09 грудня 2025 року місто Київ
Справа № 755/6821/23
Провадження №22-з/824/1545/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
розглянувши заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалах Київського апеляційного суду від 17 та 31 липня 2025 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу
23 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, у якій просить виправити описку в описовій частині ухвали та замінити « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
27 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 17 липня 2025 року, у якій просить виправити описку в описовій частині ухвали та замінити « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
У зв'язку із перебування суддів Желепи О.В. та Поліщук Н.В. у відпустці з 24 листопада по 05 грудня 2025 року, а судді Соколової В.В. - 08 грудня 2025 року, заяви про виправлення описок вирішуються після виходу колегії суддів із відпусток.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, дослідивши заяву та матеріали справи, вважає, що заяви про виправлення описки слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 січня 2019 року у справі № 638/11034/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 520/15285/17, від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17.
Отже, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, та які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Колегія суддів зауважує, що допущені описки в описових частинах ухвал Київського апеляційного суду від 17 та 31 липня 2025 року, а саме щодо зазначення прізвища представника ОСОБА_1 не впливає на можливість реалізації вказаних ухвал чи їх правосудності.
У резолютивних частинах ухвал прізвище представника ОСОБА_1 зазначено правильно, без описок, що виключає необхідність виправлення описок в описових частинах ухвал.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що наведені в заявах обставини не є описками в розумінні ст. 269 ЦПК України, які підлягали б виправленню, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 про виправлення описок в описових частинах ухвал Київського апеляційного суду від 17 та 31 липня 2025 року.
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу заявника та роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч. 2 ст.43 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
У цьому випадку ОСОБА_1 неодноразово проте послідовно подає різного змісту заяви, спрямовані на перешкоджанню виконанню судового рішення через неможливість апеляційного суду направити справу до суду першої інстанції через необхідність розгляду заяви ОСОБА_1 , і ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню.
З огляду на це, подальше вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, а саме, може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 260, 261, 269, 389 ЦПК України, суд
Заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалах Київського апеляційного суду від 17 та 31 липня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Суддя-доповідач О. В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова