79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" грудня 2025 р. Справа № 907/632/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.В. Зварич,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації б/н від 11.11.2025 (вх.№01-05/3298/25 від 11.11.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 (повний текст рішення від 28.07.2025, суддя Лучко Р.М.)
у справі № 907/632/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород
до відповідача Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів Закарпатської області
про стягнення 455 442,68 грн
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» задоволені частково. Стягнуто з Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» 262 487,45 грн (двісті шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 45 копійок) заборгованості, 31 222,41 грн (тридцять одну тисячу двісті двадцять дві гривні 41 копійку) 3% річних, 160 888,99 грн (сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 99 копійок) втрат від інфляції та 5455,18 грн (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень 18 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
Не погодившись з рішенням господарського суду Закарпатської області, 11.11.2025, через систему «Електронний суд», Управлінням освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації було подано до суду апеляційну скаргу б/н від 11.11.2025 (вх.№01-05/3298/25 від 11.11.2025), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго».
Частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Західний апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 24.11.2025 апеляційну скаргу Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації б/н від 11.11.2025 (вх.№01-05/3298/25 від 11.11.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/24 залишив без руху у зв'язку з тим, що обставини, викладені скаржником в клопотанні щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд визнав неповажними. Цією ухвалою суду було зобов'язано Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати (надіслати) суду документально обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі з інших підстав.
В подальшому, 03.12.2025, скаржником через систему «Електронний суд» на усунення недоліків апеляційної скарги було подано до суду заяву б/н від 03.12.2025 (вх. № 01-04/9214/25 від 19.12.2024), в якій скаржник просив поновити Управлінню освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/24.
Клопотання щодо поновлення строку апеляційного оскарження скаржник обґрунтовує тим, що у період підготовки апеляційної скарги мали місце технічні перебої в роботі електронного кабінету ЄСІТС, що періодично унеможливлювали доступ до матеріалів справи та завантаження документів. Такі збої є загальновідомими та не залежать від волі сторін, що підтверджується офіційними повідомленнями ДСА України.
Разом з тим, апелянт зазначає, що пропуск строку стався внаслідок обставин непереборної сили. Управління є структурним підрозділом районної військової адміністрації, робота якого у період воєнного стану здійснюється в умовах особливого режиму, підвищеного навантаження, кадрових обмежень, залучення працівників до виконання завдань з мобілізаційної готовності та цивільного захисту. Такі обставини не залежать від волевиявлення Управління та об'єктивно вплинули на можливість вчасного здійснення процесуальних дій. Наявність технічних збоїв ЄСІТС у поєднанні з необхідністю витребування додаткових доказів та режимом роботи військової адміністрації утворюють комплекс непередбачуваних і непереборних обставин, які безпосередньо унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
За приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як було встановлено судом в ухвалі щодо залишення апеляційної скарги без руху, Господарським судом Закарпатської області 28.07.2025 у справі № 907/632/25 було виготовлено та підписано повний текст оскаржуваного рішення.
Відтак, відповідно до вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу перебіг строку на подання апеляційної скарги в даному випадку розпочинався з 29.07.2025 та закінчився 18.08.2025 (з урахуванням вихідного дня - 17.08.2025).
Апеляційна скарга Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/25 була подана 11.11.2025 через систему «Електронний суд», тобто з значним пропуском строку, встановленого законом на апеляційне оскарження рішення суду.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про технічні перебої в роботі електронного кабінету ЄСІТС, що унеможливлювали доступ до матеріалів справи та завантаження документів, оскільки в електронному кабінеті ЄСІТС можуть бути збої, але всі вони носять тимчасовий характер.
Цілком очевидно, що вказані тимчасові перебої в роботі ЄСІТС не могли вплинути на пропущення строку на апеляційне оскарження на 3 місяці, а отже вказана причина не може бути визнана поважною.
Разом з тим, щодо доводів апелянта про здійснення роботи у період воєнного стану та в умовах особливого режиму, колегія суддів вказує наступне.
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 520/1810/23 зазначив наступне: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини».
Аналогічні висновки містяться зокрема в постановах від 4 квітня 2023 у справі № 140/1487/22, від 23 березня 2023 у справі № 496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 2 червня 2022 року у справі у №757/30991/18-а.
Так, апеляційний суд зазначає, що в Закарпатській області, зокрема в місті Тячів, в якому зареєстровано місцезнаходження відповідача, не велися активні бойові дії і відповідна територія не була на час розгляду справи в суді першої інстанції, в період визначеного законодавством строку на апеляційне оскарження рішення та не є на сьогодні окупованою.
Разом з тим, пропущення строку більше ніж на декілька місяців мало місце у зв'язку із поведінкою самого скаржника, що виражена в неналежному виконанні процесуальних обов'язків і, при цьому, скаржник не вживав жодних дій для своєчасної реалізації свого права на апеляційне оскарження
Також скаржником не надано жодного документа, який би дійсно підтвердив настання для нього негативних наслідків і впливу на роботу воєнного стану.
Щодо посилання апелянта на необхідність витребування додаткових доказів, колегія суддів зазначає, що збір документів і доказів є дією, яка повністю залежить від волі учасника справи. Саме відповідач визначає які обставини справи йому необхідно довести, збирає докази на підтвердження своїх вимог або заперечень, а також обирає порядок та строк збирання документів і подачі їх до суду.
Тобто вказані дії носять суб'єктивний характер і не можуть свідчити про наявність об'єктивних, незалежних від особи причин, які могли б унеможливити дотримання процесуальних строків. Таким чином, збір документів не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними вважаються лише непереборні обставини, які об'єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду. Натомість, самостійна підготовка документів є процесуальним обов'язком учасника справи і не може вважатись незалежною від його волевиявлення причиною для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі № 910/4609/18 зазначив, що за змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскільки жодна із наведених скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження за №б/н від 03.12.2025 року підстав не є документально підтвердженою та поважною, відтак суд вважає клопотання скаржника щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження необґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Так, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин суд дійшов висновку відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації б/н від 11.11.2025 (вх.№01-05/3298/25 від 11.11.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/25.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
постановив:
1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації б/н від 11.11.2025 (вх.№01-05/3298/25 від 11.11.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/25.
2.Апеляційну скаргу Управління освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Тячівської районної державної адміністрації б/н від 11.11.2025 (вх.№01-05/3298/25 від 11.11.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.07.2025 у справі № 907/632/25, повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки визначені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук