ЄУН 193/1371/25
Провадження 2-п/193/7/25
іменем України
09 грудня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2025 року позовні вимоги позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1375-9748 від 04.04.2024 у розмірі 90 000,00 грн, з яких 18 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 72 000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
24.11.2025 відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що повний текст рішення суду він отримав 15.10.2025 року. У день судового засідання у нього різко погіршилося самопочуття, почував себе дуже зле, мав симптоми, які не дозволяли йому відвідувати судове засідання. До лікаря не звертався, оскільки розраховував, що стан є тимчасовим та швидко покращиться. Крім того, через правову необізнаність не усвідомлював, що у спрощеному позовному провадженні суд має право ухвалити заочне рішення без його участі та помилково вважав, що у разі його неявки судове засідання буде відкладене. У нього наявні суттєві заперечення проти розрахунку заборгованості, процентів, умов кредитного договору та інших складових позовних вимог. Зазначає, що заочне рішення ухвалено без його участі, оскільки не був присутній у засіданні з незалежних від нього причин.
27.11.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення згідно яких просили дану заяву залишити без задоволення як необґрунтованої та безпідставно поданої.
Сторони про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість вимог заяви про перегляд заочного рішення у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними.... і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих обставин.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був достовірно обізнаний про розгляд даної справи. На а.с. 73 судової справи міститься поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення, яке він отримав особисто 23.09.2025, що свідчить про безумовну обізнаність наявності судової справи у суді та ходом її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки у судове засідання вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, нехтуючи своїми правами та обов'язками, не з'явився до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням Цивільно-процесуального кодексу України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Згідно ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів. Крім того суд зазначає, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву. На даний час відповідач не згоден з сумою заборгованості, однак не зазначає докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
На переконання суду відповідачем у своїй заяві про перегляд заочного рішення не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про існування обставин, що могли вплинути на розгляд справи по суті на момент постановлення рішення суду і,які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.284, 287, 288 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А.Кащук