10 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 1/0706-2024
провадження № 22вк/818/1/25
Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Пилипчук Н.П.
за участю секретаря - Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 26 вересня 2025 року в складі судді Мяснікова А.О.
Засобами поштового зв'язку 14 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет» звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 26 вересня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 26 вересня 2025 року його позовні вимоги до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» суму в розмірі 300 858,16 грн, що складається з 295 216,69 грн суми боргу, 4428,25 інфляційних втрат, 1213,22 грн 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України; здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 295 216,69 грн починаючи з 29.04.2024 до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР: 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків солідарно з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет»; роз'яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ОСОБА_1 суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» сплачений третейський збір у розмірі 4512,88 грн та витрати на правову допомогу на суму 40 000,00 грн.
Зазначило, що відповідач відмовляється виконувати рішення третейського суду у добровільному порядку, у зв'язку з чим виникає необхідність у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Просив видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 26 вересня 2025 року по справі № 1/0706-2024 по стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» суми в розмірі 300 858,16 грн, що складається з 295 216,69 грн - суми боргу, 4428,25 грн - інфляційних витрат, 1213,22 грн - 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦПК України; 4512,88 грн - сплачений позивачем третейський збір; 40 000,00 грн - витрати на правову допомогу; зазначити щодо здійснення нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 295 216,69 грн, починаючи з 29 квітня 2025 року до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків солідарно з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет»; роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ОСОБА_1 суми основного боргу, нарахування 3 % річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2025 року відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні,
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Схід-Агро» укладено кредитний договір № 12-06/2012/ГД-02/2012, за яким кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) позичальнику в розмірі 2 500 000,00 грн в строк з 24.12.2012 до 23.12.2013 на придбання засобів захисту рослин, паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, сільськогосподарської техніки, автотранспорту, запчастин на сільськогосподарську техніку та автотранспорту, виплату заробітної плати, податків та обов'язкових платежів, на поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 25% річних, на умовах, передбачених договором.
У пункті 10.1 договору викладене третейське застереження, яким передбачено, що сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядається Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська перспектива» у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду (а.с.8-10).
24 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 12-06/2012/ГД-02/2012-п, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Схід-Агро» в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору № 12-06/2012/ГД-02/2012 від 24.12.2012 та будь-якими додатковими угодами до нього, що укладені та/або будуть укладені у майбутньому, згідно якого кредитором було надано боржнику кредит у розмірі 2 500 000,00 грн в строк з 24.12.2012 до 23.12.2013 зі сплатою 25% річних. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником будь-якого збільшення зобов'язань боржника та кредитним договором і надає згоду на будь-яку зміни умов кредитного договору, в т.ч. які можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності та не потребує внесення додаткових змін до цього договору.
У пункті 6 цього договору передбачено третейське застереження, яким передбачено, що сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядається Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська перспектива» у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду (а.с.16-17).
26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Схід-Агро» укладено кредитний договір № 12-02/2013, за яким кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) позичальнику в розмірі 1 544 197,20 грн в строк з 26.06.2013 до 24.06.2016 на придбання комбайну Case 5130, в комплекте з жниваркою Case Flexible 7.6, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 20% річних, на умовах, передбачених договором.
У пункті 10.1 договору викладене третейське застереження, яким передбачено, що сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядається Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська перспектива» у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду (а.с.11-14).
26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 12-02/2013-п, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Схід-Агро» в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору № 12-02/2013 від 26.06.2013 та будь-якими додатковими угодами до нього, що укладені та/або будуть укладені у майбутньому, згідно якого кредитором було надано боржнику кредит у розмірі 1 544 197,20 грн в строк з 26.06.2013 до 24.06.2016 зі сплатою 20% річних. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником будь-якого збільшення зобов'язань боржника та кредитним договором і надає згоду на будь-яку зміни умов кредитного договору, в т.ч. які можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності та не потребує внесення додаткових змін до цього договору.
У пункті 6 цього договору передбачено третейське застереження, яким передбачено, що сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядається Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Слобожанська перспектива» у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду (а.с.15).
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 26 вересня 2025 року його позовні вимоги до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» суму в розмірі 300 858,16 грн, що складається з 295 216,69 грн суми боргу, 4428,25 інфляційних втрат, 1213,22 грн 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України; здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 295 216,69 грн починаючи з 29.04.2024 до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР: 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків солідарно з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет»; роз'яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ОСОБА_1 суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» сплачений третейський збір у розмірі 4512,88 грн та витрати на правову допомогу на суму 40 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейським судом.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про третейські суди» компетентний суд - це місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.
З наведених положень Закону України «Про третейські суди» вбачається, що, вирішуючи питання про визначення компетентного суду в розумінні цього Закону, необхідно керуватися загальними правилами визначення юрисдикції кожного конкретного спору, який був предметом розгляду в третейському суді, встановленими відповідними нормами процесуального законодавства.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.
За змістом частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.
Згідно із положеннями частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.
Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Зазначений правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).
Пунктом 11 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ТОВ «Дебет», як кредитор, звернулося до третейського суду з позовом до ОСОБА_1 , як поручителя за договорами поруки від 24.12.2012 та від 26.06.2013, що укладені на забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами, сторонами якого є юридичні особи.
Тобто, між ТОВ «Дебет» та ОСОБА_1 виник спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
За таких обставин вирішення спору, що виник між сторонами третейського розгляду належить до юрисдикції господарських судів, тому, з урахуванням пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України, справа про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду підлягає вирішенню господарським судом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 16 вересня 2021 року у справі № 803/140/20 (провадження № 61-11667ав21), від 28 липня 2022 року у справі № 803/53/21 (провадження № 61-1035ав22), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 876/59/20, від 08 квітня 2021 року у справі № 876/79/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 876/73/20 та від 09 червня 2021 року у справі № 876/29/21.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України суд роз'яснює заявнику про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду та наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись ст. ст. 256 ЦПК України
Закрити провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 26 вересня 2025 року в складі судді Мяснікова А.О. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет» про віднесення розгляду справи за його заявою до юрисдикції господарського суду.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебет» право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.П. Пилипчук