Номер провадження 2/754/5078/25
Справа №758/5254/25
Іменем України
26 листопада 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Юхименко А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ржищевської міської ради Київської області, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
Позивач Виконавчий комітет Ржищевської міської ради Київської області, як орган опіки та піклування в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги позивач мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась дитина - син ОСОБА_4 . У зв'язку з недбалим батьківством, неповнолітнього було влаштовано в сім'ю дядька - ОСОБА_5 .. Мати дитини веде аморальний спосіб життя, має алкогольну залежність, з дитиною не проживає та матеріально не забезпечує сина. Батько самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, контакту з дитиною не підтримує. Мати дитини особисто подала нотаріально посвідчену заяву про позбавлення її батьківських прав відносно сина . Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити їх вимоги, позбавити батьківських прав матір, ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 стосовно дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідачів та накласти судову заборону на відчуження майна, яке на праві власності належить ОСОБА_2 ..
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 16.04.2025 вищевказану позовну заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
05.05.2025 року справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 року розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Зотько Т.А.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 09.05.2025 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 26.06.2025, було замінено неналежну 3-особу: Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації на належну - Службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
09.09.2025 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 26.11.2025 закрито провадження у справі стосовно вимог до відповідача ОСОБА_3 , у зв'язку зі смертю останнього.
В судове засідання 26.11.2025 представник позивача - К.Чорненька не з'явилась про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання 26.11.2025 не з'явилась про місце, час та дату розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у визначеному законом порядку місцем проживання. Правом на подачу відзиву відповідач не скористалась.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду з поважних причин, ОСОБА_2 не зверталась, доказів поважності причин неявки за викликом для розгляду матеріалу, суду не надала, виходячи з тих обставин, що особа зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а відтак керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України суд приходить до висновку про достатність підстав для розгляду справи за відсутності відповідачки ОСОБА_2 та ухвалити заочне рішення.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Представники третіх осіб: Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явились, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а/з 1026).
Батько дитини - ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 21.11.2025..
Згідно листа Стайківського ліцею «Світоч» Ржищевської міської ради Київської області, неповнолітній ОСОБА_1 проживає у родині рідного дядька ОСОБА_5 та продовжує навчання у ліцеї №3 Подільського району м.Києва.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з вимогами ст. 150 СК України, встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно викладеного в позовній заяві, у зв'язку з недбалим батьківством, неповнолітнього було влаштовано в сім'ю дядька - ОСОБА_5 .. Мати дитини веде аморальний спосіб життя, має алкогольну залежність, з дитиною не проживає та матеріально не забезпечує сина. Батько самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, контакту з дитиною не підтримує, в подальшому під час розгляду справи судом помер, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть особи. Мати дитини особисто подала нотаріально посвідчену заяву про позбавлення її батьківських прав відносно сина.
Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з Висновком, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Ржищевської міської ради Київської області № 55 від 20.03.2025 про доцільність батьківських прав, Виконавчий комітет Ржищевської міської ради Київської області дійшов висновку, що мати свідомо нехтує своїми обов'язками, надалі не бажає проживати разом з дитиною, про що виклала нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначила про свою згоду на позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 . Враховуючи інтереси дитини, Виконавчий комітет Ржищевської міської ради Київської області, на якого покладені повноваження органу опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір, ОСОБА_2 , стосовно дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України, відповідно до положень якої мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною ; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз'яснює, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, а ін.), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи зокрема ставлення батьків до дітей.
Пункт 16 зазначеної Постанови роз'яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Пункт 17 зазначеної Постанови роз'яснює, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Згідно частини 4 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсний обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СК України).
При цьому, суд може не погодитись із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 6 статті 19 СК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Статтею 165 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа , в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, по досягненню чотирнадцяти років.
У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один з батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Нормою статті 150 СК України, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлений обов'язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_8 , батьківського піклування та обов'язків, щодо дитини не виконує, а також не бажає надалі піклуватись про дитину.
Відповідно до положень статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько дитини можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлені суттєві порушення прав неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з боку його матері. Невиконання матір'ю своїх батьківських обов'язків, щодо виховання та утримання дитини, негативно впливає на здоров'я та розвиток дитини, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ..
Відповідно до ст.166 СК України для відповідачки настають правові наслідки позбавлення її батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав не припиняє обов'язку відповідачки по утриманню свого сина.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо обов'язку осіб, позбавлених батьківських прав, утримувати дитину» за № 1370-VIIІ від 17.05.2016 року, який набрав чинності 08.06.2016 року, стаття 166 СК України доповнена частиною третьою, якою встановлено, що суд, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Як було зазначено позивачем в позовній заяві, мати ухиляється від утримання сина, а тому вони просили суд про стягнення аліментів на утримання дитини, при вирішенні питання про позбавлення останньої батьківських прав.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з наступного.
Згідно положень ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Приписами ч.2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є жінкою працездатного віку, відомостей про незадовільний стан її здоров'я суду не надано. Крім того, відповідачкою не наведено доказів на підтвердження того, що у неї є інші діти, окрім неповнолітнього сина ОСОБА_1 , а також не надано доказів на підтвердження того, що на її утриманні перебувають непрацездатні особи.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідачки на користь неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч. 6 ст.164 СК України копія рішення після набрання ним законної сили підлягає направленню до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відмітки до актового запису № 1026, зробленому 09.06.2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві про народження дитини.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.
Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
Після набрання судовим рішенням законної сили направити його для врахування нотаріусом за місцем знаходження майна та житла відповідачки: АДРЕСА_1 до 15-Київської державної нотаріальної контори.
Також з відповідачки згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. - за вимогу про позбавлення батьківських прав та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів, а всього підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2 422,40 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-79, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 284, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 164, 165, 166, СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», -
Позов Виконавчого комітету Ржищевської міської ради Київської області, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеному 03.06.2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття, шляхом зарахування таких коштів на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві для внесення відмітки до актового запису № 1026 про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеному 03.06.2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві.
Накласти заборону на відчуження будь-якого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після набрання судовим рішенням законної сили направити його до 15-Київської державної нотаріальної контори для врахування нотаріусом за місцем знаходження майна та житла відповідачки: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у загальному розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Виконавчий комітет Ржищевської міської ради Київської області, - код ЄДРПОУ 04358218, м. Ржищів, Обухівського району Київської області, вул. Соборна,22.
Дані відповідачки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дані третіх осіб: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37501695, м.Київ пр..Червоної Калини,21-Г.
Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37393756, м.Київ вул..Борисоглібська,14.
Повний текст рішення суду виготовлено 09.12.2025.
Суддя: Т.А.Зотько