Справа № 139/761/25
Провадження № 3/139/240/25
10 грудня 2025 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті - КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
10.11.2025 з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області до суду надійшла зазначена справа про адміністративне правопорушення.
Згідно з абзацом 2 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, у тому числі за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).
Враховуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те посадовою особою, а справа підвідомча Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501151, складеного 02.11.2025 о 12:54 год. за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, село Михайлівці, вул. Б. Хмельницького, 26 поліцейським Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, старшим сержантом поліції Лисаком Ю.С. (у тексті також протокол серії ЕПР1 № 501151 від 02.11.2025, протокол про адміністративне правопорушення або протокол), 02.11.2025 об 11:35 год. в селі Михайлівці, вул. Б. Хмельницького, 26, Могилів-Подільського району Вінницької області, водій громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом мотоблок Зубр із причепом, без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор Моторола 795763. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом його передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
ОСОБА_1 всудові засідання на розгляд справи 24.11.2025 і 10.12.2025 не з'явився, при тому, що про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином шляхом надіслання 14.11.2025 та 24.11.2025 повідомлень з текстом судової повістки про виклик до суду в справі про адміністративне правопорушення у додаток «Viber» і SMS-повідомлень на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) і в заяві про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення від 02.11.2025 (а. с. 6), доставку яких підтверджено відповідними довідками, складеними відповідальним працівником суду (а. с. 10, 13) та судових повісток, надісланих засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням, які повернулись до суду без вручення адресату у зв'язку з його відсутністю за адресою, вказаною у протоколі (а. с. 11, 12, 14, 15).
У п. 12 протоколу серії ЕПР1 № 501151 від 02.11.2025, який підписаний ОСОБА_1 зазначено, що розгляд справи відбудеться в Мурованокуриловецькому районному суді Вінницької області за викликом.
Із запису з портативного відеореєстратора працівника поліції марки Motorola № 795763 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений працівниками поліції про те, що розгляд даної справи відбудеться в Мурованокуриловецькому районному суді Вінницької області.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини (у тексті також ЄСПЛ) від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також суд звертає увагу, що на офіційному веб-порталі Судової влади України будь-яка особа може отримати актуальну інформацію про стан судової справи та стадії її розгляду, дату і час кожного судового засідання у всіх справах, які розглядаються судами України.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Будь-яких клопотань по суті справи, в тому числі про відкладення її розгляду, пояснень з приводу складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, від ОСОБА_1 до суду не надійшло.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин справа вирішується за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Вина ОСОБА_1 доведена такими належними та допустимими доказами, оціненими суддею під час розгляду справи у їх сукупності та взаємозв'язку:
- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501151 від 02.11.2025, з якого судом встановлені: дата, час і місце його складання; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення; дата, час та місце вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення (а. с. 1);
- довідкою про наявність повторності правопорушення, наявності посвідчення водія та належності транспортного засобу, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме 16.09.2025 Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області у справі № 139/584/25, з накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами; посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував (а. с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданим за результатами проведеного поліцейським огляду ОСОБА_1 у зв'язку з виявленням в нього ознак алкогольного сп'яніння (а. с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений у зв'язку з виявленими в ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, згідно якого він від зазначеного огляду за допомогою алкотестера Драгер 6810 відмовився (а. с. 4);
- записами даної події з портативного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано, що під час спілкування з працівником поліції ним у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами) (у тексті - Правила дорожнього руху) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами) (у тексті - Правила дорожнього руху), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння. Тобто факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (у тексті - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (із змінами) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За таких обставин, оскільки за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є окремим складом адміністративного правопорушення і, як наслідок, підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності незалежно від того, чи перебуває вона в стані алкогольного сп'яніння, чи не перебуває у такому стані, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 2 статті 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Тобто покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, застосовується виключно до водіїв; на інших осіб за вчинення вказаного правопорушення зазначене стягнення не накладається.
Відповідно до п. 1.10. Правила дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно відомостей, що містяться у довідці начальника САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області (а. с. 2), ОСОБА_1 : 1) протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; 2) посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував; 3) мотоблок Зубр без д. н. з. належить ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 підлягає відповідальності за повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння з накладенням адміністративного стягнення як на іншу особу, а не як на водія.
Беручи до уваги наведене, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена під час розгляду справи, відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п/п «а» п. 2.5. Правил дорожнього руху, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП для інших осіб, з застосуванням стягнення в межах санкції даної частини статті у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами і без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з цим, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 8, 9, 23, 24, 33, 40-1, 130, 221, 248, 249, 251, 252, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Суддя Тарас ЛІЩИНА