79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" грудня 2025 р. Справа №914/971/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Зварич О.В.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» вих. №125/3/2-25014 від 01.10.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/2868/25 від 01.10.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 (повний текст ухвали складено 23.09.2025, суддя У.І. Ділай) за заявою Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.07.2025
у справі № 914/971/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (надалі ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»), м.Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради (надалі КП “Теплоенергомережа» ), м.Шептицький Львівської області
про: стягнення 63 128 321,49 грн. за договором №5678-ТКЕ(23)-21 від
19.09.2023,
за участю представників:
від позивача (стягувач) (в режимі відеоконференції): Конопліцький І.В.;
від відповідача (заявник): Дмуховський С.М. - директор
ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до КП «Чернівцітеплокомуненерго» (найменування змінено на КП “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради) про стягнення 63 128 321,49 грн. за договором №5678-ТКЕ(23)-21 від 19.09.2023.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.07.2025 у справі 914/971/25 позов задоволено частково. Стягнуто з КП “Теплоенергомережа» Шептицької міської ради на користь ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» - 31 573 977,20 грн. заборгованості та 378 887,73 грн. судового збору. В частині стягнення 6 536 247,96 грн. основного боргу провадження у справі закрито. Повернуто ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» з державного бюджету України 300 217,16 грн. судового збору.
03.09.2025 Господарським судом Львівської області на примусове виконання рішення суду першої інстанції від 24.07.2025 видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 31 573 977,20 грн. заборгованості та 378 887,73 грн. судового збору.
08.09.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано до суду першої інстанції заяву (вх. № 3728/25) про відстрочення виконання рішення. В заяві заявник просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.07.2025 у справі № 914/971/25 до 01.01.2026.
Заява обґрунтована тим, що держава та органи місцевого самоврядування, обмеживши Підприємство у встановленні економічно обґрунтованих тарифів, взяли на себе зобов'язання щодо компенсації різниці в тарифах, однак ці зобов'язання не були виконані належним чином. Як наслідок підприємство не мало фінансової можливості здійснювати своєчасні розрахунки за природний газ, що стало прямою причиною виникнення та накопичення заборгованості перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Внаслідок різниці в тарифах, по договору постачання природного газу №5678-ТКЕ(23)-21 від 19.09.2023 у КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» виникла заборгованість у розмірі 31 573 977,20 грн., проте якби вказана заборгованість з різниці в тарифах була належно компенсована КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради, то заборгованість по договору перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» була б погашена.
Заявник зазначає, що у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам», КП «Червоноградтеплокомуненерго» (з 29.04.2025 КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради) зобов'язане дотримуватись спеціального порядку здійснення розрахунків, встановленого державою. Відповідно до механізму, передбаченого зазначеною постановою, Підприємством відкрито небюджетний рахунок в органах Державної казначейської служби України. Усі кошти, що надходять на цей рахунок, підлягають автоматичному розподілу у визначених пропорціях, а саме: 65% на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як гарантований платіж за поставлений природний газ; 35% на користь самого теплопостачального підприємства виключно для забезпечення його господарської діяльності, включаючи виплату заробітної плати, сплату податків, оплату електроенергії, виконання ремонтних робіт тощо.
Заявник також звертає увагу на те, що з 25.07.2025 по 05.09.2025 (включно), після ухвалення рішення суду у справі №914/971/25 КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» перераховано 1 036 847,21 грн. Примусове виконання рішення суду без відстрочення створює системну загрозу порушення публічних інтересів, передбачених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, та нівелює механізм забезпечення стабільної роботи комунального підприємства в сфері теплопостачання.
Окрім того, заявник зазначив, що незважаючи на відстрочення, боржник і далі частково погашатиме борг перед позивачем згідно механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №914/971/25 (суддя У.І. Ділай) заяву Комунального підприємства «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.07.2025 у справі №914/971/25 до 01.01.2026.
При постановленні ухвали суд надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, дійшов висновку, що зазначені в заяві обставини є такими, що відповідають визначеним в ст.331 ГПК України обставинам, при яких надається розстрочка (відстрочка) виконання рішення. Відповідачем доведено, що вони ускладнюють виконання рішення, відтак, є підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 у справі № 914/971/25 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради про надання відстрочки виконання рішення у даній справі в повному обсязі.
Скаржник вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки наявним у справі доказам. Зазначає, що винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Судом не було враховано, що відповідачем не надано доказів незадовільного фінансового стану Підприємства (відсутність коштів на рахунках, підтвердження обставини, з настанням яких поліпшиться його майновий стан, тощо). Крім того, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Разом із цим, до заяви не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення матеріального становища боржника, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, судом першої інстанції повною мірою досліджено об'єктивні причини, через які Підприємство опинилося у скрутному фінансовому становищі, що унеможливлює своєчасне виконання судового рішення. Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію та послуги з теплопостачання не покривають фактичних витрат Підприємства. Затримки у фінансуванні з боку державних та місцевих органів влади. Окрім того, судом взято до уваги часткову оплату заборгованості та блокування виконання постанови КМУ № 812 через примусове стягнення. Відповідач наголошує, що за період з 08.09.2025 по 14.10.2025 Підприємством частково оплачено заборгованість за договором постачання природного газу №5678- ТКЕ(23)-21 від 19.09.2023 у розмірі 2 287 509,03 грн. завдяки реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812. Станом на 14.10.2025 частково виконано рішення суду першої інстанції шляхом здійснення наступних оплат: у період з 25.07.2025 по 05.09.2025 сплачено 1 036 847,21 грн. та у період з 08.09.2025 по 14.10.2025 сплачено 2 287 509,03 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 3 324 356,24 грн. Таким чином, залишок несплаченої суми за рішенням суду становить 28 249 620,96 грн. Водночас, наявна у звітності інформація свідчить про економічну неспроможність Підприємства та висвітлює інформацію про те, що Підприємство є збитковим, обігових коштів недостатньо, зобов'язання перевищують оборотні активи, а грошові кошти на рахунках відсутні або мінімальні. Наголошує, що необхідність відстрочення обумовлена такими ключовими факторами, як опалювальний сезон 2025/2026 років та законодавча передумова отримання компенсації. Просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 (у складі колегії - головуючий судді Кравчук Н.М., судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №914/971/25, розгляд справи призначено на 28.10.2025.
