154/2382/25
3/154/1382/25
10.12.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участі захисника Рудницької А.В., розглянувши в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області за заходами відеоконференцзв,язку, матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 13.06.2025 року о 16-33 год, в м.Володимир по вул.Ковельській, керував транспортним засобом марки «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, (різкий запах з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп'янінням на місці зупинки та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України - відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Свідки не залучались.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений. 23.10.2025 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що його зупинили працівники поліції на вул.Северина Наливайка в м.Володимир по орієнтуванню за можливе алкогольне сп'яніння та створення аварійної ситуації. Поліцейський повідомив про ознаки сп'яніння (запах алкоголю з рота, порушена мова) і запропонував пройти огляд на місці за допомогою "Драгера", на що він двічі заявив про бажання пройти огляд в лікарні. Коли просив доставити його до медзакладу на його автомобілі як пасажира, отримав відмову. Також просив зачекати 5 хвилин для зарядки розрядженого мобільного телефону, однак поліцейський відмовив, розцінивши це як відмову від огляду на стан сп,яніння. Після цього він сів у поліцейське авто, хотів самостійно обрати медичний заклад, але поліцейський йому відмовив, наполягаючи на своєму виборі. Однак він відмовився проходити огляд саме в тому закладі, який запропонував поліцейський. Після чого поліцейський заявив, що буде складено протокол. Усвідомивши наслідки складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він повторно попросив направити його на огляд, але працівник поліції склав протокол, зазначивши, що ОСОБА_1 відмовився від огляду і на місці, і в медичному закладі. Вважає, що підстава для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає дійсності, оскільки він не відмовлявся від огляду в медичному закладі, а лише хотів обрати його самостійно. Він не є фахівцем у галузі права і вважає, що працівники поліції не роз'яснили йому повною мірою процедуру огляду. Також йому не було роз'яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП, і він не мав змоги ознайомитися з протоколом та отримати його копію. Після складання протоколу поліцейські не вилучили посвідчення водія та не надали тимчасове, що є порушенням процедури. Вважає дії інспектора поліції упередженими та незаконними, а протокол про адміністративне правопорушення незаконним, на підставі чого просить провадження по справі закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник Рудницька А.В., пояснила, що підтримує зв,язок з підзахисним, повідомляє його про дату та час розгляду справи, позиція захисту між ними узгоджена і сторона захисту не наполягає на обов'язковій участі особи.
З урахуванням наведеного, того факту, що права та інтереси особи захищає професійний адвокат, з яким ОСОБА_1 узгоджена позиція захисту, а також вимог ч.2 ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Захисник Рудницька А.В. надала до суду клопотання, які підтримала і в судовому засіданні, про визнання процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння недійсною, посилаючись на те, що з процедурою проведення огляду не згідні, вважають її проведеною з порушенням чинного законодавства. На пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 відмовився, і наголосив, що буде проходити в медичному закладі. На що особі було запропоновано сісти в службовий автомобіль та проїхати до найближчого медзакладу. Однак ОСОБА_1 заперечив, мотивуючи тим, що не хоче залишати свій автомобіль на місці і хоче поїхати на ньому в якості пасажира, на що отримав від поліцейських відмову. Вважають, що на ОСОБА_1 було спричинено психологічний тиск зі сторони працівників поліції, адже ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, він переймався за збереження свого транспортного засобу. Також ОСОБА_1 хотів самостійно обрати медичний заклад, в якому пройти огляд на стан сп'яніння, він не є обізнаним в процедурі, а тому вважають, що працівниками поліції не було в повній мірі та доступно роз'яснено порядок вищезазначеної процедури. Крім того, в матеріалах справи є акт огляду та направлення на огляд, але захист вважає їх некоректно заповненими і неможливими для розбору, а тому просить визнати неналежними та недопустимим доказами. Також ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗС України, про що він повідомив поліцейських, пред'явивши військовий квиток, у зв,язку з чим поліцейські повинні були залучити представників Військової служби правопорядку (ВСП) до складання протоколу, але цього не зробили, чим порушили його законні права. Зазначила, що після складання протоколу, посвідчення водія в ОСОБА_1 не було вилучено, а тимчасове посвідчення не видано, що є грубим порушенням процедури. На підставі викладеного, захисник просить визнати огляд на стан сп'яніння недійсним.
Суд, заслухавши позицію сторони правопорушника та врахувавши письмові заперечення, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані органом, який направив до суду адміністративний матеріал, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В пунктах п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, які є допустимими та повними. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №360686 від 13.06.2025 року,
-актом огляду на стан алкогольного сп,яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаки сп,яніння, а також той факт, що особа відмовилась проходити за допомогою алкотестер «Драгер»;
-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому також зазначені такі ознаки сп'яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, а також відмова особи від проходження огляду,
-розписка про зобов,язання особи не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезіння та передати транспортний засіб тверезому водію, в якій вказано відмова від підпису;
-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,
-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія по місцю свого проживання серії НОМЕР_3 від 30.07.2013.
З наданих до суду та оглянутих судом відеозаписів за 13.06.2025 року, убачається, що працівники поліції деякий час рухаються з проблисковими маячками за автомобілем марки «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_2 , та за допомогою спеціального звукового сигналу й гучномовця подають водію сигнал про зупинку. Після зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , підходять до автомбіля, наголошують, що проводиться відеофіксація, встановлюють особу, яка називає свої дані. До поліцейських підходить особа чоловічої статі та пояснює, що даним водієм було створено аварійну ситуацію, внаслідок чого автомобіль з,їхав в кювет. В ході розмови з ОСОБА_1 встановлено, що в нього наявні ознаки алкогольного сп,яніння, а саме порушення мови та запах алкоголю з порожнини рота, пропонують пройти огляд на стан сп,яніння на місці зупинки, на що водій вимагає зазначає, що згоден проходити огляд в медзакладі. Поліцейські роз'яснюють, що його автомобіль залишається на місці зупинки, водія відсторонено від керування та відповідно до вимог Інструкції вони доставляють водія для медогяду в медзаклад. Однак ОСОБА_1 заперечує працівникам поліції та наголошує, що він поїде тільки на своєму автомобілі, на що йому було роз,яснено, що права обмежені натепер та він не може ставити поліцейським умови щодо подальших дій. ОСОБА_1 разом з поліцейськими службовим автомобілем направляється до медичного закладу. В ході поїздки працівники поліції з,ясовують у особи чи є він військовим, наголошують, що він вчинив ДТП та поїхав з місця правопорушення, на що ОСОБА_1 вказує де саме він служить та тривалий час вмовляє поліцейських вирішити ситуацію між собою та не складати відносно нього матеріал, посилаючись на проблеми по службі. Приїхавши до медичного закладу КП «Володимирське ТМО», ОСОБА_1 заперечує щодо проходження, а наполягає, що буде проходити огляд там де він хоче і де він обере, а в цьому закладі він відмовляється. Поліцейським проголошуються права особі та зазначається, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, в свою чергу ОСОБА_1 тривалий час підтверджує, що вчинив неправильні дії, однак наполягає щоб поліцейський виключив бодікамеру та вони все вирішили між собою, щоб вони їхали в Луцьк, де він бажає проходити обстеження. Поліцейські склали протокол, з,ясували чи буде особа отримувати примірник, повертаються до місця де залишився автомобіль та чекають приїзду дружини ОСОБА_1 для передачі транспортного засобу.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.5 ПДР України, як особа яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, а саме пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі «Володимирське ТМО».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Із відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Вбачається, що поліцейські, отримавши інформацію, що свідчить про те, що транспортний засіб є об'єктом учинення дорожньо-транспортної пригоди, зупинили автомобіль «БМВ», та після зупинки транспортного засобу під керуванням вказаної особи, під час встановлення особи, в ході спілкування у останнього виявили ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти, у встановленому законом порядку, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, однак за бажанням водія направились до найближчого медичного закладу «Володимирське ТМО», де опинившись на місці ОСОБА_1 відмовився проходити медогляд. Цим відео також чітко зафіксовано, як на запитання поліцейського чи буде від проходити медичний огляд на стан сп,яніння ОСОБА_1 заперечує щодо проходження в даному закладі, а наполягає, що буде проходити огляд там де він хоче і де він обере.
Аналізуючи наведені обставини, суддя приходить до висновку, що така поведінка ОСОБА_1 у повній мірі підтверджує факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп,яніння у медичному закладі, а його заперечення розцінює як обрання такого способу ухилитись від відповідальності.
При цьому треба зауважити, що поліцейським було чітко роз,яснено ОСОБА_1 , що відповідно до законних вимог огляд на стан сп'яніння проводиться у найближчому медичному закладі і особа має бути доставлена саме поліцейським до медичної установи.
Дані дії працівника поліції у повній мірі відповідають вимогам п.7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, який наголошує, що огляд на стан сп,яніння проводиться саме у найближчому медичному закладі охорони здоров,я, якому надано право на його проведення, яким в даному випадку виступає КП «Володимирське ТМО» .
Також п.9 вказаної Інструкції наголошує на тому, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, саме поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, заперечення захисника про відсутність чіткої відмови від проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Поліцейським було озвучено виявлені ним в ході спілкування у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, а безпосередньо перед складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, було чітко роз'яснено наслідки такої відмови, тобто складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також права та обов'язки, передбачені ст.3 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд даної справи у суді.
Відносно доводів захисника про необхідність застосування до ОСОБА_1 положень ст.266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем вважаю доцільним зазначити таке.
Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
За таких обставин, порядок огляду ОСОБА_1 , який дійсно пояснив працівникам поліції що є військовослужбовцем, однак ніяких зауважень, що перебував на виконанні обов'язків військової служби не навів, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснювався в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього такий порядок порушений не був.
Жодних порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оформлення матеріалів про адмінправопорушення, на які численно посилався захисник, в ході судового слідства не встановлено.
Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Позицію сторони захисту щодо упередженого ставлення поліцейських до ОСОБА_1 , та його необізнаності щодо процедури проходження огляду, слід вважати надуманою та обраною стороною правопорушника, як фактично спрямовану на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. При цьому, слід зауважити, що наданим відеоматеріалом зафіксовано, як ОСОБА_1 вмовляв поліцейських виключити камеру та вирішити ситуацію, що склалась між собою не складаючи протоколу про адмінправопорушення.
Таким чином, наведені стороною захисту заперечення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, суд вважає неспроможними та спростованими вищенаведеними доказами.
Щодо клопотання захисника не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки він є водієм за професією та при позбавленні права керування йому буде складно виконувати свої обов'язки.
Ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачає, що суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Суддею встановлено, що постановою Турійського районного суду Волинської області ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за порушення ПДР.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Приймаючи до уваги зазначене, клопотання захисника про не застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування, задоволенню не підлягає, оскільки санкція ст.130 КУпАП, не передбачає право судді, застосовувати адміністративне стягнення без позбавлення права керування, яке разом зі штрафом, є основним та безальтернативним адміністративним стягненням.
Суддя також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, при цьому ОСОБА_1 постановою Турійського районного суду Волинської області був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за порушення ПДР при тих же обставинах, які відбулись 13.06.2025.
Відповідно дост.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: Тетяна Пустовойт