09.12.2025 Справа № 363/5565/25
09 грудня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Гриб І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України, Київський обласний центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин,-
24.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною заявою в якій просила встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України.
В обґрунтуванні заяви вказано, що на момент повномасштабного вторгнення рф в Україну ОСОБА_1 працювала на посаді зоотехніка племінної справи в ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України. Вказане підприємство знаходилось за адресою: Херсонська обл., Каховський р-н, с. Тавричанка, яке окуповане рф. У зв'язку із збройною агресією заявниця вимушено переїхала до м. Вишгород Київської області де взята на облік, як внутрішньо-переміщена особа. При виїзді з Херсонської області заявниця не мала можливості звільнитися у встановленому законом порядку, оскільки підприємство знаходилось на непідконтрольній Україні території. На даний час юридичні відносини з роботодавцем дійсні, при цьому фактично заявниця свою роботу припинила. Заявниця вказує, що має намір працевлаштуватися у м. Києві та Київській області, але через оформлені трудові відносини з ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України не має можливості цього зробити.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.9.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Заявниця в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, заяву підтримує та просить її задовольнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не прибули, причини неявки суду не відомі, повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.11.2016 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 та витягом з реєстру територіальної громади №2025/008765047 від 01.07.2025 року.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1998 року перебувала у трудових відносинах з ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України та з 06.03.2019 року переведена на посаду зоотехніка племінної справи.
З відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1816928 від 25.09.2025 року вбачається, що ДП «Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
З довідки №3240-7001907904 вбачається, що з 17.10.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік внутрішньо-переміщеної особи та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
У своїй заяві заявниця зазначила, що при виїзді з Херсонської області вона не мала можливості звільнитися у встановленому законом порядку, оскільки підприємство знаходилось на непідконтрольній Україні території. На даний час юридичні відносини з роботодавцем дійсні, при цьому фактично заявниця свою роботу припинила.
З довідки Форма ОК-5 Пенсійного фонду України вбачається, що внесення страхових внесків за ОСОБА_1 припинено з квітня 2022 року.
З листа директора Київського обласного центру зайнятості №275/03.01.01-63 від 18.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у її звільненні, як внутрішньо-переміщеної особи з підприємства в односторонньому порядку шляхом подання заяви про звільнення через центр зайнятості, у зв'язку з призначенням пенсії, внаслідок чого їй не може бути надано статут зареєстрованого безробітного, що є основною умовою для припинення трудового договору в односторонньому порядку через центр зайнятості та рекомендовано звернутися до суду.
У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У відповідності до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Положеннями ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ, які підлягаю розгляду судом в порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно вимог статей 315-319 ЦПК України у в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану (Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року).
З лютого 2022 року с. Тавричанка є тимчасово окупованою російською федерацією територією, у зв'язку з чим заявниця вимушена була покинути місце свого проживання.
Як встановлено судом ОСОБА_1 з 1998 року перебувала у трудових відносинах з ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України та з 06.03.2019 року переведена на посаду зоотехніка племінної справи.
Фактично з квітня 2022 року роботодавець припинив сплачувати за заявника страхові внески та подавати звітність про сплату страхових внесків до органу пенсійного фонду та про нараховану заробітну плату до податкової інспекції. Станом на сьогоднішній день місце перебування керівництва ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України не відомо, жодної комунікації з заявником не встановлено.
Дані обставини свідчать про неможливость продовження роботи ОСОБА_1 у ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України через тимчасову окупацію Російською Федерацією території України, де знаходиться підприємство.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, тобто таким, що укладається на невизначений строк.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника згідно ст. ст. 38, 39 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
У відповідності до ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 24.03.2022, визначено, крім іншого, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлює особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника, а саме у зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника, який може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014, внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв'язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім'я роботодавця про припинення трудового договору.
Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.
Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це: роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними). У разі якщо у таких осіб не розірвані трудові договори з роботодавцем, що перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місцеперебування, заява зберігається у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування)відповідних територій, після чого протягом 7 календарних днів повідомляє роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними); територіальний орган Пенсійного фонду України; територіальний орган Державної податкової служби.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Державним підприємством Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук Україниза ст. 38 КЗпП України, в зв'язку з неможливістю продовження роботи, а саме, через тимчасову окупацію Російською Федерацією території України, де знаходиться підприємство.
Встановлення в судовому порядку факту припинення трудових відносин має юридичне значення для заявника, оскільки дозволить використати її право на працю та стати на облік в центр зайнятості. Іншої можливості встановити вказаний факт заявник не має.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що заявник позбавлений можливості зареєструвати у встановленому законом порядку припинення своїх трудових відносин з роботодавцем, а неприйняття по суті рішення у цій справі може вплинути на права заявника, тому з метою захисту його прав, суд дійшов висновків про необхідність задоволення вимог щодо встановлення факту припинення трудових відносин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Державним підприємством Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України.
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 23.03.1996 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ).
Заінтересовані особи: ДП Дослідне господарство «Асканське» Асканської державної сільськогосподарської дослідницької станції інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ: 00856787, місцезнаходження: 74862, Херсонська область, Каховський район, с. Тавричанка, вул. 40 років Перемоги, буд. 16),
Київський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491085, адреса: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, буд. 5-А).
Головуючий: М.Б. Баличева