У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Матущака О.І. у відпустці, судове засідання 28.10.2025 у справі №914/971/25 не відбулось.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 429 від 29.10.202, у зв'зку із перебуванням у відпустці судді Матущака О.І., для недопущення порушення строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 справу № 914/971/25 розподілено судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад суду сформовано: Кравчук Н.М.- головуючий суддя, судді Скрипчук О.С., Зварич.О.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2025 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.12.2025.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені у апеляційній скарзі.
Відповідач просив ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами ст. 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.ч.3, 4 ст. 331 ГПК України).
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на інший строк, який визначається господарським судом.
З аналізу наведеної норми процесуального права вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду (судова дискреція або "суддівський розсуд"), яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Водночас ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 02.10.2024 справа №914/1663/23).
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Згідно правових висновків наведених Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 справа № 910/1180/19 необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Так, у справі “Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чижов проти України»).
Обґрунтовуючи подану до суду заяву, заявник (боржник) вказує на те, що він є комунальним підприємством, яке постачає теплову енергію до м.Шептицький, с.Соснівка та смт. Гірник, обслуговує 5 235 споживачів за категорією «населення», 35 споживачів за категорією «інші», 113 споживачів за категорією «бюджет». Держава та органи місцевого самоврядування, обмеживши Підприємство у встановленні економічно обґрунтованих тарифів, взяли на себе зобов'язання щодо компенсації різниці в тарифах, однак ці зобов'язання не були виконані належним чином. Наявна заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку із різницею у тарифах, що для Підприємства є економічно необгрунтованими та різницю в яких має відшкодувати держава. Через відсутність механізму компенсації таких тарифів на даний час у Підприємства відсутня можливість повністю сплатити заборгованість, однак така заборгованість регулярно погашається частково, і буде погашатись навіть у разі задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду. При цьому заявник зазначає, що у разі відстрочення виконання судового рішення до 01 01.01.2026 Підприємство зможе акумулювати достатній обсяг коштів для виконання судового рішення, зокрема після отримання доходів у опалювальний період і компенсацій від держави.
Водночас, відкриття виконавчого провадження та арешту коштів заявника, може призвести до повного припинення розрахунків з державним постачальником, порушення умов чинних контрактів і зобов'язань та загрожує зривом підготовки до опалювального сезону.
На підтвердження наявності обставин, які ускладнюють сплату заборгованості перед позивачем відповідач надав: виписку з рахунку за період 24.07.2025-05.09.2025 за договором постачання природного газу 5678-ТКЕ(23)-21 від 19.09.2023; баланс (звіт про фінансовий стан на 31.12.2024); баланс (звіт про фінансовий стан на 31.03.2025); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід за 2024); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід за I квартал 2025); структуру тарифів на постачання теплової енергії КП Червоноградської міської ради «Червоноградтеплокомуненерго», затверджених рішенням ВК Червоноградської міської ради №205 від 24.09.2024; протоколи засідань Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 22.12.2022, від 30.12.2022, 23.03.202, 11.05.2023, 11.08.2023, 10.11.2023, 19.03.2024, 21.05.2024, 22.08.2024, 21.11.2024, 19.03.2025, 15.05.2025.
Наявна у звітності інформація свідчить про економічну неспроможність Підприємства та висвітлює інформацію про те, що Підприємство є збитковим, обігових коштів недостатньо, зобов'язання перевищують оборотні активи.
Таким чином, відстрочка виконання рішення ґрунтується на обставинах наявності державного регулювання тарифів, затримках з компенсаціями, підтвердженій збитковості Підприємства. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.12.2022 у справі №910/11949/21, де зазначено, що в подібних обставинах виконання рішення є неможливим і вимагає відстрочки.
При цьому, при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції підставно взято до уваги, що відповідачем за період з 25.07.2025 по 05.09.2025 (включно), вже після ухвалення рішення суду у справі №914/971/25 КП «Теплоенергомережа» Шептицької міської ради на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» перераховано 1 036 847,21 грн.
Враховуючи вищенаведені норми процесуального права, надавши оцінку фактичним обставинам, врахувавши, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення відповідачем, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Водночас таке відстрочення не порушить прав та законних інтересів стягувача, оскільки виконання рішення буде лише відтерміноване, а не скасоване, і відбуватиметься у межах допустимої затримки, яка не вважається надмірною. Таку правову позицію неодноразово висловлював Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Корнілов та інші проти України», де зазначено, що затримки менше одного року не становлять порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Отже, наведені в апеляційній скарзі аргументи ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої ухвали місцевого господарського суду.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №914/971/25 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284, 331 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №914/971/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.В. Зварич
О.С. Скрипчук