Провадження № 22-ц/803/10783/25 Справа № 199/7500/25 Суддя у 1-й інстанції - Авраменко А.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
09 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Агєєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніправід 08 вересня 2025 року,-
29 травня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що на підставі договору факторингу №24092024 від 24 вересня 2024 року позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за договором про надання фінансового кредиту №15446-06/2024 від 14 червня 2024 року, розмір заборгованості якого станом на 24 вересня 2024 року становить 27405 гривень, з яких: 9000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13905 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4500 гривень - неустойка (пеня/штрафи). Оскільки відповідач таку заборгованість не погасила, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вищевказаним кредитним договором в повному обсязі.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніправід 08 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12750 гривень.
07.10.2025 року надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в якій ставиться вимога про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніправід 08 вересня 2025 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12750 грн. та ухвалення нового рішення про покладення витрат на відповідача.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та нерозумними, а також недоведеними.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 27405,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
14 червня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп», як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №15446-06/2024. З боку відповідача договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами вказаного кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 9000 гривень строком на 120 днів, зобов'язавшись його повернути згідно графіку до 11 жовтня 2024 року, сплативши 1,5% на день за користування кредитом. Викладене підтверджується копією означеного договору з додатком, копією довідки про ідентифікації, копією довідки про зарахування коштів на рахунок.
Із матеріалів цивільної справи судом також встановлено, що на відміну від кредитодавця позичальник належним чином свої договірні зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №15446-06/2024 від 14 червня 2024 року не виконував, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за цим кредитним договором станом на 24 вересня 2024 року в загальному розмірі 27405 гривень, з яких: 9000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13905 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4500 гривень - неустойка (пеня/штрафи), що підтверджується розрахунком заборгованості.
24 вересня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп», як клієнтом, та позивачем, як фактором, укладено договір факторингу №24092024, за умовами якого з урахуванням витягу з реєстру боржників позивач набув належних ТОВ «Стар Файненс Груп» прав вимоги за договором про надання фінансового кредиту №15446-06/2024 від 14 червня 2024 року в розмірі наведеної вище заборгованості. Наведені обставини підтверджуються копіями договору факторингу, копією витягу з реєстру боржників, копією розрахунку заборгованості.
21 травня 2025 року позивачем направлено відповідачу письмову досудовому вимогу про погашення вищевказаної кредитної заборгованості, докази повного чи часткового виконання якої в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08 жовтня 2024 року по справі №908/2626/24 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізично особи - ОСОБА_1 . Копія вказаної ухвали надіслано в тому числі і ТОВ «Стар Файненс Груп». Викладене підтверджується копією зазначеної ухвали, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості з якого суд використовує у відповідності до ст.81 ч.7 ЦПК України, ст.ст.2-6 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2024 року по справі №908/2626/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , вирішено ввести процедуру реструктуризації боргів цього боржника, до яких належить і борг перед ТОВ «Стар Файненс Груп» за договором про надання фінансового кредиту №15446-06/2024 від 14 червня 2024 року. Копія зазначеної ухвали наявна в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19 грудня 2024 року по справі №908/2626/24 закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у зв'язку з погашенням боржником всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів боржника. Також цією ухвалою господарського суду звільнено фізичну особу ОСОБА_2 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч.2 ст.134 КУзПБ. Крім того, зазначеною ухвалою господарського суду вирішено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим КУзПБ строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, у тому числі ТОВ «Стар Файненс Груп». Дана ухвала господарського суду набрала законної сили 19 грудня 2024 року.
Приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження заявлені стороною відповідача такі фактичні обставини як розгляд Господарським судом Запорізької області справи №908/2626/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка є відповідачем у даній цивільній справі, закриття провадження у зазначеній справі господарської юрисдикції ухвалою від 19 грудня 2024 року, наслідком чого стало звільнення відповідача ОСОБА_1 від боргів, які виникли в неї до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (до 17 жовтня 2024 року), в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №15446-06/2024 від 14 червня 2024 року (первісний кредитор - ТОВ «Стар Файненс Груп»), про що прямо зазначено в ухвалі господарського суду від 19 грудня 2024 року у справі №908/2626/24, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №15446-06/2024 від 14 червня 2024 року (первісний кредитор - ТОВ «Стар Файненс Груп»), оскільки такі вимоги вважаються за законом погашеними ще до звернення позивача до суду із даним цивільним позовом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені останнім судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12750 гривень.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішенняв тому самому складі протягом десятиднів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку,що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-цвказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 750,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніправід 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: