Справа № 750/8398/25 Головуючий у 1 інстанції Кузнєцова О. О.
Провадження № 33/4823/807/25
Категорія - - ч.5 ст.126 КУпАП
10 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 серпня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 04 червня 2025 року, о 05 год. 41 хв., у місті Чернігові, по вул. Київське шосе, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керувати ТЗ постановою Сумського районного суду Сумської області від 19.06.2024 строком на один рік, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки правопорушення вчинив повторно протягом року, так як раніше притягувався до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, що підтверджується копією постанови серії ЕНА №4113815 від 20.02.2025.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки місцевим судом відбулось притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, в якому фігурантом, згідно з пунктом 8 вказаного протоколу є громадянин Бабич, а не ОСОБА_3 . Особа громадянина Бабича, ні інспекторами, ні судом не встановлювалась, а відповідно має окреме доказове значення по справі. Зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним Правил дорожнього руху та хто саме керував транспортним засобом. Також, працівниками поліції було безпідставно складено протокол на особу, що не керувала транспортним засобом, а тому подальші вимоги поліцейських до ОСОБА_1 є незаконними, а всі складені документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст.126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №350725 від 04.08.2025, ОСОБА_1 , 04 червня 2025 року, о 05 год. 41 хв., у місті Чернігів, по вул. Київське шосе, 3, керував транспортним засобом марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керувати ТЗ постановою Сумського районного суду Сумської області від 19.06.2024 строком на 1 (один) рік, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки правопорушення вчинив повторно протягом року, так як раніше притягувався до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, що підтверджується копією постанови серії ЕНА №4113815 від 20.02.2025 (а.с.4).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4113815 від 20.02.2025, відповідно до якої 20 лютого 2025 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП (а.с. 6);
- довідкою за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області Тетяни Бойко, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 т (а.с. 3);
- копією постанови Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с.7-8).
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, є непереконливими, з огляду на таке.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування ним транспортним засобом. В ході перевірки документів було виявлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом. Також було встановлено, що останній протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП.
Відтак, апеляційний суд не має сумнівів, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Твердження апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вірно вказане прізвище особи, відносно якої і було складено протокол про адміністративне правопорушення, є слушним, однак дана підстава не є причиною для скасування винесеного судом першої інстанції рішення, оскільки є опискою.
Невірно зазначене прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення є механічною помилкою, яка була допущена відповідною службовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують.
Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість, у зв'язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.
Відтак, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 серпня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний