Справа № 727/7631/25
Провадження № 2/727/2002/25
08 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа-Гуцалюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Чернівці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго», в інтересах якого діє представник підприємства - Мадай Наталія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком, -
Позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в особі представника позивача Мадай Н.О., звернулись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого вказує, що позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у якому розташоване нежитлове приміщення №141 загальною площею 46,80 кв.м., власником якого є відповідач ОСОБА_1 .
Зазначає, що хоч вищевказане приміщення, яке належить відповідачу ОСОБА_1 , від'єднане від системи централізованого опалення, однак внутрішньобудинкові мережі опалення є складовою спільного майна будинку, а тому власник нежитлового приміщення, тобто відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний брати участь у витратах на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем.
Стверджує, що на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для здійснення розрахунків, а взаємовідносини між сторонами регулюються типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії, який має характер публічного договору приєднання відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та розміщений на офіційних веб-сайтах ЧМР та МКП «Чернівцітеплокомуненерго».
Зазначає, що умовами вищевказаного типового договору серед іншого передбачено й обов'язок споживача сплачувати вартість наданих послуг теплопостачання, у тому числі витрати на опалення місць загального користування, а також плату за абонентське обслуговування у розмірах, визначених законодавством.
Вказує, що відповідач у період з 01.11.2021 року по 31.05.2025 року не здійснював оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість за опалення місць загального користування у сумі 3649,74 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування у сумі 1115,26 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вказаний період становить 4919,15 грн.
Позивач зазначає, що на адресу відповідача направлялися повідомлення про наявність боргу та пропозиції врегулювати його в позасудовому порядку, однак відповідач на такі звернення не реагував, а заборгованість у добровільному порядку не сплатив.
Стверджує, що у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання у відповідача також утворилась заборгованість у виді інфляційних втрат у розмірі 125,36 грн., а також у виді трьох відсотків річних у розмірі 28,79 грн., що підлягають стягненню відповідно до ст. 625 ЦК України.
На основі викладеного, позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в інтересах якого діє представник підприємства - Мадай Н.О., просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування будинком в сумі 3649,74 грн.; стягнути на користь позивача з відповідача плату за абонентське обслуговування у розмірі 1115,26 грн.; стягнути на користь позивача з відповідача витрати від інфляційних процесів у розмірі 125,36 грн., а також три відсотки річних, що становлять 28,79 грн. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача на користь з позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.07.2025 року було відкрито спрощене провадження у справі №727/7631/25 (провадження №2/727/2002/25) за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового рзгляду на 24 липня 2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.10.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гончарука В.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком.
Представник позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» - Ринжук Г.М. в судове засідання призначене на 08 грудня 2025 року не з'явилась, однак згідно спрямованої нею до суду заяви просила суд розглянути справу у її відсутність; позов підтримала в повному обсязі. В попередньому судовому засіданні представник позивача вказала, що з 2021 року набрала чинності нова методика розподілу теплової енергії, відповідно до якої підприємством розпочато нарахування обов'язкових платежів за опалення місць загального користування. Зазначила, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку і користується всіма його приміщеннями загального користування, а тому зобов'язаний брати участь у витратах на їх опалення, незалежно від наявності чи відсутності індивідуального опалення в його приміщенні. Ствердила, що про те, що квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 були об'єднані та про те, що спірне приміщення є нежитловим підприємство не повідомляли, у зв'язку з чим нарахування здійснювалися відповідно до даних технічної документації. Зауважила, що під час розрахунків позивач не враховує кількість квадратних метрів, які припадають на добудову, натомість враховуються всі приміщення загальнобудинкового користування, відповідно до чинної методики та вимог закону. На основі викладеного просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Крім цього, згідно спрямованої до суду відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень представник позивача вказує, що всі співвласники, у тому числі власники квартир з індивідуальним (автономним) опаленням, зобов'язані брати участь у витратах на утримання спільного майна та опалення будинку пропорційно площі належних їм приміщень.
