Справа №705/511/25
2-др/705/16/25
03 грудня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Малахової Віри Олексіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 705/511/25 за позовом ФОП ОСОБА_1 , поданим адвокатом Малаховою Вірою Олексіївною, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна,
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала на розгляді цивільна справа № 705/511/25 за позовом ФОП ОСОБА_1 , поданим адвокатом Малаховою Вірою Олексіївною, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2025 року позовну заяву задоволено, без вирішення питання розподілу судових витрат, а саме в частині витрат на правничу допомогу.
24.11.2025 представник позивача ФОП ОСОБА_1 адвокат Малахова Віра Олексіївна у системі «Електронний суд» сформувала заяву про ухвалення додаткового рішення та просила ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 20 500,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначила, що 11 листопада 2025 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області розглядалась справа № 705/511/25 за позовом ФОП ОСОБА_1 , поданим адвокатом Малаховою Вірою Олексіївною, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна. За результатами розгляду позов задоволено повністю. У судовому засіданні 11.11.2025 ані позивач, ані представник позивача участі не приймали. Рішення представник позивача отримала електронною поштою 20.11.2025. Одночасно з позовною заявою до суду було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ФОП ОСОБА_1 поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що передбачено ст. 134 ЦПК Україну. На момент звернення до суду у січні 2025 року розрахунок суми судових витрат складав 7 000,00 (сім тисяч) грн 00 коп. - витрати на правничу допомогу, а також витрати на судовий збір та поштові відправлення - 1 063,96 грн. Однак, в процесі розгляду цивільної справи судом сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу збільшилися. І на момент прийняття рішення судом 11.11.2025 вже складає 20 500,00 грн, без урахування витрат на сплату судового збору. Керуючись ч. 8 ст. 141 ЦПК України, нею, адвокатом Малаховою В.О. представником ФОП ОСОБА_1 до закінчення судових дебатів у справі було зроблено заяву, про те, що відповідні докази на підтвердження повної суми витрат, які поніс ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом цієї справи буде надано у встановлені законом строки. Так, між Адвокатським бюро «Віри Малахової» від імені якого дії керуючий бюро - адвокат Малахова Віра Олексіївна було укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про надання правової (правничої) допомоги № 2/25-ГП від 16.01.2025, відповідно до умов якого адвокат надала правову (правничу) допомогу клієнту, а клієнт частково оплатив послуги адвоката. На підтвердження наданих послуг та отримання оплат, між клієнтом на адвокатом були складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, зокрема: акт від 21.05.2025 надані послуги "підготовка позовної заяви майнового характеру; представництво в Уманському міськрайонному суді в с/з 20.05.2025 року» на загальну суму 11 000,00 грн. Акт від 07.11.2025 про надані послуги «участь у с/з 26.08.2025 ВККЗ; підготовка та подача відповіді на відзив; участь у с/з 06.11.2025 ВККЗ» на загальну суму 7 500,00 грн. А також адвокатом був наданий рахунок замовнику на послугу «заява про видачу додаткового рішення/стягнення витрат на правничу допомогу» від 24.11.2025 на суму 2 000,00 грн.
У судове засідання представник позивача ФОП ОСОБА_1 адвокат Малахова В.О. не з'явилася, 28.11.2025 у системі «Електронний суд» сформувала заяву про розгляд справи без участі, яку зареєстровано судом 01.12.2025, де просила розглянути заяву без її участі та без участі позивача, факти, викладені в заяві, підтримала повністю, просила її задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Війтенко В.Ю. 02.12.2025 у системі «Електронний суд» сформував заяву про розгляд справи без участі, в якій просив відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України провести розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 705/511/25 за відсутності відповідача та його представників. Відповідач заперечує проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши матеріали справи № 705/511/25 та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд доходить таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 705/511/25 за позовом ФОП ОСОБА_1 , поданим адвокатом Малаховою Вірою Олексіївною, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2025 року позов задоволено. Ухвалено: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість з орендної плати за користування спортивним обладнанням на користь ФОП ОСОБА_1 у сумі 89 520 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок; зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути ФОП ОСОБА_1 орендоване за Договором публічної оферти на прокат спортивного обладнання № 14 від 10.02.2024 спортивне обладнання, отримане за Актом прийому-передачі № 14 від 10.02.2024, а саме: електровелосипед інвентарний номер ES2 + зарядний пристрій; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ФОП ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Ухвалою суду від 28.11.2025 виправлено допущену в рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2025 року описку у цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 , поданим адвокатом Малаховою Вірою Олексіївною, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна, та п. 4 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: “Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ФОП ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки».
24.11.2025 представник позивача ФОП ОСОБА_1 адвокат Малахова Віра Олексіївна 24.01.2025 у системі «Електронний суд» сформувала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та надала докази на підтвердження понесених витрат.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.08.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18 та інших.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства встановлено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що між Адвокатським бюро «Віри Малахової» від імені якого діє керуючий бюро - адвокат Малахова Віра Олексіївна, було укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про надання правової (правничої) допомоги № 2/25-ГП від 16.01.2025.
Відповідно до умов договору адвокат надала правову (правничу) допомогу клієнту, а клієнт частково оплатив послуги адвоката.
На підтвердження наданих послуг та отримання оплат, між клієнтом на адвокатом були складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, зокрема: акт від 21.05.2025 про надані послуги "підготовка позовної заяви майнового характеру; представництво в Уманському міськрайонному суді в с/з 20.05.2025 року» на загальну суму 11 000,00 грн. Акт від 07.11.2025 про надані послуги «участь у с/з 26.08.2025 ВККЗ; підготовка та подача відповіді на відзив; участь у с/з 06.11.2025 ВККЗ» на загальну суму 7 500,00 грн. А також адвокатом був наданий рахунок замовнику на послугу «заява про видачу додаткового рішення/стягнення витрат на правничу допомогу» від 24.11.2025 на суму 2 000,00 грн.
З урахування вищевикладеного, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
У Постанові Верховного Суду № 922/676/21 від 14.12.2021 вказується на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та доводити їх неспівмірність, відповідно забезпечує дотримання принципу змагальності.
Відповідач не був позбавлений права змагатися з позивачем з приводу розміру витрат на правничу допомогу, однак заяв до суду про їх неспівмірність складності справи, не подавав ні під час розгляду справи, ні після отримання виклику для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. Представник відповідача у заяві від 02.12.2025 зазначив, що відповідач заперечує проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, однак не навів доводів для такого рішення.
Відтак, вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу згідно з поданою заявою, суд враховує відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності таких витрат.
З огляду на зазначене, беручи до уваги, що представником позивача була зроблена заява про надання додаткових доказів на підтвердження суми правничої допомоги, враховуючи, що розмір витрат, понесених позивачем, є обґрунтованим, оцінюючи складність справи, час, необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених у актах прийому-передачі наданих послуг з правової допомоги та розрахунку судових витрат, суд доходить висновку про задоволення заяви представника позивача адвоката Малахової В.О. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 133-141, 270 ЦПК України,
Заяву представника позивача адвоката Малахової Віри Олексіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 705/511/25 за позовом ФОП ОСОБА_1 , поданим адвокатом Малаховою Вірою Олексіївною, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу в розмірі 20 500,00 (двадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення рішення.
Суддя О.І.Єщенко