Справа № 342/1116/25
Провадження № 2/342/843/2025
10 грудня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: стягувати з відповідача на її корись аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, від дня пред'явлення позову і до закінчення нею навчання, але не пізніше досягнення 23-х річного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками позивачки є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Рішенням Городенківського районного суду від 01.04.2015 шлюб між її батьками розірвано. Батько ставив вимогу про визначення її місця проживання з ним, про те суд відмовив в позові в цій частині, зазначивши у рішенні, що її інтересам відповідатиме проживання з мамою ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 мам позивачки ОСОБА_3 померла. З того часу позивачка проживає у своєї бабусі по материнській лінії ОСОБА_4 . За рішенням Городенківського районного суду батько сплачував аліменти на її утримання до досягнення повноліття. З 01.09.2025 для здобуття вищої освіти позивачка вступила на педагогічний факультет Карпатського національного університету ім..В.Стефаника на денну форму навчання. Здобуття освіти зумовило у позивачки цілий ряд витрат: на придбання навчально-методичної літератури, продуктів харчування, одягу та взуття, мобільного зв'язку та інтернету. Позивачка також оплачує проїзд до місця та з місця навчання. Проживання у гуртожитку. Оскільки багато матеріалу студентам дають для самостійного опрацювання, деякі заняття проводять дистанційно, тому виникла необхідність придбати ноутбук для навчання. Батько ОСОБА_5 фізично здоровий, матеріально забезпечений, має постійне місце роботи в Городенкіському відділенні МХП «Перспектив». Отже, у зв'язку із здобуттям освіти, позивачка потребує матеріальної допомоги батька, який має стабільний заробіток, а тому утримання дитини на період навчання є цілком прийнятним та посильним для нього.
Сторони у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку.
Позивачка в позовній заяві просить судовий розгляд справи проводити без її участі на підставі поданих нею доказів.
Відповідач, через канцелярію суду, 10.12.2025 подав заяву в якій просить суд розгляд справи № 342/1116/25 проводити у його відсутності. Позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.
Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06.08.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області доводиться, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2015 року по справі № 342/205/15-ц (провадження 2/342/186/2015) розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 лютого 2007 виконкомом Вікнянської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 3. Даним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме відмовлено в частині позовної вимоги про залишення дитини на проживанні з ним. Рішення набрало законної сили 14.04.2015.
Мама позивачки, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 35 років в с.Вікно Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 200, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Позивач, дочка відповідача, ОСОБА_7 досягла повноліття. Вона навчається Педагогічному факультеті Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на освітньому рівні «бакалавр» на 1-му році навчання за спеціальністю А3 Початкова освіта (освітня програма «Початкова освіта») на денній бюджетній формі здобуття освіти. Передбачуваний термін закінчення навчання 30.06.2029, що підтверджується довідкою № 06/04-05-144 виданою 29.09.2025 деканом Педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як слідує з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батькiв утримувати повнолiтнiх дочку, сина, якi продовжують навчатися пiсля досягнення повнолiття (незалежно вiд форми навчання), виникає за обов'язкової сукупностi таких юридичних фактiв: досягнення дочкою, сином вiку, який перевищує 18, але є меншим 23 рокiв; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матерiальнiй допомозi; наявнiсть у батькiв можливостi надавати таку допомогу.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов'язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Із поданої відповідачем заяви 10.12.2025 вбачається що відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина має отримати освіту, направлену на її загальний культурний розвиток і завдячуючи якій дитина могла б, виходячи із рівності можливостей, розвивати свої здібності і особисте судження, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності та стати корисним членом суспільства.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кого покладена відповідальність за її освіту та навчання; така відповідальність у першу чергу покладена на її батьків.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції, передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Беручи до уваги засаду рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, визначену ч. 1 ст. 141 СК України, відповідно до вимог абзацу 2 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , навчається у вищому навчальному закладі денної форми навчання, що призводить до неможливості студента офіційно працювати та отримувати доходи.
Отже, повнолітня ОСОБА_1 об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від батька.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище повнолітньої дочки, яка навчається на денній формі навчання, безспірно потребує матеріальної допомоги, стан здоров'я, особу відповідача який є працездатним, а також і те, що мама позивачки померла ще в 2022 році.
На підставі вищенаведеного, враховуючи обставини, визначені ст. 182 СК України, роз'яснення, що містяться у п.17, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", думку відповідача, який позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягувати з відповідача щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка продовжує навчання і проводити до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Відповідно до ч.1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Оскільки позивачка звернулася до суду 11.11.2025, тому аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 182, 184, 198-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 19, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка продовжує навчання, щомісячно аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 11.11.2025 і проводити до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: Гайдич Р. М.