Зазначає, що нарахування заборгованості відповідачу здійснювалося позивачем відповідно до даних комерційного вузла обліку теплової енергії, який фіксує фактичний загальний обсяг теплової енергії, спожитої будівлею.
Вказує, що вищезазначений отриманий показник розподілявся між усіма співвласниками будинку з урахуванням площі кожного приміщення.
Стверджує, що обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, визначається як частка від загального споживання будівлі і пропорційно розподіляється на кожне приміщення.
На основі викладеного, представник позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» - Ринжук Г.М. просить суд задовольнити позов в повному обсязі. Крім цього, зазначає, що витрати на правничу допомогу відповідача в розмірі 10000,00 гривень не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності, а тому просить суд відмовити у їх стягненні або, принаймні, у випадку відмови у задоволенні позову, просить суд зменшити їх до розумного рівня.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гончарук В.В. в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді. Клопотань про відкладення судового засідання по справі від них до суду не надходило. У зв'язку із вищевикладеним суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу у їх відсутності. В попередньому судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та зазначив, що відповідач фактично не користується місцями загального користування у будинку, оскільки нежитлові приміщення, які йому належать, мають окремий вхід з вулиці та не виходять у внутрішні коридори чи інші спільні приміщення будинку. Зауважив, що вищевказані приміщення використовуються не самим відповідачем, а передані ним в оренду банківській установі, у зв'язку з чим він вважає, що даний спір належить до господарської юрисдикції. На основі викладеного просить суд відмовити у задоволенні вищевказаного позову МКП «Чернівцітеплокомуненерго».
Крім цього, згідно спрямованого представником відповідача відзиву на позов останній вказує, що оскільки вищевказане приміщення, яке належить відповідачу, відключене від системи централізованого опалення, то фактичного споживання теплової енергії відповідачем не здійснюється.
Представник відповідача стверджує, що в будинку АДРЕСА_1 ,відсутні опалювальні прилади в місцях загального користування, а тому підстав для нарахування плати за опалення місць загального користування, на його думку, немає.
Вказує, що позивач не довів факту надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та не подав доказів приєднання відповідача до індивідуального договору.
Зазначає, що надані позивачем розрахунки заборгованості не містять даних про фактичні обсяги споживання тепла будинком та не підтверджують, яким чином визначено частку заборгованості відповідача.
Стверджує, що належне відповідачу приміщення має окремий фасадний вхід і не використовує внутрішні коридори чи інші приміщення загального користування, тому твердження представника позивача про обов'язок сплачувати кошти за їх опалення є безпідставним.
Вважає, що плата за абонентське обслуговування є похідною від факту отримання послуги, а тому оскільки послуга з опалення міць загального користування відповідачу не надається, то й вимоги про стягнення з останнього абонплати, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, не має, на його думку, правових підстав.
На основі викладеного, представник відповідача просить судвідмовити у задоволенні позову МКП «Чернівцітеплокомуненерго»повністю, а також стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, а також надані сторонами процесуальні документи, прийшов до висновку, що позов МКП «Чернівцітеплокомуненерго» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належать на праві власності нежитлові приміщення (магазин промислових товарів) І, ІІ, 140-1, 140-11, загальною площею 256,10 кв.м.,що підтверджується копією Договору купівлі-продажу серії НРМ 273137 - НРМ 273138 від 19.08.2021 року, який зареєстрований приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Світличною О.В. за номером 6999 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.04.2025 року (а.с.10-18, 39).
При цьому, вищевказане нежитлове приміщення (магазин промислових товарів) І, ІІ, 140-1, 140-11, загальною площею 256,10 кв.м., що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , складається в тому числі й з спірного нежитлового приміщення №141 загальною площею 46,80 кв.м., яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується план-схемою приміщень в будинку АДРЕСА_1 (а.с.112-114), Актами обстеження МКП «Чернівцітеплокомуненерго» від 20.05.2025 року (а.с.8) та від 10.07.2024 року (а.с.7), а також не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
Зазначене також підтверджується долученою представником відповідача технічною документацією вищевказаних нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 (а.с.97-101).
Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч. 6 ст. 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вбачається, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Положеннями частини першої статті 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень ст. 10 цього Закону.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №529/613/17-ц.
Відповідно до абз. 1,2 ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов'язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Публічний договір про надання послуг з постачання теплової енергії 01.10.2021 року був розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті позивача Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/.
При цьому, відповідачем та його представником не було надано доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване житлове приміщення відповідачів, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином, враховуючи, що співвласники квартир в будинку АДРЕСА_1 не обрали модель організації договірних відносин щодо надання послуги з постачання теплової енергії, то відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з 01.11.2021 між позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачем ОСОБА_1 фактично було укладено типовий індивідуальний договір на надання послуг з постачання теплової енергії (а.с.28-32).
При цьому, позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго», на виконання умов вищевказаного Договору, було надано послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком, у зв'язку із чим відповідачеві ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків за вищевказану надану позивачем послугу (а.с.9).
При цьому, щодо посилання представника відповідача на те, що в будинку АДРЕСА_1 відсутні прилади для опалення будинку, суд зазначає наступне.
Підтримання температури вище 0°С у загальних та технічних приміщеннях будинку, особливо в зимовий період, є необхідним для забезпечення належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому розташовані нежитлові приміщення відповідача. Це також стосується інженерних споруд, систем водопостачання та каналізації, з метою запобігання їх промерзанню та руйнуванню конструкцій будинку через різкі температурні зміни.
Температурний режим у таких приміщеннях підтримується за рахунок тепловтрат трубопроводів розподільчої системи, розташованих у підвальному приміщенні будинку. Нормативно-правові акти, які регулюють відповідні правовідносини, не передбачають звільнення споживачів від обов'язку сплачувати за теплову енергію, витрачену на опалення місць загального користування, навіть у разі відсутності окремих опалювальних приладів. Адже система опалення включає не лише опалювальні прилади, а й трубопроводи та арматуру.
Таким чином, відсутність приладів опалення у під'їздах багатоквартирного будинку не свідчить про відсутність системи опалення у місцях загального користування.
До аналогічного правового висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 20 листопада 2019 року по справі №357/4664/15-ц.
При цьому, якщо проєктом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п.11, розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року).
Таким чином, суд вважає хибним вищевказане посилання представника відповідача на те, що в будинку АДРЕСА_1 відсутні прилади для опалення будинку, виходячи з того, що відсутність зазначених приладів не звільняє відповідача від обов'язку оплати послуг з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень.
При цьому, суд зауважує, що послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком надаються споживачам незалежно від факту підключення останніх до централізованого опалення.
Брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема й місць загального користування, являється обов'язком кожного зі співвласника будинку.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18.
Враховуючи вищевикладене, на думку суду, твердження представника відповідача про те, що нежитлове приміщення, яке належить відповідачу ОСОБА_1 , не підключене до централізованого опалення, не має значення та не спростовує факт наявності у відповідачів заборгованості за вказані послуги з теплопостачання місць загального користування будинку.
При цьому, твердження представника відповідача про наявність окремого фасадного входу та не користування відповідачем місцями загального користування не усуває останнього від обов'язку брати участь у сплаті загальнобудинкових витрат, оскільки такий обов'язок виникає у відповідача з факту володіння часткою у спільному майні багатоквартирного будинку, а не з обсягу фактичного користування спільними приміщеннями.
До подібних висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 20.11.2019 у справі №357/4664/16-ц.
При цьому, підтримання належного стану будинку, включаючи догляд за комунікаціями, не входить до повноважень позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго». Це завдання належить до компетенції надавача послуг з управління багатоквартирним будинком.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в передбаченому законом порядку, було укладено з відповідачем ОСОБА_1 вищевказаний типовий індивідуальний договір на надання послуг з постачання теплової енергії (а.с.28-32) та відповідно надавались відповідачу послуги з теплопостачання місць загального користування будинку.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго» належним чином не виконав, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість за надані позивачем послуги за опалення місць загального користування будинком за період з 01.11.2021 року по 31.05.2025 рокув сумі 3649,74 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.05.2025 рокув розмірі 1115,26 грн., що підтверджується спрямованим до суду представником позивача розрахунками заборгованості за послуги з постачання теплової енергії (а.с.24, 25).
При цьому, самим відповідачем ОСОБА_1 та його представникомне заперечувався факт встановлення позивачем та, відповідно, наявності на його будинку лічильника, який також потребує відповідного обслуговування.
Також, судом не береться до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем неправильно розраховано заборгованість відповідача за надані йому послуги з теплопостачання, оскільки доказів вищезазначених обставин відповідачем та його представником суду надано так і не було.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок надати належні та допустимі докази для підтвердження наявності та розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Водночас відповідач зобов'язаний довести відсутність у нього обов'язку сплачувати зазначену заборгованість.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21.
При цьому, позивачем здійснювався розрахунок заборгованості відповідача з урахуванням площі приміщення, поверховості, об'єму споживання теплової енергії, коефіцієнту та тарифу, що підтверджується наданими представником позивача суду розрахунками (а.с.75-77).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищевказані розрахунки заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та з абонентського обслуговування не були спростовані відповідачем та його представником належними та допустимими доказами, а отже являються вірними.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» вищевказана заборгованість за надані позивачем послуги за опалення місць загального користування будинком за період з 01.11.2021 року по 31.05.2025 рокув розмірі 3649,74 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.05.2025 рокув розмірі 1115,26 грн.
Крім цього, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати від інфляційних процесів у розмірі 125,36 грн., а також три відсотки річних, що становлять 28,79 грн.
При цьому, посилання представника відповідача на те, що зазначений спір не підсудний Шевченківському районному суду м. Чернівці, оскільки належить до юрисдикції господарського суду, не береться судом до уваги, оскільки зазначене питання вже було предметом розгляду суду та ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.10.2025 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гончарука В.В. про закриття провадження у даній цивільній справі з підстав неналежної предметної юрисдикції даного спору (а.с.106-107).
Так, згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком- є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Відносно клопотання представника відповідача про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., то суд зазначає, що такі витрати, враховуючи задоволення судом позову МКП «Чернівцітеплокомуненерго», на підставі ст. 141 ЦПК України, з позивача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.19, 20 Закону України «Про теплопостачання», ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст.714 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-284, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго», в інтересах якого діє представник підприємства - Мадай Наталія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування будинком за період часу з 01.11.2021 року по 31.05.2025 року в сумі 3649,74 (три тисячі шістсот сорок дев'ять) гривень (сімдесят чотири) копійки (р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код ЄДРПОУ 34519280).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» плату за абонентське обслуговування за період часу з 01.11.2021 року по 31.05.2025 року в розмірі 1115,26 (одна тисяча сто п'ятнадцять) гривень (двадцять шість) копійок (р/р НОМЕР_4 в АТ «ПриватБанк» м. Чернівці, МФО 356334, код ЄДРПОУ 34519280).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» понесені позивачем витрати від інфляційних процесів у розмірі 125,36 (сто двадцять п'ять) гривень (тридцять шість) копійок, а також три відсотки річних у розмірі 28,79 (двадцять вісім) гривень (сімдесят дев'ять) копійок (р/р НОМЕР_5 в філії Чернівецькому облуправлінні АТ «Ощадбанк» м. Чернівці, МФО 356334, код ЄДРПОУ 34519280).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні (сорок) копійок (р/р НОМЕР_5 в філії Чернівецькому облуправлінні АТ «Ощадбанк» м. Чернівці, МФО 356334, код ЄДРПОУ 34519280).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 12 грудня 2025 року.