Справа № 638/21825/25
Провадження № 1-кп/638/2245/25
11 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду кримінальне провадження №12025220000000098 від 24.01.2025 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Китайгород Іллінецького району, Вінницької області, студента першого курсу Вінницького національного технічного університету, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.361-1 КК України,
встановив:
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше червня 2024 року, більш точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи свій власний персональний комп'ютер Acer модель Nitro V15 (N23Q22) серійний номер NHQSHEU00H4470E3387600, за допомогою профілю ІНФОРМАЦІЯ_2 створеним ним у додатку «Telegram», який використовується мобільними пристроями та комп'ютерами та дозволяє користувачам надсилати текстові, голосові та відео повідомлення, ділитися файлами будь-якого типу, здійснювати аудіо- та відео дзвінки, зареєстрованому на власний номер мобільний телефону НОМЕР_1 , отримав від невстановленої судовим розглядом особи на ім'я « ОСОБА_7 » (матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження) у додатку «Telegram» електронні файли з назвами: «125561009.exe», «2023379685.ехе», «688171082.ехе», «2027690098.ехе», «51511625.ехе», «7412229370.ехе», «7248711812.ехе», «7091059143.ехе», «7004121485.ехе», «5042929012.ехе», які містять в собі шкідливе програмне забезпечення.
У подальшому ОСОБА_4 , будучи особою яка володіє відповідними навичками роботи з електронно-обчислювальними машинами (комп'ютерами), обізнаним та маючи навички у сфері роботи з комп'ютерним програмним забезпеченням та мережею Інтернет отримав пропозицію від невстановленої судовим розглядом особи на ім'я « ОСОБА_7 » (матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження) за грошову винагороду здійснити розповсюдження вищевказаних файлів які містять в собі шкідливе програмне забезпечення за допомогою реєстрації та подальшого їх завантаження у відкритий бот у додатку «Telegram».
Надалі, ОСОБА_4 прийняв пропозицію невстановленої судовим розглядом особи на ім'я « ОСОБА_7 » (матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження) та таким чином погодився на вчинення злочину у складі групи осіб за попередньою змовою. Усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, переслідуючи корисливий умисел направлений на отримання грошових коштів за виконану роботу, перебуваючи за місцем фактичного проживання, використовуючи свій власний персональний комп'ютер Acer модель Nitro V15 (N23Q22) серійний номер NHQSHEU00H4470E3387600, та профіль ОСОБА_8 створений ним у додатку «Telegram» зареєстрованому на власний мобільний номер телефону НОМЕР_1 , будучи обізнаним в принципах роботи комп'ютерних систем та роботи шкідливого програмного забезпечення створив у додатку «Telegram» відкритий бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в який завантажив отриманні від невстановленої судовим розглядом особи на ім'я « ОСОБА_7 » (матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження) у додатку «Telegram» електронні файли, які відповідно до висновку експертів № 123/1-3/25 за результатами проведення судової комісійної комп'ютерно-технічної експертизи від 31.03.2025 ідентифікуються антивірусним програмним забезпеченням, як шкідливі програмні засоби.
Після чого, ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, а також маючи на меті розповсюдження вищевказаних файлів якомога більшій кількості осіб, останній здійснив рекламування в мережі Інтернет на різноманітних сайтах та каналах у додатку «Telegram» відкритого боту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в якому містяться вищевказані файли які є нібито програмним забезпеченням для майнінгу (заробітку крипто валюти).
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 , громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шукаючи на просторах Інтернету та додатку «Telegram» програмне забезпечення для майнінгу знайшов у додатку «Telegram» відкритий бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у якому віднайшов файли під назвами: «125561009.exe», «2023379685.ехе», «688171082.ехе», «2027690098.ехе», «51511625.ехе», «7412229370.ехе», «7248711812.ехе», «7091059143.ехе», «7004121485.ехе», «5042929012.ехе» та будучи впевненим в тому, що останні спеціально створені для майнінгу 17.02.2025 використовуючи свій власний ноутбук TM «Lenovo IdeaPad S210 Touch», Model Name: 20257, S/N: UB02360943 P/N: 59391971, ім'я пристрою: WIN-634LTE1BV0B завантажив собі, що призвело до ненормалізованої роботи ноутбуку. Відповідно до висновка експерта № 10415 за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи вказані файли є програмними засобами, які ідентифікуються антивірусними програмами, як шкідливе програмне забезпеченням.
В результаті чого, ОСОБА_4 за розповсюдження шкідливих програмних засобів у відкритому боті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » додатку «Telegram» отримав від невстановленої судовим розглядом особи на ім'я « ОСОБА_7 » (матеріали стосовно якої виділенні в окреме провадження) грошову винагороду у невстановленій сумі у вигляді крипто-валюти Ravencoin (RVN).
Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою особою вчинив розповсюдження шкідливих програмних засобів призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних систем.
03 листопада 2025 року між прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025220000000098, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.01.2025 року та ОСОБА_4 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.361-1 КК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях, щиро покаявся у скоєному правопорушенні, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надав викриваючі показання відносно себе.
З урахуванням обставин кримінального провадження, повного визнання винуватості, активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення, щирого каяття, що виразилося у наданні правдивих свідчень стосовно себе, та з урахуванням особистих даних обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.361-1 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 104, 76 КК України.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст.470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_4 у проведенні кримінального провадження, характер і тяжкість обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.361-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. У скоєному щиро покаявся.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду.
Законний представник також не заперечувала проти затвердження угоди.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 , розповсюджував шкідливі програмні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних систем, вчинене за попередньою змовою групою осіб , а тому його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.361-1 КК України.
Дослідженими в судовому засіданні даними про особу ОСОБА_4 , що він раніше не судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває; у КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» на стаціонарному лікуванні не перебував, за психіатричною допомогою не звертався, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що скоєний ним злочин у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому, щире каяття ОСОБА_4 та активне сприяння досудовому розслідуванню визнаються обставинами, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, а тому суд, вважає можливим призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст.361-1 КК України із застосуванням ст. ст.75,76,104 КК України.
Частини 1-3 ст. 104 КК України встановлюють, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду від 03 листопада 2025 року, укладену між прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.361-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 03 листопада 2025 року покарання у виді 3 (трьох) позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: мобільний телефон Redmі 10C у корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з наявними у ньому сім-картками операторів зв'язку НОМЕР_4 та НОМЕР_1 ; ноутбук Acer Nitro V15 model:N23Q22, S/N: NHQSHEU00HHH70E3387600 в корпусі чорного кольору - повернути ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 93 297 (дев'яноста три тисячі двісті дев'яносто сім гривень) 60 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: