79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" грудня 2025 р. Справа №914/202/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» за вих. № 24/09-1 від 24.09.2025 року (вх. № 01-05/2819/25 від 24.09.2025 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 року (суддя О.Д.Запотічняк; повне рішення складено 04.09.2025 року)
у справі № 914/202/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (надалі ТзОВ «НВП Шляхбуд»)
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним в частині рішення,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Оленюк С.Л. (самопредставництво юридичної особи),
Короткий зміст позовних вимог
27.01.2025 року ТзОВ «НВП Шляхбуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним в частині рішення.
Позовна заява мотивована тим, що рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 №63/183-р/к прийняте без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи. Позивач не погоджується з рішенням і зазначає про наявність підстав для визнання недійсними пунктів 1 та 3 зазначеного рішення в частині, що стосується визнання ТзОВ «НВП Шляхбуд» винним у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 року у справі №914/202/25 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/183-р/к від 14.11.2024 визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» та товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд», вчинені під час участі у процедурі закупівлі за предметом: «Капітальний ремонт об'єктів НПС «Плещівка» з приведенням їх до належного технічного стану, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Васьковичі, НПС «Плещівка» (код 45233142-6 за ДК 021:2015), ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-11-07-000995-b, проведеній АТ «Укртранснафта», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів.
В оскарженому рішенні суд зазначив, що аналіз матеріальних ресурсів обох товариств, а також спосіб їхньої поведінки під час проведення торгів, дозволяє дійти висновку, що між ними не існувало реального суперництва, а відтак погодженість дій ТзОВ «НВП Шляхбуд» та ТзОВ «БМК «Містобуд» була спрямована на спотворення результатів торгів, що правильно встановлено відповідачем. Суд визнав правомірним та обґрунтованим висновок Антимонопольного комітету України про вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі заявлено не обґрунтовано, оскільки докази на їх підтвердження не спростовують висновків відповідача про вчинення узгоджених дій, так як зводяться лише до спростування кожної із встановлених відповідачем ознак антиконкурентних дій окремо, без надання оцінки таким ознакам у сукупності, відтак, оскільки в ході розгляду справи позивач не довів належними доказами незаконність оскаржуваного рішення, суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що відповідачем не доведено і не встановлено наявності наміру суб'єктів господарювання скоординувати власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації. Вказує на те, що сама лише наявність формальних зовнішніх ознак без доведення у передбаченому законом порядку факту узгодження учасниками змісту поданих ними пропозицій для участі в закупівлі та спотворення внаслідок такого узгодження результатів торгів не може бути підставою для кваліфікації дій позивача як антиконкурентних узгоджених дій. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 року у справі №914/202/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що рішення прийняте з врахуванням норм законодавства. Вказує на те, що у рішенні встановлено сукупність обставин, які виключають можливість некоординованої поведінки. Стверджує, що суб'єкти господарювання обмінювались інформацією та координували свою поведінку та заявляє, що в їх діях вбачається чіткий та закономірний алгоритм поведінки, який полягає у наявності тісного взаємозв'язку та спрямованості дій на викривлення прозорого конкурентного відбору. Вважає, що наведені в скарзі мотиви не спростовують висновків рішення №183. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 року у справі №914/202/25 - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти доводів скаржника.
Позивач не забезпечив участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомив.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення позивача з датою, часом та місцем розгляду справи, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 року відкладено розгляд справи на 01.12.2025 року об 11 год 00 хв.
05.11.2025 року вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив необхідні дії щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи №914/202/25.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності позивача.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/183-р/к від 14.11.2024 року визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41823500) та Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41085274), вчинені під час участі у процедурі закупівлі за предметом: «Капітальний ремонт об'єктів НПС «Плещівка» з приведенням їх до належного технічного стану, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Васьковичі, НПС «Плещівка» (код 45233142-6 за ДК 021:2015), ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-11-07-000995-b, проведеній АТ «Укртранснафта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31570412), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Матеріали справи містять копію листа Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.11.2024 року, зі змісту якого вбачається, що відповідач надіслав позивачу для виконання витяг з рішення №63/183-р/к від 14.11.2024 року.
