Провадження № 11-кп/803/3327/25 Справа № 210/4106/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року Кривий Ріг
03.12.2025р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2025р., якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишено без задоволення.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржено захисником ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , яка в апеляційній скарзі:
- вказує, що сторона захисту не погоджується із оскаржуваним рішенням, оскільки засуджений відбуває покарання з 18.04.2014р., вже відбув строку покарання, кінець строку відбування покарання 14.07.2026р., він не притягувався до дисциплінарної відповідальності, характеризується позитивно, має п'ять заохочень, залучається до роботи з благоустрою території установи, приймає участь у роботі релігійної громади;
- вказує, що 05.03.2025р. судом першої інстанції розглядалося клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, яке залишено без задоволення, проте за цей час поведінка засудженого не погіршилося, він отримав ще одне заохочення, що вказує про його належні поведінку та виправлення;
- прохає скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого, постановити нову ухвалу, якою звільнити засудженого від відбування покарання умовно-достроково.
Про дату, час та місце судового розгляду засуджений був повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, клопотання про участь у судовому засіданні не подав, його відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги захисника.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та прохала про її задоволення, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до суду першої інстанції 11.06.2025 року надійшло клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд першої інстанції під час розгляду клопотання засудженого про його умовно-дострокове звільнення дійшов висновку про залишення вказаного клопотання без задоволення.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2014р. засудженого було визнано винним за ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.02.2016р. було зараховано засудженому в строк відбуття покарання, за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2014р., строк попереднього ув'язнення з 21.11.2013р. по 28.03.2014р. включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Судом першої інстанції також було встановлено, що 05.03.2025р. ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовлено.
27.05.2025р. ухвалою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.03.2025р. щодо засудженого про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залишено без змін.
Суд першої інстанції наголосив, що відповідно до ч. 7 ст. 154 КВК України у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання або невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше ніж через один рік з дня винесення постанови про відмову, а стосовно засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше ніж через шість місяців.
Суд першої інстанції врахувавши, що із даним клопотанням засуджений звернувся до суду 11.06.2025р., тому дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 154 КВК України клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали кримінального провадження, висновки суду першої інстанції, покладені в обґрунтування рішення про відмову засудженому у задоволені його клопотання про умовно дострокове звільнення, вважає ухвалу суду першої інстанції законною, а наведене в ній обґрунтування правильним.
Так засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі строком тринадцять років, початок строку відбування покарання обраховується з 21.11.2013р., на момент розгляд клопотання засуджений відбув строку покарання.
Проте, 05.03.2025р. засуджений вже звертався до суду з клопотанням про його умовно дострокове звільнення та ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відмовлено, ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.05.2025р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
11.06.2025р. засуджений повторно, протягом року, звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в порушення вимог ч. 7 ст. 154 КВК України, відповідно до якої у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання або невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше ніж через один рік з дня винесення постанови про відмову.
Враховуючи викладене вище, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання засудженого про його умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання є законним та обґрунтованим рішенням, а доводи апеляційної скарги захисника, що сторона захисту не погоджується із оскаржуваним рішенням, оскільки засуджений відбуває покарання з 18.04.2014р., вже відбув строку покарання, кінець строку відбування покарання 14.07.2026р., він не притягувався до дисциплінарної відповідальності, характеризується позитивно, має п'ять заохочень, залучається до роботи з благоустрою території установи, приймає участь у роботі релігійної громади, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405, 407, КПК України колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2025р., якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.09.2025р., якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді