Рішення від 04.12.2025 по справі 307/2121/25

Справа № 307/2121/25

Провадження № 2/307/745/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Кривошея Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 16 червня 2025 року пред'явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 444,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.03.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 138796474 на суму 6 700,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7E53F, тобто кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 6 700,00 грн 13.03.2023 на банківську карту № 4441-11XX-XXXX-6200 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до цього договору факторингу укладено додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 226 від 25.04.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19/1224-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 2 від 19.12.2024 до договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 29.05.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 444,44 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 29.05.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Укладання договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

При цьому, право вимоги по Кредитному договору було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.

Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного реєстру права вимоги, а не з дати укладення договору факторингу. Витяги з реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до позовної заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по кредитному договору до позивача.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором, становить

31 444,44 грн, яка складається з: 6 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24 744,44 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами, пов'язаними зі сплатою судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 липня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, що є малозначною та розгляд якої визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 18 вересня 2025 року та відкалдено на 04.12.2025.

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, що вбачається із оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, відзив не подав і тому суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 13.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявкою про отримання коштів у розмірі 6 700,00 грн.; строк кредитування - 7 днів; дата укладення договору 13.03.2023; договір № 138796474; номер картки 4441-11ХХ-ХХХХ-6200 (а. с. 129).

13.03.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 138796474 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на суму 6 700,00 грн., який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису персональним одноразовим ідентифікатором MNV7E53F.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6. договору вбачається, що за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 700 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6 700 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 20.03.2023.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.

На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 7 (сім) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за вибором позичальника кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-6200, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Пунктом 11.1. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Відповідно до п. п. 12.3., 12.4. та 12.5. договору, за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов'язань за даним договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за даним договором.

Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов'язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність передбачена пунктами 12.3 та 12.4 цього договору застосовується з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством України (а. с. 146-154).

Із паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 138796474 від 13 березня 2023 року видно, що ОСОБА_1 отримав та ознайомлений з інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача у якому визначені умови кредитного договору, а саме: процентна ставка, процентів річних: дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50%; індивідуальна процентна ставка: 383,25 - 766,50%; базова процентна ставка: 766,50%. Після закінчення Дисконтного періоду: 1087,70%; тип процентної ставки - фіксована. Також роз'яснення того, що споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (а. с. 145-146).

Згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, порядку укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг, порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», алгоритму дій та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що заявка на кредит подана: 13.03.2023 о 13:28; договір відправлений позичальнику 13 березня 2023 року; одноразовий ідентифікатор MNV7E53F відправлено позичальнику 13.03.2023 о 13:30:00; на зазначений номер телефону; ідентифікатор введено позичальником 13.03.2023 о 13:30:05 та грошові кошти перераховані позичальнику 13.03.2023 о 13:30:10 (а. с. 116-119, 122-134, 120-121).

Згідно з платіжним дорученням від 13 березня 2023 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів ОСОБА_1 у розмірі 6 700,00 грн. згідно з договором № 138796474 від 13.03.2023 для зарахування на картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-6200 (а. с. 16).

Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладено додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії цього договору факторингу (а. с. 69-75, 76,77-78,79, 80 ).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу, перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Згідно з п. 1.3 договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5 договору факторингу 1 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу 1 клієнт (первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 5.3.3 Договору факторингу фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб (а. с. 71 ).

28 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди викласти п. 8.2. договору в наступній редакції, а саме, строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а. с. 80 ).

Також 31 грудня 2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу від 28.11.2018 у новій редакції (а. с. 81-87, 88-90).

Також 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткові угоди № 27, 31 та 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року відповідно до умов яких сторонни домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року та 31 грудня 2024 року (а. с. 91-94).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 226 від 25.04.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 138796474 від 13.03.2023 в сумі 14 872,66 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 8 172,66 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 66-68).

Також долучено Акт звірки взаємних розрахунків та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (а.с. 64, 65).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 138796474 від 13.03.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 25.04.2023 складає 14 872,66 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 8 172,66 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 28-29).

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01 (а. с. 55-61, 62, 63 ).

Із розділу 2 Договору факторингу відомо, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу, під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом. 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб ( а.с. 55-61).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 19.12.2024 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 138796474 від 13.03.2023 в сумі 31 444,44 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 24 744,44 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 52-54 ).

Із платіжних інструкцій від 27 грудня 2024 року № 341, 20 січня 2025 року № 376, 377 вбачається, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перерахувало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 1 000 000,00 грн., 1 100 000,00 грн., 2 325 746,41 грн., як оплату за відступлення права вимоги згідно реєстру прави вимоги № 2 від 19 грудня 2024 року та договору факторингу № 19/1224-01 від 19 грудня 2024 року (а. с. 49, 50, 51).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 138796474 від 13.03.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 19.12.2024 складає 31 444,44 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 24 744,44 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 26-27).

29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а. с.44-47 ).

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 29.05.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 444,44 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 24 744,44 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 41-43).

Із платіжних інструкцій від 04 червня 2025 року № 243, 245, 246, 247, 248 вбачається, що позивач перерахував ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» 4 437 227,55 грн., як оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року (а. с. 30-34).

Із виписки з особового рахунку за кредитним договором, проведеного позивачем станом на 05 червня 2025 року, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 31 444,44 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 24 744,44 грн. заборгованість за відсотками і заборгованість за кредитним договором не погашена (а. с. 25 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦІК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відомості про добровільну сплату боргу новому кредитору відповідачем відсутні. Будь-яких спростувань доказів, що подані позивачем суду на обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, відповідачем суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 ЦК України одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із інформації, наданої АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів відомо, що картка № 4441-11ХХ-ХХХХ6200 емітована на ім'я ОСОБА_1 , на яку у період з 13 березня 2023 року по 18.03.2023 року здійснено зарахування коштів на суму 6 700,00 грн.

Судом досліджені надані банком докази видачу відповідачу кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовані, що є його процесуальним обов'язком.

Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Ураховуючи наведене, а також те, що сторонами у справі укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов такого договору, відтак позов підлягає задоволенню, однак в лише в частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факторне виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 "боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від о6ов'язку погашення кредиту взагалі".

Тобто, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав зазначені повідомлення відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором.

Однак, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 24 744,44 грн. слід зазначити наступне.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04.червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач, пред'являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідачки відсотки за договором в розмірі 24 744,44 грн., за договором від 13 березня 2023 року однак, як вбачається із розрахунку заборгованості, такі нараховані за межами строку дії кредитного договору.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов'язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Саме на суд покладено обов'язок підчас ухваленні рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення,та якими доказами вони підтверджуються; чиє інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Отже, вказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов'язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього з боку сторони відповідача.

Як вбачається з п. 7.1. договору від 13 березня 2023 року, заявки на отримання коштів в кредит та паспорта кредиту, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 20 березня 2023 року, а саме протягом 7 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Тобто у договорі сторони обумовили суму кредиту, строк кредитування та строк повернення кредиту 20 березня 2023 року.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 7 (сім) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 13 березня 2023 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6 700,00 грн. та у період з 13 березня 2023 року по 20 березня 2023 року, тобто у межах строку дії договору, нараховані відсотки у розмірі по 140,70 грн. щоденно, а всього - 984,90 грн. Також із цього розрахунку відомо, що за 24 березня 2023 року товариством нараховані відсотки у розмірі 798,64 грн.; у період з 25 березня 2023 року по 25 квітня 2023 року нараховані відсотки у розмірі по 199,66 грн. щоденно, а всього за період з 13 березня 2023 року по 25 квітня 2023 року - 8172,66 грн. (984,90 грн. +798,64 грн. +6 389,12 грн.)

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 138796474 від 13.03.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 25.04.2023 складає 14 872,66 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 8 172,66 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 28-29).

Тобто, дані відсотки нараховані у строк дії договору.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 138796474 від 13.03.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 31.07.2024 складає 31 444,44 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 24 744,44 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 26-27).

Із цього розрахунку відомо, що заборгованість нарахована за період з 25 квітня 2023 року по 19 грудня 2024 року, тобто до моменту переходу права вимоги до позивача та заборгованість за відсотками становить 24 744,44 грн.

Однак, сума заборгованості за відсотками за кредитом ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до якого перейшло право вимоги від ТОВ «МІЛОАН» нарахована вже після спливу визначеного договором строку кредитування, а відтак така задоволенню не підлягає.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

В разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав».

Ураховуючи наведене, а також те, що відповідач допустив порушення зобов'язань, встановлених договором, власних розрахунків заборгованості за кредитом, а також доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надала, що має наслідком наявність заборгованості за тілом кредиту на підставі принципу диспозитивності підлягають задоволенню за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, які були нараховані та погоджені відповідачем та первісним кредитором в межах строку кредитування за договором.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором у розмірі 14 872,66 грн., з яких: 6 700,00 заборгованість за кредитним договором та 8 172,66 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 1 138,52 грн. (47%), пов'язаних зі сплатою судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідност.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, додаткову угоду, укладені з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025, згідно якого Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» наступну правову допомогу: складання позовної заяви тривалістю 2 години, вартістю 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 тривалістю 2 години, вартістю 1 000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година, вартістю 500,00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година вартістю 500,00 грн., а всього 7 тисяч грн. (а.с.18, 19, 20 21-23, 24).

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, відтак суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, а саме, про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 14 872 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 66 коп. за кредитним договором № 138796474 від 13 березня 2023 року, з яких: 6 700,00 грн. - заборгованість за кредитним договором, 8 172,66 грн. заборгованість за відсотками, 1 138,52 грн. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. на оплату професійної правничої допомоги.

Відмовити у частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками у розмірі 16 571,78 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження юридичної особи: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, КОД ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.

Суддя Л.Р.Сас

Попередній документ
132494775
Наступний документ
132494777
Інформація про рішення:
№ рішення: 132494776
№ справи: 307/2121/25
Дата рішення: 04.12.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 16.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
18.09.2025 16:00 Тячівський районний суд Закарпатської області
04.12.2025 15:00 Тячівський районний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
САС ЛІЛІЯ РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
САС ЛІЛІЯ РОМАНІВНА
відповідач:
Поп Василь Іванович
позивач:
ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"
представник позивача:
Татаренко Артем Ігорович