10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 420/39525/24
адміністративне провадження № К/990/50698/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/39525/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛКОМПАНІ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.06.2025 задовольнив адміністративний позов.
Не погодившись з указаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.07.2025 подану апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору, надав скаржникові строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У зв'язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не було усунуто, П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2025 повернув апеляційну скаргу.
Головне управління ДПС в Одеській області 21.10.2025 подало до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повторно.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.10.2025 подану вдруге апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору, а також у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому суд відмовив у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДПС в Одеській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.11.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник так і не обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Головне управління ДПС в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2025, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що не погоджується з висновками апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував докази, які підтверджують наявність поважних причин (непереборних обставин), що унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги. Як зазначено у скарзі, такими доказами є виписки з банківських рахунків, які свідчать про відсутність фінансування та грошових коштів, необхідних для сплати судового збору.
Крім того, скаржник вказував, що нормами КАС України визначено право сторони на повторне звернення до суду. Водночас, на думку скаржника, у цьому Кодексі не встановлено чітких процесуальних строків для такого повторного звернення, а лише передбачено граничний строк - один рік з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції, - після закінчення якого звернення є недопустимим та становить безумовну підставу для відмови у відкритті апеляційного провадження. Скаржник наголошує, що в його випадку цей граничний строк не було пропущено.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
У цьому випадку повторна апеляційна скарга була подана більш ніж через місяць після повернення первісної скарги, а судовий збір при повторному зверненні так і не було сплачено. Таким чином, скаржник не продемонстрував добросовісного ставлення до реалізації свого права на апеляційне оскарження та не вжив усіх можливих заходів для усунення недоліків, що виключає можливість поновлення процесуального строку.
Колегія суддів акцентує увагу, що усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Щодо доводів скаржника про те, що КАС України не встановлює строку для повторного звернення з апеляційною скаргою колегія суддів звертає увагу, що це не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судове рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне застосовування вказаної норми є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/39525/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко