печерський районний суд міста києва
757/56702/25-к
1-кс-47413/25
19 листопада 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на викрадення свого родича - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою вимагання у нього неіснуючого грошового боргу в сумі 500 000 доларів США, що станом на грудень 2024 згідно курсу НБУ склало 20 910 000 гривень.
Для цього, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2024 року, переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на заволодіння чужим майном, шляхом вчинення протиправних дій, направлених на викрадення людини та вимагання, виконуючи роль організатора злочину, почав шукати виконавців його вчинення, які за винагороду під його керівництвом викрадуть потерпілого ОСОБА_8 , з метою пред'явлення незаконної вимоги останньому про передачу на користь ОСОБА_6 коштів у сумі 500 000 доларів США.
Для втілення свого злочинного плану ОСОБА_6 підшукав та залучив до злочинної діяльності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дані легендовані), та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дані легендовані), робота яких полягала у викраденні ОСОБА_8 та вимаганні у нього неіснуючого грошового боргу в сумі 500 000 доларів США. Останні, для виконання замовлення, у разі необхідності, могли залучити і інших осіб.
Однак, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розуміючи, що запропонована ОСОБА_6 робота пов'язана з вчинення незаконних дій, не бажаючи приймати участь у вчиненні злочину, з метою його запобігання, а також отримання відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, надали письмову згоду органам Національної поліції України на конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій з розкриття злочинної діяльності ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_6 , не підозрюючи про те, що його злочинний намір викрито працівниками правоохоронних органів та бажаючи довести його до кінця, як організатор викрадення та вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів, з метою конспірації та збереження таємності, здійснював листування та дзвінки через мобільний інтернет додаток «Threema» з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
18.12.2024 ОСОБА_6 через ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій не були відомі обставини вчинення злочину, передав грошові кошти ОСОБА_9 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, поблизу будинку № 4-Б, в сумі 3050 доларів США, що згідно курсу Національного банку України (далі - НБУ) склало 127 тис. 551 грн., для покриття витрат, пов'язаних із викраденням ОСОБА_8 та вимаганням у нього грошових коштів.
В подальшому, 27.01.2025 о 14:52 год., у ході листування за допомогою мобільного інтернет додатку «Threema» ОСОБА_6 надав ОСОБА_9 відомості про особу ОСОБА_8 , у тому числі дані про склад його сім'ї, місце проживання, використання транспортних засобів та можливі місця його перебування. Крім цього, ОСОБА_6 узгодив із вказаними особами порядок дій, спрямованих на викрадення потерпілого та подальше пред'явлення вимог майнового характеру, визначив суму грошових коштів, що підлягала передачі (спочатку це була сума в розмірі 86 000 доларів США), а також окреслив межі допустимого застосування фізичного насильства, уточнивши, що можна «прострелити руку, ногу чи коліно».
Після того, 30.01.2025 о 08:30 год. правоохоронними органами України, з метою попередити та не допустити реальне здійснення умисного вчинення злочину, проведено імітацію викрадення ОСОБА_8 за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний біля буд. 149 та доставлено його до приміщення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56, для імітації вимагання у нього грошових коштів з погрозами та застосуванням насильства щодо нього, згідно визначеного ОСОБА_6 плану вимагання грошових коштів.
У ході досудового розслідування встановлено, що 30.01.2025 о 09:10 год. ОСОБА_9 через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив дзвінок до ОСОБА_6 та повідомив про виконання замовлення: викрадення потерпілого ОСОБА_8 та утримання його у підвалі будинку, де будуть вимагати у потерпілого грошові кошти. Після чого, ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_9 фотозображення із цифровими розрахунками у вигляді таблиці, де була відображена сума 500 000 доларів США та зазначив, що у ОСОБА_8 необхідно вимагати всю суму, а саме 500 000 доларів США.
У ході цієї ж розмови, ОСОБА_6 наголосив ОСОБА_9 на необхідності дотримання суворої конспірації та прямо наказав не викривати його ім'я ОСОБА_8 , щоб уникнути викриття правоохоронними органами у разі розслідування.
Цього ж дня о 13:17 год. ОСОБА_9 , з метою створення уяви про вчинення реального злочину, відправив через мобільний інтернет додаток «Threema» організатору злочину - ОСОБА_6 фотографію із зображенням потерпілого ОСОБА_8 , який утримається у підвальному приміщенні, перебуває у безпорадному стані, зі зв'язаними руками, наявними на тілі слідами ушкоджень та крові.
Під час обговорення подальших дій спрямованих на вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , що має особистий вихід на матір потерпілого - ОСОБА_12 , та висловив упевненість, що вона не звернеться до поліції, побоюючись за життя сина.
У подальшому, цього ж дня о 13:40 год., в ході імітації вчинення вимагання, ОСОБА_9 здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та повідомлено, що її син ОСОБА_8 , викрадений та для збереження його життя і повернення додому необхідно підготувати та передати 500 000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 , що потерпілий ОСОБА_8 , відмовляється надавати грошові кошти та заявив про відсутність будь-якої заборгованості, а також про те, що у нього немає коштів у такому розмірі. На що ОСОБА_6 визначив механізм одержання грошових коштів шляхом відчуження квартири матір'ю потерпілого - ОСОБА_12 .
Далі, 30.01.2025 о 17:52 год., ОСОБА_9 через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив дзвінок ОСОБА_6 , в ході чого повідомив, що ОСОБА_8 погодився віддати частину грошових коштів у вигляді 2-х біткоїнів, що в сумі 209 470,60 доларів США, що згідно курсу НБУ склало 8 мільйонів 783 тисячі, які розміщенні на флеш-носії та знаходяться у його матері ОСОБА_12 за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Як установлено слідством, після отримання ОСОБА_9 у ОСОБА_12 флеш-носія, ОСОБА_6 вважаючи, що ОСОБА_9 із іншими особами, дійсно виконали його замовлення - вчинили викрадення ОСОБА_8 з метою вимагання у нього грошових коштів, залучив свого знайомого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якому не відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, для отримання від ОСОБА_9 флеш-носія та передачі йому грошових коштів у сумі 3000 доларів США, що згідно курсу НБУ склало 125 тис 760 грн, за виконану роботу. Обмін флеш-носія на грошові кошти відбулося 31.01.2025 о 10:45 год. за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 186-А. Отже, ОСОБА_6 вчинив всі дії з організації викрадення людини - ОСОБА_8 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з метою вимагання у нього грошових коштів у сумі 500 000 доларів США.
У клопотанні зазначено, що крім цього, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому, дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, зокрема Указом Президента України 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням установлено, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на викрадення свого родича - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою вимагання у нього неіснуючого грошового боргу в сумі 500 000 доларів США, що станом на грудень 2024 згідно курсу НБУ склало 20 910 000 гривень.
Для цього ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2024 року, переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на заволодіння чужим майном, шляхом вчинення протиправних дій, направлених на викрадення людини та вимагання, усвідомлюючи, що в Україні діє воєнний стан, виконуючи роль організатора злочину, почав шукати виконавців його вчинення, які за винагороду під його керівництвом викрадуть потерпілого ОСОБА_8 , з метою пред'явлення незаконної вимоги останньому про передачу на користь ОСОБА_6 коштів у сумі 500 000 доларів США.
Як установлено в ході досудового розслідування, для втілення свого злочинного плану ОСОБА_6 підшукав та залучив до злочинної діяльності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дані легендовані), та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дані легендовані), робота яких полягала у викраденні ОСОБА_8 та вимаганні у нього неіснуючого грошового боргу в сумі 500 000 доларів США. Останні, для виконання замовлення, у разі необхідності, могли залучити і інших людей.
Однак, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розуміючи, що запропонована ОСОБА_6 робота пов'язана з вчинення незаконних дій, не бажаючи приймати участь у вчиненні злочину, з метою його запобігання, а також отримання відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, надали письмову згоду органам Національної поліції України на конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій з розкриття злочинної діяльності ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_6 , не підозрюючи про те, що його злочинний намір викрито працівниками правоохоронних органів та бажаючи довести його до кінця, як організатор викрадення та вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів, з метою конспірації та збереження таємності, здійснював листування та дзвінки через мобільний інтернет додаток «Threema» з ОСОБА_9 та ОСОБА_10
18.12.2024, ОСОБА_6 через ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій не були відомі обставини вчинення злочину, передав грошові кошти ОСОБА_9 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, поблизу будинку № 4-Б, в сумі 3050 доларів США, що згідно курсу Національного банку України (далі - НБУ) склало 127 тис. 551 грн., для покриття витрат, пов'язаних із викраденням ОСОБА_8 та вимаганням у нього грошових коштів.
