Справа № 646/9748/25
Провадження № 2/646/4847/2025
(ЗАОЧНЕ)
03.12.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участі секретаря судового засідання - Соболь Ю.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова цивільну справу № 646/9748/25 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 18.03.2025-100001788 від 18.03.2025 року у розмірі 15150 грн. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 18.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 18.03.2025-100001788, згідно із яким відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн. Відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати коштів за користування кредитом у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість станом на 01.09.2025 року у розмірі 15150 грн, що складається з: основного боргу у розмірі 5000 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 6650 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 250 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредиту 750 грн, неустойки у розмірі 2500 грн.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 07.10.2025 року провадження у цій цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив здійснювати судовий розгляд без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі "Судова влада України", своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалася.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Враховуючи неявку сторін у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 18.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 18.03.2025-100001788 згідно із яким відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору, заявкою кредитного договору, відповіддю позичальника про акцепт, що містять електронний підпис - одноразовий ідентифікатор - E215, та інформаційним повідомленням про позичальника, також довідкою ТОВ «УПР» про перерахування грошових коштів у розмірі 5000 грн на номер картки: НОМЕР_1 за договором кредиту № 18.03.2025-100001788.
Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту: 5000 грн, строк кредиту: 168 днів, дата повернення кредиту: 01.09.2025 року, денна процентна ставка: 0,91% (7650 / 5000) / 168 х 100%, процентна ставка «Стандарт» - 1% за один день користування, яка застосовується протягом перших семи чергових періодів, процентна ставка «Економ» - 0,5% за день користування, що застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт», черговий період становить 14 календарних днів відповідно до графіку платежів. Комісія за надання кредиту (нараховується в день видачі кредиту) - 250 грн, комісія за обслуговування кредиту - 250 грн, у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Як вбачається із довідки-розрахунку за кредитним договором станом на 01.09.2025 року заборгованість становить 15150 грн, що складається з: основного боргу у розмірі 5000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 6650 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 250 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредиту 750 грн., неустойки у розмірі 2500 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2500 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду позовної заяви та неодноразово продовжувався.
Таким чином, нарахування позивачем неустойки за кредитним договором від 18.03.2025 року № 18.03.2025-100001788 року у розмірі 2500 грн є безпідставним, а тому в цій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 750 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому у позивача відсутні підстави нараховувати комісію за обслуговування кредиту в сумі 750 грн, а тому в цій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 грн, за відсотками у розмірі 6650 грн, за комісією за надання кредиту у розмірі 250 грн., разом 11900,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1902,80 грн пропорційно до задоволених позовних вимог, що складають 78,55% від заявлених позовних вимог за таким розрахунком: 2422,40 грн х 78,55% / 100% = 1902,80 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором у розмірі 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) судовий збір у розмірі 1902 (одна тисяча дев'ятсот дві) гривні 80 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Є. Серпутько