Єдиний унікальний номер: 379/1998/25
Провадження № 2/379/799/25
10 грудня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал O. A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06.11.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 01.08.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем у справі ОСОБА_2 . Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, подальше сумісне життя і збереження сім'ї вважає неможливим. Спільного сімейного життя вони не ведуть і шлюбних стосунків не підтримують.. Фактично їхня сім'я розпалась. Вказує, що примирення між ними є неможливим, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження шлюбу суперечить її інтересам та є перешкодою у реалізації її прав, тому просить суд розірвати укладений між нею і ОСОБА_2 шлюб, заперечує проти вжиття заходів щодо примирення. Малолітній син проживає з нею, між сторонами відсутній спір з приводу того, з ким залишиться проживати дитина. Після розірвання шлюбу позивачка просить залишити їй прізвище " ОСОБА_4 ".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 головуючим суддею в указаній справі визначено суддю Невгада О.В.
12.11.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 10.12.2025 (а.с.23-24).
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належно. До позовної заяви додала клопотання про розгляд справи без її участі. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с 12).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно і завчасно. 10.12.2025 від відповідача ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшло клопотання про розгляд цієї справи без участі відповідача, позовні вимоги він визнає в повному обсязі, просить не надавати строк для примирення (а.с. 35).
Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено право позивача відмовитися від позову, а відповідача - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК).
За положенням ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб01 серпня 2015 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 62, що вбачається з наявного у матеріалах справи виданого 01.08.2015 свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Причиною розірвання шлюбу є те, що спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, подальше сумісне життя і збереження сім'ї неможливе. Спільного сімейного життя сторони не ведуть і шлюбних стосунків не підтримують. Фактично їхня сім'я розпалась. Примирення є неможливим, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження шлюбу суперечить її інтересам та є перешкодою у реалізації її прав, а відповідач не заперечує проти цього. Малолітній син проживає з позивачкою, між сторонами відсутній спір з приводу того, з ким залишиться проживати дитина, відповідач з цього приводу жодних заперечень суду не надав. Сторони зареєстровані та проживають за різними адресами в різних населених пунктах.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, що визначено положеннями ст. 24 СК України.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
За змістом ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до статей 105, 110, 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Сторони не виявили бажання примиритись, відповідних заяв суду не подавали.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з положеннями частин третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З матеріалів справи та позицій сторін суд установив, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя сторін не склалось та припинене. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, - позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Решта судових витрат у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 142, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 серпня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 62, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Зобов'язати ГУ Державної казначейської служби України у Київській області (Таращанська міс.) повернути ОСОБА_1 50 відсотків суми сплаченого нею за платіжною інструкцією № 2.388561069.1 від 06.11.2025 судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 10 грудня 2025 року.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД