Провадження № 11-сс/4823/619/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10 грудня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого УСБУ в Чернігівській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_8 від 01.11.2025 про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.435-1 КК України. Слідчий суддя вказав, що викладені у заяві ОСОБА_8 відомості не містять достатніх об'єктивних даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.435-1 КК України.
Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_7 подала в інтересах ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду як незаконну та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати УСБУ в Чернігівській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 від 01.11.2025. Вказує, що висновки слідчого судді про те, що позовна заява ОСОБА_9 не містить в контексті ч.1 ст.435-1 КК України образливих честь та гідність військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_8 даних є хибним, так як у твердженнях ОСОБА_9 , які містяться у заяві до суду, наявна саме образа (наклеп) у стверджувальній формі. Зазначає, якщо поширення особою інформації у формі оціночних суджень здійснено без опору на будь-яке фактичне підґрунтя і така інформація завдає шкоди честі, гідності, діловій репутації особи, то дії поширювача інформації слід кваліфікувати як зловживання правом на свободу слова, а поширені висловлювання - наклепом. Вказує, що саме до повноважень органу досудового розслідування віднесено призначення експертиз, в тому числі і лінгвістичної, яка може встановити чи дійсно містить позовна заява ОСОБА_9 образи честі та гідності військовослужбовця ОСОБА_8 , чи дійсно спірна інформація викладена у формі твердження та не є оціночним судженням. Зазначає, що статтею 435-1 КК України передбачений точний зміст диспозиції статті Закону України про кримінальну відповідальність і суд не вправі був здійснювати тлумачення в інший спосіб, ніж той, що визначений Кодексом. Крім того, слідчий суддя вдався до оцінки обґрунтованості заяви про вчинення кримінального правопорушення, що є неприпустимими. Кримінальний процесуальний закон не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових кримінального правопорушення. Також, викладені в заяві ОСОБА_8 обставини вказують на вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, обставини якого детально в ній описано, тобто, вказані всі об'єктивні ознаки. Проте, в порушення норми ст.214 КПК України, орган досудового розслідування не вніс відомості до ЄРДР, а слідчий суддя належним чином не перевірив обставини, які вказані в скарзі.
Заслухавши доповідь судді; адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Як убачається із матеріалів судового провадження, на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.10.2025, представник заявника - адвокат ОСОБА_7 03 листопада 2025 року направила засобами поштового зв'язку на адресу УСБУ в Чернігівській області заяву ОСОБА_8 від 01.11.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.435-1 КК України, в якій зазначає, що у поданій до Новозаводського районного суду м. Чернігова позовній заяві до нього як відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправних дій, позивач ОСОБА_9 зазначив дані, які містять образу його честі та гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, серед іншого, безпідставно стверджує, що він вчинив військовий злочин і порівнює його із військовослужбовцями РФ, що він є військовим злочинцем та катом. Також безпідставне звинувачення, приниження гідності та честі зі сторони ОСОБА_9 виразилось у наступному: «… та погрожував фізичною розправою… Тим більше, знаючи, що останній - військовий ЗСУ, він побоювався, що Відповідач може застосувати вибуховий пристрій, інший пристрій для стрільби, або ріжучий предмет…», проте він ніколи не висловлював погрози та ніколи не мав вибухових предметів чи іншого.
05 листопада 2025 року вказана заява надійшла до УСБУ в Чернігівській області та на даний час відомості, вказані в ній, не були внесені до ЄРДР.
Як слідує з висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу 2 цього Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою/особами такого кримінального правопорушення.
Кримінальний процесуальний закон не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових кримінального правопорушення. Разом з тим, відомості не за будь-якою заявою про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою. Вносяться ж відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яких ОСОБА_8 наведено не було, а відтак не було і бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_8 не містить у собі відомостей, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.435-1 КК України, та слугували б підставою для їх внесення до ЄРДР, відповідно до ст.214 КПК України, а зміст позовної заяви ОСОБА_9 стосується обґрунтування заявлених позивачем підстав та предмету позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправних дій, і не містять даних, які б вказували на образу честі та гідності військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_8 , з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 листопада 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого УСБУ в Чернігівській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4