Справа №345/6363/25
Провадження № 2/345/2986/2025
28.11.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Юрчака Л.Б.
секретаря - Пилипів Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Жовніра Миколи Йосифовича до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, -
адвокат Жовнір М.Й. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових правна земельну ділянку, площею 0,15 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі «Кадобець» в с. Слодібка Калуського району Івано-Франківської області.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина, що включає земельну ділянку площею 0,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Кадобець» с. Слобідка. Спадкодавцем було розпочато процедуру приватизації цієї земельної ділянки, що підтверджується матеріалами справи та архівними документами, однак через її смерть приватизацію не було завершено, державний акт не отримано і право власності не зареєстровано. Заповіт від 05 вересня 1992 року, який не змінювався і не скасовувався, передбачає перехід всього майна, у тому числі прав, пов'язаних з приватизацією землі, до позивача. Позивач прийняла спадщину належним чином, що підтверджується наявними доказами. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку через відсутність правовстановлюючих документів спадкодавця, у зв'язку з чим позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права в позасудовому порядку. Відповідно до положень ЦК України, ЗК України, правових висновків Верховного Суду та роз'яснень судової практики, до складу спадщини входить і право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, розпочатої спадкодавцем за життя. Тому позивач має право вимагати судового визнання права на завершення приватизації та подальшу державну реєстрацію речових прав на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.11.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.11.2025 р. підготовче провадження по цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_3 не з'явилися, однак представник позивача - адвокат Жовнір М.Й. подав заяву в якій просив розглядати справу у його та позивача відсутності та винести рішення на підставі наданих доказів, позовні вимоги підтримує та просить суд задоволити їх у повному обсязі.
У судове засідання представник Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області також не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без їхньої участі та покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 05.05.2000 року, яке видане Перевозецькою сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 14 від 02.06.2003 року.
Останнє місце проживання померлої було: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 195 від 30.03.2001 року, яка видана виконкомом Перевозецької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області та довідкою №177 від 07.10.2025 року, яка видана Перевозецьким старостинським округом Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської.
Спадкодавець ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила заповіт, посвідчений 05 вересня 1992 року секретарем виконавчого комітету Перевозецької сільської ради Калуського району Капустяк С.В. та який зареєстрований в реєстрі за № 14, що підтверджується довідкою, яка видана Перевозецьким старостинським округом Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської. Заповіт не змінювався та не відмінявся.
Згідно вищезазначеного заповіту, спадкодавець ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно, яке належало їй на день смерті і на яке вона за законом має право, заповіла позивачу - ОСОБА_1 .
Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина на наступне спадкове майно, а саме: на 1/2 частини житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку, площею 0,15 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Слобідка в урочищі «Кадобець» Перевозецького старостинського округу Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (відповідно до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) - ділянка під № 35).
На частини житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позивачці видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Зазначене підтверджується довідкою від 07.10.2025 року за № 177, яка видана Перевозецьким старостинським округом Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області. Відомості щодо видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території с. Слобідка Перевозецького старостинського округу Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, на ім'я ОСОБА_2 , відсутні.
Відповідно до інформації № 29-9-0.331-4952/0/2-25 від 09.10.2025 року, наданої відділом № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Перевозецькій сільській раді, записи щодо реєстрації права власності на землю, а також відомості щодо видачі сертифікату щодо видачі по Перевозецькій сільській раді сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 , відсутні.
Відповідно до архівного витягу з рішення одинадцятої сесії третього демократичного скликання Перевозецької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 06 квітня 2000 року «Про хід земельної реформи на території ради», спадкодавцю ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка (пай) в с. Слобідка Калуського району Івано-Франківської області.
В установленому законом порядку, спосіб та строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, позивач звернулася до державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копією заяви та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.08.2025 року, № витягу: 82287050.
Однак, постановою від 28 жовтня 2025 року в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального Федина А.М., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 0,15 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в с. Слобідка в урочищі «Кадобець» Калуського району Івано-Франківської області (відповідно до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) - ділянка № НОМЕР_2 ) у зв'язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_1 не пред'явила документів, які б підтверджували право спадкодавця на вказану земельну ділянку, а за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація про реєстрацію права власності відсутня та рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
В силу ст. 80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.
Згідно ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України,набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України,безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 118 ЗК України, процедура приватизації розпочинається після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.
Згідно до ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.
Пунктом 4 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року N 666/94 було встановлено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.
Згідно пункту 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95, у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст.ст. 1216-2018 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Позивач, як спадкоємець за заповітом, відповідно до ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті спадкоємця ОСОБА_2 , вступивши в управління спадковим майном та проживаючи спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до приписів частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Також, встановлено, що позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову у видачі даного документа у звязку із відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку.
Положеннями ст. 152 ЗК України, передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.
Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Згідно зі статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв'язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.
Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.
Таким чином, за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , було розпочато процедуру приватизації земельної ділянкиплощею 0,15 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі «Кадобець» в с.Слодібка Калуського району Івано-Франківської області. Однак спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і не завершивши процедуру приватизації зазначеної земельної ділянки. Через фактично не завершення процедури приватизації, ОСОБА_2 життя не було отримано державний акт, а тому за позивачем в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім'я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов'язаних з державною реєстрацією земельних ділянок.
На підставі наведеного ст.1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст.206,258-259,263-265 ЦПК Українисуд,-
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Жовніра Миколи Йосифовича до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом - задоволити.
Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових правна земельну ділянку, площею 0,15 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі «Кадобець» в с. Слодібка Калуського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2025.
Головуючий: