11 грудня 2025 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 листопада 2025 року, -
Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 176509 від 13.03.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 13 березня 2025 року близько 19 годин 05 хвилин керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz E 250D», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Польовій, 27 в с. Рингач Чернівецького району Чернівецької області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, порушення мови та координації рухів, в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в передбаченому чинним законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване
ЄУНСС: 720/682/25 Головуючий у І інстанції: Ляху Г. О.
Номер провадження: 33/822/618/25 Головуючий суддя : Давній В. П.
судове рішення. Суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.
Стверджує, що судом першої інстанції не було належно перевірено та оцінено підставу зупинки транспортного засобу, яка б була, передбачена ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Звертає увагу суду на порушення процедури огляду на стан сп'яніння (ст. 266 КУпАП).
Зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис є частковим та не відображає всіх подій, що на думку апелянта ставить під сумнів законність та допустимість такого доказу.
Вказує, що підставою його відмови від проходження огляду було те, що на момент події він перебував на лікуванні та приймав сильнодіючі знеболювальні препарати засобів (НПЗП), які мають виражений вплив на загальний стан, можуть спричинити слабкість, запаморочення, розширені або нерівномірно реагуючих зіниць, підвищеної блідості шкіри, які були помилково сприйняті працівниками поліції, як ознаки наркотичного сп'яніння.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Роман А. В., не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце судового засідання, при цьому, від захисника Роман А. В. надійшло клопотання в якому вона просить розгляд справи провести за їхньою відсутністю, подану апеляційну скаргу підтримують та просять її задовольнити у повному обсязі, що на підставі вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону належним чином.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 176509 від 13.03.2025 року (а. с. 1); постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 296188 від 13.03.2025 року, складеної відносно водія ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а. с. 2); направлення до ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 13.03.2025 року (а. с. 4); відеозаписи з відеореєстраторів та нагрудних камер поліцейських, що здійснювали оформлення та з яких видно, що під час перевірки документів водія ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що останній, перебуває в стані наркотичного сп'яніння по виявленим ознакам, в зв'язку з чим поліцейський декілька разів пропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у ЧОНД, на що ОСОБА_1 не погодився, та висловлював чітку відмову. При цьому працівником поліції було роз'яснено останньому суть правопорушення та наслідки відмови. Сам ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом та погоджувався із причиною зупинки його транспортного засобу - порушення правил користування ременями безпеки (а. с. 8).
Перевіривши вказані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
До того ж, правопорушником, як в суді першої інстанції так і в поданій ним апеляційній скарзі не заперечувалося той факт, що він відмовився від проходження огляду, у зв'язку із тим, що не мав часу на його проходження, оскільки поспішав.
Безпідставними, на думку апеляційного суду, є доводи апелянта про те, що працівниками поліції під час складання протоколу, порушено інструкції про порядок освідчення осіб, які керуються транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, з наданих суду матеріалів (відео) вбачається, що працівниками поліції у зв'язку із виявленням підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, останньому було роз'яснено та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я з метою встановлення такого стану. Тобто, вказану інструкцію поліцейським було дотримано, що спростовує вказані твердження апелянта про надумані ознаки сп'яніння.
Доводи апелянта про безпідставність зупинки, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке. З відеозапису встановлено, що підставою зупинки транспортного засобу стало - керування транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки, при цьому, ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки.
Разом з тим, слід зазначити, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан, зокрема наркотичного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема наркотичного сп'яніння.
Що стосується тверджень апелянта про те, що мало місце грубе порушення його законних прав та свобод, то вони є нікчемними та такими, які спростовуються матеріалами даної справи, зокрема відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, що здійснювали оформлення, згідно яких, апеляційним судом встановлено, що працівниками поліції у відповідності до вимог закону було роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, було роз'яснено процедуру огляду на стан наркотичного сп'яніння, суть правопорушення та наслідки відмови від проходження огляду.
Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Всі інші апеляційні доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи апеляційним судом правопорушник не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях останнього, як події, так і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя
Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній