнику, як і арбітражному керуючому ОСОБА_6 (який до 30.09.2021 виконував функції розпорядника майна боржника, а з 30.09.2021 - ліквідатора ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), до початку проведення перевірки копії наказу від 13.05.2021 № 335 рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять.
Отже, податковим органом не надано доказів вчинення всіх передбачених законодавством дій щодо своєчасного повідомлення боржника про проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом та проведення такої перевірки, з якою пов'язується можливість отримання документів фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період.
В свою чергу, відповідно до положень п. 10 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. А наказ про призначення податкової перевірки боржника арбітражному керуючому ОСОБА_6 , як ліквідатору в подальшому не направлявся і обставин щодо відмови ліквідатора ДП « ІНФОРМАЦІЯ_10 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у проведенні вказаної перевірки судом не встановлено.
Відповідно до п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Згідно ж з умовами п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, виникає після початку самої перевірки.
Пунктом 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.
ІНФОРМАЦІЯ_25 не надало суду складений відповідно до п. 85.6 статті 85 ПК України Акт.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.п. 20.1.38. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.
Натомість в силу приписів п. 85.5. ст. 85 Податкового кодексу України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
У постанові від 14.03.2023 у справі № 640/5814/21 Верховний Суд зазначив, що: «у Податковому кодексі України не має визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами.
Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінально - процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статті 160 Кримінально - процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов'язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (стаття 165 Кримінально - процесуального кодексу України).
Отже, у разі вилучення (виїмки) оригіналів або копій документів володільцю таких надається опис вилучених документів чи їх копій, а також на вимогу володільця має бути залишено копії вилучених оригіналів документів.
Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії.
З аналізу вказаних норм вбачається, що вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) має бути підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо.
Також, частиною другою статті 93 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, у разі надходження запиту (вимоги) про витребування (надання) документів від правоохоронного органу (сторони обвинувачення) органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, службові та фізичні особи надають запитувані документи, відомості, речі та інше».
При цьому слід зауважити, що надання документів на запит (вимогу) про витребування документів не є тотожним вилученню (виїмці) документів, це різні процесуальні дії, мають різні процедури вчинення (призначення), регулюються різними правовими нормами та мають різні правові наслідки.
Доводи апеляційної скарги обґрунтованість цих висновків не спростовують.
Також, колегія суддів звертає увагу, що законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, на якій виникає необхідність проведення перевірки, а тому податковий орган не позбавлений права на будь-якій стадії провести позапланову перевірку, вчинивши всі необхідні дії визначені податковим кодексом для реалізації свого права на проведення такої перевірки.
При цьому у разі ухилення боржника від проведення позапланової перевірки, законодавством передбачені відповідні заходи впливу на правопорушника, зокрема, притягнення до адміністративної відповідальності.
Слід також зазначити, що проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Тобто, обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.
У цьому висновку апеляційний суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 908/1974/21.
Варто наголосити, що нормами КУзПБ (частина 17 статті 39 КУзПБ) встановлена пряма заборона на зупинення провадження у справі про банкрутство.
Поміж іншого, судом прийнято до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично провело перевірку Банкрута, за результатами чого було складено акт документальної планової виїзної перевірки №1064/31-00-07-02-01/21751779 від 25.10.2021р., а в подальшому і податкові повідомлення рішення від 14.02.2022р., на підставі яких ІНФОРМАЦІЯ_23 було подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про кредиторські вимоги (вих. №б/н, без дати).
За таких умов, аргументи податкового органу про неможливість подати обґрунтовану заяву про включення чи не включення встановлених перевіркою нових розмірів кредиторських вимог та як наслідок неможливість затвердження звіту ліквідатора в рамках справи про банкрутство є безпідставними.
Щодо посилань на те, що ІНФОРМАЦІЯ_11 направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_12 скаргу щодо неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_6 покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю, то листом за №49797/09.2-13 від 21.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_14 за результатом розгляду скарги ІНФОРМАЦІЯ_24 від 07.02.2025 №210/531/-00-07-01-02-05 дійшло висновку про відсутність підстав для звернення до ІНФОРМАЦІЯ_12 з листом щодо погодження проведення додаткового заходу контролю за діяльністю арбітражного керуючого ОСОБА_6 з дослідження питань в межах вищезазначеної скарги ІНФОРМАЦІЯ_23 , оскільки відсутнє документальне підтвердження пред'явлення/надсилання ліквідатору ДП « ІНФОРМАЦІЯ_9 «ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » арбітражному керуючому ОСОБА_6 документів, визначених Податковим кодексом України щодо проведення перевірки, про що повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_24 листом від 17.04.2023 № 14746/08.2-11 та ІНФОРМАЦІЯ_12 листом від 26.04.2023 № 16138/08.2-11.
З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви податкового органу.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не встановлено.
Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, у зв'язку з чим відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
В силу ч. 3 ст. 9 КУзПБ та ст. 287 ГПК України дана постанова апеляційного суду в частині вирішення клопотання ІНФОРМАЦІЯ_11 в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_11 на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.
Керуючись ст.ст. 56, 60, 61, 129, 191, 236, 264, 266, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд
Залучити до участі у справі № 904/2787/21 правонаступника Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » - Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_16 » ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_16 » від апеляційної скарги на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 у справі № 904/2787/21 закрити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 у справі № 904/2787/21 залишити без задоволення.
Ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.02.2025 у справі №904/2787/21 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 10.12.2025
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3