У подальшому, 27.01.2025 о 14:52 год., у ході листування за допомогою мобільного інтернет додатку «Threema» ОСОБА_6 надав ОСОБА_9 відомості про особу ОСОБА_8 , у тому числі дані про склад його сім'ї, місце проживання, використання транспортних засобів та можливі місця його перебування. Крім цього, ОСОБА_6 узгодив із вказаними особами порядок дій, спрямованих на викрадення потерпілого та подальше пред'явлення вимог майнового характеру, визначив суму грошових коштів, що підлягала передачі (спочатку це була сума в розмірі 86 000 доларів США), а також окреслив межі допустимого застосування фізичного насильства, уточнивши, що можна «прострелити руку, ногу чи коліно».
Після того, 30.01.2025 о 08:30 год. правоохоронними органами України, з метою попередити та не допустити реальне здійснення умисного вчинення злочину, проведено імітацію викрадення ОСОБА_8 за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний біля буд. 149 та доставлено його до приміщення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56, для імітації вимагання у нього грошових коштів з погрозами та застосування насильства щодо нього, згідно визначеного ОСОБА_6 плану вимагання.
Слідством установлено, що 30.01.2025 о 09:10 год., ОСОБА_9 , через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив дзвінок до ОСОБА_6 та повідомив про виконання замовлення - викрадення потерпілого ОСОБА_8 та утримання його у підвалі будинку, де будуть вимагати у потерпілого грошові кошти. Після чого, ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_9 фотозображення із цифровими розрахунками у вигляді таблиці, де була відображена сума 500 000 доларів США та зазначив, що у ОСОБА_8 необхідно вимагати всю суму, а саме 500 000 доларів США.
У ході цієї ж розмови, ОСОБА_6 наголосив ОСОБА_9 на необхідності дотримання суворої конспірації та прямо наказав не викривати його ім'я ОСОБА_8 , щоб уникнути викриття правоохоронними органами у разі розслідування.
Цього ж дня о 13:17 год. ОСОБА_9 , з метою створення уяви про вчинення реального злочину, відправив через мобільний інтернет додаток «Threema» організатору злочину - ОСОБА_6 фотографію із зображенням потерпілого ОСОБА_8 , який утримається у підвальному приміщенні, перебуває у безпорадному стані, зі зв'язаними руками, наявними на тілі слідами ушкоджень та крові.
Під час обговорення подальших дій спрямованих на вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , що має особистий вихід на матір потерпілого - ОСОБА_12 , та висловив упевненість, що вона не звернеться до поліції, побоюючись за життя сина.
У подальшому, цього ж дня о 13:40 год., в ході імітації вчинення вимагання, ОСОБА_9 здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та повідомлено, що її син ОСОБА_8 , викрадений та для збереження його життя і повернення додому необхідно підготувати та передати 500 000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 , що потерпілий ОСОБА_8 , відмовляється надавати грошові кошти та заявив про відсутність будь-якої заборгованості, а також про те, що у нього немає коштів у такому розмірі. На що ОСОБА_6 визначив механізм одержання грошових коштів шляхом відчуження квартири матір'ю потерпілого - ОСОБА_12 .
