Справа № 195/1496/25
Провадження № 2/195/594/25
05.12.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі судового засідання - Левкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представник - Лебідь Каріна Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина.
Короткий зміст позовної заяви.
представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗПОЗИКА») - Лебіль К.В. звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ЄДРПОУ: 41084239, заборгованість за Договором № 445024-КС-001 про надання кредиту від 21.01.2022 року, що становить 22505,80 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8612,50 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13177,86 грн; суми прострочених платежів за комісією - 715,44 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.01.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21.01.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту.
21.01.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-8116, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 21.01.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності , а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,08516667 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 445024- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 445024-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 445024-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 445024-КС-001 на загальну суму 3705,94 грн.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 04.09.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 445024-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 22 505,80 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 612,50 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 177,86 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 715,44 грн.
21.01.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-8116, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Представником позивача ТОВ «БІЗПОЗИКА» Клименко Т.В., у відповіді на відзив було заявлено клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місцем проживання (перебування), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з датою вручення 07.10.2025 року та підписом одержувача.
Представник відповідача - адвокат Мунтян Т.І. подав відзив на позов слідуючого змісту: з позовної заяви вбачається що 21 січня 2022 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 підписали Кредитний договір №445024-кс-001 укладено договір позики у формі електронного документу. Пунктом 1 договору позики передбачено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджених умовах договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Позивач не надав належних доказів отримання кредитних коштів за договором, укладеним та в заяві відсутні відомості, що ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту. 21.01.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою,грошові перекази відповідач не отримував.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що між кредитором відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 ЦК України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, договору). Проте, позивачем , не надано копій первинних банківських документів на перерахування коштів за договором позики на картковий рахунок. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Відповідач не довів факту видачі відповідачу кредитних коштів за договором позики у заявленому позивачем розмірі, оскільки позивачем належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів не отримував відповідача інших доказів до суду не надано. Платіжне доручення не містить інформацію про підписання договору. Договір про споживчий кредит від 21.01.2022 року підпису відповідача не містять. Доказів використання чи накладення електронного підпису матеріали справи не містять. Платіжне доручення, не містить відмітки банку про прийняття платежу, а даних про належність кредитного рахунку, зазначеного у платіжному дорученні відповідачу, матеріали справи не містять. Виписки з карткового рахунку відповідача до суду першої інстанції не надано. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Таким чином, позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов'язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов'язок подання доказів покладається на сторін. Твердження позивача про часткову оплату за договором № 445024-кс-001 на загальну суму 3705,94 грн. є помилковим та не підтверджуються належними та допустимими доказами. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволенню не підлягають.
Представник позивача - Клименко Т.В. надав відповідь на відзив, де зазначив, що: Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зробив такі висновки: до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі N 911/3685/17. Як вбачається з розрахунку заборгованості та не спростовуються відповідачем, на погашення заборгованості позичальник здійснив два платежі - у розмірах та у строки що визначені графіком погашення кредиту - на загальну суму 3 705,94 гривень. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18). Також, в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Враховуючи вищевикладене, до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору була посвідчена директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М. та ОСОБА_1 укладено Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21.01.2022 року направлено Басараб К.І., пропозицію (оферту) укласти Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту. 21.01.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-8116, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 21.01.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил Після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил). Як описано вище, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21.01.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту. Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю. 21.01.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового (096) 766-48-22 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення. Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_4 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу. Наявний в матеріалах справи Договір про надання кредиту від 23.09.2021 №282382КС-002 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1193, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію". Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 54 960,00 грн. з яких по процентах - 12 210,00 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується. Отже, загальна сума до сплати дійсно становила би 22 560,00 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів. Однак, боржником було сплачено лише частково на загальну суму 3 705,94 грн. (з яких по процентам 2 683,88 грн.) на погашення кредиту за Договором №445024-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення розміну нарахованих процентів за період користування кредитом, оскільки як визначено умовами Договору та Правил, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня. Крім того, з розрахунку видно, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 08.07.2022 року не нараховувались і як видно з розрахунку, що вже з 09.07.2022 року їх розмір залишився незмінним - 13 177,86 грн. (з врахуванням платежів). Не слід ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України). ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з відповідача лише заборгованість по тілу, процентам, та комісії за надання кредиту, які були нараховані відповідно до умов Кредитного договору. Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text), який набрав чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 18, відповідно до якого: Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.11.2025 23 «…у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення…». Однак, як вже було зазначено вище, ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало та не заявляло до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) чи жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми), тому вищезазначені правові висновки Верховного Суду у вищезазначених та подібних за своїм змістом Постановах не підлягають застосуванню у даній справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідач ОСОБА_1 , через веб-сайт кредитодавця шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, ввійшов до особистого кабінету та з особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
21.01.2022 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 445024-КС-001 про надання кредиту. Через телекомунікаційну систему відповідачу направлено одноразовий ідентифікатор G-8116, на номер телефону НОМЕР_5 (зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено.
21.01.2022 року гр-н ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 445024-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-8116, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_5 вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
21.01.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір №445024-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідачу здійснювалося перерахування кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_6 (номер якої був вказаний відповідачем під час укладення кредитного договору при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_6 (вказану ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитом за відповідачем ОСОБА_1 , станом на 08.09.2025 року, наявна заборгованість за Договором № 445024-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 22508,80 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 8612,50 грн.; заборгованості по відсотках - 13177,86 грн.; заборгованості по комісії - 715,44 грн.
Надана на запит суду АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» виписка по картковому рахунку клієнта ОСОБА_1 за період 21.01.2022 року по 08.07.2022 року підтверджує, що по банківському рахунку № НОМЕР_7 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) в установі АТ «Ощадбанк», на який 21.01.2022 року було зараховано 9000 грн.
Тобто, факт отримання грошових коштів відповідачем на свій банківський рахунок за умовами кредитного договору № 445024-КС-001 від 21.01.2022 року знайшло своє підтвердження вказаними вище матеріалами справи.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Норми ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.
Таким чином, суду доведено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 445024-КС-001 від 21.01.2022 року, та при укладенні зазначеного вище договору відповідачем та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 445024-КС-001 від 21.01.2022 року в розмірі 21790,36 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8612,50 грн., суми прострочених платежів по процентам - 13177,86 грн.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1 кредитного договору № 445024-КС-001 від 21.01.2022 року, яким передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за договором № 445024-КС-001 про надання кредиту від 21.01.2022 року суми прострочених платежів по тілу кредиту 8612,50 грн. та прострочених патежів по процентам в сумі 13177,86 грн., а в частині стягнення прострочених платежів за комісією в сумі 715,44 грн. суд вважає відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
До матеріалів справи додано платіжну інструкцію №13284 від 09.09.2025 року про зарахування в дохід держави грошових коштів в сумі 2422,40 грн. судового збору.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру (96,82%) задоволеної частини позовних вимог в сумі 2345,36 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє представник - Лебідь Каріна Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 445024-КС-001 про надання кредиту від 21.01.2022 року у розмірі 21790 (двадцять одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 36 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8612,50 грн., сум прострочених платежів по процентам - 13177,86 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2345 (дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 36 коп.
Повний текст рішення виготовлено 10.12.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
Суддя: Л. В. Колодіна