Справа № 159/5822/25
Провадження № 2/163/526/25
( З А О Ч Н Е )
10 грудня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,
з участю секретаря Кузьміної А.В.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У цій заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 8960 грн. за кредитним договором № 0219-2875 від 29.08.2019 року.
Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 0219-2875 від 29.08.2019 року відповідач, як позичальник, уклав із ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». За умовами договору відповідач отримав 7000,00 гривень зі сплатою відсотків. Право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Новий Колектор» на підставі укладеного із ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договору факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024 року. Відповідно до реєстру боржників заборгованість відповідача за указаним кредитним договором становить 8 960 грн., з яких: 7 000 грн. - тіло кредиту, 1 960 грн. - відсотки.
Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з поверненням адресованого в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення, ухвалою від 18 листопада 2025 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві вказав, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення та розгляду за відсутності представника позивача.
Відповідач про розгляд справи по суті належним чином був повідомлений шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки не сповістив.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
29 серпня 2019 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0219-2875.
За умовами цього договору (п.1.) кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
п.2. Строк кредиту - 14 днів.
п.3.1. Термін платежу - 11.09.2019 р.
п.3.2. Сума кредиту - 7 000 грн.
п.3.3. Нараховані проценти - 1960 грн.
п.3.4. Разом до сплати - 8 960 грн.
Пункт 4 визначає, що протягом строку Кредиту розмір процентів складає 2 % (два відсотка) від Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит. Річна відсоткова ставка складає 730 %.
Пунктом 5 встановлено, що Сукупна вартість Кредиту (вартість користування Кредитом) складає 128.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 8 960 грн. та включає в себе проценти за користування Кредитом 28.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 1 960 грн. (у грошовому вираженні).
У разі якщо Позичальник не повернув Суму Кредиту у строк, встановлений пунктом 2 Кредитного Договору, за весь час прострочення, включаючи день погашення Кредиту, Кредитодавець має право нарахувати, згідно вимог чинного законодавства України, а Позичальник зобов'язаний сплатити до 2 % (двох відсотків) (включно) пені від неповерненої Суми Кредиту за кожен день прострочення, що зазначено в п.6 Договору.
Між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024.
Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0219-2875 від 29.08.2019 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1
07.08.2024 року Позивачем на адресу Відповідача направлено Повідомлення про відступлення права вимоги за Договором факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024, а також вимога про сплату заборгованості від 07.08.2024 року.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).
Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору і отримання за ним кредитних коштів в сумі 7000 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.
Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», крім того, не заперечувався і самим відповідачем, який частково погасив заборгованість.
Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Досліджені у справі докази, зокрема довідка про перерахування суми кредиту №0219-2875 від 29.08.2019 року, дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Позивач ТОВ «Новий Колектор» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного договору факторингу, а тому є належним позивачем.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання належним чином у визначений договором строк не виконав ні первинному кредитору, ні новому кредитору (позивачу), заборгованість відповідачем повністю не повернута.
Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором відповідач здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості у загальній сумі 8 820 гривень після 11 вересня 2019 року, тобто після закінчення строку кредиту, визначеного п.2 кредитного договору № 0219-2875 від 29.08.2019 року, тому кредитором було нараховано пеню, відповідно до п.6 кредитного договору.
Відповідно до п.6.3. Правил надання грошових коштів у кредит, що є частиною кредитного договору (п.8 Кредитного договору № 0219-2875 від 29.08.2019 року), у випадку прострочення сплати заборгованості за договором, сплата заборгованості здійснюється у такій черговості: у першу чергу сплачується неустойка; у другу - нараховані проценти; у третю - сума кредиту.
При розгляді справи суд, відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України, керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.
Таким чином, дослідженими у справі доказами повно та об'єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та інших складових кредитного зобов'язання належним чином не виконував, тим самим порушив умови договору, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 8 960 гривень, яка підлягає стягненню в користь ТОВ «Новий Колектор» в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, тому позов підлягає повному задоволенню.
До стягнення представник позивача також заявив 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано суду: договір про надання правничої допомоги № 07/24-НК адвокатським об'єднанням «Верітас Центр» в особі адвоката Моісеєнка М.Ю., додаткові угоди до цього договору, звіт про виконану роботу від 19 серпня 2025 року, платіжну інструкцію про оплату послуг за надання правничої допомоги від 18.08.2025 року, довіреність.
При цьому суд зауважує, що надані адвокатом послуги, є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. Жодних особливостей чи складностей у написанні позову чи аналізу незначного обсягу доказів не встановлено і представником позивача про це не зазначено.
Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову і його ціни, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, у зв'язку із повним задоволенням позовних вимог, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 0219-2875 від 29 серпня 2019 року в загальній сумі 8 960 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яку становлять:
- 7 000 (сім тисяч) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1 960 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят) гривень - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор»; місце знаходження - вулиця Алмазова Генерала, буд.13, корпус 601, місто Київ; код ЄДРПОУ - 43170298;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуюча : суддя А.Л. Гайдук