10 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/1158/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - Іващук П.В. - на підставі довіреності від 10.11.2025 №1453;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича, м. Полтава про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №917/1158/25 (вх.№13890 від 02.12.2025) ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг", м. Дніпро, (вх.№2206П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 (суддя Сірош Д.М., ухвалене в м. Полтава, дата складення повного тексту - 14.10.2025)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг", м. Дніпро,
до відповідача: фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича, м. Полтава,
про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 349868,76грн.,
12.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 349868,76грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між сторонами було укладено договір про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався за завданням позивача надавати маркетингові та інформаційно-консультативні послуги, зазначені в пункті 1.2 цього договору, стосовно лікарських засобів, косметики та інших товарів, а позивач зобов'язався їх прийняти та оплатити. Як зазначав позивач, до грудня 2024 року в порядку, передбаченому пунктом 1.4 договору, він замовляв у відповідача послуги, а останній належним чином їх надавав, однак, з грудня 2024 року припинив замовляти відповідні послуги.
Незважаючи на це, позивач 27.01.2025 платіжною інструкцією №360512 помилково перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 349868,76грн. З метою повернення безпідставно отриманих коштів на адресу відповідача було направлено лист №9007 від 11.04.2025, проте, помилково перераховані на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 349868,76грн. останнім до цього часу не повернуті, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
У відзиві на позовну заяву поданому 26.06.2025 до господарського суду Полтавської області відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що послуги за договором про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024 надавались якісно та у встановлені терміни, оплата послуг позивачем здійснювалась вчасно та відповідно до наданих актів надання послуг.
Відповідач зазначав, що після надання маркетингових послуг, обумовлених сторонами в договорі № МК01/07 від 01.07.2024 ним було виставлено рахунок на оплату №8 від 24.01.2025 на суму 349868,76грн. із зазначенням "Маркетингові послуги за грудень 2024 року згідно з договором № МК01/07 від 01.07.2024", який було направлено на електронну пошту, погоджену з позивачем - timoshenko.olga.@med-service.com.ua, яка є поштою генерального директора ТОВ "Мед-сервіс Групп".
Разом з рахунком на оплату відповідачем також було направлено акт надання послуг №9 від 24.01.2025, який було підписано ФОП Тупікіним С.С., однак не повернуто ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" з підписом. Проте, вказаний рахунок позивач оплатив 27.01.2025, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 361 з контрагентом ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг", з якої вбачається, що 27.01.2025 зараховано кошти в сумі 349868,76грн. на рахунок ФОП Тупікіна С. С.
З наданої позивачем платіжної інструкції № 360512 від 27.01.2025 вбачається, що оплата здійснена саме за рахунком № 8 від 24.01.2025.
Відповідач також зазначав, що в інший спосіб, ніж направлення рахунку на оплату та акту надання послуг від 24.01.2025 на електронну пошту timoshenko.olga.@med-service.com.ua, не здійснювалось, тому проведення оплати за вказаним рахунком свідчить про отримання не тільки рахунку, але й акту надання послуг №9 від 24.01.2025, який позивач не підписав.
Разом з тим, жодної відмови щодо прийняття наданих послуг від позивача, як замовника у визначені договором строки на адресу відповідача не надходило; позивачем відповідного належного реагування на отримані від відповідача звіти за надані послуги здійснено не було та протягом 5 календарних днів не повідомлено відповідачу обґрунтованих зауважень щодо наданих відповідачем маркетингових послуг.
Водночас, вперше свої зауваження до наданих маркетингових послуг за грудень 2024 року позивач виклав у листі № 9007 від 11.04.2025, тобто через 4 (чотири) місяці з моменту отримання від відповідача звіту за надані маркетингові послуги, що є порушенням умов укладеного сторонами договору, у зв'язку із чим позивач втратив можливість висунення відповідачу вмотивованих і обґрунтованих зауважень. Жодних листів про відмову у прийнятті наданих послуг чи, як стверджує саме позивач, їх фактичне не надання, що є порушенням вимог пункту 4.4. укладеного договору №МК01/07 про надання маркетингових послуг від 01.07.2024.
Отже, як стверджував відповідач, відносини, що склались між ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" та ФОП Тупікіним С.С. є договірними та оплата здійснювалась позивачем у справі відповідно до наданих послуг, обумовлених договором, тому перераховані грошові кошти в розмірі 349868,76грн. відповідно до платіжної інструкції №360512 від 27.01.2025 є саме оплатою за надані послуги (на правовій підставі) та не можуть бути безпідставно набутими грошовими коштами.
З огляду на викладене, відповідач зазначав про безпідставність застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 в задоволенні позову відмовлено, з тих підстав, що правовідносини, що склались між ТОВ "МС Маркетинг Консалтинг" та ФОП Тупікіним С. С. є договірними та оплата здійснювалась позивачем у справі за надані послуги, обумовлені договором. Матеріали справи не містять доказів щодо визнання недійсним або розірвання спірного договору, що своєю чергою свідчить про правову підставу для здійснення цього платежу
Отже, перераховані позивачем грошові кошти в розмірі 349868,76грн. відповідно до платіжної інструкції № 360512 від 27.01.2025 є саме оплатою за надані маркетингові послуги за рахунком № 8 від 24.01.2025 за грудень 2024 року й під час дії договору №МК01/07 від 01.07.2024 (на правовій підставі) та не є безпідставно набутими грошовими коштами в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 349868,76грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив факт надання відповідачем позивачу послуг за договором про надання маркетингових послуг №МК01/07 від 01.07.2024 в грудні 2024, обґрунтовуючи його наявним в матеріалах справи актом наданих послуг №9 від 24.01.2025.
Проте, вказані твердження суду першої інстанції не відповідають дійсності та суперечать наявним в матеріалах справи доказам, з огляду на те, що згідно умов укладеного між сторонами договору акти та звіти можуть підписуватись сторонами в письмовій формі або у формі електронних документів з використанням програмного засобу "Вчасно. Однак, у даному випадку відповідачем надано докази надсилання акту та рахунку на електронну пошту, що не є офіційною електронною поштою позивача. Можливість направлення таких документів на електронну пошту умовами договору не передбачено.
Крім того, як вказував апелянт, приймаючи до уваги не погодження сторонами усіх істотних умов, необхідних для надання послуг, та не оформлення сторонами відповідної заявки, у відповідача були відсутні підстави та фактична можливість для надання позивачу послуг в грудні 2024 року.
Апелянт також посилався на те, що жодного звіту, який би підтверджував надання відповідачем послуг в грудні 2024 року, відповідач не надавав. Належним чином засвідчені копії таких звітів у матеріалах справи відсутні. Відсутність підготовленого та направленого відповідачем звіту, який повинен містити інформацію, отриману останнім у разі надання послуг, поряд з відсутністю підписаного сторонами акту також свідчить про ненадання відповідачем позивачу в грудні 2024 року послуг.
На думку апелянта, оскільки 01.01.2025 строк дії договору закінчився, грошові кошти в сумі 349868,76грн. є безпідставно набутим майном відповідача, оскільки підстава для їх набуття відпала в момент спливу строку дії договору та підлягають поверненню відповідачем позивачу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 349868,76грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4198,43грн.; стягнути з фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6297,65грн.
02.12.2025 фізичною особою - підприємцем Тупікіним Сергієм Семеновичем подано до апеляційного господарського суду заяву про роз'яснення судового рішення (вх.№13890), в якій просить роз'яснити постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 року у справі №917/1158/25 в наступній частині: стягнені апеляційним судом з відповідача ФОП Тупікіна Сергія Семеновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" кошти є безпідставно отриманими грошовими коштами в сумі 349868,76грн. (в силу ст.1212 ЦК України) чи коштами, які відповідач повинен повернути позивачу в зв'язку із невиконанням умов договору (авансовим внеском)?.
Обґрунтовуючи подану заяву відповідач посилається на те, що в резолютивній частині постанови Східний апеляційний господарський суд вказав, що слід стягнути з фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 349868,76грн. Таким чином, апеляційний суд визначив в резолютивній частині, що кошти, які належить стягнути з відповідача - є безпідставно отриманими. Іншого трактування дане твердження отримати не може.
Разом з тим, в описовій частині постанови суду від 26.11.2025 вказано, що:
-"Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Передбачений статтею 1212 Цивільного кодексу України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.
Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
В даному випадку, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених позивачем в межах дії укладеного між сторонами договору, який передбачає надання відповідачем маркетингових послуг та інформаційно-консультативних послуг, а тому такі відносини мають договірний характер.
Отже, наявність між сторонами діючого договору, який визначає предмет, умови, обсяг та порядок оплати послуг, виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Позивач, посилаючись на безпідставність набуття коштів, фактично заперечує належне виконання договору, проте такі доводи повинні оцінюватися саме у площині належного чи неналежного виконання договірного зобов'язання, а не позадоговірної відповідальності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про договірний характер правовідносин між сторонами є обґрунтованим, а застосування статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин - неправомірним".
Відповідач стверджує, що в даному випадку в постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 є незрозумілим та потребує роз'яснення питання:
-Кошти, які стягнув апеляційний суд з відповідача ФОП Тупікіна Сергія Семеновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" є безпідставно отриманими грошовими коштами в сумі 349868,76 грн. (в силу ст.1212 ЦК України) чи коштами, які відповідач повинен повернути позивачу в зв'язку з невиконанням умов договору (авансовим внеском)?.
Описова частина судового рішення не може суперечити резолютивній, оскільки резолютивна частина (висновок суду) має логічно випливати з описової та мотивувальної частин. Невідповідність між цими частинами може свідчити про необґрунтованість рішення та порушення норм процесуального прав.
За наведених обставин незрозуміле трактування стягнених з відповідача коштів в сумі 349868,76грн. унеможливлює підготовку та подання відповідачем касаційної скарги до Верховного Суду, оскільки відповідач не розуміє, стягнені кошти апеляційний суд вважає безпідставно отриманими (ці зобов'язання регулюються виключно статтею 1212 Цивільного кодексу України) чи ці кошти є авансовим внеском за послуги, які надавались в рамках договору № МК01/07 про надання маркетингових послуг від 01.07.2024 року та суд їх стягнув так як послуги не були надані в листопаді 2024 року?.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 залишено без руху заяву фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича про роз'яснення судового рішення (вх.№13890 від 02.12.2025) з тих підстав, що заявником не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не додано доказів направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг"; постановлено фізичній особі - підприємцю Тупікіну Сергію Семеновичу усунути встановлені при поданні заяви недоліки протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про роз'яснення судового рішення без руху.
04.12.2025 заявником подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення заяви про роз'яснення рішення без руху.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2025 призначено заяву фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №917/1158/25 (вх.№13890 від 02.12.2025) ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Маркетинг Консалтинг" на рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.2025 у справі №917/1158/25 до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2025 о 09:15год.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.12.2025 представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №917/1158/25, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про роз'яснення постанови.
Розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №917/1158/25, перевіривши матеріали справи, а також наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів встановила наступне.
Частинами першою та другою статті 245 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових відомостей, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання, суд відмовляє у роз'ясненні рішення (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 29.08.2018 у справі №911/2050/16, від 14.05.2019 у справі №904/2529/18, від 22.09.2020 у справі №372/51/16-ц).
Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала.
Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду (пункт 4.2.2 постанови Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №910/10916/16).
Судова колегія зазначає, що заявлена відповідачем вимога про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.
Викладене в заяві питання фактично полягає не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом апеляційної інстанції постанови у справі, а зводяться до заперечень відповідача з мотивами ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 26.11.2025 та необхідності роз'яснення таких мотивів, що не може бути підставою для роз'яснення судового рішення.
Отже, відповідач таким чином намагається спонукати суд переглянути судове рішення у непередбачений законом спосіб та викласти додаткову юридичну аргументацію.
За таких обставин заява фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича про роз'яснення не відповідає призначенню статті 245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її задоволення призведе до виходу за межі, в яких вправі діяти суд, надаючи роз'яснення, та до зміни змісту постанови, обґрунтування її висновків.
Колегія суддів вважає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у даній справі є повною та чіткою, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладена в послідовності, що визначена статтею 282 Господарського процесуального кодексу України, а тому розуміння її змісту не викликає жодних труднощів та не потребує зайвої деталізації, оскільки приписи статті 245 Господарського процесуального кодексу не передбачають можливості надання судом юридичної консультації щодо роз'яснення правових наслідків відповідного судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №917/1158/25 (вх.№13890 від 02.12.2025).
Керуючись статтями 233, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Тупікіна Сергія Семеновича про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №917/1158/25 (вх.№13890 від 02.12.2025).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Порядок касаційного оскарження визначений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко