Миколаївської області
Справа №477/754/25
Провадження №2/477/967/25
10 грудня 2025 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судових засідань - Клюсевич-Шараповою Н.М.,
розглянувши у м. Миколаєві в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
В квітні 2025 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог вказував, що будинок належав її матері на підставі свідоцтва про власності від 07 травня 1992 року, проте в ньому з невідомих причин її прізвище було зазначено дошлюбне - ОСОБА_3 .
Посилаючись не те, що є спадкоємцем за заповітом після смерті матері і прийняв спадщину, проте не взмозі її оформити в нотаріальному порядку через зазначену обставину, тому звернувся до суду з проханням встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на будинок, та визнати за ним в порядку спадкування право власності на будинок.
В судове засіданні сторони не з'явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином. Позивач надав заяву з проханням розглядати справу без його участі і задовольнити позов.
Представник відповідача подав суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також зазначив можливість розгляду справи без його участі.
Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відповідно до положень ст. 200 ЦПК України без участі сторін, дослідивши матеріали та докази справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала та була зареєстрована в с-щі Засілля Первомайської територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області, по АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого за цією ж адресою.
Згідно з ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до довідки Первомайської селищної ради Миколаївського райоону Миколаївської області від 18 липня 2023 року №95 на день відкриття спадщини зі спадкодавицею ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_1 , тобто позивач.
Крім того 07 серпня 2025 року він подав приватному нотаріусу Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Сапезі О.П. заяву про прийняття спадщини після смерті матері і за його заявою була заведена спадкова справа № 147/2023.
Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 не встановлено.
Таким чином позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину.
Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За свого життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 28 травня 2013 року секретарем виконавчого комітету Первомайської селищної ради Жовтневого району (тепер - територія Миколаївського району) Миколаївської області, яким заповіла на випадок смерті усе своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом, ОСОБА_1 , тобто позивачу.
Відповідно до тієї ж спадковій справі він оформив за заповітом частину нерухомого майна, проте отримав письмове роз'яснення нотаріуса Сапеги О.П. від 11 квітня 2024 року, відповідно до якого неможливо оформити спадщину в нотаріальному порядку на будинок в селищі Засілля, так як відповідно до інформації КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 28 грудня 2012 року зареєстровано власність на будинок за ОСОБА_4 .
За пунктами 4.1, 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, факт прийняття спадщини а також наявність правовстановлюючих документів, у разі їх відсутності, роз'яснює про вирішення такого питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Слід відмітити, що постановою Верховної Ради України № 1377-VIII від 19 травня 2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області був перейменований на Вітовський, а відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ у Миколаївській області було утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) до складу якого увійшла також Первомайська селищна територіальна громада, а також ліквідовано у Миколаївській області старі районні територіальні утворення, зокрема й Вітовський район.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи і про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 червня 2023 року, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) померла була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 10 вересня 1960 року після одруження ОСОБА_4 , 1939 року народження, із ОСОБА_5 , змінила своє прізвище на ОСОБА_6 .
Такі ж дані містяться у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб (№ витягу 00040857786) від 07 серпня 2023 року, який мається в спадковій справі ОСОБА_2 , і відповідно до якого шлюб між ними не був розірваний.
В той же час, при оформленні свідоцтва про право власності на спадковий житловий будинок, виданий 07 травня 1992 року виконавчим комітетом Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, в ньому власницю було зазначено не ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 , хоча на час оформлення правовстановлюючого документу вона вже перебувала в шлюбі і мала прізвище ОСОБА_6 .
Між тим співпадання імені та по батькові та місця проживання в свідоцтві про право власності від 07 травня 1992 року з такою ж інформацією в свідоцтві про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , а також беручи до уваги дані щодо її одруження, слід зробити висновок, що воно (свідоцтво) було видано саме їй, тільки з помилкою в написанні прізвища - дошлюбного. Встановлення факту належності цього документу необхідно для оформлення спадщини на спадковий будинок.
Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутня можливість отримати належним чином оформлений правовстановлюючий документ у позасудовому порядку через зміни в законодавстві та через смерть власника.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В результаті, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що будинок належав законно ОСОБА_2 і після її смерті входить до спадкової маси і має перейти в порядку спадкування за заповітом до позивача.
Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, він не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею право власності на нерухомість в порядку спадкування за заповітом.
Деяке посилання в позові щодо спадкування позивачем будинку в поряду спадкування за законом суд вважає помилкою, яка не впливає на законні права позивача щодо спадщини і на задоволення позову.
За викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності від 07 травня 1992 року на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданого виконавчим комітетом Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, в якому її прізвище зазначено помилково дівоче - ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Р.В. Козаченко