10 грудня 2025 року
м. Київ
справа №380/4399/25
адміністративне провадження № К/990/51019/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №380/4399/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
У 2025 році ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2023 №20 про складові заробітної плати для призначення пенсії (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед звернення пенсією) від 03.08.2023 №19, які видані Львівської міської ради, при обчисленні пенсії позивачу на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №380/2359/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 03.08.2023 перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №380/2359/24 на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2023 №20 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед звернення пенсією) від 03.08.2023 №19, які видані управлінням адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради та провести виплату із урахуванням виплачених страхових сум.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №380/4399/25, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення перерахунку пенсії по віку позивачу відповідно до Закону України "Про державну службу" без врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2023 №20 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед звернення пенсією) від 03.08.2023 №19, які видані управлінням адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2023 №20 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед звернення пенсією) від 03.08.2023 №19, які видані управлінням адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради (з урахуванням виплачених сум), з 03.08.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08.12.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №380/4399/25, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Скаржник лише формально покликається на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, однак не зазначає конкретних підстав касаційного оскарження, та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено:
1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку;
2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до заяви від 03 серпня 2023 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2023 №20 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією) від 03.08.2023 №19, які видані Управлінням адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, що не заперечується відповідачем.
Водночас, відповідач не врахував зазначені вище довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2023 у справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
Отже, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів Верховного Суду про те, що у спірному випадку обчислення позивачу пенсії державного службовця з 03.08.2023 відповідно до пункту 4 Порядку № 622 повинно здійснюватися з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.08.2023 №20 та від 03.08.2023 №19, видані Управлінням адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №380/4399/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати у порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: С.М. Чиркін
В.М. Шарапа