ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/7383/25
№ провадження 2/646/3855/2025
11.12.25 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Іщенко О. В.
за участю секретаря судового засідання Петренко А. О.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачка ОСОБА_2 ,
розглянувши згідно із вимогами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 липня 2012 року між ним та відповідачкою Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб.
Від шлюбу подружжя має синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сімейне життя з відповідачкою не склалось, наразі між ними відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя; спільне господарство не ведеться.
Спір про поділ спільного майна між подружжям відсутній.
Позивач зазначає, що вони з відповідачкою досягли згоди, що спільні сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу будуть проживати разом із матір'ю, а він постійно братиме участь у вихованні синів до досягнення ними повноліття, щомісячно буде надавати матеріальну допомогу для забезпечення умов їх життя.
З огляду на викладене, ураховуючи положення статей 105, 109, 110 та 112 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 просив розірвати шлюб, зареєстрований між ним та відповідачкою 20 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом № 725.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні на 15 жовтня 2025 року.
Позивач у судове засідання 15 жовтня 2025 року не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином; до канцелярії суду надав заяву, у якій просив провести розгляд справи без його участі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв/клопотань на адресу суду від неї не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.
Оскільки ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, її правова позиція була невідома, суд, керуючись принципами забезпечення доступу сторін та учасників справи до правосуддя, рівності сторін у процесі, відклав судове засідання на 01 грудня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 01 грудня 2025 року, сторони не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
До канцелярії суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що не має наміру продовжувати шлюбні відносини з позивачем і не заперечує проти задоволення позовних вимог. Просила за результатами розгляду справи ухвалити рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Окрім того, просила розглянути справу без її участі.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи у разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини справи; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 20 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб за актовим записом № 725.
Від шлюбу подружжя має спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 13 серпня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Отже, як убачається з наведених вище обставин справи спірні правовідносини виникли між подружжям - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до пункту 10) Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частини третьої та четвертої статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому суд ураховує правову позицію Верховного Суду по справі № 61-8206св19 від 03 грудня 2020 року відповідно до якої суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Отже, судом встановлено, що фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачкою давно припинені, проживають вони окремо, тому подальше збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. Відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу. Спір про місце проживання спільних малолітніх дітей та поділ спільного майна відсутній.
Ураховуючи викладене, суд уважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_2 12 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, підлягає розірванню з підстав неможливості подальшого спільного життя подружжя і збереження сім'ї.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить лише від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя.
У зв'язку з тим, що відповідачка виявила бажання після розірвання шлюбу повернути дошлюбне прізвище, суд уважає за необхідне відновити відповідачці її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Згідно із частиною першою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідачки на його користь суму судового збору у розмірі 1 211,20 гривень, згідно із квитанцією № 5680-7606-7085-7255 від 27 липня 2025 року.
Докази в підтвердження наявності інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову не застосовувалися.
Керуючись статтями 110, 112 - 114 Сімейного кодексу України, статтями 13, 141, 247, 265, 268 та 294 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом № 725 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 відновити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок згідно із квитанцією № 5680-7606-7085-7255 від 27 липня 2025 року, сплачений на розрахунковий рахунок UA968999980313141206000020661, отримувач коштів ГУК Харк?в обл/мХар Основ'ян/22030101, МФО банку отримувача 899998.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2025 року.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефону: НОМЕР_5 , email: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер телефона: НОМЕР_7 .
Суддя О. В. Іщенко