Далі, 30.01.2025 о 17:52 год., ОСОБА_9 через мобільний інтернет додаток «Threema» здійснив дзвінок ОСОБА_6 , в ході чого повідомив, що ОСОБА_8 погодився віддати частину грошових коштів у вигляді 2-х біткоїнів, що в сумі 209 470,60 доларів США, що згідно курсу НБУ склало 8 мільйонів 783 тисячі, які розміщенні на флеш-носії та знаходяться у його матері ОСОБА_12 за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
У клопотанні зазначено, що після отримання ОСОБА_9 у ОСОБА_12 флеш-носія, ОСОБА_6 вважаючи, що ОСОБА_9 із іншими особами, дійсно виконали його замовлення - вчинили викрадення ОСОБА_8 та вимагання у нього грошових коштів, залучив свого знайомого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якому не відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, для отримання від ОСОБА_9 флеш-носія та передачі йому грошових коштів у сумі 3000 доларів США, що згідно курсу НБУ склало 125 тис 760 грн, за виконану роботу. Обмін флеш-носія на грошові кошти відбулося 31.01.2025 о 10:45 год. за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 186-А. Отже, ОСОБА_6 вчинив всі дії з організації вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів із застосуванням насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
23.10.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів. Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 25.11.2024 та 31.01.2025.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.11.2024 та 31.01.2025.
- протоколом огляду місця події від 18.12.2024 (огляд отриманих грошових коштів).
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 18.12.2024, № 55/1-9764т.
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20.01.2025, № 55/1-680т.
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки вчинення злочину від 03.02.2025, № 55/1-1298т.
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.03.2025, № 55/1-2927т.
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.03.2025, № 55/1-2929т.
- протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 31.01.2025 та 27.06.2025
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.01.2025.
- протоколом огляду місця події від 31.01.2025. (Огляд отриманих грошових коштів).
- протоколом огляду від 31.01.2025 (огляд мобільного телефону наданого ОСОБА_9 )
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.01.2025.
- протоколом огляду від 31.01.2025 (огляд мобільного телефону наданого ОСОБА_13 )
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 31.01.2025.
- протоколом огляду від 07.02.2025 (огляд мобільного телефону ОСОБА_9 ).
- висновком від 17.06.2025 № СЕ-19-25/28168-ВЗ за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису.
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованих останньому кримінальних правопорушень.
Слідчий в клопотанні належним чином обґрунтував, що у кримінальному провадженні є ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , розуміючи, що він підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину проти власності, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні злочинів, сторона обвинувачення обґрунтовано припускає, що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення покарання. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість ймовірного покарання не є самостійною підставою для утримання особи, проте є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» та у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. На цей час ОСОБА_6 перебуває за кордоном, що свідчить про можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого, експертів слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого, експертів та дослідження їх судом;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо буде запобігти контактам підозрюваного з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення. Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків вчиненого злочину, відомості про яких він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, адже ОСОБА_6 відповідно до зібраних доказів не збирався завершувати свою злочинну діяльність, в тому числі після раніше проведених слідчих (розшукових) дій.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо через тяжкість злочину та суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ураховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення просить суд застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра не належно вручена, тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
23.10.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, яке вручено у спосіб, передбачений главою 11 КПК України.
На виклики слідчого ОСОБА_6 не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив.
У зв'язку з обґрунтованою неможливістю безпосереднього вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, останній вважається належним чином повідомленим про підозру відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, шляхом здійснення таких дій:
- надсилання повідомлення про підозру поштовим зв'язком за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_6 ;
- направлення електронного листа з копією повідомлення про підозру на електронну адресу підозрюваного (сервіс « ukr.net »);
- направлення повідомлення про підозру особисто підозрюваному через месенджер «Viber»;
- направлення копії повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_6 ;
- направлення запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Республіки Хорватія з метою вручення зазначеними органами повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Крім того, підозрюваному ОСОБА_6 направлено повістки про виклик для проведення слідчих (процесуальних) дій на 27.10.2025, 28.10.2025 та 29.10.2025, на які останній не прибув.
Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 виїхав за межі України 11.06.2023 через пункт пропуску «Смільниця» українсько-польська ділянки кордону.
Відповідно отриманої інформації через SIENA Information Exchange message №2599458-1-5 від правоохоронних органів Республіки Хорватія громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час досудового розслідування виконано можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та проведення з його участю слідчих дій, однак останній ухиляється від слідства.
03.11.2025 ОСОБА_6 на підставі ст. 280 КПК України оголошений у розшук.
03.11.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 зупинено у зв'язку з оголошенням в розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
12.11.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини шостої статті 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України, якою передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, зазначена вимога міститься у частині другій статті 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_6 може вчинити дії передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 нетяжкого та особливо тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, вважає недостатнім обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1