Справа № 362/9508/25
Провадження № 1-кс/362/824/25
05 грудня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
начальника Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
старшого слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , якій діє в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування,
04.12.2025 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , якій діє в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування, в якій заявник просить скасувати постанову старшого слідчого СВ поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 11.04.2025 про оголошення в розшук підозрюваного та зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025 року.
В обґрунтування скарги зазначено на те, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисником ОСОБА_6 було отримано копію постанови від 11.04.2025 про оголошення в розшук підозрюваного та зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025111140000110. Всупереч ч. 4 ст. 280 КПК України, приписи якої унормовують, що копія постанови про зупинення досудового розслідування надсилається стороні захисту, ані ОСОБА_6 , ані його захисник зазначену копію постанови про зупинення досудового розслідування поштовим відправленням не отримували, про її існування обізнані не були. Матеріали кримінального провадження доказів направлення постанови про зупинення досудового розслідування стороні захисту не містять, як не містять і відомостей про порядок та спосіб нібито вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру. З оскаржуваної постанови від 11.04.2025 вбачається, що нібито 22.02.2025 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру в кримінальному провадженні №12025111140000110, його було оголошено в розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено за таких обставин. Так, 05.02.2025 року до ЄРДР за №12025111140000110 на підставі заяви ОСОБА_8 було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України; 12.03.2025 ОСОБА_6 як підозрюваному нібито було скеровано повістки про виклик на 15, 17, 18, 20 березня. 22.02.2025, 31.03.2025, 08.04.2025 органом досудового розслідування в односторонньому порядку складено рапорти про неможливість встановити місцезнаходження ОСОБА_6 . Нібито місцезнаходження ОСОБА_6 невідоме і нібито він переховується від слідства. Однак, слідчому ОСОБА_5 та прокурору ОСОБА_4 було достеменно відомо, що ОСОБА_6 постійно проживає за кордоном. Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_6 і члени його сім'ї постійно проживають за кордоном, тому з 22.02.2025 ОСОБА_6 перебував за кордоном, що підтверджується листом Держприкордонслужби і штампами про перетин кордону в паспорті громадянина України для виїзду за кордон. ОСОБА_6 не отримував жодних листів, повісток чи підозру в кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025. Визначальним є та обставина, що ОСОБА_6 в режимі відеоконференції, будучи за кордоном, допитувався в кримінальному провадженні №12024111140000584 від 05.09.2024, відомості про яке було внесено в ЄРДР що було зареєстроване на підставі заяви ОСОБА_8 , за процесуального керівництва прокурора ОСОБА_4 . Кримінальне провадження №12024111140000584 від 05.09.2024 за обставинами, що підлягають встановленню, є ідентичним кримінальному провадженню №12025111140000110 від 05.02.2025. Різниця лише в тому, що в кримінальному провадженні №12024111140000584 від 05.09.2024 слідчим суддею вже були встановлені факти, що свідчать про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. Будучи незадоволеним отриманим процесуальним результатом, ОСОБА_8 було ініційоване ще одне, фактично тотожне, кримінальне провадження. У вищевказаному кримінальному провадженні №12024111140000584 від 05.09.2024 адвокатом ОСОБА_3 було подано скарги на протиправність дій прокурора ОСОБА_4 до Обухівської окружної прокуратури та Київської обласної прокуратури, де було зазначено, що ОСОБА_6 , як і ОСОБА_8 , проживає в Латвії, де вони мають спільний бізнес в Латвійській компанії «SIA ALCOR». ОСОБА_8 також підтвердив той факт, що ОСОБА_6 перебуває за кордоном, таким чином орган досудового розслідування був достеменно обізнаний про місце перебування ОСОБА_6 . Обізнаність органу досудового розслідування з тим фактом, що ОСОБА_6 перебував за кордоном свідчить про порушення положень ч. 7 ст. 135 КПК України. ОСОБА_6 не вручалось повідомлення про підозру чи повістки про виклик до органу досудового розслідування в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 278 КПК України. Враховуючи те, що органом досудового розслідування, у порушення вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 неналежно повідомлено про підозру, відтак він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Важливо відзначити, що в оскаржуваній постанові не вказано в який спосіб ОСОБА_6 нібито було повідомлено про підозру, оскільки підозра ОСОБА_6 не вручалась взагалі. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_6 нібито 12.03.2025 було надіслано повістки з датою виклику на 15,17-19 березня 2025 року. Однак, в період з 12.03.2025 по 20.03.2025 ОСОБА_6 перебував за кордоном , про що вже був достеменно обізнаний орган досудового розслідування, а тому фізично не міг отримати повістки від 12.03.2025 і з'явитися до поліції на 15, 17, 18, 19 та 20 березня 2025 року, що підтверджується листом з Держприкордонслужби. В 2025 році ОСОБА_6 двічі приїжджав в Україну і перебував за своїм зареєстрованим місцем за адресою в АДРЕСА_1 , зокрема був на території України в період з 29.01.2025 по 15.02.2025 і з 12.04.2025 по 26.04.2025. А отже, станом на 26.04.2025 року (під час виїзду ОСОБА_6 за кордон) будь-яких заходів із його «розшуку» органом досудового розслідування не вживалось (в іншому випадку, він не зміг би перетнути кордон). А отже, підставою для зупинення досудового розслідування, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК є не винесення формальної постанови про, начебто, оголошення розшуку особи, а саме: оголошення такого розшуку шляхом реалізації відповідної постанови. В даному ж випадку, як вбачається з наявних матеріалів, які долучаються до скарги, розшук ОСОБА_6 взагалі не був оголошений, а тому були відсутні і підстави для зупинення досудового розслідування. За час перебування ОСОБА_6 в Україні йому не надходили жодні повістки про виклик від слідчого. Слідчому ОСОБА_9 та прокурору ОСОБА_10 було достеменно відомо контакти адвоката ОСОБА_3 , оскільки номер телефону та електронна пошта адвоката були зазначені в скаргах, заявах та запитах адвоката в кримінальних провадження №12024111140000584 від 05.09.2024 і №12025111140000110 від 05.02.2025. В кримінальному провадженні №12024111140000584 від 05.09.2024 адвокат ОСОБА_3 брав участь в судовому засіданні, учасником якого також був прокурор ОСОБА_11 , а також адвокат ОСОБА_3 брав участь під час допиту ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12024111140000584 від 05.09.2024. Тому у сторони захисту наявні обґрунтовані підстави для ствердження, що слідчі ОСОБА_12 та прокурор ОСОБА_11 мали об'єктивну можливість повідомити адвокату ОСОБА_3 про виклик ОСОБА_6 . В матеріалах кримінального провадження №12024111140000584 від 05.09.2024 наявна інформація про те, що ОСОБА_6 постійно проживає за кордоном. Однак слідчі ОСОБА_12 та прокурор ОСОБА_11 приховано внесли до ЄРДР інформацію про нібито повідомлення ОСОБА_6 про підозру та оголошення в розшук. При цьому поліція тривалий час не надавала текст повідомлення про підозру і копію оскаржуваної постанови, незважаючи на запити адвоката про надання таких документів. В грудні 2024 року Латвійською поліцією було відмовлено ОСОБА_8 у відкритті кримінального провадження за його заявою , яку він подав на ОСОБА_6 в поліцію Латвії. В постанові про відмову у відкритті кримінального провадження інспектором слідчого відділу державної поліції Латвії встановлено, що ОСОБА_6 не вчинялися шахрайські дії відносно ОСОБА_8 і якщо ОСОБА_8 має до ОСОБА_6 майнові претензії, він може подати до цивільного суду. Однак ОСОБА_8 не подав до ОСОБА_6 цивільного позову ні в Україні, ні в Латвії, а використовуючи свої зв'язки для порушення нового кримінального провадження проти ОСОБА_6 в Україні. Так, ОСОБА_8 достеменно розуміючи, що в діях ОСОБА_6 немає шахрайства, подав нову заяву до відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, на підставі якої і було зареєстровано кримінальне провадження №12025111140000110 від 05.02.2025. Як і в кримінальному провадженні №12024111140000584 від 05.09.2024 прокурором був ОСОБА_4 , а слідчим ОСОБА_13 . І заявник і орган досудового розслідування, зважаючи на вищеописані обставини, були достеменно обізнані про місце перебування ОСОБА_6 та відсутність його на території України, таким чином складені рапорти від 22.02.205, 31.03.2025, 08.04.2025 в межах досудового розслідування кримінального провадження №12025111140000110 від 05.02.2025 про неможливість встановити місце перебування ОСОБА_6 захист просить слідчого суддю оцінити критично, з точки зору недостовірності вказаної у таких рапортах інформації.
Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити, оскільки підстав для зупинення кримінального провадження та оголошення у розшук у досудового слідства не було їм було відомо, що ОСОБА_6 проживає разом з родиною у Латві, як і відомо було, що він є його захисником.
Начальник Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки досудовим розслідуванням вжито всіх можливих заходів для вручення підозри ОСОБА_6 .
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки йому не було відоме де перебуває ОСОБА_6 , докази щодо об'явлення у розшук ОСОБА_6 у нього відсутні.
Вивчивши матеріали скарги, заслухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження №12025111140000110 від 05.02.2025 року, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025111140000110 від 05.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч.1 ст. 209 КК України.
22.02.2025 року старшим слідчим СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_5 , погодженого начальником Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч.1 ст. 209 КК України, у якому відсутній підпис ОСОБА_6 про вручення йому підозри.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 276 ЦПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч.1 ст. 209 КК України ОСОБА_6 належним чином вручено не було.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, доказів надсилання повідомлення про підозру ОСОБА_6 та отримання їх ним, його родичами в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Хоча згідно матеріалів кримінального провадження допиту свідків, потерпілого, звернення із клопотаннями до слідчих суддів, вбачається, що слідчому було відомо номер мобільного телефону у Латвії ОСОБА_6 , як і про його захисника, якій здійснює його захист, але докази направлення смс повідомлення про виклик до слідчого ОСОБА_6 із захисником для вручення підозри у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджено начальником Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 11.04.2025 року оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_6 та досудове розслідування зупинено до встановлення місця знаходження підозрюваного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Вказана конституційна норма
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.
Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Відповідно із ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Згідно до ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
При цьому, згідно положень ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
Разом з тим, слідчому судді не надано підтвердження, що до зупинення досудового розслідування було вчинено всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, як того вимагає КПК України.
Слідчий суддя, оцінивши подану скаргу та дослідивши надані матеріали, кримінальне провадження дійшов висновку, що постанова слідчого про оголошення в розшук підозрюваного та зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України є недостатньо вмотивованою та ґрунтується лише на формальних посиланнях.
Зокрема, у вказаній постанові відсутні належні докази того, що ОСОБА_6 , дійсно ухиляється від органів досудового розслідування, що є обов'язковою умовою для зупинення провадження за цією правовою підставою.
Слідчим при мотивуванні постанови про оголошення в розшук та зупинення досудового розслідування не зазначено жодних вжитих заходів для встановлення місця перебування ОСОБА_6 , обмежившись лише загальним формулюванням, що місцезнаходження ОСОБА_6 невідоме, однак без будь-яких посилань на процесуальні документи, які могли б підтверджувати цей факт, при цьому маючі відомості в матеріалах кримінального провадження щодо номеру мобільного телефону останнього та його місце перебування в Латвії, а також про обізнаність щодо сторони захисту ОСОБА_6 .
Крім того, після зупинення провадження, слідчим копія постанови сторонам не надсилалась.
Також, слідчим суддею не встановлено в ході судового розгляду, як і не надано ані слідчим, ані прокурором документів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_6 у встановленому законом порядку повідомлення про його виклик до органу досудового розслідування.
При цьому, наявність повідомлень про виклик на зазначені дати, без їх вручення у спосіб, визначений ст.135 КПК України, не може свідчити про належне повідомлення ОСОБА_6 про виклик до органу досудового розслідування.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В ході судового розгляду скарги встановлено що слідчим, всупереч прямим вимогам ч. 2 ст. 280 КПК України, за період з моменту складення повідомлення про підозру (відносно ОСОБА_6 ) та до моменту ухвалення постанови про оголошення в розшук та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025 року не вжито будь-яких дієвих та ефективних заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 . Більше того, будь-яких фактичних даних щодо умисного переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування матеріали кримінального провадження не містять.
За таких обставин, суд вважає, що постанова не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, передбаченим кримінальним процесуальним законом.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідні доводи, які зазначені в скарзі, є обґрунтованими, а відтак згадана постанова слідчого від 11.04.2025 року про оголошення в розшук підозрюваного та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 3, 110, 280, 303, 305, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , якій діє в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування - задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 від 11.04.2025 року про оголошення в розшук підозрюваного та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч.1 ст. 209 КК України - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 10.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_14