Також матеріали справи містять копію конверта (номер поштового відправлення 0600985136820) із зазначеною адресою позивача (отримувача).
Як вбачається з трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення 0600985136820 особисто вручено 28.11.2024 року. Також у позовній заяві позивач підтверджує, що він отримав рішення відповідача 28.11.2024 року.
В зазначеному рішенні Адміністративна колегія АМК, обґрунтовуючи антиконкурентні узгоджені дії між ТзОВ БМК Містобуд та ТзОВ НВП Шляхбуд, зазначила наступне.
Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) від 26.11.2020 № 63/114-рп/к (далі - розпорядження 1) розпочато розгляд справи № 63/4-01-139-2020 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41823500) (далі - ТзОВ «БМК «Містобул») та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Шляхбул» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41085274) (далі - ТзОВ «НВП Шляхбуд») порушень, передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурах закупівель: робіт з «ремонту доріг, поточного середнього ремонту автомобільної дороги 0180901 Корець-В. Межирічі-Вовкушів на ділянці км 17+700-км 21+800, Корецький район (код 45233142-6 за ДК 021:2015)», ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-08-28-001156-с, яку провів Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи: 36565276); робіт з «капітального ремонту об?єктів НПС «Пленівка» з привеленням їх до технічного стану, Житомирська обл.. Коростенський р-н., с. Васьковичі, НПС «Плещівка» (код 45220000-5 за ДК 021:2015)», ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-11-07-000995-b, яку провело АТ «Укртранснафта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31570412); робіт з «ремонту доріг, поточного середнього ремонту автомобільної дороги О180804 Залібівка-Півче-Мізоч-Копиково на ділянці км 15+550-км 18+950, Здолбунівський район (код 45233142-6 за ДК 021:2015)», ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-12-27-000210-с, яку провів Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний кол юридичної особи: 36565276); робіт з «капітального ремонту вул. Данила Апостола (від будинку № 9-А до вул. Північної) у промзоні «Сигнівка», (будівельні роботи та поточний ремонт) (код 45000000-7 за ДК 021:2015)», ідентифікатор у системі закупівель UA-2019-09-23-001003-a, яку провело Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» (ідентифікаційний код юридичної особи: 05523814): (5) робіт з «реконструкції вул. Хуторівки, (будівельні роботи та поточний ремонт) (код 45000000-7 за ДК 021:2015)», ідентифікатор у системі закупівель UA-2019-09-30-000533-a, яку провело Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» (ідентифікаційний код юридичної особи: 05523814).
Інформація про Торги (період проведення: 07.11.2018 - 22.12.2018)
Акціонерним товариством «Укртранснафта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31570412, місцезнаходження (юридична адреса): 01010, Київська область, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 32/2 (Замовник) було проведено відкриті торги за предметом: «капітальний ремонт об?єктів НПС «Плещівка» з привеленням їх до належного технічного стану, Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Васьковичі, НПС «Плещівка» (код 45233142-6 за ДК 021:2015), ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-11-07-000995-b, оприлюднені 07 листопада 2018 року на вебпорталі «Prozorro».
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в торгах тендерні пропозиції подали, зокрема ТзОВ «БМК «Містобул» та ТзОВ «НВП Шляхбуд».
Найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ТзОВ «БМК «Містобуд».
Із ТзОВ «БМК «Містобуд» Замовник уклав договір на виконання робіт (підряду) № 22/78 від 22.12.018 року на загальну суму 85 545 867,00 грн з ПДВ.
