Справа № 349/1566/25
Провадження № 2/349/808/25
іменем України
11 грудня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Букачівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернулася до суду з позовом до Букачівської селищної ради, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), як спадкоємцем за законом.
Позов обгрунтований тим, що у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідного брата ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно - земельну частку (пай), розміром 29,31 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Дністер» та знаходиться на території Букачівської селищної ради Івано-Франківської області.
Зазначає, що вказану земельну частку (пай) її брат ОСОБА_2 успадкував після смерті їхньої матері ОСОБА_3 , однак не оформив свої спадкові права на нерухоме майно.
Позивачка є єдиним спадкоємцем, який має право на спадкування за законом у другу чергу. Спадщину прийняла, однак через втрату земельного сертифікату не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом.
Відповідач заперечень проти позову не подав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області 13 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання.
Позивачка ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явилася, її представник адвокат Микитчин П.С. просив справу розглядати за їхньої відсутності, про що зазначив у позовній заяві.
Букачівська селищна рада Івано-Франківської області подала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в підготовче засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи
За змістом частин 3 та 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши письмові докази в підготовчому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на таке.
Згідно копії книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Рогатинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай) в розмірі 29,31 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Дністер», що в с. Козарі Рогатинського району Івано-Франківської області та отримала сертифікат серії РН №307494, відповідно до розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 12 лютого 2001 року № 11.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Козарівською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області 19 лютого 2004 року.
Згідно копії довідки, виданої виконавчим комітетом Букачівської селищнної ради Івано-Франківської області 27 травня 2025 року № 123, заповіт ОСОБА_3 у виконавчому комітеті Козарівської сільської ради не посвідчувався. На день смерті вона проживала разом із сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00051613283 від 05 червня 2025 року, де в графі «Відомості про матір» записано ОСОБА_3 .
Встановлено, що спадкоємець за законом ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки він постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00051613049 від 05 червня 2025 року.
Згідно копії довідки, виданої виконавчим комітетом Букачівської селищної ради Івано-Франківської області 27 травня 2025 року №122, заповіт ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Козарівської сільської ради не посвідчувався. На день смерті він проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження спадкодавця ОСОБА_2 № 00051613283 від 05 червня 2025 року, де в графі «Відомості про матір» записано ОСОБА_3 . Копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 , повторно виданого Козарівською сільською радою 07 липня 1972 року, де в графі мати зазначено ОСОБА_3 . Копією свідоцтва про одруження позивачки серії НОМЕР_3 , виданого 19 січня 1980 року Козарівською сільською радою, у зв'язку з чим вона змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2025 року, яке набрало законної сили 05 вересня 2025 року, позивачці ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю чотири місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови державного нотаріуса Рогатинської державної нотаріальної контори Андрейків Т.В. від 30 жовтня 2025 року № 1135/02-31, спадкоємцем належного ОСОБА_2 майна є його сестра ОСОБА_1 . Цією ж постановою позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України 1990 року кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
У частині другій статті 23 цього Кодексу визначено, що державний акт
на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.До державного акта додається список цих громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі
(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 вказаного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай, виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року
№ 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно з пунктом 2 цього Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Таким чином, право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов:
1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц , від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17, від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 , від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19, від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18, від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 .
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 за життя була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, тобто вона набула право на земельну частку (пай) у колективній власності ВАТ «Дністер» і це право входить до складу спадщини.
Згідно п.г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).
Статтею 12621 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спадкодавець ОСОБА_2 набувправо на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності ВАТ «Дністер», а спадкоємець за законом у другу чергу ОСОБА_1 прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у зв'язку з відсутністю документа, що засвідчує право власності, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.
Керуючись ст. ст.200, 206, 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Букачівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну частку (пай), в розмірі 29,31 умовних кадастрових гектарів у землі,яка перебувала у колективній власності ВАТ «Дністер» та знаходиться на території Букачівської селищної ради Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Букачівська селищна рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Букачівці, вул. Чорновола,26, код ЄДРПОУ 04354781.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя Р.Г. Могила