Справа № 366/3550/25
Провадження № 3/366/2092/25
Іменем УКРАЇНИ
08 грудня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії КИ/І № 298 від 20.10.2025: «19.10.2025 близько 20 год. 07 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 на території Київської області, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушена координація рухів).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (тест № 1617 від 19.10.2025 о 21 год. 07 хв.) у підполковника ОСОБА_1 зафіксовано: проба 1,17‰.
Таким чином, вищевказаний військовослужбовець виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП: виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.»
Протокол складено офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим лейтенантом ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 06.11.2025, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 08.12.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином, шляхом направлення, за його заявою, яка наявна у матеріалах справи, смс-повідомлення на особистий номер телефону, текст якого доставлено 10.11.2025.
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
28.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи відносно нього, яка призначена на 08.12.2025, у зв'язку з його перебуванням у черговій відпустці з 01.12.2025 до 17.12.2025 за місце проживання: АДРЕСА_2 .
Вивчивши подану ОСОБА_1 заяву суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у п.6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Водночас, на підставі ст.38 КУпАП, можливість накладення адміністративного стягнення обмежено присічним тримісячним строком, який розраховується з дня вчинення правопорушення, якщо особу буде визнано винною у вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема національні суди вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
А тому, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою дотримання розумних строків розгляду даної справи, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи посилаючись на його перебування у відпустці, проте належних доказів цього до суду не надав, інших підстав для відкладення розгляду справи не зазначив, жодних заходів для подання письмових заяв з приводу складеного стосовно нього протоколу не вжив, суд, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності ОСОБА_1 за наявними матеріалами, що відповідатиме виконання завдань, визначених ст.1 КУпАП.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення КИ/І № 298 від 20.10.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано особою, що склала протокол і особою, що притягається до адміністративної відповідальності;
- рапорт заступника командира в/ч НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу начальника відділення підполковника ОСОБА_3 про обставини, за яких було виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де було встановлення факт перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння;
- копія посвідчення офіцера на ім'я ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , за якою встановлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;
- демографічні дані військовослужбовця ОСОБА_1 ;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з допомогою Алконт-М прилад № 00286 та роздруківка тесту на алкоголь № 1617 від 19.10.2025, відповідно до яких, у ОСОБА_1 , 19.10.2025 о 21 год. 07 хв. зафіксовано результат - 1,17‰ (проміле);
- пояснення військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 19.10.2025 про обставини доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та проходження ним тесту на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу «Алконт-М», який показав зафіксував результат 1,17‰;
- копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме приладу Алконт М, №12/01/0920 від 25.03.2025, чинність якого до 25.03.2026;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №193 від 16.11.2023 «Про визначенні уповноважених осіб, яким надано право складати протоколи про військові адміністративні правопорушення», відповідно до якого, уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноважені складати протоколи про військові адміністративні правопорушення передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши наявні у справах докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису […].
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, які вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12 1991).
Особливий період почав діяти в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/214 від 17.03.2014.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який, в подальшому, неодноразово продовжувався та продовжує діяти дотепер.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
У ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24 березня 1999 року визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби. суть відповідальність згідно із законом.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовців регламентований статтею 266-1 КУпАП, якою Кодекс було доповнено згідно із Законом № 2839-IX від 13.12.2022, який набрав чинності 27.01.2023 та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 6 статті 266-1 КУпАП - військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 19.10.2025 о 20 год. 07 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 на території Київської області, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушена координація рухів). За результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, який було проведено офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим лейтенантом ОСОБА_6 з використанням спеціального технічного засобу «Алконт М», прилад № 00286, о 21 год. 07 хв., у підполковника ОСОБА_1 , зафіксовано результат - 1,17‰, що підтверджується роздруківкою тесту № 1617 від 19.10.2025. Свідки огляду: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Таким чином, враховуючи те, що починаючи з 24.02.2022 та станом на день розгляду справи судом триває введений та продовжений відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні та, згідно із Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, триває оголошене проведення загальної мобілізації, суд констатує, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 на території Київської області, виконував обов'язки військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений вірно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, тому в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Тому, для досягнення мети щодо виправлення особи правопорушника та недопущення таких дій в подальшому, суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тим більше, що в силу ст. 32-1 КУпАП відсутні обставини, за яких відносно нього не може бути застосований такий вид адміністративного стягнення.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Саме такий вид адміністративного стягнення, на думку судді, буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема, забезпечить з боку ОСОБА_1 запобігання вчинення ним правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, отже він звільняється від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 23, 24, 27, 33, ч. 3 ст. 172-20, ст. ст. 283-285, 294 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_4 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн (сімнадцять тисяч грн., 00 коп.),
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100,код отримувача(ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