Відповідно до інформації, наданої ТзОВ «БМК «Містобуд» (лист від 16.02.2021 №16/02/21, вх. №63-01/648 від 17.02.2021) та ТзОВ «НВП «Шляхбуд» (лист від 24.02.2021 №24/02-1, вх. №63-01/795 від 25.02.2021), між зазначеними товариствами у період з червня по вересень 2018 року були укладені декілька договорів субпідряду. Зокрема, за договором №08 від 21.05.2018 ТзОВ «НВП «Шляхбуд» виступало Підрядником, а ТзОВ «БМК «Містобуд» Субпідрядником у капітальному ремонті житлового будинку в м. Рівне на суму 87550,00 грн. За договором №0106 від 01.06.2018 ролі сторін змінилися: «Містобуд» був Підрядником, а «Шляхбуд» Субпідрядником у виконанні ямкового ремонту на території ПрАТ «Єврошпон-Смига» (514249,99 грн). Договором №5 від 27.08.2018 передбачався поточний ремонт вул. Крушельницької в м. Рівне (83732,74 грн), а договором №6 від 14.09.2018 капітальний ремонт вул. Шевченка в с. Корнин (35072,40 грн). У всіх випадках матеріали надавав Субпідрядник.
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» листами від 14.12.2020 №20.1.0.0.0/7-201208/12422 (вх. №63-01/517кі від 22.12.2020) та від 23.02.2022 №20.1.0.0.0/7-220222/14678 (вх. №63-01/145кі від 28.03.2022), а також АТ «Райффайзен Банк Аваль» листом від 15.12.2020 №81-15-9/-9449БТ (вх. №63-01/510кі від 21.12.2020), встановлено наявність взаєморозрахунків між ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд» у період з червня по липень 2018 року.
Відділення вважає, що наявність договірних відносин між ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд» свідчить про їх обізнаність з діяльністю один одного ще до проведення торгів, що, на думку уповноваженого органу Антимонопольного комітету України, створювало передумови для обміну інформацією та координації дій під час участі у процедурі закупівлі.
Відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Рівненській області (лист від 24.09.2020 №6739/9/17-00-12-01-05, вх. №63-01/395кі від 28.09.2020), ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд» у період з червня по грудень 2018 року, який збігається з часом проведення Торгів-1, надсилали податкову звітність з однієї ІР-адреси НОМЕР_1 . Подання звітності здійснювалося в однакові календарні дні та у близькі проміжки часу, що, на думку Відділення, свідчить про спільне використання ІР-адреси.
За інформацією ДП «Прозорро» (лист від 25.09.2020 №206/01/2394/03, вх. №63-01/2776 від 30.09.2020), для участі у Торгах ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд» користувалися авторизованим електронним майданчиком ТзОВ «Е-тендер». Крім того, Колегія АМКУ, посилаючись на лист ТзОВ «Е-тендер» від 16.11.2020 №731 (вх. №63-01/3488 від 20.11.2020), зазначає, що обидва учасники в один день та у близький проміжок часу (менше однієї години) здійснювали дії на майданчику з однієї й тієї самої ІР-адреси НОМЕР_2 .
З вказаної ІР-адреси ТзОВ «НВП «Шляхбуд» переглядало інформацію про закупівлі, створювало чернетку та подавало тендерну пропозицію, тоді як ТзОВ «БМК «Містобуд» переглядало документи з тієї ж адреси.
Водночас, згідно з листом ДП НТЦ «Уарнет» від 22.12.2020 №300 (вх. №63-01/3893 від 24.12.2020), ІР-адреса НОМЕР_2 є динамічною-змінною. ТзОВ «БМК «Містобуд» і ТзОВ «НВП «Шляхбуд» не були абонентами ДП НТЦ «Уарнет».
Відділення вважає, що одночасне використання двома незалежними учасниками однієї ІР-адреси у межах обмеженого проміжку часу виключає випадковість та свідчить про можливу координацію дій.
Відповідно до листа ТзОВ «НВП «Шляхбуд» від 24.02.2021 №24/02-1 (вх. №63-01/795 від 25.02.2021), підприємство, зокрема у період проведення Торгів, замовляло будівельні матеріали та обладнання для поточного ремонту у ТзОВ «Торгова компанія «Дорсервіс». За даними Головного управління ДПС у м. Києві (лист від 11.08.2021 №31703/5/26-15-12-07-19, вх. №63-01/666кі від 19.08.2021) в період з липня по грудень 2018 року ТзОВ «БМК «Містобуд» теж мало господарські відносини з ТзОВ «Торгова компанія «Дорсервіс», зокрема щодо закупівлі будівельних матеріалів.
Крім того, згідно з листом ТзОВ «Торгова компанія «Дорсервіс» від 08.02.2024 №08/02/24-1 (вх. №63-01/313 від 08.02.2024), у липні 2018 року обидва підприємства уклали з цим контрагентом договори в один день: ТзОВ «НВП «Шляхбуд» на надання транспортних послуг, ТзОВ «БМК «Містобуд» на поставку будівельних матеріалів. У вересні 2018 року обидва відповідачі також уклали договори з «Дорсервісом» на постачання асфальтобетонної суміші та її доставку. На думку Відділення, такі паралельні дії зі спільним контрагентом свідчать про обізнаність учасників один з одним ще до участі у Торгах, що могло створити умови для координації їхньої поведінки.
За результатами аналізу електронних файлів ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд», розміщених у реєстрі пропозицій на сайті електронних закупівель «Prozorro», виявлено, що окремі файли обох відповідачів мають спільні унікальні технічні характеристики.
Зокрема, документи створені за допомогою однакової програми, одного виробника та тієї версії PDF-формату (Canon SC1011, Adobe PSL 1.3e for Canon, версія PDF 1.4 (Acrobat 5.x)). При цьому час створення файлів у обох відповідачів є близьким за датою та годиною.
На думку Відділення, спільні унікальні особливості файлів відповідачів свідчать про єдине джерело походження цих файлів.
Згідно з пунктом 2 розділу «Забезпечення тендерної пропозиції» інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації Торгів, затвердженої рішенням тендерного комітету №237ТК/1 від 07.11.2018, замовником вимагалось забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії на суму 429000,00 грн. У документації також прямо зазначалося, що пропозиції, не підтверджені належним забезпеченням, підлягають відхиленню.
Відділення наголошує, що учасник, зацікавлений у перемозі, подає документи з дотриманням вимог замовника, щоб уникнути ризику відхилення. На думку відповідача, відсутність гарантії у пропозиції ТзОВ «НВП «Шляхбуд», у сукупності з фактом завантаження електронних файлів з спільними властивостями свідчить про незацікавленість цього підприємства у результатах аукціону.
Незгода позивача з прийнятим рішенням відповідача слугувала підставою для звернення з позовом до суду, в якому позивач просив визнати недійсними пункти 1 та 3 рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 №63/183-р/к у справі №63/4-01-15-2024 в частині визнання за ТзОВ «НВП Шляхбуд» порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Зокрема, позивач зазначає, що ІР-адреса НОМЕР_1 , на яку посилається Відділення, є статичною адресою віртуального проксі-сервера, що належить ФОП Крупені А.В., доступ до якого мали різні особи, які отримували консультаційні послуги, використання цієї ІР-адреси не може свідчити про координацію дій між суб'єктами господарювання; у процесі надання консультаційних послуг могли залишитися налаштування проксі-сервера у відповідному програмному забезпеченні чи операційній системі клієнтів, що могло призвести до автоматичного подання податкової звітності через вказаний сервер без відома власника проксі-сервера; ІР-адреса 212.42.77.157, на яку посилається Відділення, є адресою поштового сервісу ukr.net, яка не може бути використана для входу конкретного користувача до мережі Інтернет, отже, ця адреса не є доказом будь-яких узгоджених дій між відповідачами. Позивач також покликається на відповіді ПрАТ «ВФ Україна» та ДП НТЦ «Уарнет», відповідно до яких інформація щодо закріплення спірних ІР-адрес за ТОВ «НВП Шляхбуд» чи ТОВ «БМК «Містобуд» відсутня. Щодо укладення ТОВ «НВП Шляхбуд» та ТОВ «БМК «Містобуд» договорів із ТОВ «Торгова компанія «Дорсервіс», позивач вказує, що сам по собі цей факт не може свідчити про пов'язаність зазначених підприємств, оскільки господарські відносини з одним і тим самим контрагентом є звичайною та поширеною практикою у підприємницькій діяльності, особливо в умовах обмеженого вибору постачальників. У даному випадку, вибір ТОВ «Торгова компанія «Дорсервіс» був обумовлений тим, що це підприємство є одним із небагатьох у регіоні, яке володіє асфальтобетонним заводом, а отже має відповідні виробничі та технічні можливості. Також позивач наголошує, що укладені договори фактично не були виконані, оскільки постачання асфальтобетонної суміші за ними не здійснювалося. Це, на думку позивача, виключає можливість розглядати наявність таких договорів як доказ вчинення узгоджених антиконкурентних дій між