Справа № 463/9699/25
Провадження № 2/349/816/25
іменем України
11 грудня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача
В жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), інтереси якого представляє адвокат Усенко М.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 вересня 2022 року між ТОВ « Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання ним одноразовим ідентифікатором договір про споживчий кредит №5374566, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком кредитування 100 днів, з 14 вересня 2022 року по 23 грудня 2022 року, зі сплатою відсотків у розмірі 1,00 % в день, яка застосовується протягом пільгового періоду, який складає 10 днів. В подальшому відсоткова ставка у розмірі 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним.
30 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» таТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 89-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором № 5374566 від 14 вересня 2022 року, боржником в якому виступає ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №89-МЛ від 30 січня 2023 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 39 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28 000,00 грн - заборгованість за відсотками, 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
12 листопада 2025 року з Личаківського районного суду м. Львова на підставі ст. 31 ЦПК України на розгляд Рогатинського районного суду Івано-Франківської області надійшла вказана цивільна справа.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача адвокат Усенко М.І. не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, про що зазначив в клопотанні .
02 грудня 2025 року судом зареєстровано клопотання відповідача ОСОБА_1 про часткове визнання позову. Зокрема він погоджується із заборгованістю за тілом кредиту, тому в цій частині позов визнає повністю. Однак, просив відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, оскільки є військовослужбовцем, тому на нього поширюються норми ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Просив також розгляд справи проводити за його відсутності.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи
14 вересня 2022 року між ТОВ «Мілоан»та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 5374566 ( далі - Договір ) (а.с. 21-31)
ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) R31743.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений і інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору ( Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).
Сума кредиту становить 10 000,00 грн (п. 1.2. Договору).
Строк кредитування - 100 днів, з 14 вересня 2022 року до 23 грудня 2022 року та складається із пільгового та поточного періодів (п. 1.3., п. 1.4. Договору).
Пільговий період складає 10 днів, з 14 вересня 2022 року по 24 вересня 2022 року (п.1.3.1. Договору).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 23 грудня 2022 року (п.1.3.2. Договору)
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду ( п.1.5.2. Договору).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27 000,00 грн, які нараховуються за процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду ( п.1.5.3. Договору).
Комісія за надання кредиту 1 000,00 грн (п. 1.5.1. Договору).
14 вересня 2022 року кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн перераховані на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення 82613583 від 14 вересня 2022 року (а.с. 38).
30 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Фінансова компанія « Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 89-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія « Кредит-Фінанс » набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5374566 від 14 вересня 2022 року, боржником в якому виступає ОСОБА_1 (а.с. 42-58).
Відповідно до копії Витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 789-МЛ від 30 січня 2023 року, за боржником ОСОБА_1 рахувалася заборгованість за кредитним договором № 5374566 від 14 вересня 2022 року на загальну суму 39 000,00 грн, яка складалася з: 10 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 28 000,00 грн - заборгованості за відсотками та 1 000,00 грн - заборгованості за комісією ( а.с. 59).
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідача невиконаних зобов'язань.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором. Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Пунктом 1.1. договору відступлення прав вимоги №89-МЛ від 30 січня 2023 року встановлено, що за цим договором кредитор ( ТОВ «Мілоан» ) передає новому кредитору (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Отже відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №89-МЛ від 30 січня 2023 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 39 000,00 грн за договором № 537 4566 від 14 вересня 2022 року.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Оскільки взяті на себе зобов'язання за договором про споживчий кредит№ 537 4566 від 14 вересня 2022 року позичальник ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у сумі 10 000,00 грн.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 цього Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) Закон не передбачає. Крім того, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.
З долучених відповідачем документів встановлено, що він з 24 червня 2020 року по по цей час перебуває на військовій службі за контрактом та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій ( а.с. 97-102).
Таким чином, у період виконання умов кредитного договору, а також станом на цей час відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», та з врахуванням особливого характеру військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, суд дійшов висновку, що у відповідача ОСОБА_1 не має обов'язку щодо сплати відсотків за користування кредитом.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 28 000,00 грн заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1 000,00 грн, то суд зазначає, що згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати комісії теж не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього комісії в сумі 1 000,00 грн.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал » заборгованості за договором про споживчий кредит № 5374566 від 14 вересня 2022 року в розмірі 11 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №20410 від 01 вересня 2025 року.
Позовні вимоги задоволено на 28,21 % ( 11 000,00 грн х 100% :39 000,00 грн ).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 683,36 грн судового збору ( 2 422,40 грн х 28,21 % : 100 %).
Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт надання послуг правової (правничої) допомоги №Д/3489 від 20 серпня 2025 року, детальний опис наданих правничих послуг від 20 серпня 2025 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката складає 8 000,00 грн.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, визначаючи суми судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21).
Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності витрат, які пов'язані з правничою допомогою адвоката, суд оцінює їх в сумі 3 000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню846,30 грн судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, які розраховано в такий спосіб: 3 000,00 грн х 28,21 % : 100 %.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5374566 від 14 вересня 2022 року, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, за комісією в розмірі 1 000,00 грн, всього на загальну суму 11 000,00 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 1 529,66 грн, які складаються із 683,36 грн судового збору та 846,30 грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корп. №28 м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
Суддя Р.Г. Могила