відповідачами. Щодо доводів відповідача про нібито спільні властивості електронних файлів та ідентичність документів, позивач вважає їх безпідставними та вказує, що використання учасниками однакових програм для створення PDF-файлів не може свідчити про узгодженість дій, оскільки такі програми є загальнодоступними та широко застосовуються у діловому обігу; подані документи різняться за кількістю та складом файлів, структурою таблиць, інформаційним наповненням і зовнішнім оформленням. Позивач не погоджується з твердженням відповідача про спільне використання сканувального обладнання, яке не підтверджене жодними належними доказами, зокрема висновками експертизи. Щодо доводів відповідача про технічну участь ТОВ «НВП Шляхбуд» у торгах, позивач вважає такі твердження необґрунтованими. Вважає, що факт неподання учасником банківської гарантії у складі тендерної пропозиції сам по собі свідчить лише про невідповідність його документів вимогам тендерної документації і може тягнути за собою відхилення пропозиції замовником, а доводи про «технічну участь» ґрунтуються лише на припущеннях і не підкріплені доказами, які б безпосередньо свідчили про погодженість поведінки учасників торгів.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
За змістом статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Відповідно до частин 1 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Зокрема, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, серед іншого, антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 1 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
За приписами частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно із частиною 1, 2 статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
За змістом статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Отже, законодавством встановлено повноваження Антимонопольного комітету України щодо розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводити розслідування за заявами та справами, а також приймати рішення за наслідками розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні дії.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію АМК, з'ясовує і визначає наявність чи відсутність, а відтак доведеність чи недоведеність, обґрунтованість чи необґрунтованість, передбачених ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму, зокрема в цьому випадку, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.
У цій справі суд встановив, що Розпорядженням адміністративної територіального колегії Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України від 26.11.2020 № 63/114-рп/к розпочато розгляд справи № 63/4-01-139-2020 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41823500) (далі - ТзОВ «БМК «Містобул») та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбул» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41085274) (далі - ТзОВ «НВП Шляхбуд») порушень, передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурах закупівель робіт, вказаних вище.
Рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/183-р/к від 14.11.2024 року визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41823500) та Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41085274), вчинені під час участі у процедурі закупівлі за предметом: «Капітальний ремонт об'єктів НПС «Плещівка» з приведенням їх до належного технічного стану, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Васьковичі, НПС «Плещівка» (код 45233142-6 за ДК 021:2015), ідентифікатор у системі закупівель UA-2018-11-07-000995-b, проведеній АТ «Укртранснафта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31570412), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.
З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Орган АМК, обґрунтовуючи висновок про скоординованість дій, виходив з сукупності встановлених обставин: наявності господарських відносин між ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд»; синхронності їхніх дій і використання однієї ІР-адреси під час участі у торгах; використання тієї ж ІР-адреси в процесі господарської діяльності; пов'язаності обох підприємств через спільного контрагента; спільних технічних характеристик електронних файлів, завантажених до системи закупівель; однакових особливостей в оформленні тендерних документів; а також технічної участі ТзОВ «НВП «Шляхбуд» у торгах без подання належного забезпечення пропозиції.
Сукупність обставин, встановлених в оспорюваному рішенні адміністративної колегії АМК, свідчить, що позивач узгоджував поведінку з іншим учасником торгів, і це виключає їх змагальність.
Наведені в рішенні органу АМК факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком об'єктивних чинників і, на переконання колегії суддів, дійсно свідчать про узгодження (координацію) обома учасниками торгів своєї поведінки при підготовці та участі у закупівлях.
Зокрема, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами відповідача про те, що ТзОВ «НВП Шляхбуд» та ТзОВ «БМК «Містобуд» були обізнані з господарською діяльністю один одного ще до проведення спірних торгів. Як встановлено з листів банківських установ, між зазначеними товариствами у попередні роки здійснювалися взаєморозрахунки за договорами субпідряду. Ця обставина свідчить про сталі ділові відносини між суб'єктами господарювання, що створювало передумови для можливого обміну інформацією під час підготовки до торгів.
Судом також вірно враховано, що ТзОВ «НВП Шляхбуд» не надало у складі тендерної пропозиції забезпечення у вигляді електронної банківської гарантії, що було прямо передбачено тендерною документацією та мало наслідком обов'язкове відхилення пропозиції. Така поведінка не відповідає звичайній поведінці учасника, зацікавленого у перемозі та відповідач обґрунтовано вказав, що дії «НВП Шляхбуд» свідчили про формальну технічну участь у процедурі закупівлі з метою створення видимості конкуренції.
Щодо доводів позивача про відсутність доказів використання спільних ресурсів при поданні податкової звітності, суд зазначив, що надані відповідачем дані ДПС підтверджують використання одних і тих самих ІР-адрес для подання електронної звітності різними учасниками. Пояснення позивача про можливість несанкціонованого доступу сторонніх осіб є лише припущеннями та не підтверджені жодними доказами. Натомість, систематичність використання спільних технічних ресурсів свідчить про погодженість дій відповідачів.
Оцінюючи пояснення позивача про наявність спільних програмних властивостей електронних файлів, суд взяв до уваги, що ідентичність технічних параметрів не може бути пояснена виключно випадковими збігами чи використанням однотипного програмного забезпечення. З огляду на комплекс інших встановлених обставин, це свідчить про координацію учасників при підготовці пропозицій.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції виснував, що аналіз матеріальних ресурсів обох товариств, а також спосіб їхньої поведінки під час проведення торгів, дозволяє дійти висновку, що між ними не існувало реального суперництва. Відтак, погодженість дій ТзОВ «НВП Шляхбуд» та ТзОВ «БМК «Містобуд» була спрямована на спотворення результатів торгів, що правильно встановлено відповідачем.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини та наведені правові норми, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не спростовують висновків рішення місцевого господарського суду про те, що відповідач прийняв рішення №63/183-р/к від 14.11.2024 року, дослідивши у сукупності докази щодо дій ТзОВ «БМК «Містобуд» та ТзОВ «НВП «Шляхбуд» у справі № 63/4-01-139-2020 за ознаками вчинення вказаним товариствами антиконкурентних узгоджених дій в межах своїх компетенції та повноважень.
Суд першої інстанції правильно виснував про необґрунтованість позовних вимог, оскільки докази на їх підтвердження не спростовують висновків відповідача про вчинення узгоджених дій, так як зводяться лише до спростування кожної із встановлених відповідачем ознак антиконкурентних дій окремо, без надання оцінки таким ознакам у сукупності, а відтак позивач не довів належними доказами незаконність рішення.
Зважаючи на встановлені у справі №914/202/25 обставини та вищенаведені правові норми, колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, відтак місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.
З огляду на встановлені у цій справі обставини, колегія суддів вважає оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального законодавства, такі висновки відповідають обставинам, які встановлені судом першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За наслідками апеляційного перегляду, судова колегія констатує, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» за вих.№ 24/09-1 від 24.09.2025 року (вх. № 01-05/2819/25 від 24.09.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2025 року у справі №914/202/25 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова